Аналіз ефективності використання засобів праці, матеріальних та трудових ресурсів

Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні.

Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому процесі (циклі) і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).

Основні фонди — це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.

Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Зростання обсягу й удосконалення засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства.

Виробничі основні фонди є частиною основних фондів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди через капітальні вкладення. Невиробничі основні фонди - це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.

На відміну від виробничих основних фондів невиробничі основні фонди не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Основні виробничі фонди з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі групи:

- будівлі і споруди:

- передавальні пристрої:

- машини й устаткування, у тому числі:

- робочі машини й устаткування;

- вимірювальні й регулюючі прилади;

- лабораторне устаткування;

- обчислювальна техніка;

- транспортні засоби;

- виробничий і господарський інвентар;

- інші основні фонди.

Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих фондів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення п-в. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих фондів. Поліпшити структуру основних виробничих фондів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткування.

Структура основних фондів ТОВ «Проскурів» подана у табл. 2.1.

 

 

Таблиця 2.1

Структура основних виробничих фондів ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

Основні фонди	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Відхилення
грн.	%	грн.	%	грн.	%	абсолютні, тис. грн.	відносні, %
2012/2011	2013/2012	2012/2011	2013/2012
Транспортні засоби, меблі, прилади та інструменти
Машини та устаткування
Невиробничі основні фонди інших галузей
Всього		100,0		100,0		100,0

 

Як показують дані розрахунків табл. 2.4., в структурі основних виробничих фондів ТОВ «Проскурів» змін не відбувається на протязі останніх років. Основні фонди залишаються сталими. Це може говорити про поступовий матеріальний знос основних фондів.

Проаналізуємо забезпеченість підприємства основними фондами. На ефективність використання основних фондів впливають показники фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності, рентабельності [4]. В табл. 2.2 наведено показники використання основних виробничих фондів ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.

 

Таблиця 2.2

Показники використання основних виробничих фондів

ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення
2011 р.	2012 р.	2013 р.	абсолютні, тис. грн.	відносні, %
2012/2011	2013/2012	2012/2011	2013/2012
Обсяг виробленої продукції, тис. грн.	1911,2	2070,4	1864,4	159,2	-206
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	4,5		10,5	0,5	5,5
Валовий прибуток, тис. грн.			1826,8		1468,8
Фондовіддача, грн.	424,7		177,5	-10,7	-236,5	97,4	42,9
Фондомісткість, грн.	0,002	0,002	0,005		0,003
Фондоозброєність, грн.			214,3	-1	206,3	88,9	2678,8
Рентабельність виробництва, %	19,1	71,6	173,98	52,5	102,38	374,9
Коефіцієнт оновлення ОФ			1,05	-1	-0,95		52,5

 

Фондомісткість – показник, що характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості валової (товарної) продукції. Обчислюють як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до річного обсягу валової (товарної) продукції. Фондомісткість - показник, обернений показникові фондовіддачі.

(2.1)

Ф₂₀₁₃ = 10,5 / 1864,4= 0,005 грн.

Фондоозброєність — вартість основних виробничих фондів, що припадає на одного працівника. Обчислюється діленням середньорічної вартості основних фондів на кількість працівників.

(2.2)

Фондоозброєність₂₀₁₃ = 10,5/49 = 214,3

Рентабельність основних засобів - відношення чистого прибутку до oсновних засобів.

(2.3)

Рентабельність₂₀₁₃ = 1826,8/10,5 = 173,98

Технічна озброєність праці - відношення вартості машин та обладнання до чисельності робітників.

ТО_n = ВМ/ВО (2.4)

ТО_n2012 = 2500/65 = 38,5

Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду. Визначається за формулою:

К_он=ОФо/ОФк (2.5)

де ОФ_О - вартість введених основних фондів за звітний рік;

ОФ_К - загальна вартість основних виробничих фондів на кінець року.

Коефіцієнт вибуття основнім фондівхарактеризує рівень інтенсивності вибуття основних фондів зі сфери виробництва.

К_виб=ОФв/ОФп (2.6)

де ОФ_В - вартість основних фондів, які вибули;

ОФ_П - вартість основних виробничих фондів на початок періоду.

Коефіцієнт приросту основних фондів характеризує рівень приросту основних фондів або окремих його груп за певний період.

К_п=ОФпр/ОФп (2.7)

де ОФ_пр - вартість приросту основних фондів;

ОФ_П вартість основних фондів на початок періоду.

Отже, в структурі основних виробничих фондів ТОВ «Проскурів» змін не відбувається на протязі останніх років. Коефіцієнти приросту та вибуття дорівнюють 0. Підприємство використовує одні і ті ж транспортні засоби. Основні фонди залишаються сталими. Зовсім відсутній коефіцієнт оновлення. Це може говорити про матеріальний знос основних фондів. Але даній ситуації можна говорити про те, що рентабельність виробництва у 2013 році має все ж позитивний характер.

Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому процесі (циклі) і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).

Структуру оборотних фондів ТОВ «Проскурів» наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Структура оборотних фондів ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

Обігові кошти	2011 рік	2012 рік	2013 рік
тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Виробничі запаси	48,5	2,96		3,48	264,5	20,99
Незавершене виробництво		91,9	1948,5	89,26		36,35
Готова продукція		5,14	158,5	7,26	537,5	42,66
Всього оборотних фондів	1636,5	100,0		100,0		100,0

 

Структуру оборотних фондів ТОВ «Проскурів» можна подати за допомогою рис. 2.1

Рис. 2.1 Структура оборотних фондів ТОВ «Проскурів»

за 2011 – 2013 рр.

 

Дані розрахунків говорять про те, що оборотні фонди набувають найбільшого значення в 2012 році, а саме 2183 тис. грн. Менше застосовуються у 2011 році – 1636,5 тис. грн. та найменше оборотних фондів знаходиться у розпорядженні підприємства у 2013 році. Ця цифра становить 1260 тис. грн. Виробничі запаси у структурі оборотних фондів ТОВ «Проскурів» становили незначну частку у 2011 р. 2,96 %, у 2012 р. 3, 48 %, у 2013 р.20, 99%. Готова продукція займала 5,14 % у 2011 р., 7, 26% у 2012 р. та 42, 66% у 2013р.

Як бачимо, частка готової продукції у структурі оборотних фондів ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр. має тенденцію до збільшення.

Економічна ефективність – це показник, що характеризує результативність виробництва, тобто співвідношення між результатами господарської діяльності і затратами праці. Часткові показники економічної ефективності - продуктивність праці, фондовіддача, матеріаломісткість продукції тощо. На практиці під економічною ефективністю розуміють досягнення найбільших результатів при найменших матеріальних, фінансових і трудових затратах.

Важливими показниками економічної ефективності господарювання слугують показники ефективності використання оборотних фондів на підприємстві. Сукупність цих показників називається економічною ефективністю виробництва. Звісно, сюди ще варто включити такі показники, як продуктивність праці, трудомісткість продукту, фондовіддача, фондомісткість. Частина вище наведених показників уже аналізувалась у попередніх розділах звіту, а частина – ще аналізуватиметься.

Щодо показників ефективності використання оборотних фондів, то результат їх розрахунку для ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр. зведено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Показники ефективності використання оборотних фондів ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення
			абсолютні, тис. грн.	відносні, %
2012/2011	2013/2012	2012/2011	2013/2012
Дохід від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу), тис. грн.			4127,8		2057,8
Матеріальні затрати, тис. грн.			2512,4	-260	-360,6	91,7	87,4
Матеріаловіддача, грн.	0,61	0,72	1,64	0,11	0,92	1,18	2,27
Матеріаломісткість, грн.	1,64	1,38	0,6	-0,26	-0,78	84,1	43,5
Коефіцієнт оборотності	0,73	0,55	0,98	-0,18	0,43	75,3	1,78
Коефіцієнт завантаження	1,37	1,83	1,02	0,46	-0,81	1,34	55,7
Тривалість обороту, днів					-287	1,33	56,2

 

Матеріаловіддача - це відношення вартості продукту до матеріальних затрат. Вона показує, скільки виробляється продукції на одиницю затрат праці, втіленої в предметах праці.

М = Q/МЗ (2.8)

М₂₀₁₁ = 1911/3133 = 0,61

Матеріаломíсткість – частка витрат матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії) на виготовлення одиниці продукції у загальних витратах.

Мт =МВ/ВП (2.9)

МВ – сума матеріальних витрат;

ВП – вартість випущеної продукції.

М_т2011 = 3133/1911 = 1,64

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю.

Коефіцієнт оборотності визначає співвідношення між обсягом реалізованої продукції та розміром оборотних коштів підприємства за певний період.

К_о = Q/ С (2.10)

К_о2011 = 1911/2621 = 0,73

Коефіцієнт завантаження – скільки оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції – тобто обернений показник до коефіцієнту оборотності. визначається за формулою:

К_з = С/Q (2.11)

де К_з -коефіцієнт завантаження;

Q — обсяг реалізованої продукції, грн.;

С — середні залишки нормованих оборотних коштів.

К_з2011 = 2621/1911 = 1,37

Тривалість обороту оборотних коштів показує тривалість одного обороту оборотних коштів в днях і визначається як

Т_об = Т / К_об (2.12)

де Т – період (360,90,30 днів)

Т_об2011 = 360/0,73 = 493

Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити висновок, що в 2012 р. обсяг виготовленої продукції зріс на 159 тис. грн., порівняно з 2011р., а в 2013 р. цей показник зріс на 2057, 8 тис. грн. порівняно з попереднім періодом. Матеріальні затрати у 2012 р. порівняно з 2011 р. зменшились на 260 тис. грн., а в 2013 р. знизились на 360, 6 тис. грн. Матеріаломісткість за період 2011=2012 рр. зросла на 0, 26 грн., а за наступний період на 0, 78 грн. матеріаловіддача зросла на 0, 11грн. за період 2011-2012рр., а за період 2012-2013 рр. зросла на 0,92 грн. відповідно до попереднього періоду.

Як видно з даних таблиці, різні показники мають різне значення та різні наслідки для підприємства. Як от показник матеріаловіддачі з кожним роком зростає, що може свідчити про можливість зниження витрачання продукту для виробництва продукції та можливості економії для підприємства. Деякі показники мають позитивне значення, деякі негативне. Але в цілому показники підприємства досить непогані, що дає можливість говорити про розвиток підприємства у майбутньому.

Персонал (трудові ресурси) підприємства — це сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку і досвід практичної роботи (діяльності).

Персонал підприємства поділяється на:

Персонал, зайнятий основною діяльністю (виробничий персонал) — сукупність працівників основних допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділ і заводоуправлінь, тобто усі працівники, які зайняті у сфері виробництва чи його обслуговування.

Персонал неосновної діяльності (невиробничий персонал) — працівники організаційних утворень, безпосередньо не зв’язаних з виробництвом, — працівники житлово-комунального господарства, дитячих дошкільних і медичних закладів, палаців і будинків культури, навчальних центрів та інших закладів соціального спрямування.

Керівники — працівники, які обіймають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів, включаючи заступників і головних спеціалістів.

Службовці — працівники, які здійснюють підготовку та оформлення управлінської документації, облік і контроль, господарське обслуговування, тобто виконують суто технічну роботу (діловоди, обліковці, архіваріуси, креслярі, стенографісти тощо).

Робітники — працівники, які безпосередньо створюють матеріальні цінності чи надають різноманітні послуги.

Структура персоналу підприємства — відносне співвідношення окремих категорій персоналу в межах його загальної чисельності [2].

Склад та структура працівників ТОВ «Проскурів» подана в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Склад та структура працівників ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

Показник	Чисельність, осіб	Структура кадрів, %
2011 р.	2012 р.	2013 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Середньооблікова чисельність працівників облікового складу, з них:
працівники основної діяльності в тому числі:
керівники				7,7	6,2	8,2
професіонали				1,9	1,5
фахівці				1,9	1,5
технічні службовці				3,9	3,1
робітники				84,6	87,7	85,8

 

Структуру працівників можна подати за допомогою рис. 2.2

 

Рис. 2.2 Склад та структура працівників

ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

 

В табл. 2.5 представлені склад і структура працівників ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр. Середньооблікова чисельність працівників облікового складу у 2011 р. становила 52 чол. В 2012 р. чисельність працівників збільшилась до 65, а в 2013 ця цифра становила 49 чол. На протязі всього періоду чисельність керівників залишалася незмінною в кількості 4 осіб. В період 2011-2013рр. на підприємстві працював один професіонал та один фахівець. Кількість технічних службовців на протязі періоду 2011-2012рр. не змінювалася, а в 2013 р. зменшилась на 1 чол. Робітників у 2011-2012 рр. було 44 та 57 осіб відповідно, а у 2013 р. їх кількість зменшилась до 42. В найменших межах коливається структура робітників – 84,6-87,7 %.

Отже, як показують дані з розрахунків, зміни працівників на підприємстві відбувалися. Склад працівників з роками змінювався. Найбільше працівників працювало в 2012 році. Питома вага робітників у загальній сукупності працівників з кожним роком стає все більшою. Але структура працівників основної діяльності у середньообліковій чисельності з кожним роком збільшується. Це може говорити про збільшення чисельності працівників, яке не відбувається в 2013 році або про зменшення допоміжних робітників.

Під рухом кадрів підприємства розуміється сукупність всіх випадків вступу на підприємство працівників ззовні і всіх випадків вибуття за межі підприємства. Сьогодні текучість кадрів — також одна з багатьох проблем, з якими стикаються сучасні підприємства. Природний рівень сприяє оновленню виробничих колективів. Частина працівників вирушає на пенсію, частина звільняється з різних причин, на їх місце приходять нові співробітники — в такому режимі живе кожне підприємство.

За даними про наявність кадрів в цілому і за категоріями та групами персоналу можна розраховувати показники, що характеризують оборот кадрів:

- коефіцієнт інтенсивності обороту з прийому;

- коефіцієнт обороту з вибування;

- коефіцієнт плинності;

- коефіцієнт заміщення;

- коефіцієнт сталості кадрів.

Динаміка руху робочої сили ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр. подана в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Динаміка руху робочої сили ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення
2011 р.	2012 р.	2013 р.	абсолютні, осіб	відносні, %
2012/2011	2013/2012	2012/2011.	2013/2012
Середньооблікова чисельність працівників, осіб					-16		75,4
Кількість прийнятих на роботу, осіб				-10		33,3
Кількість звільнених з роботи, осіб					-20		4,76
Кількість звільнених за власним бажанням та порушення трудової дисципліни, осіб					-11		8,3
Коефіцієнт обороту по прийому персоналу	0,3	0,07	0,18	-0,23	0,11	233,3	257,1
Коефіцієнт обороту по вибуттю персоналу	0,02	0,14	0,02	0,12	-0,12		14,3
Коефіцієнт плинності кадрів	0,04	0,18	0,02	0,14	-0,16		11,1

 

Динаміку руху кадрів можна зобразити за допомогою рис. 2.3

Рис. 2.3 Динаміка руху робочої сили ТОВ «Проскурів»

за 2011 – 2013 рр.

 

Коефіцієнт обороту по прийому персоналу — відношення прийнятих робітників до середньооблікового числа.

Kj = Чп/Чс (2.13)

Kj2011 = 15/52 = 0,3

Коефіцієнт обороту по вибуттю персоналу — відношення чисельності вибулих до середньооблікового складу робітників.

Кв = Чв/Чс (2.14)

Кв2011 = 2/52 = 0,02

Коефіцієнт плинності кадрів — відношення вибулих за власним бажанням, за прогул, інші порушення до середньооблікового складу.

Кп = Чвп/Чс (2.15)

Кп2011 = 1/52 = 0,04

Дані таблиці нам говорять про те, що динаміка руху робочої сили незначна, але присутня. Найбільше динаміка відбувається в 2012 році. Але чисельність працівників знизилась та майже всі показники мають від`ємне значення, за винятком коефіцієнта по прийому, який зріс на 1,57. Інші показники знизились.

Про загальний рівень використання трудового потенціалу суспільства свідчить отримання національного доходу на душу населення. Чим він вищий, тим краще суспільство здійснює використання свого трудового потенціалу. Це головний показник ефективності використання трудового потенціалу. Але він не дає повного уявлення щодо даної проблеми. Рівень використання трудового потенціалу може бути розкритий системою показників, що відображають: ступінь зайнятості працездатного населення у суспільному виробництві (питома вага зайнятих у суспільному виробництві), структуру зайнятості (співвідношення зайнятих у різних видах економічної діяльності), продуктивність суспільної праці. Ефективність використання трудового потенціалу характеризується сукупністю взаємопов’язаних показників, що відображають динаміку чинників, які впливають на зростання національного доходу [12].

Розрахунок використання трудових ресурсів ТОВ «Проскурів» поданий в табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Використання трудових ресурсів підприємства

ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення, (+,-)
2011 р.	2012 р.	2013 р.	2012/2011 р.	2013/2012 р.
Середньооблікова чисельність працівників, осіб					- 16
Відпрацьовано за рік одним працівником: - днів
- годин	1602,4		1960,4	267,6	90,4
Середня тривалість робочого дня, год.
Відпрацьовано людино-годин за рік					-25501
В т.ч.: - понаднормово	-	-	-	-	-

 

Використання трудових ресурсів подане на рис 2.4

 

Рис. 2.4 Використання трудових ресурсів підприємства

ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

 

Згідно розрахунків, кількість днів, відпрацьованих одним працівником за рік, постійно збільшується. Ця цифра становить 201, 234 та 246 днів відповідно. Середня тривалість робочого дня на протязі всього періоду залишалася незмінною. За 2011 рік було відпрацьовано 83327 людино-годин, у 2012 р. 121561 людино-година та за період 2013 року ця цифра становила 96060 людино-годин. Понаднормового використання трудових ресурсів за досліджуваний період не було.

Отже, як показують дані використання трудових ресурсів з роками відбувається все більше. Чисельність працівників зменшується, але кількість годин, відпрацьованих одним працівником, стає більшою. Та все ж кількість відпрацьованих людино-годин за рік не досягає результатів попереднього року. Ці показники можуть свідчити про більше навантаження на працівників та менше часу їм для відпочинку.

Продуктивність праці як економічна категорія — ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукцію (обсягом робіт чи послуг), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуг).

Динаміка продуктивності праці подана в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Динаміка продуктивності праці

ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

Показник	Рік	Темп зростання, %
2011 р.	2012 р.	2013 р.	2012/2011 р.	2013/2012 р.
Доход (виручка) від реалізованої продукції, тис. грн.	4417,5	2587,5	5159,75
Середньооблікова чисельність працівників, осіб
В т.ч.: - робітників
Питома вага робітників в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, %	84,6	87,7	85,8
Відпрацьовано днів одним робітником за рік
Середня тривалість робочого дня, год.
Загальна кількість відпрацьованого часу за рік робітниками: - людино-днів
- людино-годин
Середньорічний виробіток, тис. грн/особу - одного працівника	36,75	34,5	84,24
- одного робітника	43,43	37,63	100,67
Середньоденний виробіток робітника, грн./особу			409,3
Середньогодинний виробіток робітника, грн./особу		20,1	51,2

 

В даній таблиці ми проаналізували динаміку продуктивності праці працівників ТОВ «Проскурів». Питома вага робітників у загальній чисельності працівників значного коливання не зазнала. За період 2011-2012 рр. ця цифра була 84,6 % та 87,7%, а у 2013 р. 85,8 %. Середньорічний виробіток одного працівника у 2011 році склав 36,75 тис. грн. на особу. У 2012 році цей показник зменшився і становив 34,5 тис. грн. на особу. І в 2013 році цей показник значно зріс і становив 84, 24 тис. грн. на особу. Одним робітником було вироблено 43,43 тис. грн. в 2011 році, 37,63 тис. грн. в 2012 році та 100,67 тис. грн. за період 2013 року. Середньоденний виробіток робітника за період 2011-2013 рр. складав 216, 161 та 409,3 грн./особу відповідно. Середньогодинний виробіток у 2011 році становив 27 грн./особу, в 2012 році 20,1 грн./особу та в 2013 році цей показник збільшився до 51,2 грн./особу.

З даних таблиці 2.11 видно, що в 2012 році в порівнянні з попередніми роками виробіток працівників значно зріс. Це говорить нам про збільшення продуктивності праці працівників. Вважаю, що в даному випадку було б доцільно підняти працівникам заробітну плату на певний відсоток за їхні трудові заслуги, причому при зменшенні кількості працівників на 25%.

Оплата праці — це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, що за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу, виготовлену продукцію чи надані послуги.

Склад оплати праці:основна заробітна плата додаткова оплата праці.

Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці; вона визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами у розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством.

Додаткова оплата праці різних категорій персоналу встановлюється в залежності від кінцевих результатів діяльності підприємства. Окремими її видами слугують премії, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, а також надбавки та доплати, що не передбачені діючим законодавством або ж встановлені понад розмір, дозволені останнім.

Проведемо аналіз фонду оплати праці ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.

Таблиця 2.9

Аналіз фонду оплати праці ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.

Показник	Одиниця виміру	Рік	Темп зростання, %
2011 р.	2012 р.	2013 р.	2012/2011 р.	2013/2012 р.
Загальний фонд заробітної плати:	тис. грн.	465,5		574,8
фонд заробітної плати робітників	тис.грн.	393,9		480,9
фонд заробітної плати інших категорій персоналу	тис.грн.	71,6		93,9
Середньооблікова чисельність працівників	осіб
з них: робітників	осіб
Середньорічна заробітна плата: одного працівника	грн./особу
одного робітника	грн./особу

 

Як видно з даних таблиці, загальний фонд заробітної плати в 2012 році збільшився на 314,5 тис. грн. порівняно з 2011 р., а в 2013 р. зменшився на 205,2 тис. грн. порівняно з 2012 роком. Темп зростання середньорічної заробітної плати у 2012 році порівняно з попереднім роком склав 134 %, а в 2013 році 104 % порівняно з попереднім роком.

Дані таблиці говорять про те, що загальний фонд заробітної плати та середньооблікова чисельність працівників знизились на однакову величину, а саме на 25 %. Середньорічна заробітна плата одного працівника збільшилась на 4 %, а одного робітника знизилась на 2% в порівнянні з попереднім роком, в якому дані показники мали досить високі темпи зростання.

Таблиця 2.10

Аналіз структури фонду оплати праці і фонду споживання персоналу ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.

Показник	Сума, тис. грн.	Структура, %
2011 р.	2012 р.	2013 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Фонд оплати праці персоналу: робітників	393,9		480,9	84,6	84,6	83,7
керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців	71,6		93,9	15,4	15,4	16,3
Виплати за рахунок чистого прибутку:	-	-	-
матеріальна допомога	-	-	-
Загальні кошти, направлені на споживання	465,5		574,8

 

Як видно з розрахунків, фонд оплати праці персоналу у 2012 році зростає у порівнянні з 2011 роком, а у 2013 році фонд оплати праці зменшується. Це може бути пов`язане зі зниженням чисельності персоналу у відповідні роки. Найбільшу частку в фонді оплати праці займає фонд оплати праці робітників.

Отже, зміни працівників на підприємстві відбувалися. Найбільше працівників працювало в 2011 році. Питома вага робітників у загальній сукупності працівників з кожним роком стає все більшою. Але структура працівників основної діяльності у середньообліковій чисельності з кожним роком збільшується. Це може говорити про збільшення чисельності працівників, яке не відбувається в 2012 році або про зменшення допоміжних робітників. Найбільше динаміка відбувається в 2011 році. Чисельність працівників зменшується, але кількість годин, відпрацьованих одним працівником, стає більшою. Ці показники можуть свідчити про більше навантаження на працівників та менше часу їм для відпочинку. У 2012 році в порівнянні з попередніми роками виробіток працівників значно зріс. Це говорить нам про збільшення продуктивності праці працівників. В даному випадку було б доцільно підняти працівникам заробітну плату на певний відсоток за їхні трудові заслуги, причому при зменшенні кількості працівників на 30%.