Тема 9. Об’єкти цивільних прав.

Завдання:

33. Для здійснення самозахисту сімнадцятирічний Варивода мав намір у спеціалізованій крамниці купити собі газовий пістолет, а своїй чотирнадцятиріч­ній сестрі - газовий балончик. Продавець магазину відмовив Вариводі в укла­денні договорів на тій підставі, що, по–перше, покупець є неповнолітнім, а по–друге, газова зброя - це об’єкт, обмежений в цивільному обороті.

Чи вірно поступив продавець? Визначте правовий режим спеціальних засо­бів самозахисту.

34. Після смерті Нестеренка залишилося майно, що йому належало на праві приватної власності, до складу якого входили гараж у кооперативі «Віраж», зо­лота каблучка (вартістю у десять мінімальних заробітних плат), мисливська руш­ниця, газовий пістолет, акції акціонерного товариства «РОСТ» на загальну суму одна тисяча мінімальних заробітних плат, ощадна книжка на пред’явника на суму сто мінімальних заробітних плат.

Визначте порядок спадкування вказаних об’єктів.

35. Подружжя під час перебування у шлюбі набуло право спільної сумісної власності на житловий будинок, автомобіль «Таврія», а також меблевий гарнітур відомої закордонної фірми та інші речі. До складу меблевого гарнітуру входили стіл, стільці, шафа та інші меблі. У справі про розлучення і поділ майна жінка наполягала на передачі їй у приватну власність житлового будинку, оскі­льки той був оформлений на її ім’я, а чоловікові пропонувала передати автомобіль «Таврія», оскільки технічний паспорт оформлений на його ім’я. Чоловік, не запе­речуючи проти передачі йому автомобіля, виказав згоду на компенсацію йому рі­зниці у вартості будинку та автомобіля меблевим гарнітуром. Дружина ж наполягала на поділі меблевого гарнітуру.

Зробить висновок щодо справи. Визначте особливості поділу подільних та не­подільних речей.

36. Фермер Сімко за договором зберігання передав до елеватора 50 т пше­ничного зерна II сорту загальною вартістю 20 000 грн. Окремий договір було укладено на зберігання 2 т зерна пшениці твердих сортів, яке він закупив на на­сіння за кордоном на сільськогосподарській виставці. Вказане сортове зерно він мав намір засіяти і згодом замінити культивовані ним вітчизняні сорти пшениці. Вартість цього зерна в договорі вказана втричі вищою, ніж бір­жова вартість вітчизняного пшеничного зерна II сорту. Внаслідок різних суб’єктивних та об’єктивних причин (тепла зима, постійна вологість повітря, дах складу, що протікає) до весни зерно попріло і втратило придатність для викорис­тання за призначенням. Комісія районного управління сільського господарства на підставі лабораторних аналізів з’ясувала, що зерно придатне тільки на фуражні цілі та вартість його знизилась в декілька разів. Фермер зажадав від керівництва складу повернення зерна обох видів належної якості та кількості.

Вирішіть спір. У чому головна відмінність між родовими та індивідуально визначеними речами?

37. Андросов набув права власності на іменні акції Акціонерного товарис­тва «Харківський м’ясокомбінат» (далі – АТ) при їх розповсюдженні шляхом від­критої підписки, а також на випущені АТ облігації. Вважаючи їх подальше утри­мання небажаним, він вирішив їх продати, однак не знайшовши покупців на вка­зані акції та облігації, звернувся до керівництва АТ з вимогою викупити у нього ці цінні папери. Керівництво АТ відмовилось. Тоді Андросов звернувся до суду з проханням зобов’язати керівництво АТ викупити належні йому акції та виплатити дивіденди у натуральному вигляді (продукцією АТ) за весь пе­ріод знаходження у нього акцій, мотивуючи це тим, що дивіденди АТ нарахову­вались, але не виплачувались. Стосовно облігацій його вимога полягала у достро­ковому їх погашенні з виплатою вказаних у них грошових сум та процентів, ви­плата яких відповідно умовам їх випуску передбачалась наприкінці строку їх обігу. У позовній заяві Андросов просив суд за рахунок коштів АТ компенсувати йому різницю вартості акцій на момент набуття прав на них при відкритій підпи­сці та на момент розгляду позовної заяви. Відповідно виписки із біржової котиро­вки вартість належних Андросову акцій зменшилась порівняно з номінальною вдвічі.

Дайте висновок по справі.

38. Щербаченко – засновник товариства од­нієї особи «Карт» (далі – товариство), яке займалося виробництвом гіпсокартону, склав заповіт, у якому заповідав товариство своєму сімнадцятирічному племіннику Андрію, який вже декілька ро­ків допомагав йому у веденні справ. Після смерті Щербаченка на товариство за­явила вимоги його жінка, вказуючи, що воно підлягає поділу як спільно нажите майно. Батько Андрія, як його законний представник, заперечував проти позову, мотивуючи це тим, що товариство є суб’єктом, а не об’єктом права, тому не під­лягає поділу.

Зробіть висновок по справі. Дати поняття єдиного майнового комплексу як об’єкту цивільних прав.

39. Відповідно до договору купівлі-продажу акціонерне товариство «Ме­тан» (далі - АТ) передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Зовніекспо­транс» (далі – ТОВ) свою продукцію на суму 100 мінімальних заробітних плат. За умовами договору ТОВ повинно було протягом 10 днів з моменту передачі продукції оплатити її вартість. Порушуючи умови договору, ТОВ відмовилось здійснити оплату переданої йому продукції. Свою відмову від виконання договір­них зобов’язань воно мотивувало складним фінансовим становищем та відсутні­стю коштів на його рахунках. Голова правління АТ заявив позов до ТОВ, у якому просив господарський суд стягнути вартість поставленої ТОВ продукції у доларах США, які є на рахунку відповідача. З метою забезпечення позову позивач просив господарський суд винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти відповідача в іноземній валюті.

Вирішить спір. У чому особливість такого об’єкта цивільних прав як ва­лютні цінності?

Тема 10. Правочини.

Завдання:

40. Леонідова та Фетисов 10 жовтня уклали в простій письмовій формі до­говір доручення (ст. 1000 ЦК). На виконання цього договору Фетисов зобов’язався придбати у власність Леонідової комплект обумовлених старовинних речей в строк, що не перевищує двох місяців, та за суму не більше як 3000 грн. Зазначена сума грошей була передана 10 жовтня Леонідовою Фетисову з видачею останнім боргової розписки. 25 жовтня Леонідовій стало відомо, що 12 жовтня Фетисов пе­редав 3000 грн. Альошину за договором позики (ст. 1046 ЦК) під проценти стро­ком на 1 місяць. Вважаючи, що предметом договору позики є гроші, пе­редані нею Фетисову для виконання договору доручення і власником яких вона продовжує бути, Леонідова звернулась до Фетисова з повідом­ленням про те, що вона в односторонньому порядку розриває договір доручення за мотивом втрати довіри і вимагає негайно повернути їй 3000 грн. Крім того, вона повідомила, що буде вимагати визнання недійсним договору позики, укладе­ного між Фетисовим та Альошиним, оскільки його зміст суперечить закону. Це протиріччя, на її думку, полягає в тому, що оскільки позикодавець передає іншій стороні договору позики гроші у власність, то і він сам мусить бути власником цих грошей.

Фетисов у відповідь на повідомлення Леонідової заперечив наступне. По-перше, на його думку, Леонідова не може розривати договір доручення в одно­сторонньому порядку згідно ст.525 ЦК, враховуючи ще й те, що в самому дого­ворі доручення міститься умова про те, що сторони не вправі цього робити. По-друге, у нього ще є достатньо часу для виконання договору доручення в повному обсязі. По-третє, у Леонідової немає підстав для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору позики, оскільки вона не є стороною в ньому.

На які питання теми розраховане завдання? Як треба вирішити проблеми, що виникли у зв'язку з цими питаннями?

41. Феоктистов та Першин вирішили укласти договір купівлі-продажу буд­матеріалів на суму, що перевищує в 5 разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів фізичних осіб, з розстроченням оплати товару на 14 місяців від дня укла­дення договору. При цьому в них виникла суперечка щодо форми цього договору. Першин вважає, що цей договір не може укладатися в усній формі, оскільки згі­дно зі ст. 206 ЦК він не є договором, що повністю виконується сторонами в мо­мент його вчинення. Феоктистов виходить з того, що відповідно до ст. 208 ЦК письмова форма договору між фізичними особами необхідна лише тоді, коли він укладається на суму, що перевищує не менше як в 20 разів розмір неоподаткова­ного мінімуму доходів фізичних осіб. Він не згоден з тим, що цей договір не є та­ким, що повністю виконується сторонами в момент його вчинення, оскільки ст. 694 ЦК закріпила правило про те, що з моменту передання товару і до його оплати, товар, проданий в кредит, визнається таким, що перебуває у заставі в про­давця для забезпечення виконання покупцем його обов’язку щодо оплати товару.

На які питання теми розраховане завдання? Дайте на них аргументовані відповіді.

42. Арістов, який є власником дачного будинку у м. Чорноморську, 10 бере­зня 2004 р. вчинив з Івкіною договір оренди будинку строком на 6 місяців. В до­говорі була встановлена щомісячна орендна плата у розмірі 200 грн. за місяць. При цьому в день вчинення договору Івкіна сплатила Арістову аванс у розмірі 200 грн., а решту зобов’язалась сплатити після закінчення строку дії договору. Крім того, в договорі було обумовлено, що права і обов’язки сторін припиняються, якщо в період між 20 і 30 червня до Арістова в м. Чорноморськ приїде його син з родиною у відпустку. Фактично Івкіна почала користуватися будинком 20 травня. Син Арістова з родиною приїхав до батька 2 липня. Івкіна, посилаючись на умови договору, відмовилась звільнити орендований будинок. Син Арістова пояснив ба­тькові, що затримався з приїздом у зв’язку з отриманням від нього телеграми про тяжку хворобу брата, що мешкає у Москві. Отримавши телеграму, син Арістова змушений був заїхати в Москву, але там дізнався, що брат вже тиждень знахо­диться за кордоном у відрядженні. При цьому він з’ясував, що телеграму надіслав не батько Арістова, а Федірко на прохання Івкіної. У зв’язку з викладеним, Аріс­тов звернувся до суду з позовом про звільнення Івкіною орендованого будинку та сплати нею орендної плати у повному обсязі.

Івкіна пояснила, що вимоги Арістова про звільнення будинку не визнає, оскільки умова, про яку йшлося в договорі, не настала. Крім того, вона вважає, що повинна сплачувати орендну плату лише з 20 травня, тобто з дня, коли вона фак­тично почала користуватися будинком.

На які питання теми розраховане завдання? Якому вирішенню підлягає цей спір?

43. Акціонерне товариство «Луч» - постачальник (далі – АТ) та товариство з обмеженою відповідальністю «Простір» (далі – ТОВ) уклали договір про реаліза­цію останнім товару, який надійде від постачальника. В договорі зазначалося, що оплата товару здійснюється ТОВ протягом 30 днів. За 20 днів після отримання то­вару ТОВ реалізувало лише його частину і перерахувало суму від його реалізації постачальнику, з урахуванням винагороди, яка належала йому. АТ звернулося до господарського суду про сплату ТОВ решти суми від реалізації товару та відшко­дування збитків. Директор ТОВ, заперечуючи проти цього, пояснив, що розцінює цей договір як договір комісії, згідно з яким зобов’язаний перераховувати суми через 30 днів після реалізації, а не через 30 днів після укладення договору, що, на його думку, й становить відмінність договору на реалізацію від договору купівлі-продажу. ТОВ звернулося до господарського суду з зустрічним позовом про тлумачення змісту цього договору і визнання його недійсним в разі, якщо суд дійде висновку, що він не є договором комісії. Підставою для вирішення договору недійсним, на думку ТОВ, є помилка в обставинах, які мають істотне значення.

На які питання теми розраховане це завдання? Як буде вирішено цій спір?

44. Єгоров є учасником повного товариства «Повне товариство: Іванов, Пе­тров і компанія» (далі – ПТ), в засновницькому договорі якого встановлено пра­вило про те, що ведення справ ПТ здійснюється Івановим та Петровим. Єгоров, отримавши довіреність лише від Іванова (Петров у цей час був у відрядженні), уклав від імені ПТ договір з фізичною особою - підприємцем Рудаковим. Повер­нувшись із відрядження, Петров заявив, що ПТ повинно вимагати визнання цього договору недійсним, оскільки для вчинення договору Єгорову потрібна була і його до­віреність. При цьому Петров посилався на ч.2 ст. 207 ЦК, згідно з якою правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами циві­льного законодавства.

Дізнавшись про це, Рудаков заявив, що згідно з ч.1 ст. 122 ЦК у відносинах з третіми особами ПТ не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників ПТ щодо права діяти від імені остан­нього, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа у момент вчинення до­говору знала чи могла знати про відсутність в учасника ПТ права діяти від його імені.

На які питання теми розраховане це завдання? Як треба вирішити проблеми, що виникли у зв'язку з цими питаннями?

45. Скориставшись відсутністю батьків, шістнадцятирічний Назаров за гроші, отримані у вигляді заробітної плати, купив у Сергійова бінокль (вартість 30 грн.), продав Ахметьєву ковзани з черевиками (вартість 30 грн.), а магнітолу (з незначними дефектами) поміняв з Вікторовим на спортивний велосипед вартістю 150 грн. Батько Назарова, повернувшись з лікарні і дізнавшись про правочини, вчинені сином без його згоди, звернувся з позовом до суду про визнання цих пра­вочинів недійсними. Оскільки Вікторов встиг відремонтувати магнітолу, він звер­нувся з зустрічною вимогою про відшкодування завданих йому збитків.

На які питання теми розраховане це завдання? Як треба вирішити цю справу? Що зміниться, якщо сторонами в договорах, що уклав Назаров, були особи у віці від 14 до 18 років?

46. Пархоменко – опікун п’ятирічного Сергєєва - як продавець самостійно уклав від його імені та в його інтересах договір купівлі-продажу спортивного тренажеру за ціною 300 грн. Брат покійного батька Сергєєва вважає, що предметом цього договору є цінне майно і тому договір про його відчуження може укладатися лише з дозволу органу опіки та піклування. Він звернувся до суду з позовом про визнання цього договору недій­сним та про застосування наслідків недійсності договору. Опікун Пархоменко вважає, що, по-перше, спортивний тренажер призначений лише для доро­слих людей, і ним п'ятирічна дитина користуватися не може, отже і не може бути для неї корисним, а, по-друге, в коштах, отриманих від продажу цього тренажера, була потреба - для придбання дитячого велосипеду та зимового одягу.

На які питання теми розраховане це завдання? Вирішіть справу.

47. Іванов, що страждав на захворювання бронхіальною астмою і проживав у власному будинку, розташованому поруч з металургійним комбінатом, перед від’їздом на лікування в іншу місцевість доручив Федотову обміняти цей будинок на інший або приватизовану квартиру меншої площі поблизу моря.

Скориставшись дорученням, Федотов обміняв будинок Іванова на однокім­натну приватизовану квартиру своєї двоюрідної сестри. Іванов, проживши в квар­тирі зиму, з’ясував, що вона має істотні недоліки, пов’язані з промерзан­ням стін, і звернувся з позовом до суду про визнання договору міни недійсним на підставі ст. 230 ЦК як вчинений під впливом обману. Ним зазначалося, що Федо­тов і його сестра знали про недоліки квартири.

На які питання теми розраховане це завдання? Вирішіть справу.

48. Кирилов, погрожуючи зброєю, заволодів шапкою з цінного хутра, що належала Смирнову. Згодом, дізнавшись, що за цим фактом порушено криміна­льну справу, Кирилов на квартирі потерпілого передав останньому певну суму грошей, нібито за куплену річ. У судовому засіданні Смирнов пояснив, що він дійсно отримав гроші, але у значно меншому розмірі, ніж дійсна ціна шапки, і зробив це задля того, щоб не мати в майбутньому неприємностей від Кирилова.

На які питання теми розраховане це завдання? Вирішіть справу.

49. Шилов, дізнавшись що проти робітників організації, в якій він пра­цював, порушено кримінальну справу і йому також може загрожувати притяг­нення до кримінальної відповідальності, за кілька днів до арешту продав мото­цикл, що йому належав, своєму другові Харитонову. Гроші покупець повинен був віддати жінці Шилова пізніше, а мотоцикл було передано тоді ж. Через деякий час Шилова було засуджено до позбавлення волі з конфіскацією майна, яке йому на­лежить на праві приватної власності. Прокурор, вважаючи, що конфіскації підля­гає і мотоцикл, заявив позов про визнання правочину купівлі-продажу мотоцикла недійсним, оскільки Шилов мав за мету уникнути конфіскації.

На яке питання теми розраховано це завдання? Як слід вирішити справу?

50. Дмитров у вересні 2005р. зробив обмін з Олійником неізольованої кімнати площею 14 кв. м на його ізольовану однокімнатну квартиру меншої площі. У зв’язку з тим, що нова кімната виявилася сирою, про що Дмитров дізнався лише осели­вшись у ній, він звернувся до суду з позовом про визнання правочину недій­сним. В судовому засіданні Олійник, заперечуючи проти позову, пояснив, що Ди­митров неодноразово оглядав кімнату і мав повне уявлення про її стан. Дмитров підтвердив, що він дійсно двічі (у червні та серпні) оглядав квартиру і залишився задоволений нею, але це було влітку, за сухої погоди, коли неможливо було передбачити, що взимку кімната відсиріє і саме через це виявиться непридатною для проживання.

На яке коло питань розраховане це завдання? Як слід вирішити справу?

51. Романова - власниця половини житлового будинку уклала з Володіною договір дові­чного утримання. Через рік, під тиском своєї сестри, Романова подала заяву про розірвання договору, мотивуючи це тим, що Володіна неналежним чином ви­конувала свої обов’язки. Через місяць після цього Романова померла, і її сестра подала позов про визнання договору довічного утримання між Романовою і Воло­діною недійсним, як такого, що був укладений під впливом тяжкої для Романової обставини на вкрай невигідних для останньої умовах.

Суд позов задовольнив. Володіна звернулася до апеляційного суду з про­ханням скасувати рішення місцевого суду, мотивуючи це тим, що, по-перше, такі договори укладаються лише за тяжких обставин, а саме – у разі непрацездат­ності особи, яка не може самостійно себе утримувати. По-друге, в умовах дого­вору, посвідченого нотаріусом, передбачається місячний розмір матеріального забезпечення і тому для Романової умови договору не були вкрай невигідними, а на­впаки. Апеляційний суд погодився з доводами Володіної і скасував рішення міс­цевого суду.

На яке питання теми розраховано це завдання? Як слід вирішити справу?

Тема 11. Представництво.

Завдання:

52. Акціонерне товариство «Колос» (далі – АТ) звернулось до суду з позо­вом до агрофірми «Зоря» про визнання недійсним договору на поставку мінераль­них добрив. В обґрунтуванні позову було зазначено, що керівник відділу мар­кетингу, який підписав договір, не мав повноважень діяти від імені АТ. Суд виніс рішення про задоволення позову.

Як повинна бути вирішена ця справа? Як юридична особа здійснює свої ци­вільні права та обов’язки?

53. Акціонерне товариство (далі – АТ), що виготовляло безалкогольні на­пої, 15 червня 2004 р. видало Апраксіну довіреність без зазначення строку дії для закупівлі у фермерських господарствах помідорів за ціною 2 грн. за 1 кг. Апраскін здійснював закупівлю помідорів до жовтня 2004 р. У липні 2005 р. Апраскін здійснив закупівлю 10 т помідорів за ціною 1 грн. 90 коп., але АТ відмовилося прийняти помідори і оплатити їхню вартість, мотивуючи свою відмову тим, що, по-перше, на цей час воно вже закупило помідори у інших виробників за значно нижчою ціною, та, по-друге, дія довіреності від 15.06.2004 р. припинилася, оскільки минуло більше одного року з моменту її видачі, а отже Апраскін діяв без повноважень.

На яке питання теми розраховано це завдання? Вирішить справу.

54. Злотов 1 лютого 2004 р. видав довіреність Потапенку строком на два мі­сяці на продаж останнім телевізора ціною не менше ніж 10 мінімальних заробіт­них плат. Довіреність була посвідчена командиром військової частини, де Злотов працю­вав водієм. Оскільки комісійний магазин відмовився прийняти телевізор на комісію, а покупця Потапенко не знайшов, він, не повідомивши свого довіри­теля, 10 травня того ж року видав довіреність (у порядку передоручення) в про­стій письмовій формі строком на шість місяців своєму синові. Останній продав телевізор, але за ціною, вдвічі меншою, ніж указана в першій довіреності. Злотов зажадав від Потапенка відповідної доплати або повернення телевізора, на що останній відповів, що всі претензії слід адресувати не йому, а його сину.

На яке питання теми розраховано це завдання? Вирішить справу.

55. Котлов видав довіреність своїй дружині на отримання грошового вкладу у філії Ощадбанку. Після смерті Котлова його мати як спадкоємиця за законом першої черги подала позов до невістки про витребування в останньої отриманого нею грошового вкладу, оскільки він був внесений на ім’я Котлова ще до реєстрації шлюбу, а отже входить до складу спадщини. Суд задовольнив позов. У апеляційній скарзі відповідачка, не погоджуючись із рішенням суду, вказала на те, що, оскільки її чоловік видав їй довіреність на отримання вкладу без будь-яких обмежень, вона набула право розпоряджатися грошима на свій розсуд і тому витратила їх на поховання чоловіка.

Розгляньте доводи сторін. Як співвідносяться такі поняття як «повноваження» і «представництво»?

56. Єфремов, який працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Спецналагодження» (далі – ТОВ), очікуючи направлення в складі бригади в дов­гострокове відрядження, видав своєму колезі Василенку довіреність на отримання заробітної плати. Оскільки виїзд у відрядження не відбувся, Єфремов попросив Василенка повернути довіреність. В день видачі заробітної плати Єфремов дізна­вся, що його гроші касир видав по довіреності Василенку. Останній не заперечу­вав цього, але пояснив, що повернути отримані гроші зараз він не може, бо витратив їх на придбання холодильника. Через деякий час Василенко звільнився з ро­боти за власним бажанням і потрапив до лікарні, що завадило йому повернути гроші Єфремову. Єфремов звернувся з позовом до ТОВ про видачу йому заробітної плати на тій підставі, що наказ про його відрядження не був ви­даний, а бухгалтерія ТОВ знала або повинна була знати, що відрядження бригади було відкладене, тому касир не вправі була видавати його заробітну плату Василенку.

На яке питання теми розраховано це завдання? Вирішить справу.