Оформлення наукового апарату

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в ній, або на ідеях і висновках яких вона розроблюється, а також проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання на використану літературу є важливим елементом будь-якої наукової роботи, так як вони дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише у тих випадках, коли тема роботи присвячена вивченню історичних аспектів розвитку певного інституту права.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номера сторінок, таблиць, ілюстрацій (якщо вони є), на яке дано посилання у курсовій роботі.

Посилання на використану літературу можуть бути посторінковими. Тоді вони нумеруються за порядковим номером у кінці сторінки в порядку наростання (1, 2, 3,...10 і т.д. до кінця роботи), наприклад, ^{1, (2, 3).}

Посилання на нормативні джерела можуть не виноситись в кінець сторінки, а вказується у тексті, при цьому необхідно вказати назву нормативно-правового акта, дату його прийняття. Назву, рік, місце та сторінку видання, в якому цей документ був опублікований необхідно зазначати в списку використаної літератури в кінці роботи.

Наприклад:

 

Відповідно до законодавства України, судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства (Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002 року).

 

Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27 – 28. – Ст. 180.

 

Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 30. – Ст. 426.

 

У посиланні на наукову літературу необхідно вказати прізвище та ініціали автора, назву роботи, місце видання, видавництво, рік видання та номер сторінки, на яку робиться посилання.

 

Приклад оформлення посилання на книгу:

 

Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України /Автори-упорядники І.Б. Коліушко, Р.О.Куйбіда. – К.: Факт, 2003. – С. 20.

 

Основные принципы международного права // Курс международного права / Г.В. Игнатенко, В.А. Карташкин, Б.М.Клименко и др. – В 7 т. Т. 2. – М., 1989. – С. 48.

 

Молдован В.В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США. ФРН. Франція. Судові органи ООН: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003. – С. 197.

 

Приклад оформлення посилання на статтю із збірників:

 

Грошевий Ю.М. Конституція України та проблеми формування судового права // Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика. – Ужгород: Закарпаття, 2000. – С. 34.

 

Полянский Ю.Е. Судебная реформа в Украине: проблемы ее реализации //Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць / Голов. ред. С.В. Ківалов; відп. за вип. Л.І. Кормич. – Одеса: Юридична література, 2002. – Вип. 13 – 14. – С. 94.

 

Приклад оформлення посилання на статтю з газети:

 

Михайлов Ю. Мир без казней // Вечерняя Одесса.– 1997. -1997. -19 апреля.

 

У випадку, коли основні положення статті не цитуються, а формулюються своїми словами, посилання оформлюється наступним чином:

 

Див.: Фоков А. Административный суд современной Франции // Законность. – 2001. – № 8. – С. 53.

 

У разі, коли на одній сторінці автор робить посилання на одне і те саме джерело, але на різні сторінки, посилання оформлюється таким чином:

 

¹Фоков А.П. Административные суды в Российской Федерации // Российский судья. – 2001. – № 6. – С. 2

²Там само. – С. 5.

 

Номери сторінок у роботі проставляються зверху сторінки у центрі, починаючи з третьої сторінки (відповідна цифра проставляється без крапок, тире тощо).