Обсяги виробництва, чисельність працюючих на підприємствах за галузями економіки

№ п/п	Регіони	a	b	c	Разом по регіонах
Галузь	Обсяг виробництва, тис.у.г.о.	Чисельність працівників, тис.чол.	Обсяг виробництва, тис.у.г.о.	Чисельність працівників, тис.чол.	Обсяг виробництва, тис.у.г.о.	Чисельність працівників, тис.чол.	Обсяг виробництва, тис.у.г.о.	Чисельність працівників, тис.чол.
	Чорна металургія	-	-	-	-		29,3
	Кольорова металургія	-	-	-	-		16,5
	Електроенергетика		10,1		9,5	47,6	10,0
	Машинобудування		7,2		4,5		11,9
	Хімічна промисловість		9,2	-	-		6,5
	Будівельна промисловість		7,8		8,2		6,2
	Легка промисловість		14,0		15,4		33,0
	Харчова промисловість		13,5		13,5		32,8
	Сільське господарство		30,4		27,0		34,5
	Транспортний комплекс		15,3		15,6		22,3
ВСЬОГО

Методичні пояснення

Формула для обчислення коефіцієнта локалізації (зосередження галузі на території регіону):

,

де Гр та Гк – співставні показники галузі регіону та галузі країни (обсяги виробництва, кількість робітників, вартість основних фондів);

Пр та Пк – такі ж показники промисловості регіону та промисловості країни.

Ліва частина формули характеризує частку конкретної галузі в промисловому виробництві регіону, права – питому вагу цієї ж галузі в промисловості країни в цілому.

Якщо коефіцієнт локалізації дорівнює одиниці, це означає, що частка галузі у промисловості регіону і країни однакова. Це свідчить про рівномірний розвиток галузі в регіоні (територіальної концентрації).

Нехай, питома вага машинобудування в Харківській області складає від загального обсягу промислового виробництва: за обсягом валової продукції - 40%; за кількістю робітників - 26,5%, відповідно до вартості основних фондів - 22%. Аналогічно питома вага машинобудування України становить відповідно 20, 15 і 13%. Знайдемо значення коефіцієнтів локалізації машинобудівного комплексу в Харківській області:

Кл (ВП) = 40 / 20 = 2,00;

Кл (ЧР) = 26,5 / 15 = 1,77;

Кл (ОФ) = 22 / 13 = 1,69.

Оскільки всі значення коефіцієнтів локалізації є більшими 1 (Кл>1), то можна стверджувати, що машинобудування є галуззю спеціалізації господарства Харківської області, а її територіальна концентрація в області вдвічі перевищує середній показник по країні.

Коефіцієнт виробництва на одну особу – відношення частки галузі регіону у господарстві країни до частки чисельності населення регіону в загальній чисельності населення країни.

Формула для обчислення коефіцієнта виробництва на одну особу:

,

де Нр та Нк – населення регіону та країни.

У лівій частині формули визначається частка конкретної галузі в промисловому виробництві регіону, права вказує на питому вагу населення регіону в загальній чисельності населення країни. Якщо Ко = 1, то спостерігається рівномірний, пропорційний населенню розподіл даної галузі по регіонах. У випадку коли Ко>1, галузь сконцентрована в регіоні більше, ніж у середньому по країні.

Наприклад, частка легкої промисловості в Чернігівській області за обсягом валової продукції складає - 7%; за кількістю робітників - 5%, за вартістю основних фондів – 6,4%. Питома вага населення області в населенні країни дорівнює 5,3%. Таким чином, коефіцієнти виробництва на одну особу дорівнюють:

Ко (ВП) = 7,0 / 5,3 = 1,32;

Ко (КР) = 5,0 / 5,3 = 0,94;

Ко (ОФ) = 6,4 / 5,3 = 1,21.

Таким чином, легка промисловість для Чернігівського регіону є спеціалізуючою галуззю, так як два з трьох коефіцієнтів більше одиниці.

Коефіцієнт спеціалізації визначають за формулою:

Як і в інших формулах визначення спеціалізації регіону, ліва частина формули характеризує питому вагу конкретної галузі регіону в промисловому виробництві регіону за обсягом валової товарної продукції, чисельністю персоналу, вартістю основних фондів, права - питому вагу промисловості регіону у промисловості країни.

Завдання 4 «Характеристика областей України»

Завдання

Дати комплексну характеристику однієї з областей України. Вибір регіону для проведення комплексної характеристики здійснюється згідно з табл. 4.2.9.

Таблиця 4.2.9

Вибір варіанту завдання

Передостання цифра порядкового номера	Остання цифра порядкового номера у списку групи
1, 0	2, 9	3, 8	4, 7	5, 6
	Житомирська	Полтавська	Херсонська	АР Крим	Кіровоградська
	Закарпатська	Рівненська	Хмельницька	Вінницька	Луганська
	Запорізька	Сумська	Черкаська	Волинська	Львівська
	Івано-Франківська	Тернопільська	Чернівецька	Дніпропетровська	Миколаївська
	Київська	Харківська	Чернігівська	Донецька	Одеська
	Кіровоградська	Херсонська	АР Крим	Житомирська	Полтавська
	Луганська	Хмельницька	Вінницька	Закарпатська	Рівненська
	Львівська	Черкаська	Волинська	Запорізька	Сумська
	Миколаївська	Чернівецька	Дніпропетровська	Івано-Франківська	Тернопільська
	Одеська	Чернігівська	Донецька	Київська	Харківська

Методичні пояснення

Характеристику регіону слід дати за таким планом:

1. Склад, географічне положення, рівень соціально-економічного розвитку.

2. Природні умови і природні ресурси.

3. Належність до історико-географічного й етнографічного регіону.

4. Характеристика населення.

5. Загальна характеристика господарства і галузей його спеціалізації.

6. Промислові вузли, найбільші міста.

7. Економічні зв’язки з іншими регіонами України, із зарубіжжям.

8. Економічні, соціальні, екологічні проблеми.

9. Перспективи розвитку і шляхи структурної перебудови економіки

Завдання 5 «Економічні методи управління природокористуванням та охороною навколишнього середовища»

Завдання

Завод з виробництва азотних добрив скидає в р. Південний Буг 5,0 тис. т оксиду азоту, 2,5 тис. т нітратів, 2,0 тис. т нітритів. Щоб знизити кількість викидів, керівництво заводу планує запровадити на підприємстві нову технологічну лінію. Це дозволить зменшити викиди оксиду азоту до 1,8 тис. т, нітратів – до 0,3 тис. т, нітритів – до 0,18 тис. т. Вартість нової установки - 500 млн. грн., експлуатаційні витрати — 2 млн. грн. на рік, витрати на її впровадження та експлуатацію окупляться за 10 років.

Підрахувати економічну ефективність впровадження нової технологічної лінії. Зробити висновок.

Методичні пояснення

Виконуючи завдання, необхідно звернути увагу на те, що економічні методи управління процесом природокористування у загальному вигляді діляться на три групи: заохочувальні; регулятивні; каральні. Важливо знати методики нарахування економічних збитків від забруднення окремих компонентів біосфери залежно від їх видів:

- фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді;

- можливі, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;

- відвернені (різниця між фактичними і можливими збитками);

- ліквідовані — та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природозахисних заходів;

- потенційні — збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища.

Економічні збитки від забруднення води визначаються за формулою:

де l — коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону (табл. 4.2.10);

— питомі збитки від викиду 1 т забруднювальної речовини у воду (табл. 4.2.11);

М_с — маса викиду у воду, т/рік.

Таблиця 4.2.10

Регіональні (басейнові) коефіцієнти, l

Басейни морів і річок	Коефіцієнт
1. Азовське море
2. Чорне море
3. Дунай	2,2
4. Тиса
5. Прут
6. Дністер	2,8
7. Дніпро (кордон України — до м. Києва)	2,5
8. Дніпро (Каховський гідровузол до Чорного моря)	1,8 2,5
9. Західний Біг та ріки басейну Вісли	2,5
10. Десна	2,2
11. Південний Буг	2,8
12. Ріки Кримського півострова	2,2
13. Сіверський Донець	2,2
14. Міус	2,2
15. Кальміус	2,2

 

 

Таблиця 4.2.11