Науково-навчальний інститут права, економіки та соціології

Кафедра трудового, земельного та екологічного права

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

 

ЕКОЛОГІЯ

Галузь знань 0304 Право _______________________

Напрямок підготовки 6.030402 Правознавство!

Спеціальність 6.060.101 Правознавство; 6.060.102 Правоохоронна діяльність

Спеціалізація всі спеціалізації і

Освітньо-кваліфікаційний рівень __________ Бакалавр ____________________

Форма навчання всі форми навчання і

Харків 2007 р.

“Затверджено” Постановою Вченої Ради Харківського національного університету внутрішніх справ від “____”____________ 2007 р. протокол №___

Рекомендовано до друку Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ „____”_____________ 2007 року Протокол №______

 

 

Робоча навчальна програма з курсу «Екологія» // Укладачі: викладач Бригадир І.В., викладач Голопич Т.П., доц., к.ю.н. Шуміло О.М. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007. - __ с.

 

Рецензенти:

Начальник кафедри цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ, к.ю.н., доцент В.А. Кройтор

Декан факультету права та підприємництва Харківського економіко-правового університету,

к.ю.н., доцент А.І. Загорулько

 

 

Ухвалено на засіданні кафедри трудового, земельного та екологічного права ННІ ПЕС ХНУВС „____”_____________ 2007 року Протокол №_____

 

 

©Бригадир І.В., Голопич Т.П., Шуміло О.М. 2007.

© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007.

 

1. ЦІЛЬОВА НАСТАНОВА

 

Робоча навчальна програма з курсу „Екологія” розроблена з урахуванням сучасних поглядів на концепцію екологічної освіти в Україні. Розвиток екологічної освіти в вищих навчальних закладах повинен базуватись на комплексному збалансованому поєднані природничого, технологічного, економічного, юридичного та соціокультурного підходів.

Законодавством України прямо передбачено: „Підвищення екологічної культури суспільства і професійна підготовка спеціалістів забезпечуються загальною обов'язковою комплексною освітою та вихованням в галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі в дошкільних дитячих закладах, в системі загальної середньої, професійної та вищої освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.

Екологічні знання є обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням природних ресурсів та призводить до впливу на стан навколишнього природного середовища.

Спеціально визначені вищі та професійні навчальні заклади здійснюють підготовку спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням суспільних потреб”.

З метою екологізації вищої освіти та формування екологічного світогляду у майбутніх спеціалістів у вищих навчальних закладах, зокрема, в Національному університеті внутрішніх справ на початкових курсах введено учбовий курс „Екологія”. Подальша спеціалізація вищої освіти передбачає формування у студентів системних, комплексних знань та практичних навичок їх застосування з питань правової охорони довкілля, забезпечення раціонального природокористування та екологічної безпеки, досягнення сталого розвитку суспільства.

З урахуванням специфіки навчального закладу та майбутньої спеціалізації курсантів (студентів, слухачів) значну увагу присвячено питанням, пов’язаним із формуванням активної громадянської позиції майбутніх правоохоронців, зокрема, працівників МВС України щодо вирішення екологічних проблем сьогодення.

 

Вивчаючий повинен знати:

v термінологічний апарат науки „Екологія”. В рамках курсу у студентів формуються знання щодо визначення та змісту понять: „екологія”, „екологізація суспільних відносин”, „екологічна політика”, „екологічна криза”, „екосистема”, „охорона та раціональне використання природних ресурсів”, „природний об’єкт”, „біосфера”, „біологічне різноманіття”, „ноосфера”, „екологічний ризик”, „сталий розвиток” тощо;

v зв’язок курсу з майбутньою спеціальністю курсантів (студентів, слухачів), що передбачає екологізацію професійно-орієнтованих дисциплін, які будуть вивчатись ними в подальшому;

v теоретичні засади появи, існування та перспективи розвитку екологічної науки, особливості формування екологічного світогляду людства;

v основні екологічні фактори (абіотичні, біотичні), які впливають на довкілля та людину, просторово-географічні особливості природних явищ;

v основні правові засади регулювання екологічних відносин;

v екологічні проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення, відмінності галузевих, локальних, регіональних і глобальних екологічних проблем;

v основні напрямки міжнародного співробітництва при вирішенні екологічних проблем.

 

Вивчаючий повинен вміти:

v застосовувати практичні екологічні знання в галузі охорони довкілля та природокористування, орієнтовані на майбутню професійну діяльність;

v самостійно аналізувати та моделювати екологічні ситуації з орієнтацією на управління ними;

v оцінювати екологічні ситуації та ризики і планувати заходи з охорони довкілля з позицій найсучасніших досягнень екології, соціології, політології, економіки та юриспруденції;

v активно користуватись сучасними інформаційними технологіями для вирішення екологічних завдань;

v застосовувати отриманні при вивченні курсу знання з метою формування екологічного світогляду (екологічного мислення, свідомості і культури) у громадян.

 

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

На протязі тисячоліть людське суспільство існувало і розвивалося в межах природного середовища. Природа була і залишається зоною життя людини та сферою прикладання її зусиль. З самого початку свого виникнення людське суспільство змінювало природне середовище і саме змінювалось під його впливом. Використання людиною сил природи та її ресурсів у минулому мало переважно стихійний характер, людина брала від природи стільки, скільки дозволяли її виробничі сили.

З розвитком цивілізації розвивались і засоби виробництва, досконалість яких стала головним мірилом розвитку суспільства. У таких умовах, на протязі сторіч, навколишнє природне середовище сприймалось не як необхідна умова для існування людини, а лише як просторово-операційний базис, постачальник сировини для виробничої діяльності. Таке ставлення до природи призвело до ускладнення екологічного стану, який у свою чергу став негативно впливати на людину. Ситуація, що склалася, потребує негайного вирішення із залученням усього арсеналу здобутків людства.

Характерною ознакою сьогодення є усвідомлення світовою громадськістю небезпеки поглиблення екологічної кризи. Охорона навколишнього природного середовища та забезпечення сталого природокористування стають одними з головних функцій держави.

В Україні розв’язання екологічних проблем проголошено пріоритетним напрямком державної політики, але досягнення цієї мети ускладнюється багатьма об’єктивними та суб’єктивними чинниками. Через тривале нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природоресурсового комплексу в нашій країні склалася кризова екологічна ситуація, що офіційно визнано в “Основних напрямах державної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затверджених Постановою Верховної Ради України.

Вихідним положенням при засвоєнні навчальної дисципліни „Екологія” є продовження базової середньої освіти на наступному, більш високому рівні з метою формування у курсантів (студентів, слухачів) високої екологічної культури, глибоких екологічних знань та біосферного світогляду. Крім того, в рамках викладення курсу „Екологія” здійснюється диференціація екологічних знань, підготовка майбутніх фахівців для засвоєння та постійного застосування екологічних знань в процесі оволодіння фаховими дисциплінами за профілем навчання. Інтегрований характер екологічних знань створює передумови для виникнення цілісного та різнобічного світогляду людини та фахівця, що базується на загальносуспільних цінностях.

Спеціалізація підготовки фахівців Національного університету внутрішніх справ знаходить своє відображення в цілому спектрі питань, що розглядаються при вивченні курсу „Екологія”, зокрема, „Роль органів внутрішніх справ, прокуратури та суду в забезпеченні екологічних прав громадян”, „Охорона та використання довкілля як сфера практичної діяльності для правознавців”, „Функції правоохоронних органів в галузі охорони довкілля”. Також в рамках курсу здійснюється підготовка до вивчення в подальшому курсантами (студентами, слухачами) такої професійно-орієнтованої дисципліни як „Екологічне право”.

Курс „Екологія” включає до себе 10 тем і представляє собою логічне поєднання базових екологічних знань із класичної екології з елементами прикладної екології (соціальної екології, економіки природокористування, правової екології), що допомагає комплексному засвоєнню матеріалу та враховує професійну орієнтацію вивчаючих.

З метою врахування законодавчих вимог, міжнародних та національних стандартів вищої освіти, а також забезпечення вступу до спеціальності виділено тему „Екологія в системі наук, її роль в формуванні майбутніх спеціалістів”. Базові знання із класичного курсу „Екологія”, основні терміни та екологічні фактори знаходять своє відображення в темі „Екосистеми та умови їх існування як базові дефініції екології”. Професіоналізація знань майбутніх спеціалістів відбувається при вивченні „Основні засади екологічної політики України” та „Нормативне регулювання охорони та використання навколишнього природного середовища”. Правова, демократична та соціальна орієнтованість нашої держави зумовила окреме виділення теми пов’язаної з реалізацією екологічних прав громадян.

Наступні теми „Оцінка впливу на навколишнє природне середовище та екологічна експертиза”, „Екологічна складова секторальної національно політики”, „Охорона рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин. Організація заповідних територій та об’єктів” присвячено прикладним аспектам екологізації суспільства і економіки, питанням оцінки екологічних ризиків та їх запобіганню, збереженню природної спадщини.

Активна участь України у загальносвітових та європейських екологічних процесах, орієнтація на інтеграцію до Європейського Союзу зумовили виділення таких тем як: „Концепція збалансованого використання та відновлення природних ресурсів (сталий розвиток)” та „Міжнародне співробітництво в сфері охорони довкілля та його напрямки”.

При вивченні навчальної дисципліни використовуються наступні форми навчання (навчальної роботи): лекційні заняття, семінарські заняття, самостійна робота (включаючи написання рефератів, наукових доповідей, контрольних робіт, відпрацювання пропущених занять). На початку вивчення дисципліни курсанти (студенти, слухачі) повинні уважно ознайомитись із Робочою навчальною програмою, переліком рекомендованої літератури. Підготовка до занять повинна включати до себе написання ведення конспектів, вивчення рекомендованої літератури. З метою більш повного розкриття матеріалу теми що вивчається, підкріплення теоретичних знань практичними прикладами рекомендується використовувати новітні нормативні та наукові матеріали, що розміщені в мережі „Internet”.

Поточна успішність засвоєння навчальних тем та рівень знань студентів підлягає постійному контролю шляхом тестування по закінченню модулів та/або написання контрольних робіт. Після вивчення повного курсу, відповідно до навчального плану, складається залік. Курсанти (студенти, слухачі) допускаються до складання заліку з дисципліни лише при умові успішної здачі навчального модулю та відпрацювання пропущених занять.

3. ЗМІСТ