період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на

своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у

реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному

вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи

необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до

копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису

на магнітні носії інформації платника за його запитом.

 

Стаття 202. Звітні (податкові) періоди

 

202.1. Звітним (податковим) періодом є один календарний

місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом,

календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

 

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня,

ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим)

періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та

закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

 

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день,

ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним

(податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня

такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

 

202.2. Платники податку, які відповідно до підпункту "б"

пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу мають право на застосування

нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня

2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які

сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий

період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається

податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього

податкового періоду календарного року. При цьому квартальний

податковий період починає застосовуватися з першого податкового

періоду наступного календарного року. { Абзац перший пункту 202.2

статті 202 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4014-VI

(4014-17) від 04.11.2011 }

 

У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку

застосування квартального податкового періоду платник податку

втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток,

передбачений підпунктом "б" пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу,

такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний

податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке

перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації

за наслідками такого місяця.

 

У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену

систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і

зборів, встановлених цим Кодексом, такий платник податку

зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період,

починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і

зборів, встановлених цим Кодексом, що зазначається у відповідній

податковій декларації за наслідками такого місяця. { Пункт 202.2

статті 202 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 4014-VI

(4014-17) від 04.11.2011 }

 

 

Стаття 203. Порядок надання податкової декларації та строки

розрахунків з бюджетом

 

203.1. Податкова декларація подається за базовий звітний

(податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом

20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем

звітного (податкового) місяця.

 

203.2. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму

податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій

декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім

днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1

цієї статті для подання податкової декларації.

 

Стаття 204. Порядок оподаткування ввезення на митну територію

України давальницької сировини іноземним

замовником та вивезення виробленої з неї готової

продукції

 

204.1. При ввезенні давальницької сировини на митну територію

України іноземним замовником відповідно до митного режиму

переробки на митній території України повне умовне звільнення від

оподаткування застосовується у разі надання на суму податкового

зобов'язання простого авальованого векселя органу державної

податкової служби з відстроченням платежу на строк переробки

давальницької сировини, що не перевищує максимального строку,

встановленого законодавством України, яке регулює проведення

операцій з давальницькою сировиною.

 

Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення)

авальованих векселів визначається відповідно до Закону України

"Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних

відносинах" (327/95-ВР).

 

204.2. При вивезенні з митної території України готової

продукції, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної

іноземним замовником на митну територію України з урахуванням

вимог Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у

зовнішньоекономічних відносинах" (327/95-ВР), податок на додану

вартість не справляється.

 

Стаття 205. Порядок оподаткування вивезення з митної

території України давальницької сировини

українського замовника та ввезення виготовленої

з неї готової продукції

 

205.1. Давальницька сировина, що вивозиться з митної

території України українським замовником, за умови дотримання всіх

вимог митного режиму переробки за межами митної території України

податком не обкладається.

 

205.2. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини

українського замовника, яка ввозиться на митну територію України,

обкладається податком у порядку, встановленому для операцій з

ввезення товарів на митну територію України.

 

205.3. У разі повернення в Україну валютної виручки від

постачання готової продукції за межами митної території України

податок, сплачений за поставлені послуги, придбані матеріали,

паливо, нематеріальні активи, відшкодовується українському

замовнику в порядку, встановленому для експортних операцій.

 

Стаття 206. Особливості оподаткування операцій при

переміщенні товарів через митний кордон України

 

206.1. При ввезенні товарів на митну територію України суми

податку, нараховані митним органом, підлягають сплаті до

державного бюджету платниками податку до/або на день подання

митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за

винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне

звільнення) від оподаткування.

 

206.2. У разі ввезення товарів на митну територію України

залежно від митного режиму, у який розміщуються ці товари,

оподаткування здійснюється у такому порядку:

 

206.2.1. у митних режимах імпорту та реімпорту податок

сплачується у повному обсязі (крім товарів, що звільняються від

оподаткування при ввезенні на митну територію України відповідно

до статті 197 цього Кодексу);

 

206.2.2. у митних режимах транзиту та відмови на користь

держави податок не сплачується;

 

206.2.3. у митних режимах митного складу, знищення або

руйнування, магазину безмитної торгівлі застосовується повне

умовне звільнення від оподаткування;

 

206.2.4. у митних режимах тимчасового ввезення (вивезення)

застосовується умовне звільнення від оподаткування, а саме:

 

а) повне умовне звільнення застосовується у разі:

 

тимчасового ввезення на митну територію України та подальшого

вивезення товарів відповідно до Митного кодексу України (92-15)

та додатків B.1-B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення

(995_472);

 

тимчасового ввезення на митну територію України та подальшого

вивезення повітряних суден, які ввозяться на митну територію

України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного

лізингу;

 

тимчасового вивезення товарів з митної території України та

їх подальшого ввезення до закінчення строку тимчасового вивезення;

 

б) часткове умовне звільнення застосовується в разі

тимчасового ввезення товарів, перелік яких затверджується

Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог статті 4 додатка Е

до Конвенції про тимчасове ввезення (995_472) (крім підакцизних

та визначених підпунктом "а" цього підпункту), на митну територію

України з метою виробництва чи виконання робіт.

 

За кожний повний або неповний місяць заявленого строку

перебування зазначених товарів на митній території України

сплачується 3 відсотки суми податку, який підлягав би сплаті в

разі випуску товарів у вільний обіг відповідно до митного режиму

імпорту. Сплачені суми податку включаються до складу сум податку,

що відносяться до податкового кредиту періоду, в якому було

сплачено податок.

 

У такому ж порядку сплачується податок у разі продовження

строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до

Митного кодексу України (92-15).

 

Без сплати податку здійснюється продовження строку

тимчасового ввезення зазначених товарів після закінчення

трирічного періоду їх перебування на митній території України та

сплати податку в попередні періоди такого перебування.

 

Загальна сума податку, яка підлягає сплаті в разі часткового

звільнення від оподаткування товарів, не повинна перевищувати

суми, яка підлягала б сплаті, якби товари було випущено у вільний

обіг у митному режимі імпорту станом на дату, коли на них було

поширено дію режиму тимчасового ввезення.

 

Сума податку, сплачена на підставі часткового звільнення від

оподаткування товарів, які тимчасово ввозилися на митну територію

України для використання з метою виробництва чи виконання робіт, у

разі розміщення цих товарів в інші митні режими поверненню не

підлягає.

 

У разі припинення дії режиму тимчасового ввезення з частковим

звільненням від оподаткування товарів та випуску їх у вільний обіг

або передачі ввезених за цим режимом товарів у користування іншій

особі податок сплачується в обсязі, передбаченому законодавством

для ввезення товарів на митну територію України у митному режимі

імпорту, за відрахуванням суми вже сплаченого на підставі

часткового звільнення від оподаткування товарів податку. При цьому

за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті

проценти з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті, коли

б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань

відповідно до розділу II цього Кодексу;

 

206.2.5. У разі розміщення товарів у митному режимі переробки

на митній території України податок не підлягає сплаті.

 

При цьому повне умовне звільнення надається за умови надання

на суму податкового зобов'язання простого авальованого векселя та

за умови вивезення продуктів переробки з митної території України

у визначений строк. { Абзац другий підпункту 206.2.5 пункту 206.2

статті 206 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI

(3609-17) від 07.07.2011 }

 

У разі якщо платник податку не подає простого авальованого

векселя, податкове зобов'язання сплачується на загальних

підставах. { Абзац третій підпункту 206.2.5 пункту 206.2 статті

206 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI (3609-17)

від 07.07.2011 }

 

Випуск, обіг та погашення простих векселів здійснюються у

порядку, визначеному законодавством, яке регулює здійснення

операцій з давальницькою сировиною.

 

206.2.6. Під час ввезення на митну територію України

продуктів переробки товарів, що вивозилися у митному режимі

переробки за межами митної території України, податок сплачується

у порядку, встановленому для митного режиму імпорту, за винятком

операцій з ввезення в Україну продуктів переробки товарів, що

вивозилися за її межі з метою ремонту в митному режимі переробки

за межами митної території України, які не підлягають

оподаткуванню.

 

206.3. У разі порушення умов митних режимів, під час

розміщення в які надано повне або часткове умовне звільнення від

оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму,

зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було

надане умовне звільнення. При цьому з дня надання умовного

звільнення від оподаткування на суму податкового зобов'язання

нараховується пеня відповідно до розділу II цього Кодексу.

 

206.4. У разі ввезення на митну територію України фізичними

особами особистих речей, товарів та транспортних засобів порядок

стягнення податку, що підлягає сплаті в разі переміщення товарів

через митний кордон України, а також інші умови, не передбачені

цим Кодексом, на яких товари підлягають звільненню від

оподаткування, визначаються законом.

 

206.5. У разі подальшого вивезення товарів з магазинів

безмитної торгівлі за межі митної території України податок не

справляється (у тому числі за нульовою ставкою).

 

Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі без

нарахування податку може здійснюватися виключно юридичним особам,

які обслуговують пасажирів міжнародних рейсів після проходження

ними паспортного та митного контролю. { Абзац другий пункту 206.5

статті 206 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI

(3609-17) від 07.07.2011 }

 

У разі вивезення з магазинів безмитної торгівлі або митних

ліцензійних складів товарів, що перебувають у митних режимах

магазину безмитної торгівлі або митного складу, для вільного обігу

на митній території України (крім переміщення до інших магазинів

безмитної торгівлі або митних складів), оподаткування здійснюється

у порядку, передбаченому для операцій з ввезення товарів на митну

територію України.

 

У разі виявлення митним органом нестачі товарів у магазині

безмитної торгівлі або на митному ліцензійному складі,

нараховується податок згідно з пунктом 190.1 статті 190 цього

Кодексу. Відповідальність за перерахування податку до бюджету несе

власник магазину безмитної торгівлі або власник митного

ліцензійного складу.

 

206.6. У разі надання фінансових гарантій, встановлених

митним законодавством при переміщенні товарів через митний кордон

України, податок обчислюється відповідно до законодавства і за

офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним

банком України, що діє на день оформлення таких гарантій, як при

випуску товарів для вільного обігу у митному режимі імпорту.

 

Стаття 207. Порядок оподаткування туроператорської та

турагентської діяльності

 

207.1. Цією статтею встановлюються особливості оподаткування

туристичного продукту (туристичної послуги), що надаються

туристичним оператором та туристичним агентом відповідно до

законодавства. Туристичний продукт, як комплекс туристичних

послуг, з метою оподаткування розглядається як єдина послуга.

 

207.2. Базою оподаткування в разі проведення операцій з

постачання туристичним оператором туристичного продукту

(туристичної послуги), призначеного для його споживання

(отримання) на території України, є винагорода, яка визначається

як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту

(туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким

туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого

туристичного продукту (туристичної послуги).

 

207.3. Базою оподаткування в разі проведення операцій з

постачання на території України туристичним оператором

туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його

споживання (отримання) за межами території України, є винагорода,

яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним

туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат,

понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання

(створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

 

207.4. Базою оподаткування туристичного оператора, який

здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання

договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами

туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується

(виплачується) йому таким іноземним суб'єктом туристичної

діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно

утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів,

сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг.

 

207.5. Базою оподаткування для операцій, які здійснюються

туристичним агентом, є комісійна винагорода, яка нараховується

(виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками

послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за

рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного

продукту (туристичної послуги).

 

207.6. Суми податку, що відповідно до статті 139 цього

Кодексу включаються до витрат, не враховуються при визначенні бази

оподаткування в цілях цієї статті.

 

207.7. Ставка податку, визначена у підпункті "а" пункту 193.1

статті 193 цього розділу, застосовується до бази оподаткування,

визначеної згідно з пунктами 207.2-207.5 цієї статті.

{ Стаття 207 в редакції Закону N 3609-VI (3609-17) від

07.07.2011 }

 

Стаття 208. Оподаткування послуг, що постачаються

нерезидентами, місце постачання яких

розташоване на митній території України

 

208.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування в

разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як

платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на

митній території України, особі, яку зареєстровано як платника

податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту.

 

208.2. Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце

постачання яких розташоване на митній території України, нараховує

податок за основною ставкою податку на базу оподаткування,

визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

 

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку,

визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну

із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для

віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому

порядку.

 

Податкова накладна складається в одному примірнику і

залишається в отримувача послуг - платника податку.

 

208.3. Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника

податку, сума нарахованого податку включається до складу

податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

 

208.4. Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника

податку, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку

податкових зобов'язань такого отримувача послуг у вигляді додатку

до декларації з цього податку, затверджується у порядку,

передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

 

208.5. Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для

цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку,

стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за

правопорушення у сфері оподаткування.

 

208.6. Положення цієї статті не поширюються на постачання

особою - нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку,

послуг з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської

АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно

безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів

міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та

безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між

Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно

діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні (996_004)

та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС)

між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником

коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом

України та Чорнобильською атомною електростанцією (996_729).

{ Статтю 208 доповнено пунктом 208.6 згідно із Законом N 3609-VI

(3609-17) від 07.07.2011 }

 

Стаття 209. Спеціальний режим оподаткування діяльності у

сфері сільського та лісового господарства, а

також рибальства

 

209.1. Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у

сфері сільського і лісового господарства та рибальства та

відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті

(далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати

спеціальний режим оподаткування.

 

209.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума

податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським

підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських

товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю

залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського

підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої

(нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за

рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку

такої суми податку - для інших виробничих цілей.

 

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються

сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках,

відкритих в установах банків у порядку (11-2011-п),

затвердженому Кабінетом Міністрів України.

 

209.3. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена

(нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на

вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану

за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг,

то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню

та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного

(податкового) періоду.

{ Пункт 209.3 статті 209 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3609-VI (3609-17) від 07.07.2011 }

 

209.4. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх

послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське

підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне

відшкодування податку на додану вартість, сплаченого

(нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких

включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування

здійснюється в загальному порядку.

 

209.5. Платник податку, який придбаває сільськогосподарські

товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав

спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий

кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному

порядку.

 

209.6. Сільськогосподарським вважається підприємство,

основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним

сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих

виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій

питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг

становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг,

поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових

періодів сукупно.

 

Ця норма діє з урахуванням того, що:

 

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства,

зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить

господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така

питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за

наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

 

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної

діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються

оподатковувані операції з постачання капітальних активів, що

перебували у складі його основних фондів не менше ніж

12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі

операції не були постійними і не становили окремої підприємницької

діяльності.

 

209.7. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у

товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301

згідно з УКТ ЗЕД (2371б-14), та послуги, які отримані в

результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до

пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму

оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також

рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються,

виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються,

безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму

оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб),

які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

{ Пункт 209.7 статті 209 в редакції Закону N 3609-VI (3609-17)

від 07.07.2011 }

 

209.8. Норми цієї статті не поширюються на виробників

підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які

поставляють виноматеріали (коди згідно з УКТ ЗЕД

2204 29 - 2204 30) (2371а-14).

 

209.9. Сільськогосподарське підприємство надає покупцю

податкову накладну в порядку, встановленому цим розділом.

 

209.10. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта

спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське

підприємство реєструється у відповідному органі державної

податкової служби з дотриманням правил та у строки, що визначені

статтею 183 цього Кодексу для реєстрації платників податку на

додану вартість.

 

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського

підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім

відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника

податку на додану вартість на загальних підставах, повинен

міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського

підприємства.

 

209.11. Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування

поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових

періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома

вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених

товарів/послуг, то:

 

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим

оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство

зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за

підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено

таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному

порядку;

 

б) орган державної податкової служби виключає таке

підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування

та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення

наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності

підстав, визначених цією статтею;

 

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку

на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було

допущено таке перевищення.

 

Якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть

самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин

непереборної сили, такі суб'єкти мають право продовжити строк

застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання

розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом.

 

Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів

(запасів) були належно застраховані. У такому випадку суми

одержаних страхових виплат враховуються при визначенні питомої

ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному

обсязі постачання за відповідний звітний період.

 

Рішення про наявність обставин непереборної сили, перелік

суб'єктів, що постраждали внаслідок таких обставин, та терміни

застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання

розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом, визначаються

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

 

Норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення

терміну, визначеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим,

обласними радами.

 

209.12. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського

підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування

підлягає анулюванню в разі, якщо:

 

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття

його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування

та/або заяву про його реєстрацію як платника зазначеного податку

на загальних підставах;

 

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації

платником податку на загальних підставах;

 

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом

ліквідації або реорганізації;

 

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової

звітності з податку протягом останніх 12 послідовних звітних

податкових періодів.

 

У таких випадках сільськогосподарське підприємство

зобов'язане повернути органу державної податкової служби свідоцтво

про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

 

209.13. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт

спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у

строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку.

Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським

підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування,

затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього

Кодексу.

 

209.14. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт

спеціального режиму оподаткування здійснює оподаткування операцій

з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції за ставкою,

визначеною підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.

 

У разі експорту сільськогосподарської продукції

застосовується ставка податку, визначена підпунктом "б" пункту

193.1 статті 193 цього Кодексу.

 

209.15. Для цілей цієї статті застосовуються такі терміни:

 

209.15.1. виробничі фактори, за рахунок яких сформовано

податковий кредит:

 

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським

підприємством для їх використання у виробництві

сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які

придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у

виробництві сільськогосподарської продукції.

 

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або

придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством

частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг),

а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого

(нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з

частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в

операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших

операціях;

 

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару,

який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається

(заготовлюється) безпосередньо платником податку:

 

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування

чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи

внесення добрив та засобів захисту рослин;

 

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння,

очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування

сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД) (va375202-05);

 

зберігання сільськогосподарської продукції;

 

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських

сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин,

проведення протиепізоотичних заходів;

 

отримання послуг з використання сільськогосподарської

техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);

 

отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської

діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської

звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого

управління (74.14.0 КВЕД) (va375202-05);

 

знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і

сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також

використання засобів захисту тварин;

 

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних

систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;

 

розділ м'яса для товарної кондиції;

 

209.15.2. діяльність у сфері сільського господарства:

 

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних

культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та

декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів,

насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка,

переробка та/або консервація;

 

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських

сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва,

бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших

плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та

комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

 

в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним

особам) та/або фізичним особам з використанням

сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду

(лізинг);

{ Підпункт "в" підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 в

редакції Закону N 3609-VI (3609-17) від 07.07.2011 }

 

209.15.3. діяльність у сфері лісового господарства

(лісництва):

 

а) залісення, вирощування і догляд за деревами або

чагарниками чи вирубування дерев та/або чагарників;

 

б) збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих

рослин, їх обробка та консервація;

 

209.15.4. діяльність у сфері рибальства:

 

а) розведення та/або виловлення прісноводної (лиманної) риби

чи інших прісноводних (лиманних) (05.02.0, 05.01.0 КВЕД)

(va375202-05);

 

б) розведення та виловлення морської або океанічної риби або

безхребетних (05.02.0, 05.01.0 КВЕД) (va375202-05);

 

в) розведення та виловлювання мушель, устриць, ракоподібних,

жаб, дикорослих водоростей;

 

г) обробка та/або консервація риби або інших прісноводних чи

морських безхребетних, мушель, устриць, ракоподібних, жаб,

дикорослих водоростей;

 

209.15.5. виробництво продукції на давальницьких умовах із

сировини, яка вирощується, відгодовується, виловлюється або

збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, - це

операція з постачання сільськогосподарської сировини замовником