Її було засновано на підставі рішення екосор у 1946 Р.

3) вона складається із представників 53 держав — членів ЕКОСОР, обраних на три роки;

4) це конвенційний орган, повноваження якого встановлюються Загальною декларацією з прав людини;

5) її було застосовано рішенням Ради Міністрів в межах Ради Європи;

6) вона складається з представників країн, що входять до складу Ради Європи (по 2 представники від кожної країни);

7) представники обираються на 9 років;

 

4. Відзначте міжнародні конвенційні органи з прав людини:

1) Комітет із прав дитини;

2) Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок;

3) Комітет з прав людини;

4) Комісія з прав людини;

5) ГА ООН;

6) ЕКОСОР;

7) Міжнародний суд ООН;

 

5. Відзначте правильно вказані положення, що стосуються процедури розгляду Європейським судом з прав людини заяв окремих осіб, груп і неурядових організацій:

1) мають бути дотримані умови, що стосуються суб'єкта подачі заяви;

2) необхідно, щоб заявник вичерпав усі внутрішньодержавні способи правового захисту свого права;

3) заява може бути прийнята, якщо з дня ухвалення останнього рішення у цій справі внутрішньодержавними судовими органами минуло не більше шести місяців;

4) право на звернення мають тільки фізичні особи, що не перебувають у трудових відносинах з органами державної влади;

5) право подачі заяв не обмежується строком позовної давності;

6) фізичні особи звертаються до суду через органи державної влади своєї країни;

7) з метою забезпечення конфіденційності і попередження переслідування осіб, що звертаються до суду з заявами, вони можуть подавати анонімні заяви;

 

6. Відповідно до Конвенції з прав людини Європейський суд з прав людини не розглядає:

1) анонімні заяви;

2) заяви, що є предметом розгляду в іншому міжнародному органі із захисту прав людини;

3) заяви, несумісні з положеннями Конвенції, явно необґрунтовані або такі, що містять ознаки зловживання правом звернення до Суду;

4) заяви, що не оплачені державним митом;

5) заяви окремих осіб, груп і неурядових організацій про порушення прав людини, що мали місце в державах-членах Конвенції про захист прав людини та основних свобод;

6) заяви держав — учасниць Європейської конвенції з прав людини з питань порушення Конвенції в інших державах-членах;

7) заяви неурядових організацій про порушення прав людини, що мали місце в державах-членах Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

 

Рівень 3

 

1. Відзначте правильно вказані повноваження Комісії з прав людини:

1) здійснює контроль за дотриманням прав людини;

2) проводить дослідження у сфері захисту прав людини та надає рекомендації та пропозиції ЕКОСОР;

3) готує проекти міжнародних документів щодо прав людини;

4) співпрацює з іншими міжнародними органами в галузі захисту прав людини;

5) вивчає інформацію про грубі та масові порушення прав людини у всіх країнах, незалежно від того, чи є вони учасниками міжнародних договорів про права людини;

6) працює як судовий арбітражний орган – розглядає міжнародні спори;

7) видає резолюції, обов’язкові для членів ЕКОСОР;

8) проводить навчання та видає сертифікати міжнародним експертам в галузі прав людини;

9) веде реєстр міжнародних договорів з прав людини;

 

2. Відзначте правильно вказані положення, що стосуються Комітету з прав людини:

1) його створено у 1977 р. відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

2) до його складу входять 18 експертів, яких обирають із числа громадян держав — учасниць Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

3) розглядає доповіді держав — учасниць Міжнародного пакту про громадянські та політичні права про заходи щодо захисту проголошених в ньому прав;

4) він наділений повноваженням розглядати скарги від окремих осіб або груп осіб про порушення прав, зазначених у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, якщо такі порушення відбулися під юрисдикцією держав, що ратифікували Факультативний протокол;

5) розгляд скарг відбувається на закритих засіданнях, але його рішення є відкритими та підлягають опублікуванню;

6) його створено у 1978 р. відповідно до Міжнародного пакту про економічні та культурні права;

7) до його складу входять 20 експертів, яких обирають із числа громадян держав — учасниць Міжнародного пакту про економічні та культурні права;

8) він наділений повноваженням розглядати скарги про порушення прав тільки від держав, а не від окремих осіб або груп осіб;

9) розгляд скарг відбувається на відкритих засіданнях і його рішення є відкритими та підлягають опублікуванню

 

3. Відзначте правильно вказані положення, що стосуються порядку розгляду справ Комітетом з прав людини:

1) він наділений повноваженням розглядати скарги від окремих осіб або груп осіб про порушення прав, зазначених у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, якщо такі порушення відбулися під юрисдикцією держав, що ратифікували Факультативний протокол;

2) розгляд скарг відбувається на закритих засіданнях, але його рішення є відкритими та підлягають опублікуванню;

3) він не розглядає повідомлення, якщо скаржник не вичерпав національні засоби правового захисту;

4) він не розглядає повідомлення, якщо скарга стосується порушення права, яке не закріплене в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права;

5) він не розглядає повідомлення, якщо це саме питання розглядається за іншою міжнародною процедурою;

6) його рішення є обов’язковим до виконання учасниками спору;

7) він не розглядає повідомлення, якщо скарга стосується порушення права, яке не закріплене в Міжнародному пакті про економічні та культурні права;

8) розгляд скарг відбувається на відкритих засіданнях і його рішення є відкритими та підлягають опублікуванню;

9) він наділений повноваженням розглядати скарги про порушення прав тільки від держав, а не від окремих осіб або груп осіб.

 

4. Відзначте правильно вказані положення, що стосуються порядку вирішення справ Комітетом з прав людини:

1) він не розглядає повідомлення, якщо скаржник не вичерпав національні засоби правового захисту;

2) він не розглядає повідомлення, якщо скарга стосується порушення права, яке не закріплене в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права;

3) він не розглядає повідомлення, якщо це саме питання розглядається за іншою міжнародною процедурою;

4) його рішення є рекомендаціями;

5) сам факт скарги, процедура розслідування і розгляду ним носять компрометуючий характер, тому держави прагнуть не тільки не доводити до розгляду, урегулювавши всі проблеми даної скарги, але нерідко ліквідують причини, котрі призвели до скарги;

6) його рішення є обов’язковим до виконання учасниками спору;

7) він не розглядає повідомлення, якщо скарга стосується порушення права, яке не закріплене в Міжнародному пакті про економічні та культурні права;

8) розгляд скарг відбувається на відкритих засіданнях і його рішення є відкритими та підлягають опублікуванню;

9) він наділений повноваженням розглядати скарги про порушення прав тільки від держав, а не від окремих осіб або груп осіб.

 

5. Відзначте правильно вказані положення щодо основних напрямів діяльності неурядових організацій у міжнародному захисті прав людини:

1) моніторинг стану прав людини в окремих державах;

2) моніторинг законодавства про права людини в окремих державах;

3) складання доповідей про стан справ у галузі захисту прав людини;

4) оприлюднення таких доповідей для ознайомлення громадськості та надання їх міжнародним міжурядовим органам із прав людини;

5) участь у розробці міжнародних договорів із прав людини;

6) проведення розслідування і прийняття на основі їх результатів висновків про порушення прав людини, які держави зобов’язані враховувати в своїй діяльності під загрозою притягнення до міжнародної відповідальності;

7) порушення справ про притягнення до міжнародної відповідальності в міжнародних судах з прав людини;

8) створення і розміщення на території держав контролюючих органів з питань дотримання прав людини;

9) у разі потреби створення і забезпечення діяльності судів з прав людини ad hoc.

 

6. Відзначте регіональні міжнародні органи із прав людини:

1) Європейський суд з прав людини;

2) Міжамериканський суд з прав людини;

3) Європейська комісія з прав людини;

4) Суд Ради Європи;

5) Європейський комітет із питань запобігання тортурам і такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню;

6) Комітет із прав дитини;

7) Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок;

8) ГА ООН;

9) Комісія з прав людини СНД.

 

7. Відзначте правильно вказані обов'язки Верховного комісара ООН із заохочення та захисту всіх прав людини:

1) координувати відповідні навчальні і пропагандистські програми Організації Об'єднаних Націй в галузі прав людини;

2) відігравати активну роль у справі усунення нинішніх перешкод і вирішення нових завдань на шляху до повної реалізації всіх прав людини й у справі недопущення продовження порушень прав людини у всьому світі;

3) розширювати міжнародне співробітництво з метою заохочень і захисту всіх прав людини;

4) координувати діяльність в сфері заохочення і захисту прав людини в рамках усієї системи ООН;

5) здійснювати загальне керівництво діяльністю Центру з прав людини;

6) він наділений повноваженням розглядати скарги від окремих осіб або груп осіб про порушення прав, зазначених у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, якщо такі порушення відбулися під юрисдикцією держав, що ратифікували Факультативний протокол;

7) його створено у 1977 р. відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

8) здійснює контроль за дотриманням прав людини у будь-яких країнах, незалежно чи вони членами ООН і чи підписували міжнародні договори з прав людини, та уповноважений своїм рішенням накладати стягнення у вигляді штрафу у випадку виявлення порушень;

9) подає щорічну доповідь у Міжнародний суд ООН;

 

8. Відзначте правильно вказані обов'язки Верховного комісара ООН із заохочення та захисту всіх прав людини:

1) представляти щорічну доповідь про свою діяльність у відповідності зі своїм мандатом Комісії з прав людини, а через ЕКОСОР — Генеральній Асамблеї ООН;

2) виконувати завдання, доручені йому компетентними органами системи Організації Об'єднаних Націй в галузі прав людини, і представляти їм рекомендації з метою сприяння ефективному заохоченню і захисту всіх прав людини;

3) заохочувати і захищати реалізацію права на розвиток і посилювати для цього підтримку з боку відповідних органів системи ООН;

4) надавати через Центр з прав людини Секретаріату й інші відповідні установи консультативні послуги і технічну та фінансову допомогу на прохання заінтересованої держави і, при необхідності, регіональних організацій з прав людини з метою підтримати здійснення заходів і програм в галузі прав людини;

5) заохочувати і захищати ефективне здійснення всіма людьми всіх громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав;

6) він наділений повноваженням розглядати скарги від окремих осіб або груп осіб про порушення прав, зазначених у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, якщо такі порушення відбулися під юрисдикцією держав, що ратифікували Факультативний протокол;

7) його створено у 1977 р. відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

8) здійснює контроль за дотриманням прав людини у будь-яких країнах, незалежно чи вони членами ООН і чи підписували міжнародні договори з прав людини, та уповноважений своїм рішенням накладати стягнення у вигляді штрафу у випадку виявлення порушень;

9) подає щорічну доповідь у Міжнародний суд ООН;

Тема: Відповідальність у міжнародному праві.

Рівень 1

1. Зобов'язання суб'єкта міжнародного права перетерпіти певні обставини негативного характеру внаслідок заподіяння шкоди іншому суб'єкту міжнародного права як у результаті вчинення міжнародного правопорушення, так і в результаті правомірної діяльності – це…

1) міжнародно-правова відповідальність;

2) міжнародне правопорушення;

3) наслідки вчинення міжнародного правопорушення;

4) міжнародно-правові зобов’язання;

5) склад міжнародного правопорушення.

 

2. Суб'єктом міжнародної відповідальності може бути…

1) держава;

2) міжнародна організація;

3) фізична особа;

4) ТНК;

5) всі відповіді правильні;

 

3. Сукупність юридично обов'язкових міжнародно-правових актів, на підставі яких певна поведінка (дія або бездіяльність) кваліфікується як міжнародне правопорушення – це…

1) юридична підстава міжнародної відповідальності;

2) склад міжнародного правопорушення;

3) фактична підстава міжнародної відповідальності;

4) джерело міжнародного права;

5) міжнародне правопорушення.

 

4. Діяння, за яке настає міжнародна відповідальність – це...

1) фактична підстава міжнародно-правової відповідальності;

2) юридична підстава міжнародної відповідальності;

3) склад міжнародного правопорушення;

4) міжнародно-правова поведінка;

5) ознака міжнародного правопорушення.

 

5. Відзначте види шкоди (збитків) як основної складової міжнародного правопорушення:

1) матеріальна і нематеріальна;

2) реторсії і репресалії;

3) звичаєва і договірна;

4) правомірна і неправомірна;

5) суб’єктивна і об’єктивна;

 

6. Така поведінка держави, яка завдає шкоди іншим державам, але не порушує при цьому норм міжнародного права, внаслідок чого й відсутнє правопорушення – це...

1) недружній акт;

2) злочини міжнародного характеру (злочинні вчинки фізичних осіб);

3) казус;

4) випадкове заподіяння шкоди;

5) фактична підстава міжнародно-правової відповідальності;

 

7. Відзначте правильно вказане положення щодо стану необхідності як обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності:

1) посилання на неї не допускається, крім випадків, коли діяння було єдиним засобом захисту від тяжкої та неминучої загрози та не завдало значних збитків іншій державі, щодо якої існує міжнародне зобов'язання;

2) посилання на неї допускається у випадках, якщо міжнародним договором передбачається можливість такої ситуації;

3) посилання на неї допускається навіть якщо держава сама сприяє виникненню стану необхідності та порушує міжнародні зобов'язання;

4) звільнення за цією підставою можливе тільки за згодою держави, якій була завдана шкода;

5) всі відповіді правильні.

 

8. В яких випадках посилання на обставини звільнення від міжнародної відповідальності не припускається?

1) у випадку порушення норм jus cogens;

2) якщо вчинено недружній акт;

3) якщо вчинено міжнародне правопорушення;

4) у випадку передбаченому міжнародним договором;

5) всі відповіді правильні;

 

9. Відзначте види міжнародно-правової відповідальності:

1) матеріальна і політична;

2) майнова і моральна;

3) договірна і звичаєва;

4) виключна і доказова;

5) всі відповіді правильні.

 

10. Матеріальна міжнародна відповідальність виражається у формі…

1) реституцій;

2) конституцій;

3) реформацій;

4) ресторацій;

5) сатисфакцій;

 

11. Матеріальна міжнародна відповідальність виражається у формі…

1) репарацій;

2) обмежень суверенітету;

3) декларативних рішеннях;

4) міжнародних санкціях;

5) всі відповіді правильні;

 

12. Політична (нематеріальна) міжнародна відповідальність виражається у формі…

1) ресторації;

2) сатисфакції;

3) обмежень суверенітету;

4) міжнародних санкцій;

5) всі відповіді правильні;

 

13. Політична (нематеріальна) міжнародна відповідальність виражається у формі…

1) ресторації;

2) репарації;

3) реституції;

4) міжнародних зобов’язань;

5) всі відповіді правильні;

 

14. Політична (нематеріальна) міжнародна відповідальність виражається у формі…

1) сатисфакції;

2) репарації;

3) реституції;

4) міжнародних зобов’язань;

5) всі відповіді правильні;

 

15. Реституція — це…

1) відшкодування правопорушником матеріальної шкоди в натурі;

2) відшкодування матеріальної шкоди грошима, товарами, послугами;

3) відновлення правопорушником попереднього стану та взяття ним відповідальності за всі несприятливі наслідки;

4) задоволення нематеріальних вимог для відшкодування шкоди, завданої перш за все честі та гідності потерпілої держави, її політичним інтересам;

5) рішення міжнародного органу (наприклад, суду) чи організації, які визнають певну дію міжнародним правопорушенням;

 

16. Субституція — це…

1) заміна неправомірно знищеного чи пошкодженого майна аналогічним за вартістю та призначенням;

2) відшкодування матеріальної шкоди грошима, товарами, послугами;

3) відновлення правопорушником попереднього стану та взяття ним відповідальності за всі несприятливі наслідки;

4) задоволення нематеріальних вимог для відшкодування шкоди, завданої перш за все честі та гідності потерпілої держави, її політичним інтересам;

5) рішення міжнародного органу (наприклад, суду) чи організації, які визнають певну дію міжнародним правопорушенням;

 

17. Репарація — це…

1) відшкодування матеріальної шкоди грошима, товарами, послугами;

2) відшкодування правопорушником матеріальної шкоди в натурі;

3) відновлення правопорушником попереднього стану та взяття ним відповідальності за всі несприятливі наслідки;

4) задоволення нематеріальних вимог для відшкодування шкоди, завданої перш за все честі та гідності потерпілої держави, її політичним інтересам;

5) рішення міжнародного органу (наприклад, суду) чи організації, які визнають певну дію міжнародним правопорушенням;

 

18. Ресторація становить собою…

1) відновлення правопорушником попереднього стану та взяття ним відповідальності за всі несприятливі наслідки;

2) задоволення нематеріальних вимог для відшкодування шкоди, завданої перш за все честі та гідності потерпілої держави, її політичним інтересам;

3) рішення міжнародного органу (наприклад, суду) чи організації, які визнають певну дію міжнародним правопорушенням;

4) відшкодування матеріальної шкоди грошима, товарами, послугами;

5) відшкодування правопорушником матеріальної шкоди в натурі;

 

19. Сатисфакція — це…

1) задоволення нематеріальних вимог для відшкодування шкоди, завданої перш за все честі та гідності потерпілої держави, її політичним інтересам;

2) відновлення правопорушником попереднього стану та взяття ним відповідальності за всі несприятливі наслідки;

3) рішення міжнародного органу (наприклад, суду) чи організації, які визнають певну дію міжнародним правопорушенням;

4) відшкодування матеріальної шкоди грошима, товарами, послугами;

5) відшкодування правопорушником матеріальної шкоди в натурі;

 

20. Обмеження суверенітету (надзвичайні сатисфакції) — це …

1) тимчасове призупинення діяльності державних органів держави, окупація країни або її частини, реорганізація політичної системи, розпуск злочинних політичних партій тощо;

2) рішення міжнародного органу (наприклад, суду) чи організації, які визнають певну дію міжнародним правопорушенням;

3) відшкодування матеріальної шкоди грошима, товарами, послугами;

4) відшкодування правопорушником матеріальної шкоди в натурі;

5) задоволення нематеріальних вимог для відшкодування шкоди, завданої перш за все честі та гідності потерпілої держави, її політичним інтересам;

 

21. Декларативні рішення як вид міжнародної відповідальності …

1) виражаються у формі рішення міжнародного органу (наприклад, суду) чи організації, які визнають певну дію міжнародним правопорушенням;

2) це рішення про тимчасове призупинення діяльності державних органів держави, окупація країни або її частини, реорганізація політичної системи, розпуск злочинних політичних партій тощо;

3) це рішення про відшкодування матеріальної шкоди грошима, товарами, послугами;

4) це рішення про задоволення нематеріальних вимог для відшкодування шкоди, завданої перш за все честі та гідності потерпілої держави, її політичним інтересам;

5) немає жодної правильно відповіді;

 

22. Відзначте види контрзаходів (санкцій) як міжнародної нематеріальної відповідальності:

1) індивідуальні і колективні;

2) реституції і репарації;

3) матеріальні і політичні;

4) абсолютні і обмежені;

5) всі відповіді правильні.

 

23. Відзначте види колективних контрзаходів (санкцій) як міжнародної нематеріальної відповідальності

1) відмова у членстві в організації;

2) призупинення прав члена організації;

3) виключення з міжнародного спілкування;

4) колективні збройні заходи;

Всі відповіді правильні.

 

24. Виберіть вид репресалій:

1) ембарго;

2) бомбардування;

3) інтервенція;

4) мирна блокада;

5) всі відповіді правильні.

 

25. Міжнародне право не допускає посилань на обставини, що звільняють від відповідальності, коли…

1) немає жодної правильної відповіді;

2) держава винна у вчинені правопорушення;

3) держава не є членом ООН;

4) міжнародна відповідальність застосовується не до держави;

5) порушуються норми міжнародного права;

 

26. Відзначте види матеріальної відповідальності:

1) абсолютна і обмежена;

2) ресторації і репресалії;

3) політична і моральна;

4) виключна і доказова;

5) всі відповіді правильні;

 

Рівень 2

 

1. Відзначте правильно вказані цілі міжнародної відповідальності:

1) утримати потенційного правопорушника від вчинення правопорушення;

2) спонукати правопорушника належним чином виконати свої зобов'язання;

3) забезпечити потерпілому компенсацію за завдану йому матеріальну чи моральну шкоду;

4) покарати конкретних посадових осіб, що здійснили правопорушення;

5) ізолювати правопорушника від міжнародного співтовариства з метою запобігання вчиненню нових правопорушень;

6) інформаційна – попередити інших учасників міжнародних відносин про те, що правопорушник може вчинити подібний вчинок і по відношенню них;

7) створити санкції;

 

2. Відзначте основні складові елементи міжнародного правопорушення:

1) протиправна поведінка;

2) шкода (збиток), заподіяний протиправною поведінкою;

3) причинний зв'язок між дією та шкідливими наслідками;

4) вина правопорушника;

5) суб’єкт міжнародної відповідальності;

6) суб’єктивна сторона;

7) об’єктива сторона;

 

3. Проявами протиправної поведінки як складової міжнародного правопорушення є:

1) недотримання органами держави її міжнародних зобов'язань, що виявляється в порушенні прав інших держав, міжнародних організацій;

2) недотримання органами держави її міжнародних зобов'язань, що виявляється в порушенні прав фізичних і юридичних осіб;

3) недотримання органами держави її міжнародних зобов'язань у зв'язку із самочинними діями юридичних і фізичних осіб;

4) відмова від переговорів як обов’язкового засобу вирішення міжнародних спорів;

5) недотримання органами держави зобов'язань, що виникають у зв'язку із будь-якою діяльністю на її території органів інших держав і міжнародних організацій;

6) утримання від вступу у всесвітню міжнародну організацію;

7) налагодження дипломатичних зв’язків не у встановлений час.

 

4. Відзначте правильно вказані положення щодо недружнього акту:

1) у разі недружнього акту держава самостійно вирішує, яким чином їй реагувати на подібні дії, але якщо це не суперечить зобов'язанням за договорами;

2) в міжнародному праві відсутня заборона на здійснення недружніх актів;

3) основну роль в регулюванні проблем, що виникають через недружні акти, виконують моральні та політичні засоби;

4) недружній акт є міжнародним правопорушенням і тягне за собою міжнародну відповідальність;

5) недружній акт зачіпає інтереси держави, що захищені міжнародним правом;

6) відповідь на недружній акт, відповідно до міжнародного права, має бути адекватною заподіяній шкоді;

7) у випадку, якщо правопорушник добровільно не відшкодує шкоди, завданої недружнім актом, до нього можуть бут застосовані військові засоби.

 

5. Відзначте правильно вказані положення, що стосуються злочинів міжнародного характеру:

1) юридичною підставою для відповідальності за такі діяння є міжнародні угоди з боротьби із конкретними видами злочинів і прийняті відповідно до них внутрішньодержавні норми кримінального права;

2) вони зачіпають інтереси двох, декількох або багатьох держав, тобто мають міжнародну небезпечність, але вони є підставою для кримінального, а не міжнародно-правового покарання;

3) вони здійснюються поза межами державної політики індивідами, які не є посадовими особами держави, що діють від її імені;

4) за їх вчинення держава чи інший суб’єкт міжнародного права несе міжнародну відповідальність;

5) вони здійснюються в межах державної політики індивідами, які є посадовими особами держави і діють від її імені;

6) міжнародними визнаються тільки злочини, вчинені щодо трьох і більше держав;

7) юридичною підставою для відповідальності за такі діяння можуть бути тільки внутрішньодержавні норми кримінального права;

 

6. Відзначте правильно вказані положення щодо згоди як обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності:

1) це згода, яку дала одна держава іншій державі на поведінку, що не відповідає міжнародному зобов'язанню останньої;

2) згода має бути чітко виражена та висловлена до здійснення відповідних дій;

3) згода має бути юридично дійсною, тобто не повинна бути результатом помилки, підкупу, насильства;

4) згода – це особливий вид міжнародного договору, який укладається на взаємовигідних умовах;

5) це згода міжнародного співтовариства не визнавати конкретне вчинене діяння міжнародним правопорушенням;

6) згода може бути виражена тільки у письмовій формі;

7) згода – це дозвіл ООН на вчинення діяння, що формально підпадає під ознаки правопорушення у виняткових випадках.

 

7. Відзначте правильно вказані положення щодо відповідних заходів як обставин звільнення від міжнародно-правової відповідальності:

1) це дії однієї держави, викликані міжнародно-правовим діянням іншої держави;

2) вони можуть порушувати міжнародні зобов'язання, але саме їхній відповідний характер виключає відповідальність за них;

3) вони мають відповідати принципу пропорційності та режиму міжнародної відповідальності;

4) це згода міжнародного співтовариства не визнавати конкретне вчинене діяння міжнародним правопорушенням;

5) це дозвіл ООН на вчинення діяння, що формально підпадає під ознаки правопорушення у виняткових випадках;

6) характер, розмір та порядок накладення відповідних заходів визначає сама держава на власний розсуд;

7) вони не можуть порушувати міжнародних зобов’язань;

 

8. Відзначте правильно вказані положення щодо форс-мажору і непередбачуваного випадку як обставин звільнення від міжнародно-правової відповідальності:

1) це діяння викликане непереборною силою або непередбаченою подією, яка не піддавалася контролю держави та яка стала причиною неможливості дотримання державою свого міжнародного зобов'язання;

2) держава повністю була позбавлена можливості запобігти завданню шкоди іншій державі, змінити ситуацію;

3) це можуть бути природні явища (землетруси, епідемії, повені тощо) або про непередбачувана діяльність людей (наприклад, катастрофа на атомній електростанції);

4) вони є підставою звільнення тільки від договірного зобов’язання, якщо про це було зазначено у договорі;

5) це дозвіл ООН на вчинення діяння, що формально підпадає під ознаки правопорушення у виняткових випадках;

6) вони мають відповідати принципу пропорційності та режиму міжнародної відповідальності;

7) в такому випадку держава відшкодовує тільки завдані матеріальні збитки.

 

9. Відзначте правильно вказані положення щодо стихійного лиха як обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності:

1) це ситуація, коли представники держави під впливом сил природи або аварії змушені не дотримуватися міжнародного зобов'язання, оскільки не мають іншої можливості врятувати своє життя або життя довірених їм осіб;

2) в цьому випадку фактично відсутня свобода вибору поведінки в екстремальній ситуації;

3) протиправність діяння держави не виключається, якщо ця держава сприяла виникненню ситуації крайнього лиха; якщо така поведінка могла викликати порівняне або ще тяжче лихо;

4) протиправність діяння виключається, якщо діяння не завдало значних збитків іншій державі, щодо якої існує міжнародне зобов'язання;

5) в такому випадку держава відшкодовує тільки завдані матеріальні збитки;

6) воно є підставою звільнення тільки від договірного зобов’язання, якщо про це було зазначено у договорі;

7) характер, розмір та порядок накладення відповідних заходів визначає сама держава на власний розсуд.

 

10. Посилання на стан необхідності як обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності можливе за наявності сукупності таких критеріїв:

1) неминучої небезпеки, що загрожує життєвим інтересам держави;

2) надзвичайної ситуації держави, за якої вона не може поводитися інакше;

3) тимчасового характеру вимушеної поведінки;

4) акту агресії з боку третьої держави;

5) рішення референдуму про скасування міжнародного зобов’язання;

6) видання внутрішнього акту про скасування міжнародного зобов’язання;

7) дій однієї держави, викликаних міжнародно-правовим діянням іншої держави;

 

11. Відзначте правильно вказані положення щодо абсолютної відповідальності у міжнародному праві:

1) це відповідальність за вчинення правомірних дій;

2) встановлення факту завдання шкоди та причинного зв'язку з діями, що потягли шкоду, є достатнім доказом для виникнення відповідальності й обов'язку сплатити компенсацію;

3) вона застосовується, як правило, до власників джерел підвищеної небезпеки, які завдають шкоду під час правомірної діяльності;

4) це відповідальність за вчинення неправомірних дій;

5) в її межах відбувається відшкодування у формі реституцій;

6) її застосування виключає застосування інших видів міжнародної відповідальності;

7) вона застосовується як вид політичної відповідальності.

 

12. Відзначте правильно вказані положення щодо ембарго як виду репресалій:

1) це дія держави, котра обмежує, призупиняє чи припиняє її торгово-економічні зв'язки з іншою країною або країнами;

2) воно застосовується до держави, дії якої загрожують міжнародній безпеці і, отже, є протиправними;

3) воно може застосовуватись як індивідуально, так і колективно, бути введене як у мирний, так і у воєнний час;

4) це відповідальність за вчинення правомірних дій;

5) встановлення факту завдання шкоди та причинного зв'язку з діями, що потягли шкоду, є достатнім доказом для виникнення відповідальності й обов'язку сплатити компенсацію;

6) вона застосовується, як правило, до власників джерел підвищеної небезпеки, які завдають шкоду під час правомірної діяльності;

7) застосовується за надзвичайної ситуації держави, за якої вона не може поводитися інакше;

 

Рівень 3

 

1. Відзначте правильно вказані положення, що стосуються суб’єктів міжнародної відповідальності:

1) суб'єктом відповідальності може бути лише держава;

2) держава розглядається як єдине ціле незалежно від того, який орган держави скоїв діяння, котре кваліфікується як правопорушення;

3) держава відповідає за всі свої органи, так само як і за діяння посадових та інших уповноважених осіб;

4) визначення системи органів держави є внутрішньою компетенцією цієї держави;

5) діяння посадових осіб тягнуть відповідальність для держави незалежно від того, чи діяли ці особи в межах своїх повноважень або вийшли за ці межі;

6) суб’єктом відповідальності може бути будь-який суб’єкт міжнародного права;

7) нації та народи, що борються за самовизначення, несуть відповідальність в особі їхніх національно-визвольних органів і розплачуються ресурсами, за які борються;

8) транс-національні компанії несуть відповідальність в особі своїх органів;

9) міжнародні організації несуть відповідальність в межах майна, що їм належить.

 

2. Відзначте акти, в яких можуть міститися юридичні підстави міжнародної відповідальності:

1) правомірні, юридично чинні міжнародні договори;

2) міжнародні звичаї;

3) правосудні рішення міжнародних судів та арбітражів;

4) обов'язкові акти міжнародних органів та організацій (наприклад, Ради Безпеки ООН), конференцій та нарад;

5) окремі односторонні акти держав міжнародно-правового характеру, через які вони перебирають на себе міжнародні зобов'язання та які визнаються іншими державами;

6) консультативні висновки міжнародних судів та арбітражів;

7) політичні домовленості;

8) висновки слідчих комісій як засобу вирішення міжнародних спорів;

9) доктрина найбільш визнаних фахівців міжнародного права.

 

3. Відзначте обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності:

1) згода держави;

2) відповідні заходи;

3) самооборона;

4) форс-мажор;

5) непереборна сила;

6) відсутність вини;

7) реторсії;

8) репресалії;

9) санкції.

 

4. Відзначте обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності:

1) самооборона;

2) відповідні заходи;

3) непередбачений випадок;

4) стихійне лихо;

5) стан необхідності;

6) відсутність вини;

7) реторсії;

8) репресалії;

9) санкції.

 

5. Відзначте правильно вказані критерії законності самооборони як обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності:

1) вона є відповіддю тільки на збройний напад;

2) вона має бути застосована до вжиття заходів Радою Безпеки ООН;

3) про неї має бути повідомлено Раду Безпеки ООН;

4) заходи самооборони не мають підміняти повноважень Ради Безпеки ООН;