Міжнародна торгівля в структурі міжнародного економічного середовища: показники стану та тенденції розвитку.

Міжн.екон.середовище – сукупність екон. умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку міжн. діяльності фірми, зокрема маркет-ї. Структурні елементи: міжнародна торгівля (МТ), стан платіжного балансу, зовнішньоекон. і зовнторг. політика, міжн.інв-на діяльність, система міжн. організацій, міжн.екон.інтеграція. МТ – це 1ша форма міжн.екон.звязків, що являє обмін товарами і послугами між державами. Два аспекти поняття МТ: як процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами МЕВ; як особливий тип суспільних відносин, що виникають між державами у процесі та з приводу обміну товарами (послугами). Для оцінки масштабів, темпів, тенденцій, напрямів розвитку між­народної торгівлі доцільно використовувати систему показників, яка складається з 6 груп: абсолютні показники (експорт (реекспорт), імпорт (реімпорт), зовнішньоторговельний обіг (ЗТО), «генеральна» торгівля, «спеціальна» торгівля, фізичний обсяг зовнішньої торгівлі); структурні показники (товарна структура експорту й імпорту, географічна структура експорту й імпорту); показники інтенсивності торгівлі (обсяг експорту, імпорту чи зов­нішньоторговельного обігу на душу населення, експортна, імпортна чи зовнішньоторговельна квота); результуючі показники (сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг і некомерційних операцій, сальдо балансу з поточних операцій, індекс «умови торгівлі»); показники динаміки; показники зіставлення. Інколи додають показники ефективності (ефект експорту, ефективність експорту фірми, ефективність експорту товару, екон.ефект імпорту, екон. ефективність імпорту).

Платіжний баланс як показник стану економічного середовища зарубіжної країни. Вплив стійкого дефіциту та надлишку ПБ на маркетингові рішення в МЕД.

Міжн.екон.середовище – сукупність екон. умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку міжн. діяльності фірми, зокрема маркет-ї. Структурні елементи: міжнародна торгівля (МТ), стан платіжного балансу, зовнішньоекон. і зовнторг. політика, міжн.інв-на діяльність, система міжн. організацій, міжн.екон.інтеграція. Платіжний баланс (ПБ) – це сисематизований звіт про надходження валюти в країну та про платежі країни іншим країнам її субєктам за певний період часу. Має 2 сторони: дебет (відтік валюти за межі країни, інвестиції, плата за імпорт тощо); кредит (надходження в країну, отримані кредити, притік інвестицій, перекази емігрантів в країну тощо). Стан платіжного балансу країни визначають: економічний потенціал, особливості структури ек-ки, участь у МПП, зв’язки зі світовим ринком позичкових капіталів, стан держ. регул-ня екон-ки та зовнішньоек. зв’язків. Використання даних ПБ: для оцінки кредитоспроможності країни, як індикатор екон.циклу, для прогнозування, для аналізу ризиків, для оцінювання стану ек-ки вцілому. Методи рег-ння ПБ: девальвація на.валюти; стимулювання експорту або обмеження імпорту; валютні обмеження; зміна відсоткових ставок; зміна обсягу грош.маси в обігу. Наслідками дефіциту ПБ є: посилення валютного контролю; зниження курсу нац. валюти; проблема позик за кордоном; посилення екон. залеж­ності (стосунки з МВФ); збільшення товарних кредитів; збільшення іноземних і внутрішніх позик та процентних ставок по них; прискорене зростання чистого зовнішнього боргу і сум його обслуговування; припинення імпортних поставок через відмову постачальників; передача виробленої продукції, землі, майна, акцій та інших активів нерезидентам в рахунок погашення заборгованості.

Наслідками надлишку ПБ є: тиск з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі (відкриття ринків) та стимулювання споживання; перетворення країни в нетто-експортера капіталу.