Загальні положення щодо оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна бути виконана й оформлена з додержан­ням вимог до наукових робіт. Оптимальний обсяг курсової робо­ти — 40–45 друкованих сторінок, список використаної літератури — близько 20 джерел.

Текст курсової роботи набирається на комп’ютері на одному зво­роті аркуша білого наперу формату А4 (210 × 297 мм). Сторінки об­межуються полями: ліве — 25 мм, верхнє та нижнє — 20, праве — 10 мм. Відстань між заголовком і текстом — 15–20 мм. Шрифт — чорно­го кольору.

Рекомендована гарнітура — Times New Roman, інтер­вал між рядками — 1,5.

Курсова робота має бути надрукована чітко, без помилок і виправ­лень.

Текст курсової роботи може ілюструватись кресленнями, рисун­ками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами та таблиця­ми.

Курсова робота починається з титульної сторінки за формою, на­веденою в додатку А. Вона є першою сторінкою курсової роботи, яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Далі номер сторінки проставляють у правому верхньому куті аркуша. За титульною сторінкою наводяться послідовно зміст, вступ, розділи в порядку подання, висновки, список використаних джерел, додатки. Всі вони починаються з нової сторінки, а кожен з підрозділів — після закінчення попереднього.

Якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік можна дати окремим списком перед вступом.

Перелік друкується двома колонками, де ліворуч за абеткою наво­дять, наприклад, скорочення, праворуч — їх детальну розшифровку.

Якщо в курсовій роботі є спеціальні терміни, скорочення, симво­ли, позначення і таке інше повторюється менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому зга­дуванні.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Кожну структурну частину роботи починають з нової сто­рінки. Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕ­РЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкуються малими літерами (крім першої великої) з абзацу. В кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголо­вок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

 

Нумерація розділів та підрозділів

Номер розділу ставиться після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапка не ставиться, потім з нового рядка друкується заголовок роз­ділу.

Параграфи нумеруються в межах кожного розділу. Номер параг­рафа складається з номера розділу і порядкового номера параграфа, між ними ставиться крапка. Позначку параграфа (§) в курсових роботах не використовують. У кінці номера параграфа має стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій параграф другого розділу). У тому самому рядку дається заголовок параграфа.

Порядок посилань на літературні джерела

Посилання на літературні джерела в тексті наводяться у квадрат­них дужках []. Це може бути посилання на джерело в цілому або на джерело із зазначенням конкретної сторінки.

Наприклад:

“Тіньовий сектор економіки України у 1999 р. становив 47 % [3, с. 453]”.

“Мікроекономічні наслідки девальваційного шоку для України розглянуті Ю. Біленком у статті [1]”.

“Мікроекономічні наслідки девальваційного шоку для України розглянуто у працях Ю. Біленка та М. Павловського [1; 6, с. 114– 165]”.

“Проблеми сучасних міжнародних відносин розглядаються у пра­цях [1; 2; 7]”.

“Проблеми сучасних міжнародних відносин розглядаються у пра­цях [1–7]”.

Цифри у квадратних дужках відповідають порядковому номеру джерела у списку використаних джерел.

Зміст

Зміст відповідає плану курсової роботи. Єдиною відмінністю є зазначення номерів сторінок. Вказується лише номер початкової сторінки пункту плану.

 

Оформлення ілюстрацій, таблиць, формул, списку використаних джерел, додатків

Ілюстрації

До ілюстрацій належать креслення, рисунки, схеми, фотографії, графіки, діаграми.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними да­ними (текст під рисунком). Ілюстрації (фотографії, креслення, схе­ми, графіки, карти) і таблиці слід наводити в роботі безпосередньо після тексту за першою згадкою або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до за­гальної нумерації. Ілюстрацію більшу за формат А4 враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між ними ставиться крапка.

Наприклад:

Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу)

Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ним. Якщо в курсовій роботі один рисунок, то його нумерують за загальними правилами.

 

Наприклад:

Рис.1.2. Елементи маркетингового навколишнього середовища підприємства

Таблиці

У таблицях наводяться цифрові дані. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва і слово “Таблиця” починаються з великої літери.

Слово “Таблиця” друкують праворуч. Назви не підкреслюють. Заголовки колонок повинні починатися з великих літер, підзаго­ловки — з малих, якщо вони становлять одне речення із заголов­ком, і з великих, якщо вони самостійні. Висота рядків — не менше 8 мм. Колонку з порядковими номерами рядків до таблиці не вклю­чають.

Приклад побудови таблиці:

Назва таблиці

Таблиця 1

 

Назва колонки	Назва графи	Заголовки і підзаголовки граф (гр. 1–4)
А	Б
Назва (зміст) рядка

 

Таблицю розміщують після першого згадування у тексті так, щоб її можна було читати без повороту опалітуреного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку. В такому разі зазначають: Продовження табл. Таблицю з великою кількістю колонок можна ді­лити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не наво­дяться, то в ньому ставиться риска (–).

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому сло­во “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “... у табл.1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати ско­рочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”.

Формули

Формули і рівняння треба виділяти з тексту вільними рядками та позначати певним номером, написаним у лапках.

 

Наприклад:

 

Т_р = К_од • Ц_од, (3.1.)

 

де Т_р — товарообіг роздрібний;

К_од — кількість проданих одиниць товару;

Ц_од — ціна одиниці товару.

 

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба наво­дити безпосередньо під формулою у послідовності, наведеній у фор­мулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба по­давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Вище і нижче від кожної формули потрібно залишити пробіл. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести піс­ля знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (×) і ділення (:).

Формули (якщо їх більше ніж одна) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номе­ра формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад “... у формулі (3.1)”.

Список використаних джерел

Наукове дослідження завершується списком використаних дже­рел. Відомості про джерела, що містяться у списку, необхідно давати відповідно до вимог державних стандартів, зокрема: ГОСТ 7.1–84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582–97 “Інформація та документа­ція. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12–93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

Джерела можна розміщувати:

• в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (такий спосіб є найпоширеніший та універсальний);

• у хронологічному порядку;

• за послідовністю посилань у тексті.

Авторів з однаковими прізвищами подають в алфавітному поряд­ку їхніх ініціалів; праці одного автора — за алфавітом перших літер назв його праць; праці одного автора з однаковою назвою — за хро­нологією.

Спочатку наводять літературу видану кирилицею, далі — латиною і мовами з особливою графікою (за алфавітом назв мов — арабською, вірменською, грузинською, єврейською, китайською, японською тощо). Публікації мовами з особливою графікою подають в українсь­кій транслітерації або в перекладі українською мовою.

Крім того є певний порядок розташування літературних джерел:

• нормативні акти (закони, декрети, постанови та ін.);

• книжкові видання;

• статі в журналах та інших періодичних виданнях;

• матеріал з Інтернету

Основна вимога до використаних джерел — єдине оформлення і дотримання чинного державного стандарту на бібліографічний опис видань (ГОСТ 7.1-84).

Наприклад:

Бураковський І. І. Теорія міжнародної торгівлі. — 2-ге вид. — К.: Основи, 2000. — 241 с.

Затиеїзоп Р. А., Иогйкаиз Ж В., МсСаІІит]. Macroeconomics.- 6th Canadian ed. — Toronto etc.: McGraw-Hill, 1988. — 920 p.

Додатки

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на при­кінцевих її сторінках, зазначаючи їх у порядку посилань у тексті.

Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком ма­лими літерами з першої великої друкується слово “Додатки”.

Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літери Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т. д. Один додаток позначається як Додаток А.

 

Курсова робота по даній дисципліні виконується по закінченню вивчення дисципліни. Виконання курсової роботи має відбуватись згідно з завданням та календарним графіком, затвердженим керівником курсової роботи.