Основні типи глобальних організаційних структур управління міжнародним бізнесом.

1.Глобальна продуктова структура. Розділяє глобальну відповідальність за певні товари чи товарні групи між окремими підрозділами компанії, використовується тими ТНК, котрі виготовляють різні групи товарів, або працюють на різних ринках. Це найпоширеніша оргструктура.

Переваги:

1.Д-сть кожного підрозділу сфокусована на виготовленні певного продукту, тому менеджери поглиблюють свою кваліфікацію за всіма напрямами в-цтва і продажу цього товару, що в кінцевому результаті підвищує його глобальну конкурентну спроможність.

2.Така структура дозволяє підвищити ефективність в-цтва, оскільки є можливість виробляти продукцію там, де витрати є найнижчими.

3.Менеджери у продуктових підрозділах володіють максимально повною інформацією про цей товар, і відповідно гнучко і оперативно ухвалюють управлінські рішення, впроваджують нові технології, змінюють методи управління.

4.така структура допомагає менеджерам мислити глобальними категоріями і формувати геоцентричну корпоративну філософію.

Недоліки:

1.Ускладнюється процес координації дій у різних підрозділах компанії, і процес накопичення досвіду у межах всієї компанії

2.У такій структурі присутні дублювання багатьох операцій і дій, оскільки в кожному продуктовому підрозділі повинні працювати менеджери з багатьох функціональних напрямів, що економічно не вигідно.

2.Глобальна географічна структура. Передбачає організацію д-сті компанії за певними територіями чи регіонами світу. Вона особливо доцільна компаніям які використовують поліцентричну чи мультилокальну стратегію.

Переваги:

1.С-ра є доречною для компаній, д-сть якої спрямована не на підвищення ефективності в-цта, а на підвищення ефективності збуту.

2.Вона дозволяє накопичувати знання про місцевй ринок, відповідно м-ри мають можливість адаптувати продукція до вимого місцевих споживачів.

Недоліки:

1.Зосереджуючи зусилля на регіональних ринках компанія може втратити переваги зниження витрат на основі глобалізації в-цта. Також має місце розпорошення ресурсів компанії у сфері впровадження нових технологій, оскільки інновації, що доречні в одному структур.підрозділі, можуть бути недоцільними в іншому.

3.Глобальна функціональна структура. Передбачає створення відділв чи підрозділів які несуть відповідальність за реалізацію однієї з ф-ій компанії у світовому масштабі.

Такий тип с-ривикорист. ТНК, які мають відносно вузький асортимент товарів, переважно це сфера добувної промисловості.

Переваги:

1.Сприяє безперешкодному обміну досвідом і знаннями в межах кожного функціонального підрозділу.

2.М-ри компанії можуть здійснювати централізований контроль над усіма функціонал.підрозділами, а концентрувати увагу на основних.
Основний недолік с-ри в тому, що вона може використовуватися обмеженим колом компаній (вузько асортиментних, або тих які працюють з небагатьма замовниками), а також відбув.дублювання ресурсів у сфері управління компанією.

4.Глобальна споживча структура. Це тип оргст-ри, що передбачає групування операцій компанії навколо певних сегментів або груп споживачів, кожна з яких потребує особливої уваги. Таку с-ру доцільно використвуваати компаніям, маркетинг яких на відповідних споживчих ринках потребує абсолютно різних підходів.

Недоліки с-ри у тому, що відбув. Дублювання ресурсів у випадках коли для бслуговування групи споживачів потрібна участь власних регіональних і функціональних фахівців. Також складною є координація дій при такій с-рі.

5.Глобальна матрична структура.

Формується в результаті накладання с-ри одного типу на с-ру іншого типу.

Використ.такс-ру компанія може сформувати спеціалізовані продуктові групи, які включають представників діючих ф-іональнх підрозділів.

Перевага: вона здатна уникати дублювання операцій, є досиь гнучкою, дозволяє консулі звати досвід і знання функціонал.менеджерів, регіонал м-рів і менеджерів по окремих продуктах.