Основні параметри виробу, що задовольняють потреби покупця.

Оцінка конкурентоспроможності продукції грунтується на дослідженні потреб покупця і вимог ринку. Щоб товар задовольняв потреби покупця, він повинен відповідати певним параметрам:

технічним (властивості товару, область його застосування і призначення);

ергономічним (відповідність товару властивостям людського організму);

естетичним (зовнішній вигляд товару);

нормативним (відповідність товару чинним нормам і стандартам);

економічним (рівень цін на товар, сервісне його обслуговування, розмір коштів, наявних у споживача для задоволення даної потреби).

Зазначимо, що базовим товаром (з ним порівнюється товар фірми) може бути або товар фірми-конкурента (Р6аз = Рконк), або еталон - гіпотетичний виріб, який задовольняє потреби споживачів на 100% (Р6аз = Р100). При цьому значення одиничного параметричного індексу за таким параметром виробу має дорівнювати одиниці.

Рівень конкурентоспроможності за технічними показниками оцінюють за допомогою "жорстких" і "м'яких" параметрів.

Кожний "жорсткий" параметр (це технічні параметри, параметри призначення та ергономічні параметри) має конкретну величину, яка виражається в кілограмах, міліметрах та інших одиницях і оцінюється відсотковим відношенням фактичної величини параметра до величини, яка характеризує задоволення потреби на 100%.

"М'які" параметри характеризують естетичні властивості товару На сучасному етапі простежується тенденція до зростання значення "м'яких" параметрів, бо ринок наповнено товарами з майже однаковими "жорсткими" параметрами.

51. Підвищення продуктивності за фактором "виріб".

Внутрішні фактори — це ті, які перебувають у зоні контролю окремого підприємства і поділяються на "тверді" та "м'які". "Тверді"(стійкі, сталі) фактори включають:

виріб — його якість, призначення, дизайн, тобто якою мірою він відповідає вимогам, що ставляться до нього споживачем, ринком;

технологію та устаткування і підвищення ефективності використання матеріалів, поліпшення коефіцієнта обігу матеріалів, управління матеріалами, розвиток ефективних джерел постачання.

До "м'яких" факторів належать:

якість робочої сили, підвищення ефективності її використання шляхом подальшого вдосконалення мотивації праці, поліпшення її поділу і кооперації, участі всіх категорій працівників в управлінні підприємством;

організаційні системи і методи, а саме: динамічність і гнучкість структури підприємства, вдосконалення організації виробництва і праці, трудових методів;

стилі і методи управління, вплив їх на організаційну структуру, кадрову політику, планування діяльності підприємства.

Окреме місце серед матеріально-технічних факторів належить підвищенню якості продукції. По-перше, задоволення суспільних потреб здійснюється меншими затратами засобів і праці, тому що вироби високої якості замінюють велику кількість виробів низької якості. По-друге, підвищення якості означає підвищення довговічності виробів, що рівнозначно збільшенню їх випуску.

 

52. Кошторис виробництва.

Кошторис виробництва — це витрати підприємства, які пов'язані з основною (операційною) його діяльністю за певний період. Зведений кошторис підприємства складається по економічних елементах. Зразкова форма показана в табл. 1, а нижче стисло розглянуто зміст окремих елементів витрат і порядок розробки кошторису.

Кошторис виробництва складається за такими економічними елементами:

-матеріальні витрати

-заробітна плата

-відрахування на соціальні потреби

-амортизація основних фондів.

-інші витрати

Порядок розробки кошторису виробництва може бути різним залежно від стадії планування, стану інформаційної бази та розміру підприємства. Кошторис виробництва обчислюється по кожному елементу на підставі планових обсягів продукції, норм і цін. Причому на малих підприємствах таке обчислення є відразу узагальнюючим. На середніх та великих – кошторис виробництва складають, підсумовуючи кошториси місць витрат (цехів, служб тощо).