Основні напрямки міжнародної міграції робочої сили

 

5.1. Поняття міжнародної міграції робочої сили

 

Міжнародна міграція трудових ресурсів - це переселення працездатного населення з одних держав до інших строком більш ніж на 1 рік.

Міграція сягає своїми витоками давніх часів, найяскравішим прикладом її може слугувати Велике переселення народів. Але і сьогодні міграція робочої сили не втратила своєї актуальності. Навпаки, з перетворенням світу на глобальну систему та посиленням процесів інтеграції, розширення світогосподарських зв’язків міжнародна міграція населення відіграє дедалі значнішу роль у розвитку суспільства, а міграційні процеси як невід’ємна та постійна складова історії людства істотно впливають на демографічні та соціальні зрушення, перспективи економічного, культурного і соціального розвитку суспільства. Проблема, зокрема, нелегальних міграційних потоків постає ще гостріше поряд з такими, як боротьба з міжнародним тероризмом, екстремізмом, наркобізнесом.

Усе більше держав втягується в міграційні процеси, але, незважаючи на масштаби цього явища, сучасна наука не має єдиної концепції підходу до вивчення міграційних процесів. З одного боку, це можна пояснити тим, що міграція одночасно впливає на різні аспекти життя суспільства, такі як економіка, демографія, соціологія, політика і право. З іншого боку, аналіз розмірів і тенденцій міжнародної міграції ускладнюється недосконалістю збору інформації, відсутністю уніфікованих національних і міжнародних показників. Статистична інформація, що публікується, як правило, фрагментарна і залежить від контексту. Проте можна стверджувати, що загальна чисельність міжнародних мігрантів збільшується з року в рік прискореними темпами, а характер і напрямки потоків у різних регіонах світу значно змінюються.

Вивчення проблеми міграції є необхідним підґрунтям для вирішення її на практиці. Перш ніж розглядати передумови, наслідки та розвиток міграційних процесів на сучасному етапі, варто дати визначення деяким поняттям, що напряму стосуються процесу міграції.

Найбільш поширеними термінами, що висвітлюють поняття міграції, є еміграція, імміграція і рееміграція.

Еміграція робочої сили - це переміщення громадян з однієї держави в іншу з метою працевлаштування.

Імміграція робочої сили - в’їзд у державу громадян інших країн з метою працевлаштування згідно з чинними міжнародними угодами.

Рееміграція - повернення іммігрантів до місця постійного проживання.

Основні показники руху потоків міжнародних мігрантів:

Масштаби вибуття - кількість емігрантів, які вибули за кордон за певний період.

Валова міграція - загальна міграція, або сума мігрантів, які прибули та вибули з країни (регіону) за визначений період.

Відповідно до розробленої Міжнародною організацією праці (МОП) класифікації видів сучасної міжнародної міграції мігранти підрозділяються на п’ять основних типів:

1) ті, хто працює за контрактом, у якому чітко визначений термін перебування в країні, що приймає. В основному це сезонні робітники, що приїжджають на збирання врожаю, а також некваліфіковані й малокваліфіковані робітники, зайняті на підсобних роботах, наприклад у сфері туризму;

2) професіонали з високим рівнем підготовки, відповідною освітою і практичним досвідом роботи. До цієї ж групи відносять представників професорсько-викладацького складу і студентів;

3) нелегальні іммігранти, здебільшого іноземці з простроченою чи туристичною візою, що займаються трудовою діяльністю. Мільйони представників цієї групи постійно перебувають у США, країнах Європи, Японії, Південної Америки і навіть Африки;

4) переселенці, тобто ті, хто переїжджає на постійне місце проживання. Ця група мігрантів орієнтована насамперед на переїзд у промислово розвинуті країни;

5) біженці - особи, що змушені емігрувати зі своїх країн через яку-небудь погрозу їхньому життю і діяльності.

Міжнародна міграція набирає різних форм: трудова, сімейна, рекреаційна, туристична.

Міграція трудових ресурсів - це переміщення людей у територіальному просторі з метою пошуку місця роботи зі зміною постійного місця проживання чи поверненням до нього. У свою чергу, міжнародна трудова міграція являє собою форму міжнародних економічних відносин, яка полягає у переливі трудових ресурсів з одних країн в інші й реалізує процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства. Масова міграція населення стала одним з характерних явищ життя світового співтовариства в другій половині XX ст. З економічного погляду міграція є переміщенням робочої сили, тобто "продуктивного багатства" країни, що витратила кошти на професійну підготовку і навчання, в інші країни, що використовують цю робочу силу, привласнюючи собі результати її праці.

Причинами міграції робочої сили є фактори як економічного, так і неекономічного характеру.

Економічні причини трудової міграції:

- Наявність великого контрасту в рівнях економічного і соціального розвитку країн, і передусім у рівні заробітної плати.

- Потреба в робочій силі в країнах імміграції.

- Демографічна політика країн.

- Стан ринку праці: перенаселення та безробіття в країнах-донорах робочої сили.

- Зростання попиту на висококваліфікованих та вузькоспеціалізованих спеціалістів у результаті НТР.

- Інтереси транснаціональних компаній.

Неекономічні причини трудової міграції:

- Політичні - переслідування за політичними мотивами в країні походження мігранта.

- Національні - переслідування за національною або етнічною ознакою в країні походження.

- Сімейні - прагнення до возз’єднання сімей, які проживають у різних країнах.

- Екологічні - проблеми з навколишнім середовищем унаслідок забруднення території проживання, екологічних катастроф та ін. (у 2008 р. близько 20 млн людей змінили місце проживання у зв’язку зі змінами клімату).

- Особисті - духовна близькість культур, бажання пізнати нову культуру. Причини економічного характеру криються в різному економічному рівні розвитку окремих країн. Робоча сила переміщається з країн із низьким рівнем життя в країни з більш високим рівнем. Об’єктивною спонукою міграції є національні розходження в рівні заробітної плати за ту чи іншу професійну діяльність.

 

Класифікація міграційних процесів за основними ознаками

Причини (мотиви, фактори) міграції	економічні (виробничі потреби, рівень життя, висока заробітна плата
соціальні (вступ у шлюб, стан здоров’я і рекреація)
політичні (переслідування за політичні погляди)
інші (форс-мажорні обставини, зокрема війни, засухи, повені, а також релігійні переконання, расові проблеми)
Просторовий характер міграції	внутрішня (всередині країни, а саме між селом і містом, між містами, регіонами)
зовнішня (за межі країни)
Часова ознака міграції	остаточна (виїзд назавжди)
тимчасова, або ротаційна, в тому числі сезонна
маятникова (регулярні пересування з пункту постійного проживання до місця роботи)
Напрямок руху мігрантів	еміграція (виїзд)
імміграція (в’їзд)
рееміграція (повернення мігрантів на батьківщину, інколи - виїзд у третю країну)
Законність перетинання кордонів	легальна
нелегальна
Організаційна ознака	добровільна, в тому числі самодіяльна, і організована
примусова (вивіз чорних рабів з Африки до Америки в 1650-1850 рр., підневільна праця військовополонених і остарбайтерів на підприємствах Німеччини та інших країн окупованої Європи під час Другої світової війни)
Якісний склад мігрантів	робітники, в тому числі промислові, сільськогосподарські, а також без певної професії
фахівці, в тому числі вищої кваліфікації
представники вільних професій (актори, музиканти, письменники, художники та ін.)

 

5.2. Теорії міжнародної міграції робочої сили

 

Неокласична економічна теорія

Міжнародна міграція пояснюється економічною нерівновагою і нерівністю між країнами, зокрема в оплаті праці. У зв’язку з цим виникає рух робочої сили з країн із низькою оплатою праці до країн з високою заробітною платою, що забезпечує реалізацію функції саморегуляції світового ринку праці. Основою цієї теорії є праця Дж. Хікса "Теорія заробітної плати".

Стабілізація світового ринку праці відбувається за двома напрямами:

1) прямо - через зменшення пропозиції праці на ринку країни, яка має надлишок робочої сили, і збільшення пропозиції в країні, в якій відчувається брак робочої сили;

2) опосередковано - через міжнародні грошові перекази.

Основним недоліком є відсутність елементів реагування на раціональні очікування мігруючого населення. Це стосується як заробітної плати, так і ситуації на ринку праці.

Нова економічна теорія міграції

Фокусується на рівні окремої особи - мігранта і точніше враховує динаміку ринку праці в його професійній і кваліфікаційній складових (основний представник - О. Старк).

Намагається здійснити синтез макро- та мікропідходів.

Рішення про міграцію приймається не окремими індивідуумами, а колективно членами домогосподарств або сімей.

Метою міграції є не лише максимізація очікуваного доходу, пов’язаного, зокрема, з грошовими переказами трудових мігрантів, а й мінімізація ризиків, пов’язаних з недостатнім розвитком у своїй країні ринків праці, страхування, кредитування та ін.

Ідеться про максимізацію доходів не окремої людини, а цілого домогосподарства, певного співтовариства людей.