Ведення вогню із зенітного кулемета по повітряним цілям

 

189. Перед стрільбою по літаках, необхідно визначити швидкість їх польоту і ракурс в момент відкриття вогню. Швидкість і ракурс визначається на око в залежності від типу літака, висоти і дальності відкриття вогню. При цьому, на прицілі ВК - 4, встановлюється сітка: “400” (км/год.), якщо швидкість літака 350 – 500 км/год., “700” при швидкості 550 – 750 км/год. і “1000”, якщо швидкість цілі більше ніж 750 км/год.

Ракурс цілі заокруглюється по одній четвертій, що відповідає кільцям (нанесеним і уявним) на сітці прицілу. Перше дійсне кільце на кожній сітці (мал. 75) відповідає ракурсу 2/4 (фюзеляж літака при цьому видно в половину своєї справжньої довжини, а курсовий кут цілі в похиленій площині рівний 30⁰), а друге - ракурсу 3/4. Наприклад, при відкритті вогню по літаку на дальності 200 м і висоті польоту 500 м, точку візування потрібно обирати на уявне кільце, що розміщене між центром і першим дійсним кільцем, так як ракурс цілі в цей момент буде рівний. При стрільбі з прицілом ВК - 4М, прицілювання в цьому випадку, потрібно робити по першому кільцю.

 

Мал. 75. Наведення у літак при ракурсі 2/4 (приціл ВК-4)

 

Якщо швидкість цілі менше 400 км/год., і більше 1000 км/год., то кільце на сітці потрібно обирати відповідно ракурсній швидкості, тобто, дійсна швидкість цілі, помножена на ракурс. Так, ракурсна швидкість вертольоту при ракурсі 3/4 і швидкості польоту 250 км/год., буде 200 км/год., що відповідає першому кільцю сітки “400”, на якому і слід обирати точку візування.

Значення швидкостей, яким відповідають кільця кожної сітки прицілу, заряджаючий повинен знати напам’ять. Обрана сітка встановлюється в полі зору поворотом маховичка барабану прицілу.

 

190. Коли проводять стрільбу супроводжуючим вогнем, то точку візування на ціль (головну частину літака),обирається заряджаючим на позначеному кільці сітки (дійсному або уявленому) так, щоб продовжений від точки візування шлях літака, проходив через центр прицілу (мал. 76).

 

Мал. 76. Вибір точки візування при супроводжувальному вогні

 

Супроводжуючий вогонь відкривається з обмежених дальностей і проводиться спочатку короткими чергами, після одержання нормального групування трас у цілі - довгими чергами, а на малих дальностях (менше 500 м), безперервним вогнем.

 

191. Наводку на ціль до відкриття вогню і в момент черги, роблять безперервно, утримуючи головну частину літака у обраній точці візування.

Зміну кільця проводять при зміні ракурсу на 1/4 або при значному відхиленні трас від цілі. При наближенні цілі, ракурс збільшується, на курсовому параметрі він рівний 4/4, а після цього ракурс цілі починає спадати і стрільба ведеться по літаку, що уходить.

При польоті літака на горизонтальному курсі із швидкістю 700 км/год., номер кільця сітки, слід міняти після того, як зроблять 1 - 2 черги, а з меншою швидкістю - 3 і більше черг.

 

192. По цілям, що в період стрільби періодично зникають за хмарами, стрільба супроводжуючим вогнем ведеться на відкритих ділянках. Коли ціль зникає за хмарами, роблять одну довгу чергу і кулемет перекладають в протилежну сторону хмари. Після того, як ціль вийде із - за хмар, стрільба продовжується.

 

193. По літаках, що пікірують на кулемет, стрільба ведеться безперервним вогнем, а наводка здійснюється через центр кілець сітки. Вогонь по літаках, що пікірують (по плануючим), на сусідній об’єкт, ведеться довгими чергами супроводжуючим способом із врахуванням зміни ракурсу цілі.

 

194. Якщо при стрільбі спостерігається тільки відстаючі, або ті,що випереджують, траси не менше,чим у двох чергах, то точка змінюється в потрібну сторону на половину відстані між сусідніми кільцями.

 

195. По літаках, що з’являються раптово, із - за хмар, наземних сховищ, і на малих висотах, вогонь ведеться “по трасах”. Стрільба проводиться безперервним вогнем і, не користуючись прицілом, змінюється положення ствола кулемета, по особистому спостереженню трас, добиваючись з’єднання трас із ціллю.

196. Загороджуючий вогонь ведеться з кількох кулеметів одночасно. По команді старшого командира кулемету в напрямку, звідки очікуються літаки, надають кут підвищення 45⁰ і за 1 - 2с до польоту орієнтиру, над яким стає загороджуючий вогонь, проводять довгими чергами.

Якщо заряджаючий чітко спостерігає за трасами свого кулемету, то допускається потрібне переміщення механізмів наводки для з’єднання трас із ціллю.

 

197. Командир танка в період стрільби по повітряних цілях, спостерігає за положенням трас відносно цілі і коректує вогонь.