Вступ до написання кваліфікаційної магістерської роботи

У вступі студент магістратури стисло викладає:

– актуальність обраної теми для вирішення конкретних завдань у галузі ветеринарної медицини;

– обґрунтовує вибір теми;

– повідомляє про мету роботи;

– формулює завдання роботи, що будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети, які зазначаються у формі перерахунку (вивчити..., описати...,встановити..., виявити... тощо). Формулювання завдання слід робити дуже точно і чітко, оскільки опис їх вирішення повинен складати зміст розділів магістерської роботи. Формулюється об’єкт і предмет дослідження.

Об’єктом дослідження магістерської роботи може бути порода тварин, підприємство чи група підприємств, певна галузь тощо, тобто те, що створює певні проблемні ситуації.

Предмет дослідження – це частина об’єкта та сфера його діяльності, на яку спрямовано основну увагу дослідника. Предмет дослідження визначає тему магістерської роботи. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне та часткове.

– формулюється новизна роботи.

 

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури необхідно розміщувати інформацію в хронологічному порядку. Цінність мають нові публікації за темою роботи (не пізніше останніх 10-ти років).

Джерелами літературиможуть бути книги, брошури, статті із журналів, збірників наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів, автореферати дисертацій, інструкції, настанови, рекомендації і нормативні документи.

Літературні дані потрібно викладати стисло, ясно, без перекручування даних і поглядів авторів, повідомляючи лише типове, показове, що має відношення до теми магістерської роботи. Посилання на автора наводяться в кінці абзацу цифрами в квадратних дужках.

Якщо абзац починається з посилання на автора роботи, то вказують ще й ініціали і прізвище, а у квадратнихдужках пишутьномер, під яким ця робота наведена в списку літератури; далі у стислій формі викладають зміст роботи, як правило, в одному абзаці. Характеристику роботи іншого автора потрібно починати з нового абзацу.

В огляді літературиповинні використовуватись тільки ті першоджерела, які вивчались студентом і мають пряме відношення до теми роботи. Не потрібно використовувати навчальну літературу або посилання інших авторів на використані ними інші роботи.

Огляд літератури виконується за попередньо складеним планом і має бути системним, цільним та послідовним. Аналіз першоджерел, які використовуються, наводять у хронологічному порядку. Критичні зауваження необхідно аргументувати посиланнями на джерела літератури. За наявності суперечливих думокавторів зтого чи іншого питання потрібно спробувати знайти причину розходжень. Іноді це є результатом похибок методичного характеру, застарілого обладнання, використаного під час проведення експериментів. Огляд літератури закінчують розділом “Заключення з огляду літератури”, в якому автор у стислій формі викладає стан і рівень вирішення поставленої перед ним проблеми за даними літератури. Загальний об’єм розділу “Огляд літератури” – 20 % від загального обсягу кваліфікаційної магістерської роботи.

 

РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ

ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Включає опис матеріалів і методів дослідження, наведення зрозумілоїсхеми проведення досліджень та характеристику господарства. Результативність наукових досліджень знаходиться в прямій залежності від вибору методик, ступеня їх освоєння і точності виконання, томуметоди досліджень треба підбирати сучасні, з урахуваннямможливості їх виконання в конкретних умовах.

У цьому розділі також вказуються види тварин, які були використані в дослідах; методи застосування лікувальнихі профілактичних заходів і контролю їх ефективності.

Важливим є викладення загальних відомостей про сільськогосподарське підприємство, м’ясокомбінат, державні чи приватні заклади ветеринарної медицин (клініки, лабораторії та ін.), тваринницький комплекс, птахофабрику чиінші підприємства, на базі яких виконувалась магістерська робота; необхідно вказати провідні галузі господарства, рівень їх спеціалізації; види тварин, їх поголів’я, породний склад і продуктивність; методи утримання (пасовищне чи стійлове, кліткове чи напільне – для птиці) та годівлі; благополуччя щодо заразних хвороб; захворювання, які реєструються найчастіше; основні економічні показники і рентабельність господарства.