І природокористування України

ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра історії і політології

Історія України:

довідник для студентів

Київ – 2015

УДК 94 (477) (072)

 

У виданні наводяться навчально-довідкові матеріали для виконання самостійної роботи студентів денної форми навчання з урахуванням вимог кредитно-трансферної системи навчання. В рамках кожного модуля подано термінологічний словник та хронологічний довідник, понятійний апарат, питання для самоконтролю знань, рекомендації щодо виконання різних видів самостійної роботи.

 

Рекомендовано вченою радою гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України (протокол № __ від __.07.2015 р.).

Укладачі: доктор історичних наук, доцент С.О. Білан, кандидати історичних наук, доценти С.М. Живора, Н.П. Ісакова, Н.Б. Кравченко О.М. Кропивко, Л.П. Лановюк, В.О. Хвіст.

 

Рецензенти: кандидат історичних наук, професор Швед В.О.,

доктор філософських наук Черній А.М.

 

Історія України: довідник для студентів

Укладачі: БІЛАН Сергій Олексійович (І модуль)

ЖИВОРА Станіслав Михайлович (ІІ модуль)

ІСАКОВА Наталія Петрівна (І модуль)

КРАВЧЕНКО Наталія Борисівна (ІІ модуль)

КРОПИВКО Олена Михайлівна (І модуль)

ЛАНОВЮК Людмила Петрівна (ІІ модуль)

ХВІСТ Вікторія Олексіївна (І, ІІ модуль, загальні положення)

 

Видання друкується в авторській редакції

 

Підписано до друку 26.07.2015 Формат 60х84 1/16

Ум. друк. арк. 6,8 Обл.-вид. арк. 7,5.

Наклад 50 пр. Зам. № 622

 

Надруковано в типографії ПП «ДІРЕКТ ЛАЙН»

м. Київ, вул. Васильківська 28

ЗМІСТ

І. Загальні положення...........................................................
ІІ. Модуль І. Стародавня, середньовічна та нова історія України……………………………………………………….
2.1. Основні поняття для засвоєння з І модуля……………..
2.2. Основні терміни для засвоєння з І модуля……………..
2.3. Основні дати для засвоєння з І модуля…………………
2.4. Питання для самоконтролю знань студентів з І модуля
ІІІ. Модуль ІІ. Новітня історія України……………………...
3.1. Основні поняття для засвоєння з ІІ модуля……………
3.2. Основні терміни для засвоєння з ІІ модуля……………
3.3. Основні дати для засвоєння з ІІ модуля………………..
3.4. Питання для самоконтролю знань студентів з ІІ модуля …..

ЦЕ ПОВИНЕН ЗНАТИ КОЖЕН УКРАЇНЕЦЬ:

22 січня День Соборності України

28 червня День Конституції України

23 серпня День Українського Прапора

24 серпня День Незалежності України

14 жовтня День українського козацтва

28 жовтня Звільнення України від німецько-фашистських загарбників

9 листопада День української писемності і мови

 

 

Державний Гімн України

Ще не вмерла України ні слава, ні воля,

ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу

і покажем, що ми, браття, козацького роду!

 

слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького

 

Конституція України

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України…

Столицею України є місто Київ.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вивчення історії України, як складової частини всесвітньої історії, є однією з найважливіших умов підготовки високопрофесійного, духовно зрілого фахівця. Адже історія України відображає не лише суспільно-політичні та соціально-економічні процеси і етапи боротьби за свободу, незалежність, відображає і роль самого українського народу, політичних і військових лідерів, діячів української науки і культури; які вийшли із його глибин, у здобутті національного відродження, розбудові суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. У літопису історії України є й сторінки про плеяду спеціалістів різних професій, в тому числі й аграріїв, які своєю працею сприяли досягненню вказаної мети.

Метою вивчення курсу «Історія України» є глибоке засвоєння та розуміння студентами історії виникнення та формування українського народу та української державності, утвердження національної самобутності, висвітлення політичної діяльності класів і соціальних груп в Україні на певних етапах історичного розвитку. Загальне покликання програми полягає в тому, щоб на основі процесів гуманізації вищої школи, інтеграції професійної і соціально-гуманітарної підготовки, покращення змісту структури курсу, використання досягнень світової і вітчизняної думки, загальнолюдських цінностей, здійснити підготовку висококваліфікованих спеціалістів агропромислового комплексу.

В процесі викладання історії України, самостійного вивчення студентами матеріалу, створюються умови для успішного розв’язання наступних завдань:

- Пізнавального, інтелектуально-розвиваючого. Яке зводиться до суті самого вивчення історичного шляху країни, народів, які її населяли. З діалектичних позицій, на основі наукових принципів, насамперед, принципу історизму, поглядів учених істориків, прогресивних вітчизняних та зарубіжних авторів, художніх літературних праць об’єктивно вивчити явища та процеси в історії суспільно-політичного і культурного життя України в зв’язку з розвитком світової цивілізації.

- Практично-політичне. Суть його полягає у тому, що історія як наука, виводячи певні закономірності розвитку суспільства з вивчення історичних фактів, допомагає виробляти науково обґрунтований політичний курс, не допускати суб’єктивних рішень.

- Світоглядне. Історія створює документально точні повісті про значні події минулого, про мислителів, яким суспільство завдячує своїм розвитком. Світогляд – це погляд на світ, суспільство, закони його розвитку – може бути науковим, якщо спирається на об’єктивну реальність. В суспільному розвитку об’єктивна реальність – це історичні факти. Історія, її фактологічна сторона, є фундаментом, на якому тримається наука про суспільство.

- Виховне. Знання історії свого народу формує громадянські якості – патріотизм та інтернаціоналізм; показує роль народу і окремих особистостей в розвитку суспільства; дозволяє пізнати моральні і етичні цінності людства в їх розвитку, зрозуміти такі категорії, як честь, обов’язок перед суспільством, бачити пороки суспільства та людей, їх вплив на людські долі.

Курс «Історія України» забезпечує формування історичного мислення і свідомості, активної життєвої позиції, почуття гордості за приналежність до народу України, усвідомлення необхідності суверенної національної держави, конституційної відповідальності за її долю.

У вищих навчальних закладах України введено викладання курсу «Історія України», який є обов’язковим для українських студентів. Це обумовлено насамперед тим, що після проголошення Акту про незалежність 24 серпня 1991 року Україна стала самостійною державою, рівноправним членом світової спільноти.

Дисципліна «Історія України» розрахована на студентів аграрних вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, які навчаються за освітньою програмою бакалавра.

Історія України належить до обов’язкових дисциплін навчального плану. Її викладання передує вивченню інших гуманітарних дисциплін, зокрема філософії, політології, соціології, основ економічної теорії.

Перехід до ступеневої підготовки фахівців призвели до докорінних змін ціннісних критеріїв системи освіти та управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів. З метою самостійної роботи студентів, стимулювання систематичної роботи студентів протягом усього періоду навчання і підвищення якості їх знань, підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів, запровадження здорової конкуренції у навчанні, заохочення студента до отримання високого рейтингу, що надає йому певні переваги запроваджено кредитно-трансферну систему навчання та рейтингове оцінювання знань.

Змістовою одиницею вимірювання навчальної інформації, засвоєння якої вимагає певної, доцільно обраної сукупності розумових операцій, практичних дій, способів узагальнення та застосування стає навчальний модуль.

Модуль (від лат. modulus – міра) – розділ навчальної програми, частина курсу навчання, що орієнтована на досягнення ряду пов’язаних між собою цілей і має тривалість від кількох годин до кількох тижнів. Рекомендована кількість модулів з дисципліни – 2 з періодичністю проміжної рейтингової оцінки знань не більше 8 тижнів. Вивчення матеріалу в обсязі модуля здійснюється традиційно – під час проведення аудиторних занять та самостійної роботи студента.

Модульне навчання – процес засвоєння навчальних модулів в умовах повного дидактичного циклу, який включає мету і завдання, мотивацію на якісне засвоєння, зміст (навчальний модуль), методи і форми прямої, опосередкованої та самостійної навчально-пізнавальної діяльності, корекцію, самооцінювання та оцінювання результатів засвоєння знань, умінь та навичок, що входять до його структури. За таких умов зменшується частка прямого, зовні завданого інформування і розширюється застосування інтерактивних форм та методів роботи студентів під керівництвом викладача та повноцінної СРС.

Модульна технологія вивчення дисципліни включає три компоненти: змістовий, організаційний та контрольно-оцінювальний з його стимулюючою функцією. Змістові модулі подаються в розробці на основі аналізу програми та з урахуванням принципів модульної побудови її змісту. Змістовий модуль – концепція викладання частини навчальної програми, розділу, групи тем.

Організаційний компонент пропонованої технології засвоєння змісту навчальних модулів – це сукупність різноманітних форм і методів навчання в процесі організації лекційно-семінарських занять та самостійної роботи студента.

Контрольно-оцінювальний компонент модульної технології навчання реалізується безпосередньо на групових заняттях або при оцінюванні самостійної роботи студентів у формі співбесіди, спеціальних колоквіумів, заліків чи екзаменів, перевірки контрольних завдань з наступним обговоренням на групових заняттях. Під час групових занять використовуються різноманітні методи організації навчальної діяльності студентів: рольові ігри, дискусії, захисти проектів фрагментів заняття чи цілісної його структури тощо. Важливим компонентом самооцінки навчальних досягнень студента є запропоновані у даному посібнику питання для самоконтролю знань з кожного модуля.

Глибокого та всебічного засвоєння студентами потребує кожний структурний компонент модуля у межах навчальної дисципліни: теоретичний зміст та його практична значимість, причинно-наслідкові зв’язки історичних подій та явищ, категорійно-понятійний апарат, хронологічна база, персоналії.

При вивченні дисципліни, для кращого розуміння ролі особистості в історії, засвоєння основних термінів та понять, хронології, студентові необхідно скласти словник базових термінів та понять, опрацювати хронологічне полотно та короткий біографічний довідник, а також першоджерела з кожного модуля.

Одним із напрямів самостійної роботи студентів вищого навчального закладу є наукова робота, виконання якої є важливим чинником підготовки висококваліфікованих спеціалістів. До науково-творчих, науково-дослідних видів робіт відносяться: реферати, індивідуальні науково-дослідні роботи (ІНДР), написання та опублікування наукових тез та статей. Рекомендації щодо їх підготовки також вміщені в даному посібнику.

Показник оцінки навчальної діяльності студента, що визначається опитуванням, числовий коефіцієнт, складений з урахуванням його навчальних досягнень складає рейтинг(вперекладі з англ. – оцінка) студента з дисципліни.

Рейтингова система виконує слідуючі функції: навчаюча функція (визначення та терміни потребують своєчасної роботи); виховна функція (формуються такі якості особистості, як самостійність, цілеспрямованість, відповідальне ставлення до навчання тощо); розвивальна функція (сприяє розвитку пам’яті, творчого мислення, уваги, інтересу, спеціальних потреб тощо); систематизуюча функція (вивчення модулів у сукупності успішно формує систему професійних знань і умінь та науковий світогляд взагалі); прогнозуюча функція (передбачає наступні результати на перспективу).

Загальне навчальне навантаження (аудиторна і позааудиторна робота, самостійна робота тощо) вимірюється у годинах або кредитах Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS).

Кредит – кількісний та якісний показник засвоєння дисципліни відповідно до загальних вимог диплому. Згідно з рекомендаціями зазначеної системи: 1 кредит ECTS - 30 год.

Запропоновані методичні розробки є авторським досвідом застосуваннякредитно-модульної системи навчання та рейтингового оцінювання знань студентів з моменту їх запровадження. Застосування цього методу дало змогу вдосконалити процес навчання, активізувати прагнення студентів до осмислення цінностей практично-професійного спрямування, отже до набуття кращих результатів не лише знань та умінь, а й навичок. Контрольні роботи, тестові завдання, написання та захист рефератів, індивідуальних творчих завдань, показали, що рівень знань, умінь і навичок став значно вищий, ніж до запровадження елементів цієї системи контролю та оцінки знань.

Науково-методична новизна посібника полягає в створенні синтезуючої праці, яка б містила повний комплекс матеріалу з історії України, створений згідно вимог Болонської системи, який би забезпечив засвоєння студентами масиву інформації з історії України згідно вимог вищої школи.

Таким чином, запропонована нами методика дає змогу вести нові пошуки з метою посилення стимулюючої ролі критеріїв оцінки на рівня знань, умінь, навичок у нових соціально-політичних умовах в Україні та світі і зростаючих вимог до рівня знань і творчого їх застосування в повсякденній діяльності.