Характеристика виробничих фондів, їх економічна сутність і матеріально-речовий зміст.

Виробничі фонди – засоби виробництва,

які використовуються у виробничому

процесі і мають вартість.

Виробничі фонди поділяються на:

1) основні фонди (засоби праці, будівлі)

2) оборотні фонди (матеріали, сировина)

Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних та оборотних фондів служать визначальними характеристиками щодо окреслення їхнього значення у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого виробництва.

 

Основні фонди, їх склад та структура.

Основні фонди — це сукупність вироблених суспільною працею матеріально-речових цінностей, що діють протягом тривалого періоду.

Залежно від функціонального призначення основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничі основні засоби — це засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них належать будівлі, споруди, силові машини та устаткування, передавальні пристрої, транспортні засоби, робоча худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби, що діють у сфері матеріального виробництва.

Невиробничі основні засоби — це засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури. До них належать споруди, будівлі, машини, обладнання, апарати та інші засоби, що використовуються в невиробничій сфері.

 

Вартісна оцінка основних фондів.

Первісна вартість основних фондів - це фактична собівартість основних фондів, сплачена на дату їх придбання. Справедлива (реальна) вартість –сума, за якою цей об'єкт може бути обмінений у разі здійснення угоди між компетентними, обізнаними, заінтересованими та незалежними сторонами. Ліквідаційна вартість - це сума коштів, яку підприємство має отримати від реалізації основних фондів після закінчення періоду їх корисного використання за вирахуванням витрат, пов'язаних із реалізацією.

 

Поняття про амортизацію основних фондів, норми амортизації.

Амортизація — це процес поступового перенесення вартості основних виробничих фондів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами.

 

Традиційні методи амортизації.

Виділяють 6-ть видів амортизації:

метод прямолінійного списання;

метод зменшення залишкової вартості;

метод прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний метод;

виробничий метод;

метод, передбачений податковим законодавством.

 

Система показників відтворення основних фондів.

До системи показників ефективності відтворення основних фондів доцільно ввести коефіцієнт інтенсивного оновлення - співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період; коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів - відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного. У систему показників ефективності відтворення основних фондів доцільно включити два нові: фондовіддача; фондомісткість; коефіцієнт інтенсивного оновлення (співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період); коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів (відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного).

 

Система показників використання основних фондів.

Серед окремих показників екстенсивного використання засобів праці важливе значення має коефіцієнт змінності роботи устаткування. До показників екстенсивного використання належать такі: коефіцієнт залучення у виробництво устаткування; коефіцієнт використання устаткування в часі; коефіцієнт змінності режиму роботи устаткування.