Міжнародна торгівля. Теорії міжнародної торгівлі

______________________________________________________________________

Збільшення кількості товарів, що вивозилися за кордон, зумовило утворення світового товарного ринку.

Світовий ринок - це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базуються на міжнародному поділі праці. Головним змістом світового ринку є пересування товарів і послуг між країнами, тобто міжнародна торгівля.Під міжнародної торгівлею розуміють сферу міжнародних товарно-гошових відносин, яка являє собою сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу. Світова торгівля – форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому МПП, спеціалізації окремих країн на виробництві окремих товарів та послуг згідно з їхнім техніко-економічним рівнем, природними, географічними та іншими умовами. Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків - експорту та імпорту, різниця між якими складає торгівельне сальдо, а сума вартісних обсягів експорту та імпорту називається торговельним оборотом. Експорт – продаж товарів та послуг за кордон, а імпорт – купівля товарів та послуг з-за кордону.

Необхідність міжнародної торгівлі зумовлена рядом чинників:

- міжнародна торгівля є засобом збільшення обсягів виробництва і добробуту населення;

- нерівномірність розподілу економічних ресурсів (природних, людських, інвестиційних) між країнами. Тому для підвищення і розвитку національного виробництва потрібен їх імпорт;

- потреба в нових технологіях;

- наявність специфічних продовольчих товарів, які споживаються в усьому світі, але можуть вироблятися лише в окремих країнах (кава, какао, цитрусові тощо);

- потреба в іноземній валюті.

Міжнародна торгівля розвивається швидкими темпами, набагато випереджаючи зростання виробництва. У сферу світової торгівлі щороку надходить 1/5 усього, що видобувається, вирощується і виробляється на планеті. При цьому збільшується питома вага не сировини та енергоносіїв, а продукції обробної промисловості, яка нині становить понад ¾ усієї торгівлі, а частка машин і обладнання – 1/3.

Теорії міжнародної торгівлі

Історично першою є теорія меркантилізму. Ця теорія ґрунтується на тому, що багатство нації визначається обсягом золота. Тому завдання національних держав – продавати більше, купувати менше, сприяючи таким чином переміщенню золота, яке виконувало функцію світових грошей, з одних держав у інші.

Класичні теорії зовнішньої торгівлі:

1. Теорія абсолютних переваг А. Сміта виходить з того, що добробут нації залежить від ступеня поглиблення поділу праці, в тому числі й міжнародного. Кожна країна має виробляти ті товари і послуги, у виробництві яких вона має абсолютні переваги, тобто виробництво товарів і послуг у цій країні обходиться дешевше, ніж в інших.

2. Теорія відносних переваг Д. Рікардо передбачала, що кожна країна використовує свій капітал і працю у тих галузях, які забезпечують їй найбільші вигоди. Таким чином, відбувається найефективніший і найбільш економічний поділ праці між різними націями. Суть концепції Рікардо: наявність абсолютної переваги у національному виробництві того чи іншого товару не є необхідною умовою для розвитку міжнародної торгівлі; міжнародний поділ можливий та ефективний за наявності порівняльних преваг. Сутність принципу порівняльних переваг полягає у тому, що обмін між двома країнами наступає тоді, коли відносні відмінності між витратами виробництва певних товарів в одній країні відрізняються від відношення між витратами виробників цих товарів в іншій країні. При налагодженні міжнародного товарообміну цими товарами кожна країна спеціалізується на виробництві й експорті того товару, виробництво якого для неї обходиться відносно дешевше, а імпортує товари, виробництво яких у даній країні обходиться відносно дорожче.

Неокласичні теорії світової торгівлі:

Теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера – Оліна. Шведські економісти Е. Хекшер і Б. Олін показали, що порівняльні переваги пов'язані із забезпеченістю країни факторами виробництва. Кожна країна має тенденцію спеціалізуватися на тих виробництвах, для яких співвідношення факторів виробництва, якими вона володіє, є найсприятливіші. Отже, країни продають (експортують) товари інтенсивного використання відносно надлишкових товарів та ввозять (імпортують) продукти інтенсивного використання відносно дефіцитних для них факторів.

Теорія альтернативних витрат Г. Хаберлера. Він стверджує, що країни експортують продукцію найпередовішого технологічного виробництва, сприяючи тим самим поширенню у світі новітніх технологій. Відтак розрив між технологічними рівнями зникає, експорт скорочується, структура зовнішньої торгівлі змінюється.

Теорія життєвого циклу товару Раймонда Варнона виходить з того, що всі товари проходять свій життєвий цикл. Ця теорія розглядає взаємозв’язок між життєвим циклом типового нового товару та міжнародною торгівлею за такою схемою:

І етап – поява нового продукту на ринку;

ІІ етап – зрілість продукту;

ІІІ етап – випуск стандартизованого продукту.

Держава може проводити такі види політики, що стосуються регулювання зовнішньої торгівлі:

-політика фритредерства (політика вільної торгівлі);

-політика протекціонізму (використання певних обмежень, спрямованих на обмеження міжнародної торгівлі). До основних протекціоністських заходів відносять запровадження експортно-імпортних мит, запровадження режиму ліцензування та режиму квотування.

 

 

______________________________________________________________________