Критерії оцінки нафтогазоносності надр

О П О С Е Р Е Д К О В А Н І	I Структурно-тектонічні: – тип геотектонічного елементу; – розмір басейну седиментації і товщина осадового чохла; – режим тектонічних рухів; – плитотектонічний розвиток території; – ступінь тектонічного розчленування та дислокованості порід; – геоструктурна зональність розміщення скупчень нафти і газу; – амплітуда неотектонічних рухів; – наявність сприятливих структур; – регіональне положення структур; – історія розвитку структур; – співвідношення структурних планів; – наявність перерв і незгідностей осадконагромадження.	III Геохімічні: – наявність органічної речовини; – наявність епігенетичних бітумоїдів; – вміст і склад вуглеводневих та невуглеводневих газів; – наявність pH-Eh аномалій; – присутність сірки, закисних форм заліза і вторинних карбонатів кальцію.
II Літолого-фаціальні: – наявність сприятливих формацій; – наявність порід-колекторів; – наявність флюїдонепроникних товщ; – стратиграфічна приуроченість скупчень нафти і газу.	IV Гідрогеологічні: – гідродинамічні; – гідрогеохімічні; – водогазові;
V Геотермічні: – розподіл теплового поля;	VІ Мікробіологічні: – розвиток бактерій
ПРЯМІ	VІІ Природні нафтогазопрояви: – макропрояви нафти і газу; – мікропрояви нафти і газу.

 

На основі всебічного аналізу комплексу встановлених для досліджуваного об’єкта критеріїв нафтогазоносності, вивчення їхньої просторової зміни і закономірностей поширення скупчень нафти і газу проводиться якісна оцінка перспектив нафтогазоносності надр. Після ретельного вивчення геологічних, геофізичних, геохімічних, гідрогеологічних, термобаричних та інших матеріалів в розрізі досліджуваного регіону виділяються можливі нафтогазоносні комплекси, проводиться тектонічне і на його основі нафтогазогеологічне районування території.

У результаті комплексного аналізу критеріїв нафтогазоносності виділяються ймовірнісні категорії перспективних земель: високоперспективні (найбільш сприятливі сполучення основних критеріїв нафтогазоносності); перспективні, які на підставі порівняння геолого-геофізичної вивченості і критеріїв нафтогазоносності поділяються звичайно на дві категорії, що характеризуються різним ступенем надійності відкриття родовищ нафти або газу; малоперспективні (малосприятливі поєднання основних критеріїв нафтогазоносності – низькі колекторські властивості порід, недостатньо задовільні умови для формування або збереження скупчень ВВ і т.ін.); з невиявленою перспективністю (основні критерії нафтогазоносності вивчені недостатньо); безперспективні (несприятливе поєднання основних критеріїв нафтогазоносності). Невивчені або слабо вивчені ділянки і ті частини розрізу осадових відкладів, за якими неможливо визначити необхідні підрахункові параметри, з кількісної прогнозної оцінки вилучаються.

Порядок проведення роботи

Для успішного виконання роботи перед початком заняття студент повинен засвоїти основні принципи якісної оцінки перспектив нафтогазоносності надр.

Далі студенти, згідно виданого варіанту (таблиця 3.3), приступають до виділення категорії перспективності відповідних літолого-стратиграфічних комплексів за сумою визначальних оціночних показників які наведені у таблиці 3.2. Для цього слід встановити переважаючий тип вуглеводневого флюїду і категорію перспективності нафтогазоперспективного комплексу (НГПК).

Студенти аналізують показники згідно отриманого варіанту і порівнюють їх за ступенем перспективності з відповідними значеннями еталонної таблиці. При співпадінні більшості критеріїв, або незначних відхиленнях від рекомендованого

Таблиця 3.2 Критерійні показники якісного прогнозу перспектив нафтогазоносності
Таблиця 3.3 Варіанти завдань

значення (в сторону зменшення) одного-двох показників категорія перспективності НГПК визначається за більшістю із них.