Основні теоретичні положення

Виклик припливу нафти або газу в свердловину можливий лише за умови, якщо P_пл > Р_в + Р_дод; P_пл. - пластовий тиск;
Р_в— вибійний тиск; Р_дод — додатковий тиск, необхідний для подолання опорів, які зустрічають рідина або газ, рухаючись до вибою свердловини. Ці опори створюються природними і штучними причинами, що виникають у процесі буріння (забруднення привибійної зони).

Якщо в свердловині перебуває стовп рідини з густиною р й висотою Н, то наведену вище нерівність можна записати в такому

(1.1)

Пластовий тиск — параметр, який залишається без змін у процесі освоєння свердловини. Таким чином, щоб задовольнити нерівність, можуть змінюватись Н, r, Р_дод.

Допустиме значення депресії на пласт при виклику припливу вибирають з урахуванням міцності обсадної колони та цементної оболонки в кільцевому просторі; стійкості колектора за умови, що змикання тріщин для тріщинуватих колекторів можна уникнути. Допустиму депресію на пласт, виходячи з умов збереження міцності цементної оболонки, визначають за формулою

(1.2)

де Р_пл— тиск у продуктивному пласті, МПа;
Р_пл ¹ — тиск у водоносному горизонті або у водонафтовому контакті (ВНК), МПа; h — висота якісної цементної оболонки між водоносним горизонтом або ВНК і найближчим перфораційним каналом; а — допустимий градієнт тиску на цементну оболонку за обсадною колоною, МПа/м (не більше 2,5).

Перепад тиску в експлуатаційній колоні залежить від значення зминальних тисків, закладений у проекті спорудження свердловини, практично перевіряється за даними про конструкцію експлуатаційної колони.

Допустима депресія, виходячи з умов стійкості привибійної зони пласта, забезпечується при виконанні такого співвідношення:

(1.3)

де s_ст- границя міцності породи на стискання з урахуванням її зміни при насиченні породи фільтратом бурового розчину, МПа;
Р_г- вертикальний гірський тиск, МПа; К- коефіцієнт бічного розпору.

(1.4)

Гірський тиск визначається середньою густиною верхніх порід р з урахуванням рідини, що в них міститься, та глибини залягання пласта

де Н — глибина залягання пласта, м; r_сер = (2300...2500) кг/м³.

Коефіцієнт бічного розпору визначають через коефіцієнт Пуассона u

(1.5)

Значення допустимої депресії на основі умов запобігання змиканню тріщин (для тріщинуватих колекторів) визначають за формулою

(1.6)

де d — розкриття тріщин, мм; l— довжина тріщин, мм; Е — модуль пружності породи пласта, МПа.

Мінімальна депресія на пласт повинна також забезпечувати пере­пад тиску, необхідний для подолання опору руху рідини в

 

привибійній зоні

(1.7)

де Р _ДОД»(2...5) МПа.

(1.8))

 

Приплив рідини з пласта починається тоді, коли тиск стовпа рідини в свердловині стає меншим від пластового тиску, тобто при створенні депресії на пласт.

 

ПІДГОТОВКА ДО ЗАНЯТТЯ

Для успішного виконання роботи студент перед початком заняття повинен:

1 Опанувати основні теоретичні положення за темою роботи.

2 Ознайомитись із конкретною геологічною ситуацією, виписати та проаналізувати вхідні дані згідно з одержаним варіантом.

3 Підготувати відповіді на контрольні запитання та завдання.