Тема 8: Кадри підприємства, заробітна плата

Тема 8: Кадри підприємства, заробітна плата

 

8.1. Поділ персоналу підприємства по категоріях працюючих

8.2. Визначення чисельності працюючих

8.3. Економічна сутність оплати праці

8.4 Форми оплати праці

8.5 Структура заробітної плати

8.6 Розрахунки по нарахуванню зарплати

Відрядна оплата праці

Погодинна оплата праці

8.7 Система надбавок доплат та премій працівникам

 

Чисельність обслуговуючого персоналу

, (8.5)

де m_o — кількість об'єктів (агрегатів), що обслуговуються;

τ _зм — кількість змін роботи на добу;

К_я.о.— коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову, який розраховується за фактичними даними:

 

, (8.6)

 

Ноб –норма обслуговування одного робочого;

 

3) Метод розрахунків на основі виробки;

, (8.7)

де Q – виробнича програма, шт.;

q – виробка одного робочого, грн/роб.;

 

Форми оплати праці

Підприємствам надані широкі права в області оплати праці. Так, їм надане право самостійне установлювати форми, системи і розміри оплати праці працівників, а також інші види їхніх доходів.

При цьому взаємини між працівником і роботодавцем регулюються трудовим договором (контрактом), ув'язненим у писемній формі, а також діючим трудовим законодавством.

 

При оплаті праці робітників можуть застосовуватися тарифні ставки, оклади, а також безтарифна система, якщо підприємство (роботодавець) рахує таку систему найбільш доцільної.

Тарифна система оплати праці є сукупністю взаємозалежних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідників). Довідники розробляються Міністерством праці України.

Основними елементами тарифної системи є:

· тарифні ставки;

· тарифні сітки;

· тарифно-кваліфікаційні довідники.

Тарифна ставка визначає абсолютний розмір оплати праці різноманітних груп робітників за одиницю робочого часу, вираженого у вартісній формі. Залежно від обраної одиниці вимірювання робочого часу встановлюються годинні, денні та місячні тарифні ставки. Тарифна ставка є основною нормативною величиною, що визначає розмір оплати праці всіх категорій працівників. Вона враховує умови та інтенсивність праці робітників у даній галузі, а також значення самої галузі в народному господарстві.

Тарифні сітки використовуються для врахування в оплаті кваліфікації праці, тобто визначення співвідношень в оплаті праці робітників різної кваліфікації.

Тарифна сітка являє собою сукупність тарифних розрядів, що характеризують ступінь складності, важливості та відповідальності робіт, а також тарифних коефіцієнтів, що відповідають кожному розряду.

Тарифний коефіцієнт показує, у скільки разів тарифна ставка відповідного розряду перевищує тарифну ставку 1 розряду:

Тарифна система використовується для розподілу робіт і працівників, у залежності від складності робіт і кваліфікації працівників, по розрядах тарифної сітки і є основою формування і регулювання заробітної плати.

При тарифній системі діють форми оплати праці працівників — відрядна і погодинна, що включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов виробництва.

Оплату праці керівників, фахівців і службовців рекомендовано робити, як правило, на основі посадових окладів. Але може бути встановлений і інший вид оплати праці: у відсотках від виторгу, у частках від прибутку й ін.

На практиці у виробничій і комерційній діяльності відомі кілька форм і систем оплати праці. До них, насамперед, варто віднести відрядну, погодинну й акордну форми оплати праці.

 

Відрядна форма оплати праці має такі основні системи оплати праці, як пряма відрядна, відрядно-преміальна і відрядно-прогресивна.

При прямій відрядній системі виплата заробітної плати прямо пропорційна кількості виробленої чи продукції виконаної роботи. Помноживши відрядну розцінку на обсяг вироблення, визначають розмір заробітної плати.

Часто застосовують бригадну відрядну оплату, при якій заробітну плату нараховують групі (бригаді) робітників, а потім розподіляють її між членами бригади пропорційно кількості відпрацьованих кожним робітником годин з урахуванням тарифних ставок і розрядів.

Відрядно-преміальна система оплати праці відрізняється від прямої відрядної системи тим, що робітником, крім заробітної плати по основних відрядних розцінках, виплачують премії по встановленій шкалі за ті чи інші якісні і кількісні показники роботи.

Такими показниками звичайно бувають: перевиконання норм виробітку, підвищення якості продукції, відсутність шлюбу і т.д.

При відрядно-прогресивній системі частина чи продукції робіт, випущеної чи здійсненої в зв'язку з перевиконанням установлених норм, оплачують за підвищеними розцінками.

Відрядну оплату праці рекомендовано застосовувати на ділянках і видах виробництва, де маються кількісні показники чи вироблення виконання робіт, що правильно відбивають витрати праці працівників; виробничі умови для збільшення вироблення проти встановлених норм і завдань, можливості для точного обліку фактично зробленої чи продукції виконаних робіт.

Акордною формою називають відрядну оплату праці за кінцеві результати виробництва, тобто за виконання у визначений термін закінченого комплексу (циклу) робіт.

При ній чи колективу окремому працівнику встановлюють загальну суму оплати праці за виконання встановленого комплексу робіт.

 

Погодинною формою називають оплату праці за визначену кількість відпрацьованого часу поза прямою залежністю від кількості виконаних робіт. За відпрацьований час звичайно приймають календарний місяць (при місячній тарифній чи ставці місячному посадовому окладі), день (при денній тарифній ставці) чи година (при годинній тарифній ставці).

Погодинна форма оплати праці має дві основні системи: просту погодинну і почасово-преміальну.

Проста погодинна система у своїй основі має тільки кількість відпрацьованого часу. При ній оплата праці будується диференційовано в залежності від кваліфікації працівників і їхнього виробничого стажу. У багатьох випадках тут установлюють місячні посадові оклади.

При почасово-преміальній системі на додаток до погодинної тарифної ставки, для посилення матеріального стимулювання за досягнення встановлених чи показників високої якості робіт, працівникам виплачують премії.

Погодинну форму оплати праці рекомендовано використовувати в умовах механізації й автоматизації виробництва, зокрема, на ділянках і видах робіт з регламентованим режимом виробничого процесу, на апаратурних процесах, на роботах, де потрібно особлива точність виготовлення продукції і її висока якість, у досвідчених виробництвах.

Звичайно її застосовують у сполученні з установленням нормованих завдань, нормативів чисельності і норм обслуговування для відповідних категорій працівників.

У цих умовах найбільше застосування знаходить почасово-преміальна система оплати праці.

 

Структура заробітної плати

У відповідності зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, що за трудовою згодою чи власник уповноважений їм орган виплачує працівнику за виконану їм роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства.

Структура заробітної плати:

а) Основна заробітна плата;

б) Додаткова заробітна плата;

в) Інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

 

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у виді:

а) тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робочих і посадових окладів для службовців, незалежно від форми і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

б) процентних чи комісійних нарахувань у залежності від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у випадках коли вони є основною заробітною платою;

в) суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет і журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення й інших підприємств і оплата їхньої праці, здійснювана по ставках (розцінка) авторського (постановочного) винагороди, нарахованого на даному підприємстві.

 

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість, за особливі умови праці. Вона включає надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством, премії робітником, керівникам, фахівцям і іншому службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів, винагороди (процентні надбавки за вислугу років, стаж роботи, передбачені чинним законодавством, оплата праці працівників за виконання робіт відповідно до договорів цивільно-правового характеру, оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, у понаднормове час, процентні і комісійні винагороди, виплачувані додатково до тарифної ставки (окладу), суми виплат, зв'язаних з індексацією заробітної плати працівників, оплата щорічних основних і додаткових відпусток, грошова компенсація за невикористану відпустку, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

 

Інші заохочувальні і компенсаційні виплати включають: винагороди за підсумками роботи за рік, премії по спеціальних системах і положенням, компенсаційні й інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами діючого законодавства, чи які виробляються понад установлений зазначеними актами норм.

Склад витрат на оплату праці (основної і додаткової заробітної плати, заохочувальних і компенсаційних виплат, а також інших виплат, що не входять до складу фонду оплати праці, відбиті в Інструкції зі статистики заробітної плати.

Відрядна оплата праці

У залежності від організації праці на підприємстві відрядна система оплати праці може бути індивідуальної і груповий (бригадної).

 

, (8.8)

 

де Nр – виробнича програма, шт.;

t_Н – трудомісткість виробу, хв..;

Тст – тарифна ставка, грн.;

 

При прямій індивідуальній відрядній оплаті праці заробітна плата обчислюється шляхом множення встановленої розцінки на кількість одиниць придатної продукт

Приклад 1:

При розцінці 0,20 грн. за 1 одиницю виробів А за місяць робітник виготовив 1 одиниць даних виробів установленої якості.

За виконану роботу з виготовлення виробів А робітнику приєднується оплатити 300 грн.

(0,20 грн.х 1500=300 грн.)

Групова відрядна система оплати праці застосовується тоді, коли по характері роботи неможливо організувати облік індивідуального виробітку.

При груповій (бригадної) відрядній оплаті загальна сума, що приєднується за боту, розподіляється між членами бригади пропорційно розрядам і кількості відпрацьованого часу (годин, днів) відповідно до табеля.

 

Акордна оплата праці

Акордна оплата є системою відрядної заробітної плати, що застосовується з метою посилення матеріальної зацікавленості праці і скорочення терміну виконання робіт.

При акордній формі оплати праці чи колективу окремому працівнику встановлюють загальну суму оплати праці за виконання встановленого комплексу робіт у визначений термін.

 

Погодинна оплата праці

Робітником з погодинною оплатою праці заробітна плата нараховується по годинній тарифній ставці і кількості пророблених годин по табелі.

Зарплата при погодинній формі оплати праці визначається, виходячи із фактично відпрацьованого працівником часу:

 

, (8.9)

 

де t_ф — фактично відпрацьований працівником час за певний період, год;

С_год — тарифна ставка за 1 год відпрацьованого часу;

 

Приклад 4:

Робітник 4 розряди з погодинною оплатою праці проробив у квітні місяці 168 годин. Годинна тарифна ставка складає 1,80 грн.

За цей місяць варто нарахувати 302,4 грн.

(1,80 грн.х 168=302,40 грн.).

Інженерно-технічним працівникам і службовцям заробітна плата нараховується виходячи з встановленого окладу по виконуваній роботі.

Якщо ІТП чи службовець проробив неповний місяць, його заробітна плата обчислюється з розрахунку середньоденного заробітку по кількості робочих днів у даному місяці, помноженого на кількість фактично відпрацьованих днів по табелі.

 

Приклад 5:

Технолог цеху з окладом 540,00 грн. на місяць, проробив у квітні місяці 16 днів.

У даному місяці кількість робочих днів бути 21 день.

Визначаємо середньоденну зарплату:

(540,00 грн.-21 =25,71 грн.)

За пророблений час технологу буде нараховано 411,42 грн.

(25,71 грн.х16=411,42 грн.)

Проста погодинна система оплати праці у своїй основі має тільки кількість відпрацьованого часу.

При почасово-преміальній системі оплати праці на додаток до погодинної тарифної ставки, для матеріального стимулювання за досягнення встановлених чи показників високої якості робіт, працівникам виплачуються премії.

 

Приклад 6:

Робітнику з погодинною оплатою праці за місяць нараховано 630,00 грн. Відповідно до Положення про оплату праці на підприємстві при відсутності простою устаткування і відсутності перевитрати сировини і матеріалів нараховується премія в розмірі 30 % фактичного заробітку за місяць.

Дані показники робітником виконані, а отже, виробляється нарахування премії:

сума премії складає 189,00 грн.

630 * 30 / 100 = 189 грн.

Загальна сума заробітку за місяць складе 819,00 грн. (630,00 грн. + 189,00 грн. =819,00 грн.)

 

Тема 8: Кадри підприємства, заробітна плата

 

8.1. Поділ персоналу підприємства по категоріях працюючих

8.2. Визначення чисельності працюючих

8.3. Економічна сутність оплати праці

8.4 Форми оплати праці

8.5 Структура заробітної плати

8.6 Розрахунки по нарахуванню зарплати

Відрядна оплата праці

Погодинна оплата праці

8.7 Система надбавок доплат та премій працівникам