Трансформаторні підстанції та

Розподільчі пристрої

 

Під час експлуатації трансформаторних підстанцій повинна бути забезпечена тривала та надійна робота трансформатора шляхом дотримання навантажувальних та температурних режимів, рівня напруги на шинах, характеристик масла та ізоляції, утримання у справному стані пристроїв охолодження, регелювання напруги, захисту та інших елементів. Живлення електродвигунів пристроїв охолодження трансформатора повинно бути здійснене від двох джерел напруги, а для трансформатора із примусовою циркуляцією масла – із застосуванням автоматичного включення резерву (АВР). Перемикання пристрою РПН робочих трансформаторів власних потреб енергетичних блоків станції необхідно проводити дистанційно. У випадку виявлення несправностей пристрою РПН робочих трансформаторів власних потреб, їх потрібно усунути на вимкненому трансфонматорі. Перемикання пристрою РПН трансформатора, що перебуває під напругою (рукояткою чи ключами приводу РПН), забороняється.

На трансформаторах із примусовою циркуляцією масла та повітря (охолодження типу ДЦ) пристрої охолодження повинні автоматично працювати відповідно до роботи трансформатора та його теплового режиму. Примусова циркуляція масла повинна не залежати від навантаження.

У випадку автоматичного вимкнення трансформатора дією захисту від внутрішніх пошкоджень, його можна вмикати в роботу тільки після огляду, випробувань, аналізу газу, масла та усунення виявлених порушень стану. З метою запобігання зволоження ізоляції та погіршення якості масла необхідно періодично міняти абсорбент у повітряосушувачах і фільтрах, не допускати його значного зволоження.

Капітальний ремонт силового трансформатора напругою 110 кВ і вище, потужністю 63 МВА і вище, основних трансформаторів власних потреб електричної станції потрібно проводити не пізніше ніж через 12 років після введення в експлуатацію, а далі в міру необхідності. Поточні ремонти трансфориаторів повинні бути проведені залежно від їх стану.

Електроустаткування розподільчих пристроїв (РП) усіх видів та напруг за номінальними парамеирами повинно задовільняти умови як при номінальних режимах, так і при коротких замиканнях, перенапругах, перевантаженнях. Персонал, який обслуговує розподільчий пристрій повинен мати в розпоряджені схеми та вказівки щодо допустимих режимів роботи електроустаткування в нормальних та аварійних умовах.

Розподільчі пристрої напругою 330 кВ і вище повинні бути оснащені засобами біологічного захисту у вигляді стаціонарних та інвентарних, переносних та знімних, екрануючих пристроїв, а також засобами індивідуального захисту. На розподільчому пристрої біля доріг та на робочому місці має бути встановлена норма напруженості електричного поля.

Під час експлуатації устаткування із небрулостійкою ізоляцією в місцях із забрудненою атмосферою повинні бути здійснені заходи для забезпечення надійної роботи ізоляції:

· на відкритих розподільчих пристроях (ВРП) обмивання, очищення, покриття гідрофобними пастами, підсилення ізоляції;

· у закритих розподільчих пристроях (ЗРП) має бути захист від проникнення пилу та шкідливих газів;

· у комплектних розподільчих пристроях зовнішнього встановлення (КРПЗ) – ущільнення шаф,обробка ізоляції гідрофобними пастами та встановлення пристроїв із ручним або автоматичним керуванням.

Розподільчий пристрій напругою 3 кВ та вище повинен бути обладнаний блокуванням для запобігання помилкових операцій роз’єднювачами, вимикачами на викотних візках та заземляючими ножами.

Бригади, які обслуговують відкриті розподільчі пристрої довжиною 500 м і більше повинні иати засоби зв’язку. Шафи з апаратурою релейного захисту та автоматики, зв’язку та телемеханіки, шафи керування та розподільчі шафи вимикачів повинні мати пристрої електропідігрівання, які вмикаються в разі зниження температури навколишнього середовища нижче 5 ⁰С. КРП 6-10 кВ повинні оснащуватись швидкодіючим захистом від коротких замикань всередині шаф. Після вичерпання ресурсу потрібно провести капітальний ремонт обладнання розподільчого пристрою незалежно від тривалості його експлуатації.