Про прокуратуру: закон України від 5 листопада 1991 Р. // відомості верховної ради України. - 1991. - №53. - ст. 793.

(витяг)

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Прокурорський нагляд за додержанням законів в Україні

Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням за­конів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральни­ми органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, мі­сцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, полі­тичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підпри­ємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпо­рядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійс­нюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому проку­рорами.

Стаття 5. Функції прокуратури

Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно- розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

Глава 2. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ДІЗНАННЯ, ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО

Стаття 29. Предмет нагляду

Предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять опе- ративно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Нагляд має своїм завданням сприяти:

1. розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2. виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3. запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної від­повідальності;

4. здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій право­охоронних органів у боротьбі із злочинністю.

Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які прово­дять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство

Прокурор вживає заходів до того, щоб органи дізнання і попереднього слідства:

1) додержували передбаченого законом порядку порушення криміналь­них справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочин)', проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинен­ня та закриття справ, а також Додержували строків провадження слідства та тримання під вартою;

2) при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують і обтяжують його відповідальність;

3) виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки про­ведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

Стаття 32. Обов'язковість вказівок прокурора

Вказівки прокурора, його заступника органам, які проводять опера- тивно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство щодо пору­шення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються ві­дповідно до кримінально-процесуального законодавства, є обов'яз­ковими для цих органів.

Про засади запобігання та протидії корупції: Закон Укра­їни від 01.04.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2009. - №65. - Ст. 691.

Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю: затверджене постановою Кабінету міністрів України № 510 від 5 липня 1993 р.

1. Державна служба боротьби з економічною злочинністю є складовою частиною кримінальної міліції системи МВС.

До складу Державної служби боротьби з економічною злочинністю входять Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС, управління, відділи, відділення Державної служби боротьби з економічною злочинністю головних управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управлінь МВС в областях, м. Севастополі та на транспорті, відділи, відділення (групи) Державної служби боротьби з економічною злочинністю міських, районних управлінь та відділів, лінійних управлінь, відділів, відділень, пунктів, підрозділів спеціальної міліції.

У складі Державної служби боротьби з економічною злочинністю можуть утворюватися спеціальні підрозділи, у тому числі міжрайонні, для боротьби з найбільш небезпечними злочинами у пріоритетних напрямах діяльності.

2. У своїй діяльності Державна служба боротьби з економічною злочинністю керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням, в також нормативними актами МВС.

3. Головними завданнями Державної служби боротьби з економічною злочинністю є:

- своєчасне припинення злочинів у галузі економіки та запобігання їм;

- аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасне інформування про них органів виконавчої влади;

- виявлення та припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності;

- виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень у галузі економіки, та вжиття заходів до їх усунення.

4. Державна служба боротьби з економічною злочинністю відповідно до покладених на неї завдань:

1) виявляє і розкриває господарські, посадові та інші злочини в галузі економіки на підприємствах, в організаціях, комерційних структурах, фінансово-кредитній та банківській системах і вживає заходів до запобігання їм;

2) здійснює оперативне обслуговування об'єктів господарювання різних форм власності;

3) аналізує стан злочинності, визначає основні напрями і тактику оперативно-службової діяльності, пов'язаної з виявленням правопорушень у державному, колективному і приватному секторах економіки;

4) проводить в установленому законом порядку перевірку матеріалів про корисливі зловживання, дізнання у кримінальних справах щодо злочинів у галузі економіки, виконує письмові доручення слідчих, прокурорів і суддів відповідно до Кримінально-процесуального кодексу (1001-05, 1002-05, 1003-05);

5) забезпечує захист фінансованих Кабінетом Міністрів України програм розвитку галузей економіки України або окремих регіонів та сфери обслуговування населення від злочинних посягань;

6) проводить в установленому порядку оперативно-розшукові заходи, у тому числі пов'язані з установленням фактів порушення прав інтелектуальної власності;

7) виявляє факти хабарництва, корупції та інших зловживань, у тому числі пов'язаних з приватизацією державної власності, та вживає заходів до запобігання їм;

8) виявляє осіб, які займаються підробленням грошей, чекових книжок, акцій, векселів та інших цінних паперів, а також проводить профілактичну роботу серед них;

9) готує інформаційно-аналітичні документи з питань боротьби із злочинністю у галузі економіки для органів виконавчої влади;

10) проводить серед населення роботу щодо роз'яснення законодавства з питань відповідальності за вчинення злочинів у галузі економіки;

11) висвітлює у засобах масової інформації стан економічної злочинності.

5. Підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю

користуються правами, передбаченими законами України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом. Зокрема, за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю мають право:

1) безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ, орга­нізацій незалежно від форм власності (крім іноземних дипломатичних представництв), до виробничих приміщень, складів, сховищ, що викорис­товуються громадянами для заняття підприємництвом;

2) проводити за участю власника, його представників огляд виробничих, складських, торговельних, службових приміщень, транспортних засобів та інших місць зберігання майна і його використання;

3) вилучати необхідні матеріали про кредитні та фінансові операції, матеріальні цінності, кошти, а також сировину і продукцію в установленому законодавством порядку; опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей і товарно-матеріальних цінностей;

4) проводити контрольні закупки;

5) вимагати обов'язкового проведення перевірок, інвентаризацій та ревізій виробничої та фінансової діяльності підприємств, установ і організацій; одержувати від посадових і матеріально-відповідальних осіб відомості й пояснення про факти порушення законодавства;

6) вилучати у громадян і посадових осіб документи, що мають ознаки підроблення, а також речі, предмети і речовини, які вилучені з цивільного обігу і перебувають у громадян без спеціального дозволу, а також безгосподарне майно і в установленому порядку вирішувати питання про його подальшу належність;

7) одержувати безкоштовно від підприємств, установ, організацій і громадян інформацію, за винятком випадків, коли законом встановлений спеціальний порядок її одержання;

8) перевіряти у міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів і матеріальних цінностей;

9) проводити перевірку фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування);

10) залучати для здійснення ревізій і перевірок працівників Державної контрольно-ревізїйної служби, фахівців відповідних міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій;

11) одержувати в установленому порядку від Національного банку та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що перевіряються, а від інших підприємств і організацій незалежно від форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами і організаціями.

6. Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС підпорядковується Міністрові внутрішніх справ, а його територіальні структурні підрозділи - безпосередньо начальникам відповідних органів внутрішніх справ.

Начальник Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС призначається на посаду та звільняється з посади Міністром внутрішніх справ в установленому порядку.

Начальники управлінь, відділів, відділень Державної служби боротьби з економічною злочинністю головних управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управлінь МВС в областях, м. Севастополі та на транспорті призначаються на посаду та звільняються з посади в установленому порядку за погодженням з начальником Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС.

7. Державна служба боротьби з економічною злочинністю здійснює свою діяльність у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та фінансовими органами, Державною податковою адміністрацією, Державною контрольно-ревізійною службою та засобами масової інформації.

8. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю затверджується Кабінетом Міністрів України.

9. Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС, управління, відділи, відділення Державної служби боротьби з економічною злочинністю головних управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управлінь МВС в областях, м. Севастополі та на транспорті мають