Королева осінь садом походжає,

Листячко рум’яне в кошичок збирає:

Королева Осінь:

– Ой, ви, дітки-ясні, рідні, жовтокрилі

Дякую вам, любі, що вірно служили.

Автор читає:

Королева осінь лісом походжає,

Листячко багряне в букети складає.

Королева Осінь:

– Дякую вам, діти, золоті, строкаті

Ви служили вірно деревам чубатим.

Автор читає:

Йде чарівна Осінь, дні свої рахує,

Вже прощання з нею доленька готує.

Всіх обходить в лісі, у саду й діброві

Дякує городу, грядці, лугу й полю.

Королева Осінь:

- Дякую вам, рідні, добре послужили,

Листопаде-сину, прилинь на хвилину

Син-Листопад:

Мамо, Королево, я блукав у лісі

Поскидали листя вже дуби могутні,

Граб ще вигрібає, осипалась вільха,

А ліщина стала тонка як сопілка.

Королева Осінь:

Сину-листопаде, хочу твою раду,

Може ми прощання для листочків зладим,

Вітер нам заграє, пташки заспівають

Пісні, хороводи будуть в ріднім краю.

Син-Листопад:

О, матусю, згода!

Гей, вітри, заграйте!

Дятлики, на барабані

Гарну пісню вдарте.

Гей, листочки, сини й дочки,

Мерщій станьте в коло

Ми трудилися на славу

Порадіймо знову!

Пісня «Диво осінь»

Танок з листочками

Дівчинка Настя:

Мамо-мамо, чуєш - музика у лісі!

Біжимо хутчіше хочу подивись!

Що то за подія, що нині за свято?

Син-Листопад

То прощання із осінню, зима незабаром.

Дівчинка Настя:

То прощання? Чом весело?

Чом ніхто не плаче?

Адже цих листочків потім

Ми вже не побачим?

Син-Листопад

Так, Настусю, не побачим, але другі будуть,

А радієм, що служили, добро не забудуть.

Автор читає:

Та Настусі було сумно з осінню прощатись,

Глянь на землю - там листочок з жолудем пузатим,

– Мама, мамо – кличе Настя, - подивися – диво!

Тут листок такий гарний і його дитинка.

Листочок дубовий:

Я – дитина дуба,

Він найбільший в лісі,

Дуб – господар волі,

І господар лісу.

Він всіх захищає

І правди навчає,

А ще дуб крислатий

Про звіряток дбає.

Коли як прийде осінь

Жолудів насипле,

Їжте всі звірята

і кабани дикі!

Автор читає:

Все до Насті промовляє,

Шелестять листочки,

Іде дівча дивується:

Вони знають мову!

Дівчинка Настя:

- Подивіться, навіть листя

Українську знає,

Воно зросло в Україні

Й мову поважає!!!

Листочки співають пісню

Дівчинка Настя:

- Мамо-мамо подивися,

Яке тонке листя,

Ще зелене опадає

У водичку чисту.

Королева осінь:

Це берізка похилилась

Тихо над водою,

Вона журиться, дитино,

За всі людські долі.

Невеселі дні настали

В нашій Україні,

Виглядає синів з війни

І тужить за ними.

Ці листочки ніби сльози,

Мов жура дівоча,

Як молитва материнська

Як надії очі.

Листочок верби:

Я з верби! Я з верби!

З української нашої долі!

А мій дім - береги

Я тримаю руками всі води!

Я – маленький листок,

А у ньому великі надії,

Я, мов ручки дітки землі

Котрі молять добра Україні

Пісня молитва за Україну

Автор читає: (Осінь походжає і чарівною паличкою диригує, легенька музика грає)

Королева осінь святом диригує,

Листячко танцює, вітер в трубу дує.

Ліс прощався щиро, радісно й завзято,

– До зустрічі, Осене, будемо чекати!!!

А тим часом Осінь у сад завітала

І тут гарне свято листю влаштувала

Прибігла Настуся, біля вишні стала*

- А я тебе, Осене, не раз малювала.

Виставка дитячих малюнків

Королева Осінь

– Ой, які красиві малюнки довкола

Це такі художники у вашій рідній школі?!

Це ж мої листочки - з яблуньки і сливи

Дякую вам, дітки, що їх полюбили!

Автор

Сад- дідусь статечно, навіть гонорово

Поскликав листочки:

Сад-дідусь

–Нумо хороводом!

Ми – листочки з саду, ми годуєм люди,

Ми плоди смачненькі і ягоди родим. співають разом!

Листочок яблуні:

Моя мама – яблуня,

Вона добра й мила!

Кожне-кожне яблучко

Соком напоїла.

Ми ручками тріпотіли

Мухи відганяли,

Аби вони яблучко

Наше не чіпали!

Листочок груші:

Моя мама груша –

Гарна і вродлива,

Хай позаздрять всі модниці

Оце так - фігура!

А смачнюча –

слюнка тече!

Груша – ніби диня,

У кошичку осінньому

Вона господиня!

Сад-дідусь

Розслелився виноград

Несе круті ріки,

Його стебла, як життя

То в боки, то крутить.

Він з біблійної строфи,

Продовжувач роду,

А для хати, для затінку

Справжня нагорода.

Листочок винограду:

Я на вигляд, як долоня,

Дідова, струджена,

Я до неба тягну очі

Й грона прикриваю.

В мене місія велика –

Вчити й годувати,

Я у церкві пресвятій

Вином хочу стати.

Дівчинка Настя: