Призначення, види, обладнання, розташування та завдання які покладені на спостережний пост та контрольно – пропускний пункт

Спостереження проводиться з метою нагляду та вчасного повідомлення про будь-яку ситуацію або інциденти, що можуть статися в районі відповідальності.

Вказані завдання вирішуються за допомогою патрулів, спостережних пунктів (СП), контрольно-пропускних пунктів (КПП), електронного підслуховування та інспекцій.

Організація і здійснення спостереження є важливою складовою частиною операції. Для ведення спостереження в призначених районах (секторах) розгортаються постійні і тимчасові спостережні пости.

У залежності від умов обстановки й обсягу завдань до складу спостережного посту може бути включено 1-2 механізованих відділення на штатній техніці з необхідним запасом боєприпасів, засобами зв’язку, радіолокаційного огляду, приладами нічного бачення і освітлення місцевості.

Спостережні пости обладнаються на лінії зіткнення конфліктуючих сторін на кордонах усередині зони роз’єднання (буферної зони) чи у місцях, що забезпечують зручне спостереження за місцевістю і здійснення повного контролю за пересуванням автомобільного транспорту і людей.

Такими місцями можуть бути: залізничні переїзди, мости через водні перешкоди, дефіле, яри, ущелини, дороги в лісових масивах, перехрестя і розв’язки доріг (слайд № 1).

Спостережні пости повинні легко розпізнаватися і забезпечувати захист військовослужбовців, які знаходяться на них.

По обидва боки дороги при під’їзді до посту за 300—150 метрів встановлюються інформаційно-вказівні знаки, знаки обмеження швидкості руху і виключення можливості об'їзду пости на дорожньому полотні і по узбіччях встановлюються різного роду перешкоди (їжаки, зварені з обрізків рейки, залізобетонні вироби, камені й інші загородження). Для повного закриття проїзду можуть бути використані рухомі стрічки, з набитими в них колючими предметами (цвяхами, шипами і т.д.), шлагбауми.

Крім того, у безпосередній близькості від території СП підготовляється вертолітний посадочний майданчик.

При виборі місця для розміщення СП необхідно враховувати:

- що саме необхідно бачити для виконання поставленої завдання;

- розташування конфронтуючих сторін;

- які райони і напрямки необхідно тримати під спостереженням;

- наявність між сусідніми СП прихованого від спостереження (“мертвого”) простору;

- умови взаємодії із сусідніми СП;

- висоту розташування самого СП;

- географічні особливості місцевості.

Старший СП складає графік змін на постах і відпочинку з розрахунку: 1-2 чоловіка ведуть спостереження, інші забезпечують охорону і відпочивають.

Наряд для несення служби може призначатися на термін до 3-х діб, при необхідності - і на більш тривалий термін.

Старший СП щодня узагальнює результати спостереження і до встановленого терміну доповідає їх у штаб, а у випадку виявлення незаконної діяльності - негайно.

Якщо дозволяє обстановка, особовий склад може залучатися для патрулювання на ділянці, яка не простежується із СП. У цьому випадку військовослужбовці оснащуються всім необхідним для спостереження, зв’язку і забезпечення безпеки.

На спостережний пост покладаються завдання:

- демонстрація сторонам, які знаходяться у конфлікті, і місцевому населенню присутності миротворчих сил;

- встановлення фактів порушення угоди про припинення вогню і проведення розслідування по них;

- спостереження за відведенням і переміщенням збройних формувань, важкого озброєння і техніки сторін, які знаходяться у конфлікті, у зазначені райони;

- забезпечення безпеки руху транзитного транспорту і припинення протиправних дій у відношенні до населення;

- спостереження за повітряним простором, прибережними районами, аеродромами, лініями припинення вогню, демаркаційними лініями в районі (секторі) відповідальності СП;

- підготовка доповідей про хід виконання завдань.

Примітка: Демаркаційна лінія це: 1) лінія (смуга), яка розмежує сторони що ведуть бойові дії на час перемірся (лінія припинення вогню); 2) лінія, яка розмежує на зони територію переможеної держави.

Рухомий спостережний пост (слайд № 2) - це група військовослужбовців на штатній техніці чи на автомобілі, яка виконує завдання щодо спостереження за місцевістю, важливими об’єктами з метою виявлення порушень особливого режиму, а також затримання, огляду осіб, які порушують правила особливого режиму, і доставки їх до військової поліції (або місцевих органів влади), вилучення зброї і боєприпасів, інші завдання. До їх складу входить - до механізованого взводу зі штатним озброєнням.

При постановці завдань рухомому спостережному посту вказуються:

- склад, засоби підсилення;

- способи виконання завдання;

- маршрут і швидкість руху;

- періодичність контролю (проїзду) по маршруту;

- час і місце прийому їжі та відпочинку особового складу;

- час готовності до виконання поставленого завдання;

- порядок підтримання зв’язку і надання доповідей.

 

Для контролю за пересуванням людей і транспортних засобів у зоні роз’єднання (буферній, демілітаризованій зоні) створюється система контрольно-пропускних пунктів (КПП).

Контрольно – пропускний пункт призначений для контролю за пересуванням людей і транспортних засобів у зоні роз’єднання (буферній, демілітаризованій зоні).

КПП бувають стаціонарні і рухомі.

Стаціонарні КПП - розташовуються на перехрестях доріг, поблизу мостів, у вузьких долинах, на в’їздах і виїздах у зону роз’єднання (буферну, демілітаризовану зону) і функціонують цілодобово.

Вони обладнаються засобами блокування руху транспортних засобів і людей і повинні мати:

- спеціальний майданчик для огляду автомобілів;

- укриття для особового складу;

- радіо і проводові засоби зв’язку;

- огородження чи інші перешкоди, що виключають можливість їх обходу (об’їзду).

Вимоги до спорудження стаціонарного КПП (СП) (слайд № 3, 4, 5).

Приміщення КПП повинне знаходитись на відстані 15—30 метрів від дороги, що забезпечує вогневе прикриття при огляді транспортних засобів. Стіни приміщення повинні бути куленепробивними, амбразури обладнані дротовим захистом від ручних гранат і забезпечувати кругову оборону. Навколо КПП (СП) установлюються дротові загородження. Для блокування руху передбачається великий, важкий шлагбаум, настили із шипами, що стирчать, а також бетонні блоки на кожному напрямку руху по дорозі.

Для обмеження швидкості руху і виключення можливості об’їзду посту на дорожньому полотні і на узбіччях установлюються різного роду перешкоди (їжаки, зваренні з обрізків рейки, залізобетонні вироби, камені й інші загородження. Для повного закриття проїзду можуть бути використані рухомі стрічки, з набитими в них колючими предметами (цвяхами, шипами і т.д.), шлагбауми.

По периметру КПП (СП) установлюються сигнальні міни натяжної дії. Прилягаюча територія повинна бути очищена від чагарників і сторонніх предметів. Прожектори не повинні освітлювати і засліплювати особовий склад КПП (СП).

КПП (СП) повинен бути оточений земляним валом чи кам’яною стіною, довкола нього обладнаються оборонні позиції для ведення кругової оборони. Для укриття особового складу на КПП (СП) обладнується сховище (бункер), а також місця для відпочинку, прийому їжі, умивання і відхоже місце.

Стіни КПП (СП) повинні бути пофарбовані в білий колір, мати розпізнавальний знак миротворчих сил і номер даного КПП (СП). Ці знаки повинні бути видимі з повітря, а вночі освітлюватися. На флагштоку повинен бути вивішений прапор миротворчих сил.

Для техніки готується укриття чи кілька укриттів. Як правило, для укриття техніки можуть використовуватись кам’яні стіни чи окопи.

По обидва боки дороги при під’їзді до посту за 300—150 метрів встановлюються інформаційно-вказівні знаки, знаки обмеження швидкості руху і за 100—50 метрів знак зупинки.

Поруч з постом обладнується майданчик огляду з оглядовою ямою чи естакадою. Площадка обладнується таким чином, щоб цілком виключити можливість з’їзду з неї без дозволу старшого посту. Крім цього обладнається місце для утримання затриманих, до прибуття представників військової поліції, органів державної влади та командира підрозділу, який виставив КПП.

Ділянка дороги, на якій несуть службу постові, у нічний час освітлюється. Постові екіпіруються засобами захисту, сталевими шоломами та бронежилетами. Для зупинки автотранспорту в нічний час постові забезпечуються жезлами, що світяться (ліхтариками).

На відстані 100—150 метрів від кордону КПП установлюються щити з написом на англійській і місцевій мовах:

“Ви в’їжджаєте в зону (виїжджаєте з зони) миротворчих сил. Знизьте швидкість до 5 км за годину. Будь ласка, приготуйте Ваші документи. Вогнепальна і холодна зброя, вибухові речовини не допускаються в зону відповідальності миротворчих сил”.

Крім того, у безпосередній близькості від території КПП готується вертолітний посадочний майданчик.

В залежності від руху і загальної ситуації, мінімум два солдати, несуть службу на КПП. Один із солдатів перевіряє людей і транспортні засоби. А другий солдат забезпечує безпеку місця перевірки людей і транспортних засобів. Солдат, що забезпечує безпеку – озброєний і має вільний доступ до радіо і телефону. Якщо більша кількість солдат несе службу на КПП- один із них повинен бути готовий застосувати перешкоди для зупинки транспортних засобів, що спробують проїхати через КПП без дозволу.

Рухомі КПП розташовуються в місцях, які не контролюються стаціонарними КПП, до їх складу входить посилене відділення на БТР, який має чіткі розпізнавальні знаки миротворчих сил.

Рухомі КПП виконують завдання у взаємодії з іншими КПП і СП, зупиняючи автомобілі та осіб на короткий час для несподіваних і швидких оглядів. Вони забезпечуються переносними загородженнями і щитами з надписами, що зазначені вище для стаціонарних КПП.

У залежності від віддалення посту від місць дислокації підрозділу, наряд для несення служби на стаціонарному КПП, може призначатись на термін до 3 діб, а при необхідності, і на більш тривалий термін.

На КПП (СП) повинні бути:

- карта району з позначеними на ній районами особливої уваги;

- панорамні фотографії або схеми із позначенням характерних місцевих предметів та відстаней до них;

- журнал обліку затриманого автотранспорту і вилученої зброї, боєприпасів та інших заборонених предметів;

- журнал обліку огляду машин;

- журнал обліку огляду людей;

- графік несення служби і відпочинку;

- інструкції про порядок застосування зброї, оповіщення і підйому по тривозі, дій при пожежі, затриманні порушників і їх конвоюванні, по застосуванню і обслуговуванню наявної техніки та обладнання, мінної безпеки;

- план охорони та оборони КПП;

- довідник з малюнками літаків, вертольотів, танків, БМП (БТР), що використовується сторонами, які беруть участь у конфлікті, а також типове обмундируванню і знаки розпізнавання;

- бланки повідомлень і доповідей;

- жезли для зупинки автотранспорту;

- радіостанції і телефонні апарати з відповідними таблицями частот і переговорних таблиць

- ракетниці з комплектом ракет різних кольорів, ручні гранати, гранати зі сльозоточивим газом, димові шашки, боєприпаси до табельної особистої зброї;

- запаси сухих пайків і питної води, індивідуальних медичних пакетів і медикаментів від різних хвороб, акумуляторних батарей;

Крім того, на КПП повинно бути джерело автономного електроживлення потужністю, яка забезпечує роботу прожекторів і засобів зв’язку, та засоби пожежогасіння.

Особовий склад, який призначений для несення служби на КПП, поділяється на кілька груп:

1. Група огляду:

а) підгрупа попереднього огляду;

б) підгрупа поглибленого огляду.

2. Група прикриття:

а) підгрупа охорони;

б) підгрупа підтримки.

3. Резервна група (відпочинку).

На КПП покладається наступні завдання:

- огляд і перевірка людей, транспорту і вантажів, що перетинають зону роз'єднання (буферну, демілітаризовану зону);

- запобігання проникнення порушників і незаконної доставки в неї і з її зброї, боєприпасів, вибухових речовин;

- блокування руху транспорту і людей (часткового чи повного);

- затримання громадян і транспортних засобів, що порушують режим особливого положення;

- спостереження за місцевістю.

Особовий склад КПП зобов’язаний:

- знати границі КПП;

- знати завдання, обстановку і місцевість, що прилягає до КПП;

- забезпечити пропускний режим;

- припиняти порушення суспільного порядку на території посту;

- вилучати зброю, боєприпаси, вибухові речовини в осіб, що не мають дозвіл на їхнє носіння.

Особовий склад КПП має право:

- перевіряти паспорти й інші документи, що засвідчують особистість, здійснювати огляд транспортних засобів;

- затримувати і передавати представникам військової поліції, органів внутрішніх справ автотранспорт і осіб, які вчинили правопорушення;

- переслідувати особи, яких підозрюють у здійсненні злочинів і котрі чинили опір особовому складу;

- входити у житлові будинки (приміщення), приміщення підприємств, організацій і установ, використовувати їх транспорт (крім спеціального);

- при припиненні групових порушень суспільного порядку й інших антигромадських дій поблизу посту (маршруту), кордонів КПП у виняткових випадкахзастосовувати зброю.

Особовому складу КПП забороняється:

- залишати розташування посту;

- вступати в розмови зі сторонніми особами без службової необхідності;

- приймати і передавати будь-кому які-небудь предмети;

- залишати зброю і боєприпаси без догляду, чи передавати їх кому-небудь;

- грубити громадянам, вступати в суперечки і сперечання з ними;

- досилати без необхідності патрон у патронник.