Тема №3 “аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема №3 “аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах,



Тема №3 “Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах,

їх медичні наслідки ”.

Для студентів медичних факультетів Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

(програма 2008 року)

 

 

Київ – 2008

 

 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник кафедри організації медичного забезпечення збройних сил кандидат медичних наук,доцент, полковник медичної служби М.І. Бадюк   медичного забезпечення збройних сил кандидат медичних наук,доцент, полковник медичної служби М.І. Бадюк

 


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з навчальної дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій ”

Тема №3 “Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах,

їх медичні наслідки ”.

Для студентів медичних факультетів Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

(програма 2008 року)

 

 

Автор: кандидат медичних наук, доцент Ромашко А.С.

 

 

Розглянуто та схвалено

Протокол засідання ПМК №2 кафедри

2008 №

Доповнено та скоректовано

Протокол засідання ПМК №2 кафедри

200 №


Навчальний час – 4 години.

Мета заняття.

Чотири атомні електричні станції з 15 ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактори та більше 8000 підприємств і організацій, що використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та у медичній практиці радіоактивні речовини представляють у випадку аварії реальну загрозу для здоров’я та життя як працівників цих об’єктів, так і для населення, що проживає поблизу

На сьогодні у світі зареєстровано вже більше 300 радіаційних аварій з викидом радіонуклідів в навколишнє середовище.

Поглиблення і закріплення практичних навичок та вмінь студентів з питань визначення причин аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах, їх рівнів, медико-санітарних наслідків та організації надання медичної допомоги при аваріях на ядерних об’єктах визначають мету та актуальність вивчення даної теми студентами.

 

3.Теоретичні питання, які повинні засвоїти студенти для виконання цільових видів діяльності за даною темою.

1. Алгоритм оповіщення населення сигналом “Радіаційна небезпека”

2. Поняття про радіаційну обстановку

3. Методи оцінки радіаційної обстановки

4. Вихідні дані для оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування

Зони радіоактивного забруднення місцевості в залежності від рівня радіації

6. Висновки з оцінки радіаційної обстановки шляхом прогнозування

7. Основні завдання постів радіаційного спостереження

Оснащення особового складу груп радіаційної розвідки

9. Технічні засоби радіаційної розвідки

10. Організація радіометричного контролю

11. Методи дозиметричного контролю

12. Види аварій на ядерних реакторах.

13. Шкала МАГАТЕ з оцінки небезпеки аварій на АЕС.

14. Гостра променева хвороба та її ступені тяжкості.

15. Принципи обмеження радіаційного впливу.

16.Основні принципи та способи захисту населення в осередках радіоактивного забруднення.

17. Засоби індивідуального захисту.

18. Засоби колективного захисту.

19. Засоби медичного захисту.

20. Медичне забезпечення евакуації та розосередження.

 

 

4.Джерела інформації:

а) Основна література:

1. Дубицький А.Ю., Семенов І.О., Чепкий Л.П. та ін., Медицина катастроф. Навчальний посібник. Київ:,”Курс”, 1999. – С. 38-40.

2. Военная радиология (Под ред. Е.В. Гемницкого и В.Г. Виноградова), Л., 1985. – С. 37-40

3. Медицинская защита от ядерного и химического оружия. Под ред.

И.А. Семенова. Киев. 1987. – С. 128-135, 139-145.

4. Медицина катастроф. Підручник. За ред. Кочіна І.В., К.: “Здоров’я”, 2001. – С. 11-96.

5. Медицина катастроф. Підручник.В.І.Гридасов,В.М.Ковальов та ін. –Харків. Вид-во НфаУ,”Золоті сторінки”. 2002.с.78-103.

 

б) Додаткова:

1. Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник. За ред. Воробйова О.О., Кардаша В.Е. Чернівці, 2000. – С. 42-91.

2. Основи Законодавство України про охорону здоров’я // Голос України. – 15 грудня 1992 р. № 238.

 

Автор

кандидат медичних наук,

доцент Ромашко А.С.

 

 


Додаткові матеріали:

Можливі види уражень

При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями. Радіаційний вплив є головним. Він характеризується

Методом прогнозування

Засоби колективного захист

Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби колективного захисту забезпечують найбільш повний захист людей від дії вражаючих факторів. Ці захисні споруди поділяються на герметичні, протирадіаційні та найпростіші сховища.

Герметичні сховища створюються для захисту людей, розгортання захищених медичних стаціонарів та пунктів керування. Вони захищають від вражаючої дії ядерної зброї, звичайних засобів ураження, СДОР, БЗ.

За захисними властивостями сховища поділяються на класи з відповідними коефіцієнтами захисту. Окрім того сховища поділяються за можливістю їх створення, місткістю та місцем розташування.

В сховищах передбачаються системи забезпечення повітрям, електроенергією, опаленням, водопостачанням, вони мають каналізацію, зв’язок та систему оповіщення.

Існують сховища спеціального типу, що створюються для укриття (захисту) нетранспортабельних хворих. В них є приміщення для хворих, операційно-перев’язувальна, стерилізаційна, харчоблок. В таких сховищах передбачаються певні параметри мікроклімату та газового складу повітря. Забезпечується аварійний запас питної води.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) – це захисні споруди, що забезпечують захист населення від вражаючої дії іонізуючого випромінювання та, частково, ударної хвилі.

Найпростіші укриття – це споруди, що забезпечують захист людей від світлового випромінювання, ударної хвилі, а також знижують вплив іонізуючого випромінювання. До них відносять щілини, траншеї, а також інші заглиблені споруди.

Нормами проектування передбачається будівництво сховищ та протирадіаційних укриттів місткістю не менше 150 чоловік. Сховища і ПРУ розміщують у підвальних приміщеннях будівель і споруд. Будівництво окремо розміщених захисних споруд допускається при неможливості обладнання вбудованих.

Для забезпечення швидкого заповнення сховищ їх розміщують у безпосередній близькості від місць зосередження людей на відстані 400-500 м.

Для ПРУ радіус збору може збільшуватись до 1000 м у прогнозуючих зонах слабих руйнувань, а за межами цих зон – до 3000 м.

Крім того, у якості сховищ можуть використовуватись шахти, гірські виробітки, метрополітени.

 

Засоби медичного захисту

 

Засоби медичного захисту - це засоби, що використовуються для попередження уражень радіоактивними речовинами та надання першої медичної допомоги..

Вони поділяються на групи:

за використанням:

- індивідуальні видаються при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій(АІ-2);

- ІПП-8;

- ППІ;

- групові (призначені для оснащення медичних та аварійно-рятувальних формувань, до них відносять набори, комплекти, укладки тощо);

за призначенням:

- для індикації радіоактивних речовин;

- для попередження уражень радіоактивними речовинами;

- для надання невідкладної медичної допомоги і лікування постраждалих;

- за видом факторів, що впливають:

- засоби медичного протирадіаційного захисту

 

Коротка характеристика індивідуальних засобів медичного захисту.

Аптечка індивідуальна (АІ-2) - призначена для надання першої медичної допомоги (шляхом само- і взаємодопомоги) при загрозі або ураженні радіоактивними речовинами, а також для профілактики шоку. АІ-2 скомпонована у пластмасовій коробці з гніздами, в яких знаходяться лікарські засоби.

Гніздо 1.Шприц-тюбик (1 мл 2% розчину промедолу) - це знеболюючий засіб, його застосовують при гострому і хронічному больовому синдромі середньої і сильної інтенсивності. Вводиться внутрішньом’язево або під шкіру. В мирний час цей засіб зберігають окремо.

Гніздо 3. Великий пенал білого кольору з 15 пігулками сульфадиметоксину по 0,2 г (протибактеріальний засіб № 2). Приймається при шлунково-кишкових розладах, які виникають після опромінення та для проведення екстреної неспецифічної профілактики інфекційних захворювань в першу добу, 7 пігулок за один прийом, наступні дві доби - по 4 пігулки.

Гніздо 4. В двох пеналах рожевого кольору знаходиться радіозахисний засіб № 1, по 6 пігулок препарату цистамін в кожному. Приймається з профілактичною метою при загрозі опромінення за 30-40 хвилин у кількості 6 пігулок, а при подальшому перебуванні в зоні радіаційного забруднення, через 4-5 годин, ще 6 пігулок.

Гніздо 6. Пенал молочного кольору з 10 пігулками препарату йодистого калію по 0,125 г кожна (радіозахисний засіб № 2). Приймають по одній пігулці щоденно протягом 10 днів. Блокує щитовидну залозу від впливу радіоактивного йоду - 131.

Гніздо 7. В пеналі синього кольору 5 пігулок препарату етаперазін по 0,006 г протиблювотний засіб. Використовується для усунення первинної реакції організму на гостре опромінення, яка проявляється нудотою і блювотою, приймають по одній пігулці.

Пакет перев’язувальний індивідуальний (ППІ) використовується як асептична пов’язка на раневі і опікові поверхні, а також для зупинки зовнішньої кровотечі та герметизації відкритого пневмотораксу. Він складається із стерильного бинта, двох ватно-марлевих подушечок (одна - нерухома), шпильки. Вміст пакету знаходиться в прогумованій герметичній упаковці.

 

Тема №3 “Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах,

їх медичні наслідки ”.

Для студентів медичних факультетів Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

(програма 2008 року)

 

 

Київ – 2008

 

 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник кафедри організації медичного забезпечення збройних сил кандидат медичних наук,доцент, полковник медичної служби М.І. Бадюк   медичного забезпечення збройних сил кандидат медичних наук,доцент, полковник медичної служби М.І. Бадюк

 


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з навчальної дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій ”



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 62; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.169.91 (0.024 с.)