Тема: травлення ліпідів у шкт. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів.

Актуальність теми: Ліпідам належать важлива роль у побудові біологічних мембран, забезпеченні організму енергією, вони є попередниками в біосинтезі біологічно активних сполук. Знання структури й процесів метаболізму ліпідів необхідні для розуміння регуляторних механізмів ліпідного обміну в організмі людини.

Навчальні цілі:

Знати: процеси розщеплення і всмоктування ліпідів у ШКТ, внутрішньоклітинний катаболізм та синтез триацилгліцеролів (ТАГ).

Вміти: визначати активність ліпази і трактувати одержані дані.

Самостійна позааудиторна робота

І. Повторити будову, властивості, класифікацію і біологічну роль ліпідів.

ІІ. В зошитах для протоколів:

1. напишіть рівняння реакцій:

а) внутрішньоклітинного ліполізу 1-стеаро-2 - олео-3-пальмітину;

б) синтезу тристеарину.

2. підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Вплив жовчі на активність ліпази”.

Контрольні питання.

1. Травлення ліпідів у ШКТ.

2. Всмоктування продуктів травлення ліпідів.

3. Роль жовчних кислот у процесах травлення і всмоктування ліпідів.

4. Порушення процесів травлення та всмоктування ліпідів.

5. Ресинтез жирів у тонкому кишечнику.

6. Внутрішньоклітинний ліполіз триацилгліцеролів.

7. Синтез ТАГ.

8. Регуляція метаболізму ТАГ.

Самостійна аудиторна робота

1. Заповніть таблицю: „Травлення ліпідів і всмоктування продуктів ліполізу”.

Група ліпідів	Фермент ШКТ	Активатори ферментів	Продукти розщеплення	Всмоктування продуктів розщеплення

2. Складіть схему ресинтезу жирів у тонкому кишечнику. Як здійснюється транспорт таких ліпідів?

3. Внутрішньоклітинний ліполіз ТАГ:

а) покажіть на прикладі трипальмітату послідовність реакцій;

б) зазначте регуляторний фермент;

в) який механізм регуляції активності цього ферменту;

г) активатори та інгібітори ліполізу.

4. Біосинтез ТАГ (ліпогенез).

а) Клітини жирової тканини не здатні використовувати безпосередньо гліцерин для синтезу ТАГ. Назвіть причину і напишіть рівняння реакції синтезу гліцерол-3-фосфату в адипоцитах.

б) Складіть схему синтезу ТАГ в адипоцитах, виходячи з гліцерол-3-фосфату, пальмітинової, стеаринової і олеїнової кислот.

в) Кількість жиру, що накопичується в жирових депо, визначається значною мірою вмістом в раціоні вуглеводів, а не жирів. Як пояснити цей факт.

5. Виконати лабораторну роботу „Вплив жовчі на активність ліпази” і захистити протокол.

Ліпаза - фермент із груповою специфічністю, який діє на різноманітні жири при рН= 9,0. Ліпаза гідролітично розщеплює харчові жири і в першу чергу ефірний зв'язок в α – положенні.

Принцип методу. Активність ліпази оцінюють за утворенням в результаті гідролізу жиру жирних кислот, кількість яких визначають титруванням лугом в присутності фенолфталеїну. Гідроліз жирів зручніше всього спостерігати на прикладі витяжки з підшлункової залози (джерело ліпази) і молока як субстрату, жир якого знаходиться в емульгованому стані і швидко розщеплюється на гліцерин і жирні кислоти. Якщо в пробу долити жовч, то ліпаза активується і гідроліз жиру протікає швидше.

Хід роботи. В дві пробірки або колбочки наливають по 10 мл молока та по 1 мл 5% розчину витяжки з підшлункової залози. В 1 пробірку доливають 1 мл води, а в другу – 1 мл жовчі. Вміст пробірок добре перемішують. З кожної пробірки відбирають по 1 мл суміші в інші пробірки, добавляють 1-2 краплі 0,5% р-ну фенолфталеїну і відразу ж титрують 0,05н р-ном їдкого натрію до появи слабо- рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 30 секунд. Потім обидві пробірки із залишком суміші вміщують у водяну баню або термостат при 38⁰С. Через кожні 10-15 хвилин з них відбирають по 1 мл суміші і проводять титрування, як і попереднього разу. Роблять 4-5 таких визначень. Результати визначень виражають в мілілітрах 0,05 н розчину лугу, що затрачається на титрування, і будують графік, де на осі ординат відкладають кількість розчину лугу, що пішов на нейтралізацію жирних кислот (в мл), а на осі абсцис – час у хвилинах. На графіку отримують дві криві, що відображають процес гідролізу жиру під дією ферменту ліпази від часу і в залежності від наявності чи відсутності жовчі.

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

ЗАНЯТТЯ № 20

ТЕМА: β- окислення жирних кислот.

Актуальність теми: Окислення жирних кислот забезпечує клітини енергією. Знання особливостей катаболізму жирних кислот необхідні для розуміння регуляції енергетичного обміну.

Навчальні цілі:

Знати: біохімічні механізми β- окислення жирних кислот різної будови.

Вміти: підрахувати енергетичний баланс β- окислення жирних кислот.