Розрахунок витрат на основні матеріали і напівфабрикати власного виробництва

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для виконання курсового проекту:

“Економічна оцінка виробництва виробу на підприємстві ”

для студентів економічних спеціальностей

всіх форм навчання

з курсу «Економіка підприємства»

 

Харків 2008

ЗМІСТ

 

Введення

1.Опис виробу

2.Оцінка ринку збуту

3. Розрахунок витрат на виробництво. Розрахунок собівартості і ціни виробу.

3.1 Розрахунок витрат на основні матеріали і напівфабрикати власного виробництва.

3.2 Розрахунок витрат на покупні комплектуючі і напівфабрикати.

3.3 Розрахунок основної заробітної платні.

3.4 Додаткова заробітна плата.

3.5 Відрахування на соціальні заходи.

3.6 Витрати на зміст і експлуатацію обладнання.

3.7 Загальновиробничі витрати.

3.8.Втрати від браку.

3.9.Інші витрати.

3.10.Адміністративні витрати.

3.11. Витрати на збут.

4. Визначення вартості виробничих фондів

і розрахунок амортизаційних відрахувань

4.1.Розрахунок вартості виробничих фондів

4.2 Розрахунок вартості нематеріальних активів

4.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

5. Оцінка показників ефективності використання

виробничих фондів

6. Розрахунок показників по праці і заробітній платні

7. Оцінка ризику і страхування

8. Фінансовий план

9. Оцінка стратегії фінансування і

економічної ефективності інвестицій

Висновок

Список літератури

Додаток 1

Додаток 2

 

 

Таблиця – Початкові дані

Показник	Одиниця вимірювання	Базовий виріб	Новий виріб	Номер показника
1. Трудомісткість виготовлення виробу, у тому числі	нормо-г
а) верстатні:
токарні
фрезерні
свердлувальні
інші верстатні
б) слюсарно-складальні
в) шкідливі і гарячі
г) інші роботи
2. Середній розряд верстатних робіт
Середній розряд холодних робіт
Середній розряд шкідливих робіт
3. Загальна кількість деталей виробу	шт.
4. Кількість типорозмірів деталей виробу	шт.
5. Кількість типорозмірів оригінальних деталей виробу, що підлягають освоєнню у виробництві	шт.
6. Матеріали і покупні вироби, у тому числі:
а) основні матеріали всього, у тому числі норма витрат матеріалів по видах:
прокат чорних металів	кг
електротехнічна сталь	кг
кольорові метали	кг
провідникові матеріали	кг
інші матеріали	кг
б) напівфабрикати власного виробництва	грн
в) Закуплені вироби і напівфабрикати	грн
7. Чиста маса виробу по видах матеріалів:	кг
прокат чорних металів
електротехнічна сталь
кольорові метали
Провідникові матеріали
8. Експлуатаційні показники
а) об'єм робіт у споживача	тис. грн.
б) номінальна потужність	кВт
в) термін служби	років
г) КПД	%
9. Тривалість виробничого циклу виробу
10. Число років випуску виробу (здійснення проекту)
11. Витрати на ремонт, модернізацію, реконструкцію та ін. види оновлення основних фондів відповідного року.
1. рік
2. рік
3. рік
4. рік
5. рік
12. Джерела фінансування (в % від загальної величини):
1) банківський кредит
2) власні кошти
3) державний бюджет
16. Відсоток за кредит.

 

1. Ціни на матеріали (USD/т)

- прокат чорних металів – 800 – 1500;

- електротехнічна сталь – 3000 – 4500;

- кольорові метали – 9000 – 14000;

- провідникові матеріали – 18000 – 20 000;

- інші матеріали – 2000 – 4 000.

Ціни на обладнання (USD)

- токарне – 20000 – 35 000;

- фрезерне – 35000 – 40 000;

- свердлильне – 8 000 – 10 000;

- інше – 4 000 – 6 000.

3. Вартість 1 м² виробничої площі – 1 500 – 2 500 грн/м².

 

 

ВСТУП

 

Економічна оцінка виробництва виробу на промислових підприємствах є важливим завданням, яке можна розв’язати виконуючи науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи. В курсовому проекті (КП) здійснюється оцінка потенційних ринків збуту виробів, розраховуються витрати на виробництво, визначається вартість виробничих фондів і величина амортизаційних відрахувань. Розраховується також величина показників по праці і заробітній платні, та показників ефективності використання виробничих фондів. При виконанні розрахунків оцінюються можливі ризики і їх вплив на рівень економічних показників. Розраховуються елементи фінансового плану, виконуються розрахунки ефективності необхідних для виконання відповідного проекту інвестицій. Оцінюється можлива стратегія фінансування, розраховуються показники кредитування. Ряд розділів, виконуваного курсового проекту, оформляються з використанням методики розробки бізнес-плану.

У вступі до курсового проекту коротко висловлюється зміст розробки і основні задачі, які належить розв’язати.

 

1 ОПИС ВИРОБУ

 

В даному розділі курсового проекту приводиться таблиця основних параметрів виробу (табл.1.1).

 

Таблиця 1.1 – Основні параметри виробу

№№ п./п.	Найменування параметра	Одиниця вимірювання	Величина параметра

 

Таблиця 1.1 складається за даними ДСТУ, ГОСТа, ТУ або іншого виду конструкторської документації (КД) на вироби, які розглядаються в КП. Надається також короткий опис потреб, які може задовольнити відповідний виріб, його особливості і переваги перед аналогічними виробами цього типу. За наявності надається інформація про патенти або авторські свідоцтва, пов'язані з виробом або технологією його виготовлення, коротко висловлюються особливості його обслуговування. При цьому використовуються необхідні літературні джерела і практичні матеріали по конкретному виду виробів.

 

2 ОЦІНКА РИНКУ ЗБУТУ

На практиці цей розділ є, як правило, найважливішою частиною бізнес-плану. Досвід показує, що невдача більшості комерційних проектів була пов'язана саме із слабким вивченням ринку і переоцінкою його місткості. Вивчення ринку включає: визначення сегментів ринку за галузевими, функціональними ознаками та за напрямками використання виробів; оцінку місткості ринку виробів усередині країни і місткості окремих його сегментів; виявлення частки імпорту в місткості ринку виробу; аналіз товарної і фірмової структури ринку; прогнозування кон'юнктури ринку на період до двох років і тенденцій розвитку ринку на віддалену перспективу.

Методика дослідження ринку в загальному випадку включає наступні етапи.

1 Формулювання проблеми і попередній виклад задач, розв’язання яких дозволить вирішити всю проблему, в короткій і ясній формі з вказівкою необхідних видів інформації.

2 Організація пошукового дослідження, включаючи збір даних про основні аспекти проблеми. Етап закінчується остаточним формулюванням задач.

3 Визначення необхідних початкових даних, методів їх отримання і видів аналізу, які необхідно виконати.

4 Збір даних.

5 Аналіз зібраних даних.

6 Розробка і реалізація заходів щодо використання даних.

Розрахунок місткості ринку при невеликій кількості споживачів виконується методом підсумовування ринків, що допускає визначення всіх потенційних споживачів виробу на кожному ринку. При достатньо великій кількості споживачів місткість ринку визначається за допомогою статистичних методів, що враховують як минулі тенденції, так і перспективні чинники.

Річна місткість ринку (М) по виробу виробничого призначення в загальному випадку може бути виражена так:

М = В + З_в – Е + І + З_п – Е_н + І_н ,

де:

В – загальний випуск виробу;

З_в – залишок товарних запасів на складах виробів і баз постачання;

Е – експорт;

І – імпорт;

З_п – зниження (збільшення) запасів виробу на складах споживачів;

Е_н – непрямий експорт;

І_н – непрямий імпорт.

Основними питаннями, на які відповідають в цьому розділі, є:

– хто купуватиме вироби? (які підприємства, фірми);

– чому? (за високу якість або низькі ціни і т. д.);

– коли? (сьогодні, завтра і на найближчі два роки);

– за якою ціною?

– скільки?

Вирішення цих задач на практиці є предметом спеціальних маркетингових досліджень. В курсовому проекті об'єм робіт задається у кожному конкретному випадку викладачем і може, наприклад, включати:

– оцінку найважливіших галузей – споживачів виробу і основних видів машин і обладнання, комплектованого цими виробами;

– визначення потреби у виробі даного типу з різним рівнем головних параметрів;

– аналіз тенденцій розвитку ринку виробів даного типу;

– оцінку відповідності виробу стандартам найважливіших імпортерів;

– укрупнений розрахунок місткості ринку одним з методів.

 

3 РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ І ЦІНИ ВИРОБУ

 

В цьому розділі виконуються розрахунки собівартості і ціни за варіантами виробу, а також розраховуються, відповідно до нормативних документів, важливі для оцінки використання ресурсів показники технологічності.

Відповідно до діючих нормативних документів повна собівартість виробу (С_п) включає:

С_п = С_в + С_а + С_з ,

 

де:

С_в – виробнича собівартість, грн.;

С_а – адміністративні витрати, грн.;

С_з – витрати на збут продукції.

У свою чергу, виробнича собівартість визначається:

С_в = С_м + С_пк + С_пе + З_о +З_д + С_сз + В_уе + С_зв + В_б + С_ін ,

 

де:

С_м – витрати на основні матеріали;

С_куп – витрати на куповані комплектуючі і напівфабрикати;

С_пе – витрати на паливо і енергію;

З_о – основна заробітна плата;

З_д – додаткова заробітна плата;

С_сз – відрахування на соціальні заходи;

В_уе – витрати на утримання і експлуатацію обладнання

С_зв – загальновиробничі витрати

В_б – втрати від браку продукції

С_ін – інші витрати

Собівартість – це сума витрат на виробництво і реалізацію одиниці виробу даного типу. Калькуляція (розрахунок) собівартості виконується відповідно до методичних рекомендацій по калькуляції собівартості промислової продукції (робіт, послуг) 2001 г.

В калькуляціях собівартості на підприємствах, як правило, приводяться такі розрахунки:

Додаткова заробітна плата

Додаткова заробітна плата (З_д) виробничих робітників розраховується пропорційно сумі основної заробітної платні. В курсовому проекті цю величину слід узяти за узгодженням з викладачем.

3.5 Відрахування на соціальні заходи (С_відр)

До 01.01.2011 відрахування на соціальні заходи включали наступні елементи: відрахування до пенсійного фонду (33,2%), відрахування на соціальне страхування (1,6%), відрахування до фонду зайнятості (1,3%) і відрахування на на страхування від нещасного випадку (1,11%). Відсотки приймалися від суми основної (З_о) і додаткової (З_д) заробітної платні.

З 01.01.2011 року вступає в силу Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI, 08.07.2010. Тепер замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку прийде один – єдиний соціальний внесок. Ставки єдиного соціального внеску встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено 67 та відповідна ставка єдиного соціального внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва.

В курсовій роботі слід прийняти ставку єдиного соціального внеску в розмірі 36,76% від суми основної (З_о) і додаткової (З_д) заробітної платні.

3.6 Витрати на утримання і експлуатацію обладнання (В_уе)

Розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платні. В курсовому проекті величину цих витрат слід узяти за узгодженням з викладачем.

Загальновиробничі витрати

Розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платні. В курсовому проекті величину цих витрат слід узяти за узгодженням з викладачем.

Втрати від браку

Втрати від браку продукції можна прийняти 2% від суми попередніх статей витрат.

Інші витрати

Інші витрати приймають в розмірі до 1% від суми попередніх статей витрат.

3.10.Адміністративні витрати (А_в)

Адміністративні витрати знаходимо пропорційно виробничій собівартості (% від виробничої собівартості за узгодженням з викладачем).

Витрати на збут

Витрати на збут знаходять пропорційно сумі виробничої собівартості (% від Свир тобто виробничої собівартості за узгодженням з викладачем).

Прибуток, П.

В калькуляції собівартості розраховуються також прибуток на один виріб, оптова ціна підприємства, ПДВ та відпускна ціна підприємства (ціна продажу).

Прибуток на один виріб для машинобудівної продукції складає в середньому 15 % від повної собівартості і визначається за формулою:

 

,

де:

15 % – граничне значення рівня рентабельності на один виріб.

Всі вказані коефіцієнти (відсотки) пропорційності приймаються за узгодженням з викладачем. Обчислюється також оптова ціна, ПДВ і відпускна ціна виробу. Всі розрахунки зводяться в табл. 3.4.

Оптова ціна визначається як:

Ц = С_п + П

 

Податок на додану вартість (ПДВ) на дану продукцію згідно законодавству України визначається у розмірі 20% від оптової ціни:

ПДВ=20%Ц

 

Варто зазначити, що 01.01.2011 набрав чинності новий Податковий кодекс України, де зазначено, що податок на додану вартість з 2014 р. буде зменшено до 17% з нинішніх 20%.

Відпускна ціна виробу (ціна продажу) розраховується як:

 

Ц_пр = Ц + ПДВ = С_п + П + ПДВ

 

Всі розглянуті розрахунки зводяться в таблицю 3.4.

 

Таблиця 3.4 – Розрахунок собівартості і ціни виробу

Найменування статті витрат	Величина витрат за статтями, грн
Базовий виріб	Новий виріб
1. Сировина та матеріали
2. Напівфабрикати власного виробництва
3. Куповані комплектуючі і напівфабрикати
4. Основна заробітна платня виробничих робітників
5. Додаткова заробітна платня виробничих робітників
6. Відрахування на соціальні заходи
7. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання
8. Загальновиробничі витрати
9. Втрати від браку
10. Інші виробничі витрати
Виробнича собівартість
11. Адміністративні витрати
12. Витрати на збут
Повна собівартість
13. Прибуток
Ціна підприємства
20. Податок на додану вартість
Ціна реалізації (ціна продажу)

 

 

4 ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ І РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЙНИХ ВІДРАХУВАНЬ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для виконання курсового проекту:

“Економічна оцінка виробництва виробу на підприємстві ”

для студентів економічних спеціальностей

всіх форм навчання

з курсу «Економіка підприємства»

 

Харків 2008

ЗМІСТ

 

Введення

1.Опис виробу

2.Оцінка ринку збуту

3. Розрахунок витрат на виробництво. Розрахунок собівартості і ціни виробу.

3.1 Розрахунок витрат на основні матеріали і напівфабрикати власного виробництва.

3.2 Розрахунок витрат на покупні комплектуючі і напівфабрикати.

3.3 Розрахунок основної заробітної платні.

3.4 Додаткова заробітна плата.

3.5 Відрахування на соціальні заходи.

3.6 Витрати на зміст і експлуатацію обладнання.

3.7 Загальновиробничі витрати.

3.8.Втрати від браку.

3.9.Інші витрати.

3.10.Адміністративні витрати.

3.11. Витрати на збут.

4. Визначення вартості виробничих фондів

і розрахунок амортизаційних відрахувань

4.1.Розрахунок вартості виробничих фондів

4.2 Розрахунок вартості нематеріальних активів

4.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

5. Оцінка показників ефективності використання

виробничих фондів

6. Розрахунок показників по праці і заробітній платні

7. Оцінка ризику і страхування

8. Фінансовий план

9. Оцінка стратегії фінансування і

економічної ефективності інвестицій

Висновок

Список літератури

Додаток 1

Додаток 2

 

 

Таблиця – Початкові дані

Показник	Одиниця вимірювання	Базовий виріб	Новий виріб	Номер показника
1. Трудомісткість виготовлення виробу, у тому числі	нормо-г
а) верстатні:
токарні
фрезерні
свердлувальні
інші верстатні
б) слюсарно-складальні
в) шкідливі і гарячі
г) інші роботи
2. Середній розряд верстатних робіт
Середній розряд холодних робіт
Середній розряд шкідливих робіт
3. Загальна кількість деталей виробу	шт.
4. Кількість типорозмірів деталей виробу	шт.
5. Кількість типорозмірів оригінальних деталей виробу, що підлягають освоєнню у виробництві	шт.
6. Матеріали і покупні вироби, у тому числі:
а) основні матеріали всього, у тому числі норма витрат матеріалів по видах:
прокат чорних металів	кг
електротехнічна сталь	кг
кольорові метали	кг
провідникові матеріали	кг
інші матеріали	кг
б) напівфабрикати власного виробництва	грн
в) Закуплені вироби і напівфабрикати	грн
7. Чиста маса виробу по видах матеріалів:	кг
прокат чорних металів
електротехнічна сталь
кольорові метали
Провідникові матеріали
8. Експлуатаційні показники
а) об'єм робіт у споживача	тис. грн.
б) номінальна потужність	кВт
в) термін служби	років
г) КПД	%
9. Тривалість виробничого циклу виробу
10. Число років випуску виробу (здійснення проекту)
11. Витрати на ремонт, модернізацію, реконструкцію та ін. види оновлення основних фондів відповідного року.
1. рік
2. рік
3. рік
4. рік
5. рік
12. Джерела фінансування (в % від загальної величини):
1) банківський кредит
2) власні кошти
3) державний бюджет
16. Відсоток за кредит.

 

1. Ціни на матеріали (USD/т)

- прокат чорних металів – 800 – 1500;

- електротехнічна сталь – 3000 – 4500;

- кольорові метали – 9000 – 14000;

- провідникові матеріали – 18000 – 20 000;

- інші матеріали – 2000 – 4 000.

Ціни на обладнання (USD)

- токарне – 20000 – 35 000;

- фрезерне – 35000 – 40 000;

- свердлильне – 8 000 – 10 000;

- інше – 4 000 – 6 000.

3. Вартість 1 м² виробничої площі – 1 500 – 2 500 грн/м².

 

 

ВСТУП

 

Економічна оцінка виробництва виробу на промислових підприємствах є важливим завданням, яке можна розв’язати виконуючи науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи. В курсовому проекті (КП) здійснюється оцінка потенційних ринків збуту виробів, розраховуються витрати на виробництво, визначається вартість виробничих фондів і величина амортизаційних відрахувань. Розраховується також величина показників по праці і заробітній платні, та показників ефективності використання виробничих фондів. При виконанні розрахунків оцінюються можливі ризики і їх вплив на рівень економічних показників. Розраховуються елементи фінансового плану, виконуються розрахунки ефективності необхідних для виконання відповідного проекту інвестицій. Оцінюється можлива стратегія фінансування, розраховуються показники кредитування. Ряд розділів, виконуваного курсового проекту, оформляються з використанням методики розробки бізнес-плану.

У вступі до курсового проекту коротко висловлюється зміст розробки і основні задачі, які належить розв’язати.

 

1 ОПИС ВИРОБУ

 

В даному розділі курсового проекту приводиться таблиця основних параметрів виробу (табл.1.1).

 

Таблиця 1.1 – Основні параметри виробу

№№ п./п.	Найменування параметра	Одиниця вимірювання	Величина параметра

 

Таблиця 1.1 складається за даними ДСТУ, ГОСТа, ТУ або іншого виду конструкторської документації (КД) на вироби, які розглядаються в КП. Надається також короткий опис потреб, які може задовольнити відповідний виріб, його особливості і переваги перед аналогічними виробами цього типу. За наявності надається інформація про патенти або авторські свідоцтва, пов'язані з виробом або технологією його виготовлення, коротко висловлюються особливості його обслуговування. При цьому використовуються необхідні літературні джерела і практичні матеріали по конкретному виду виробів.

 

2 ОЦІНКА РИНКУ ЗБУТУ

На практиці цей розділ є, як правило, найважливішою частиною бізнес-плану. Досвід показує, що невдача більшості комерційних проектів була пов'язана саме із слабким вивченням ринку і переоцінкою його місткості. Вивчення ринку включає: визначення сегментів ринку за галузевими, функціональними ознаками та за напрямками використання виробів; оцінку місткості ринку виробів усередині країни і місткості окремих його сегментів; виявлення частки імпорту в місткості ринку виробу; аналіз товарної і фірмової структури ринку; прогнозування кон'юнктури ринку на період до двох років і тенденцій розвитку ринку на віддалену перспективу.

Методика дослідження ринку в загальному випадку включає наступні етапи.

1 Формулювання проблеми і попередній виклад задач, розв’язання яких дозволить вирішити всю проблему, в короткій і ясній формі з вказівкою необхідних видів інформації.

2 Організація пошукового дослідження, включаючи збір даних про основні аспекти проблеми. Етап закінчується остаточним формулюванням задач.

3 Визначення необхідних початкових даних, методів їх отримання і видів аналізу, які необхідно виконати.

4 Збір даних.

5 Аналіз зібраних даних.

6 Розробка і реалізація заходів щодо використання даних.

Розрахунок місткості ринку при невеликій кількості споживачів виконується методом підсумовування ринків, що допускає визначення всіх потенційних споживачів виробу на кожному ринку. При достатньо великій кількості споживачів місткість ринку визначається за допомогою статистичних методів, що враховують як минулі тенденції, так і перспективні чинники.

Річна місткість ринку (М) по виробу виробничого призначення в загальному випадку може бути виражена так:

М = В + З_в – Е + І + З_п – Е_н + І_н ,

де:

В – загальний випуск виробу;

З_в – залишок товарних запасів на складах виробів і баз постачання;

Е – експорт;

І – імпорт;

З_п – зниження (збільшення) запасів виробу на складах споживачів;

Е_н – непрямий експорт;

І_н – непрямий імпорт.

Основними питаннями, на які відповідають в цьому розділі, є:

– хто купуватиме вироби? (які підприємства, фірми);

– чому? (за високу якість або низькі ціни і т. д.);

– коли? (сьогодні, завтра і на найближчі два роки);

– за якою ціною?

– скільки?

Вирішення цих задач на практиці є предметом спеціальних маркетингових досліджень. В курсовому проекті об'єм робіт задається у кожному конкретному випадку викладачем і може, наприклад, включати:

– оцінку найважливіших галузей – споживачів виробу і основних видів машин і обладнання, комплектованого цими виробами;

– визначення потреби у виробі даного типу з різним рівнем головних параметрів;

– аналіз тенденцій розвитку ринку виробів даного типу;

– оцінку відповідності виробу стандартам найважливіших імпортерів;

– укрупнений розрахунок місткості ринку одним з методів.

 

3 РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ І ЦІНИ ВИРОБУ

 

В цьому розділі виконуються розрахунки собівартості і ціни за варіантами виробу, а також розраховуються, відповідно до нормативних документів, важливі для оцінки використання ресурсів показники технологічності.

Відповідно до діючих нормативних документів повна собівартість виробу (С_п) включає:

С_п = С_в + С_а + С_з ,

 

де:

С_в – виробнича собівартість, грн.;

С_а – адміністративні витрати, грн.;

С_з – витрати на збут продукції.

У свою чергу, виробнича собівартість визначається:

С_в = С_м + С_пк + С_пе + З_о +З_д + С_сз + В_уе + С_зв + В_б + С_ін ,

 

де:

С_м – витрати на основні матеріали;

С_куп – витрати на куповані комплектуючі і напівфабрикати;

С_пе – витрати на паливо і енергію;

З_о – основна заробітна плата;

З_д – додаткова заробітна плата;

С_сз – відрахування на соціальні заходи;

В_уе – витрати на утримання і експлуатацію обладнання

С_зв – загальновиробничі витрати

В_б – втрати від браку продукції

С_ін – інші витрати

Собівартість – це сума витрат на виробництво і реалізацію одиниці виробу даного типу. Калькуляція (розрахунок) собівартості виконується відповідно до методичних рекомендацій по калькуляції собівартості промислової продукції (робіт, послуг) 2001 г.

В калькуляціях собівартості на підприємствах, як правило, приводяться такі розрахунки:

Розрахунок витрат на основні матеріали і напівфабрикати власного виробництва

Витрати на основні матеріали (C_м) і напівфабрикати власного виробництва (С_нф) визначаються за формулами:

 

,

,

 

де:

К_т – коефіцієнт, що враховує транспортний - заготовчі витрати на матеріали (К_т=1,05 - 1,1);

Н_ві – норма витрат на одиницю виробу матеріалу i-го виду (в прийнятих одиницях вимірювання);

Ц_i – ціна одиниці i-того виду матеріалу, грн. Приймаються реальні або світові ціни на матеріали;

С_в – вартість зворотних відходів, грн. (приймається рівною 1 - 2% від суми витрат на основні матеріали з обліком транспортно-заготівельних витрат);

m – кількість видів основних матеріалів у виробі;

Н_pi - норма витрат на одиницю виробу напівфабрикату власного виробництва i-го виду;

C_вpi – виробнича собівартість одиниці i-го виду напівфабрикату власного виробництва, грн.;

m – кількість видів напівфабрикатів власного виробництва у виробі.