Тема 1. Сутність та складові бюджетного менеджменту. Предмет та завдання курсу

1. Бюджетний менеджмент являє собою:

а) один з напрямів інвестиційного менеджменту, який спрямований на управління державними позиками;

б) сукупність взаємопов’язаних дій, методів, прийомів, що спрямовані на управління процесом складання та розгляду бюджету;

в) один з напрямів фінансового менеджменту, який являє собою сукупність взаємопов’язаних дій, прийомів, методів, спрямованих на управління бюджетними ресурсами та відносинами, що виникають в процесі руху бюджетних потоків.

2. Предметом бюджетного менеджменту виступає:

а) бюджетний процес і управління ним;

б) бюджетні відносини;

в) органи управління бюджетом;

г) бюджетні фінансові потоки.

3. Назвіть нормативний акт, який визначає поняття, структуру, принципи бюджетної системи, класифікацію доходів і видатків бюджетів, стадії й учасників бюджетного процесу:

а) Закон України "Про Державний бюджет на... рік";

б) Закон України "Про бюджетну систему України";

в) Господарчий кодекс України;

г) Бюджетний кодекс України.

4. Бюджетна система - це:

а) основний фінансовий план країни на поточний рік, що має силу закону;

б) сукупність показників бюджетів, використовуваних для аналізу й прогнозування економічного й соціального розвитку країни;

в) сукупність державного бюджету й місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв й урегульована нормами права;

г) централізований грошовий фонд держави і децентралізовані грошові фонди територіальних громад.

5. До складових бюджетного менеджменту не відносять:

а) організацію виконання бюджету:

б) бюджетне планування;

в) розгляд і затвердження бюджету;

г) облік виконання бюджету.

6. До другої групи органів управління бюджетом відносять:

а) Президента України;

б) Кабінет міністрів України;

в) Міністерство доходів і зборів України;

г) Аудиторську палату України.

7. Об’єктом бюджетного менеджменту виступає:

а) бюджетний процес і управління ним;

б) бюджетні відносини;

в) органи управління бюджетом;

г) бюджет.

8. Надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів відноситься до:

а) доходів бюджету;

б) надходжень бюджету;

в) видатків бюджету;

г) витрат бюджету.

9. До складових бюджетного менеджменту не відноситься:

а) бюджетне планування;

б) контроль за виконанням бюджету;

в) бюджетне призначення.

10. До органів нефінансового профілю, які пов’язані з виконанням бюджету за видатками, відносяться:

а) Державне казначейство;

б) органи Міністерства внутрішніх справ;

в) галузеві міністерства та відомства.

11. Суб'єктом бюджетного менеджменту є:

а) державні фінансові органи;

б) держава в особі Міністерства фінансів;

в) органи державної влади і державного самоврядування.

12. Документ, який зазначає основні напрями бюджетної політики – це:

а) Конституція України;

б) бюджетна декларація;

в) Закон України «Про державний бюджет».

13. Система управління бюджетом включає:

а) державні органи законодавчої і виконавчої влади, органи оперативного управління бюджетом, нефінансові органи;

б) державні органи законодавчої і виконавчої влади, фінансові органи;

в) фінансові органи, фінансово-кредитні установи.

14. До складових податкового менеджменту відносять:

а) законотворча діяльність;

б) податковий контроль;

в) організацію взаємозв’язку з платниками;

г) всі відповіді вірні.

15. Система управління бюджетом - це:

а) сукупність бюджетних відносин, що створюються в результаті спільної діяльності суб’єктів бюджетного менеджменту, при розгляді, затвердженні та виконанні державного бюджету;

б) сукупність взаємопов'язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, що направлені на керування бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків. Бюджетний менеджмент повинен дати відповідь на питання — як ефективно керувати цим рухом і відносинами;

в) це комплекс заходів щодо реалізації законодавчо закріплених бюджетних норм, які гарантує держава всім суб’єктам бюджетних відносин;

г) комбінація двох елементів: органів управління та етапів і методів управлінської діяльності в бюджетному процесі;

16. Бюджетне призначення - це:

а) будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому

б) повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного асигнування на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

в) безповоротне, безвідплатне виділення коштів з бюджету, що забезпечує процес розширеного відтворення, утримання соціальної сфери, обороноздатність та апарат управління державою з дотриманням режиму економи за постійного здійснення контролю;

г) повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

17. Одержувачі бюджетних коштів - це:

а) не бюджетна установа в особі її керівника, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, здійснення витрат бюджету та є головним партнером та/або партнером (партнерами);

б) підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, але одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників;

в) уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

г) місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

18. Мережа розпорядника коштів місцевих бюджетів – це:

а) мережа, що складається лише із розпорядників бюджетних коштів, причому юридична особа, що включається до мережі, не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та їх одержувачем.

б) згрупована система розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що має чітко визначену структуру, діяльність якої регламентується законодавством;

в) згрупована розпорядником коштів бюджету у відповідності до законодавства України вичерпна інформація щодо установ (організацій), які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього;

г) згрупування бюджетних установ в особі їх керівників, уповноважених на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

19. Міжбюджетні трансферти - це:

а) кошти, які виділяються з бюджету в процесі його виконання для фінансування витрат;

б) кошти, які безкоштовно й безповоротно передаються з одного бюджету в іншій;

в) розподіл доходів і витрат бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

г) порядок зменшення обсягів затверджених бюджетних витрат у зв'язку зі зменшенням доходів бюджету із причин, що не залежать від органів, які виконують бюджет.

20. Бюджетними повноваженнями Комітету Верховної Ради України з питань бюджету є:

а) приймає постанову про схвалення або взяття до відома основних напрямів бюджетної політики на наступний рік;

б) забезпечення взаємодії Президента України з Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів, правоохоронними, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування;

в) розгляд і прийняття рішення щодо поданих до Верховної Ради України законопроектів, які стосуються змін діючого законодавства і його впливу на формування доходів та здійснення видатків Державного бюджету;

г) здійснення в установленому порядку експертиз прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президенту України, готує главі держави пропозицію щодо підписання законів або застосування щодо права вето;