ТОП 10:

Визначення стійкості промислового обладнання у надзвичайних ситуаціях до дії ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші



 

Приклад виконання задачі 2.1

Вихідні дані:

- ємність з вуглеводневим газом Q=8 т;

- трансформаторна підстанція віддалена від можливої точки вибуху на відстань r=200 м;

- площа трансформаторної підстанції S=20 м2;

- маса трансформаторної підстанції m=20000 кг;

- коефіцієнт аеродинамічного опору Сх=1,6 (значення коефіцієнтів за табл. 2.3);

- коефіцієнт тертя f=0,2 (значення коефіцієнтів за табл. 2.4);

- плече сили ваги а=5 м;

- плече сили, що зміщує h=2 м.

Визначити:

1. Можливість зсуву, перекидання трансформаторної підстанції при дії ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

2. Скласти таблиці результатів при зсуві трансформаторної підстанції і при її перекиданні.

3. В обраному масштабі накреслити схему зон осередку вибуху газоповітряної суміші (ГПС). Положення трансформаторної підстанції в осередку вибуху ГПС.

 

Розв’язок

1. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі за формулою:

 

 

2. Визначаємо радіус зони дії продуктів вибуху за формулою:

 

rІІ=1,7·rI =1,7·35=59,5 (м).

 

3. Визначаємо положення трансформаторної підстанції в зонах вогнища вибуху шляхом порівняння відстані від ємності з газом з радіусами зон (рис. 2.1) Оскільки r>rІ і r>rІІ, робимо висновок, що трансформаторна підстанція знаходиться в зоні дії повітряної ударної хвилі rІІІ (III зона).

 

 

 

 

Рис. 2.1. Розташування трансформаторної підстанції у вогнищі вибуху газоповітряної суміші:

I – зона детонаційної хвилі з радіусом rI;

II – зона дії продуктів вибуху з радіусом rII;

III – зона повітряної ударної хвилі з радіусом rIII.

 

4. Визначаємо відносну величину Ψ за формулою:

 

 

5. Визначаємо надлишковий тиск повітряної ударної хвилі для III зони при Ψ<2 за формулою:

 

 

Примітка: якщо відносна величина Ψ≥2, то надлишковий тиск для III зони визначається за формулою:

 

 

6. Визначаємо тиск швидкісного напору за формулою:

 

 

7. Визначаємо силу, що зміщує трансформаторну підстанцію за формулою:

 

Pсм= Cх · Smax· DPск=1,6·20·3,1=99,2 (кН),

 

де Pсм – сила, що зміщує, кН;

Cх – коефіцієнт аеродинамічного опору (див. табл. 2.3), в наведеному прикладі трансформаторна підстанція має форму куба, отже для куба Cх=1,6;

Smax – максимальна площа трансформаторної підстанції, м2.

8. Визначаємо силу тертя за формулою (для незакріпленої трансформаторної підстанції):

 

Fтр= m · g · f = 20000·9,8·0,2=39,2 (кН),

 

де Fтр – сила тертя, кН;

m – маса трансформаторної підстанції, за вихідними даними m=20000 (кг);

f – коефіцієнт тертя (див. табл. 2.4), приймемо що трансформаторна підстанція металева і встановлена на бетонну основу, тоді для тертя метала по бетону коефіцієнт знаходиться в діапазоні від 0,2 до 0,6, для подальшого розв’язку задачі приймаємо f=0,2;

g – прискорення вільного падіння, g=9,8 (м/с2).

9. Визначаємо можливість зсуву трансформаторної підстанції, для чого повинна виконуватись умова:

 

Рсм>Fтр.

 

У наведеному прикладі Рсм=99,2 (кН) > Fтр=39,2 (кН), тобто умова виконується.

10. Робимо висновок про стійкість трансформаторної підстанції до зсуву. Трансформаторна підстанція при очікуваному надлишковому тиску·DPІІІ=30,1 (кПа) – зміщується.

11. Визначаємо максимальну величину швидкісного напору, при якому зсув ще не відбудеться за формулою:

 

 

12. Визначаємо максимальний надлишковий тиск, при якому зсув ще не відбудеться за формулою:

 

 

13. Результати оцінки стійкості трансформаторної підстанції до зсуву ударною хвилею зводимо в табл. 2.1.

 

Таблиця 2.1







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.25.104 (0.006 с.)