Оцінка ризику в різних фазах проекту

Фактор ризику	Пріоритет	Середня оцінка	Вага	Імовірність (гр.2*гр.3)
А
1. Передінвестиційна фаза
1. Розробка концепції проекту (правильна, помилкова)			0,4
2. Ефективність інвестиції (ефект є, ефекту немає)			0,4	2,4
3. Місце розташування об’єкта (доступне, важкодоступне)			2,2	15,4
4. Ставлення місцевої влади (конструктивне, деструктивне)
5. Прийняття рішення щодо інвестування (витрати мінімальні, вигоди максимальні)			0,4
Разом	—	—	—	37,8

 

2. Інвестиційна фаза
1. Платоспроможність фірми (стабільна, нестабільна)
2. Зміна в технічному і робочому проектах (немає змін, суттєві зміни)			0,4	2,4
3. Зрив строків будівництва (ризику немає, значний ризик)			0,4	3,6
4. Зрив строків поставок сировини, матеріалів (ризику немає, значний ризик)			2,2	17,6
5. Кваліфікація персоналу (висока, низька)			0,4	1,2
6. Підвищення цін на сировину, енергію, комплектуючі через інфляцію (понад 5 %, понад 100 %)			0,4	1,6
7. Підвищення вартості обладнання внаслідок валютних ризиків (понад 5 %, понад 10 %)			0,4	1,2
8. Невиконання контрактів партнерами (ризику немає, ризик значний)			0,4	2,4
9. Підвищення витрат на заробітку плату (понад 5 %, понад 100 %)			0,4	1,6
10. Підвищення витрат у зв’язку з несподіваними державними заходами податкового і митного регулювання (ризику немає, ризик значний)			0,4	3,2
Разом	—	—	—	46,8
3. Експлуатаційна фаза
1. Забезпеченість обіговими коштами (висока, низька)			0,4	2,4
2. Поява альтернативного продукту (конкурентоспроможність висока, низька)			2,2
3. Рівень інфляції (низький, високий)			0,4	2,8
4. Зміна цін на сировину, матеріали, перевезення (падіння до 10 %, зростання на 10 %)			0,4	2,8

 

5. Надійність технології (достатня, недостатня)			0,4	1,6
6. Неплатоспроможність споживачів (незначний час, тривалий час)			2,2	17,6
7. Щомісячне зростання ставки рефінансування (до 5 %, понад 5 %)			2,2	15,4
8. Недостатній рівень заробітної плати (зростання на кожен відсоток інфляції, зниження при зростанні інфляції)			2,2	15,4
9. Загроза забруднення довкілля (немає, є)			0,4	0,8
10. Ставлення до проекту населення і влади (позитивне, негативне)			0,4	1,2
Разом	—	—	—
Всього n	—	—	—	155,6

 

У наведеному прикладі експерти ставили оцінку по кожному з факторів з ранжуванням — від кращих — 1 до гірших 10.

Наприкінці аналізу ризиків проекту експертним методом одержані в процесі експертизи бали підсумовуються і складається узагальнена оцінка ризиків.

Якщо узагальнена оцінка ризику дорівнює від 25 до 100, проект належить до малоризикованих, від 100 до 160 — до середньоризикованих, від 160 до 250 — до високоризикованих. У наведеному прикладі узагальнена оцінка ризику становить 155,6. Отже, проект належить до середньоризикованих[15].

Метод «дерева рішень» дає змогу найбільш комплексно враховувати ризики реального інвестиційного проекту по окремих послідовних етапах його здійснення. Експертні оцінки можливих сценаріїв варіації вихідних параметрів проекту при використанні цього методу є більш обґрунтованими, оскільки в цьому випадку вони визначаються не по проекту в цілому, а в розрізі окремих етапів його реалізації та з урахуваннім періоду часу кожного з етапів. Ймовірність несприятливого результату в досягненні заданих кінцевих показників ефективності проекту характеризуватиме ступінь його ризику[16].

Метод доцільності витрат орієнтований на виявлення потенційних зон ризику. Перевитрати затрат можуть бути викликані такими чинниками:

· початковою недооцінкою вартості проекту;

· зміною меж проектування;

· відмінностями в ефективності проектів (дохідності, окупності, безпечності тощо);

· збільшенням початкової вартості проекту в процесі його реалізації і т. д.

Ці ключові фактори можуть бути деталізовані з метою визначення рівня ризику капітальних витрат.

Метод використання аналогів полягає в пошуку та використанні схожості, подібності явищ, проектів та їх зіставленні з іншими аналогічними об’єктами. Для цього методу, як і для методу експертних оцінок, характерний певний суб’єктивізм, оскільки вирішальне значення при оцінці об’єктів має інтуїція, досвід та знання експертів, аналітиків[17].

На відміну від попередніх методика метод зміни грошового потоку дає змогу оцінити появу заданої величини грошових надходжень по інвестиційному проекту для кожного року. Після цього складають новий проект на основі відкоригованих за допомогою знижувального коефіцієнта грошових потоків і для них розраховують NPV. (Знижувальний коефіцієнт являє собою ймовірність появи грошових надходжень). Перевагу віддають проекту, відкоригований грошовий потік якого має найбільший NPV; цей проект вважають менш ризикованим[18].

Приклад. Необхідно здійснити аналіз двох проектів А і Б, які мають однакову тривалість реалізації (п’ять років) і ціну капіталу 12 %. Необхідні інвестиції: для проекту А — 400 г. о., для проекту Б — 420 г. о. Грошові потоки і результати розрахунків наведено в табл. 12.4.

Таблиця 12.4