Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Режимі гребінної вовно - нітронової першосортної фарбованоїСтр 1 из 16Следующая ⇒
Курсовий проект
на тему: «Проект фабрики для вироблення у двозмінному Режимі гребінної вовно - нітронової першосортної фарбованої пряжі лінійної щільності 22 текс × 2, трикотажного Призначення»
з дисципліни: «Особливості технології та проектування прядильних виробництв»
Виконав: студент гр. 5П Кравчута Ю. Е.
Керівник: к. т. н., доцент Богомолов Є. А.
Н. Контроль: к. т. н., доцент Богомолов Є. А.
Херсон 2011 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Херсонський національний технічний університет Кафедра МТВМ
Розрахунково - пояснювальна записка
до курсового проекту на тему: «Проект фабрики для вироблення у двозмінному Режимі гребінної вовно - нітронової першосортної фарбованої пряжі лінійної щільності 22 текс × 2, трикотажного Призначення»
з дисципліни: «Особливості технології та проектування прядильних виробництв»
Виконав: студент гр. 5П Кравчута Ю. Е.
Керівник: к. т. н., доцент Богомолов Є. А.
Н. Контроль: к. т. н., доцент Богомолов Є. А.
Херсон 2011 Реферат Курсова робота містить 97 сторінок друкованого тексту, 12 таблиць, 5 джерел літератури, використаних в процесі написання роботи а також план - систему розміщення технологічного устаткування. В даній курсовій роботі вироблений проект фабрики для виробництва гребінної полу вовняної першосортної фарбованої пряжі лінійної щільності 22 текс × 2, трикотажного призначення. Потужність фабрики 450 кг крученої пряжі за годину. Виробнича будівля одноповерхова закритого типу.
Зміст
Вступ………………………………………………………………………...06 1. Технічні вимоги до властивостей однониточної і крученої пряжі………………………………………………………………………….07 2. Описання та розрахункове обґрунтування рецепту волокнистої суміші для вироблення полу вовняної пряжі лінійної щільності 22 текс × 2……................................................................................................08 3. Обґрунтування та опис техніки та технології для отримання пряжі………………………………………………………………………….10 4. Розрахунок технологічної схеми отримання гребінної пряжі…………...13
5. Розрахунок часового виробництва пряжі, напівфабрикатів та відходів……………………………………………………………………….18 6. Розрахунок часового виробництва окремих видів відходів на кожній технологічній дільниці….…………………………………………………..21 7. Баланс сировини, пряжі та відходів……………………………………….24 8. Порядок розрахунку кількості сировини, витрат зі складу……………...25 9. Розрахунок витрат емульсії та її компонентів……………………………27 10. Розрахунок технологічного устаткування до плану виробництва гребінної стрічки …………………………………………………………29 11. Розрахунок до плану виробництва гребінної рівниці…………...............39 12. Розрахунок площі складських приміщень для зберігання вовни та відходів……………………………………………………………………...91 Висновок…………………………………………………………………….96 Список літератури…………………………………………………………..97
Вступ Гребінна пряжа за її призначенням розділяється на пряжу для ткацького та трикотажного виробництва. Великий асортимент камвольних тканин в залежності від їх сировинного складу розділяють на дві групи: чистововняні та напіввовняні. Всередині кожної групи тканини діляться на платтяні, костюмні, пальтові та технічного призначення. Тканина вважається чистововняні, якщо в її складі міститься 100 відсотків вовни або якщо в тканині міститься не більш як 5 відсотків інших волокон, введених для отримання ефекту. Напіввовняними чи змішаними називають тканини, в склад яких крім вовни входять інші волокнисті матеріали у виді хімічних та натуральних волокон, хімічних ниток, х\б пряжі, пряжі з хімічних волокон і т.д.. Відмінною особливістю усіх камвольних тканин є їх порівняно мала поверхова щільність, відкритий малюнок ткацького переплетення, підвищена упру гість, гладкість поверхні. В зв’язку з цими властивостями камво-льних тканин до гребінної пряжі пред’являються високі вимоги в частині її рівномірності в лінійній щільності, крутці, частоті та в інших властивостях.
Пряжа повинна відповідати вимогам ДСТУ 10290-72.
Таблиця 1. Вимоги до пряжі по ДСТУ 10290-72.
2. Описання та розрахункове обґрунтування рецепту волокнистої суміші для вироблення полувовняної пряжі лінійної щільності 22 текс × 2. Метод ЦНІІВовни являється універсальним, так як він може застосовуватись для розрахункового обґрунтування рецептів чисто вовняних та напів-вовняних сумішей в камвольній та в апаратній системі прядіння. Цей метод базується на визначенні резерва прядильній здатності волокнистої суміші. По методу ЦНІІВовни суміш вважається технологічно та економічно придатний для переробки в цю пряжу якщо резерв прядильної здатності цієї суміші знаходиться в межах. Для гребінної пряжі це 20 – 40%. Для вироблення пряжі лінійної щільності 22 текс × 2 складений наступний рецепт суміші: Вовна помісна 64к Сорна 50 % Волокно нітронове 50 %
Початкові данні для розрахунку приймаємо по науково – технічній класифікації [ 2 стор.4.] Вовна 64к → dв= 21.4 мкм [%] (1)
[текс] (2)
де: Тр – розрахункова лінійна щільність пряжі, яку можливо виробити з данної волокнистої суміші (текс); d – діаметр волокон, що складають цю суміш; n – мінімальне число волокон в поперечному перерізі пряжі, котра забезпечує кондиційну якість пряжі та нормативний рівень обривності в прядінні. Для чисто вовняної камвольної пряжі(n= 40 – 45 волокон); С – коефіцієнт варіації по діаметру вовняних волокон данної суміші, %.
Волокно нітронове → dв= 19 мм = = 19.0 [мкм] (3) (4) [текс]
Резерв прядильної властивості волокнистої суміші: [%] (5)
Де: Тф – фактична або задана лінійна щільність одиночної пряжі для якої спланований данний компонент на процентний склад волокнистої суміші, текс; Тр – розрахункова лінійна щільність даної одиночної пряжі, текс
[%]
Висновок: камвольна волокниста суміш даного складу може бути використана для виробництва полувовняної пряжі лінійної щільності 22 текс × 2, так як резерв прядильної здатності данної суміші, розрахований по методу ЦНІІВовни знаходиться в межах від 20 до 40 %. Пряжі Таблиця 2. Технологічна схема одержання заданої пряжі. Технологічна схема отримання вовно – нітронової фарбованої пряжі лінійної щільності 22 текс (на основі типової схеми № 3 для отримання полувовняної гребінної пряжі)
Продовження таблиці 2
Продовження таблиці 2
Таблиця 3. Розрахунок відсотків відходів на поточній лінії «кіпа - стрічка»
(6)
За допомогою таблиці 5 ([1] стор.27) визначаємо: = 2.8 · 1 = 2.8 % = 0.5 · 1 = 0.5 % = 1 · 1 = 1 % = 2.83 · 1 = 2.83 % = 2.8 + 0.5 + 1 + 2.83 = 7.13 % Коефіцієнт виходу чесальної стрічки із сировини: (7) 2. Аналогічно з урахуванням використання даних Табл.6 ([1] стор.28) визначаємо кількість відходів що виникли при переробці полу вовняної чесальної стрічки на першому переході гребне чесальної машини.
Таблиця 4. Розрахунок відсотків відходів на першому переході гребне чесальних машин.
За допомогою таблиці 6 ([1] стор.28) визначаємо: = 11 · 1 = 11 % = 0.85 · 1 = 0.85 % = 0.8 · 1 = 0.8 % = 0.3 · 1 = 0.3 % = 11 + 0.85 + 0.8 + 0.3 = 12.95 %
Коефіцієнт виходу однопрочесної гребінної стрічки з чесальної стрічки: (8) 3. При фарбуванні та прасуванні полу вовняної однопрочесної гребінної стрічки будуть виділені наступні види та кількість відходів ([1] стор.29) - кінці стрічки ( ) = 0.2 % - пух і подміть ( ) = 0.05 % - безповоротні відходи ( ) = 0.05 % Всього відходів в фарбуванні та прасуванні: = 0.2 + 0.05 + 0.05 = 0.3 % (9) Коефіцієнт виходу чистововняної однопрочесної гребінної стрічки з процесу фарбування: (10) 4. При переробці джгутових нітронових волокон на штапелюючій машині будуть виділенні відходи в кількості 0.8 % від маси переробленого нітронового джгута ([1] стор.29) = 0.8 Коефіцієнт виходу нітронової стрічки з процесу штапелювання: (11) 5. На стрічковій машині застосовують для змішування фарбовані та прасуванні чисто вовняні однопрочесні гребінні стрічки з стрічками із фарбованих хімічних волокон будуть виділені відходи в кількості 0.1 % від сумарної маси усіх стрічок що поступають на цю ділянку їх змішування f с. = 0.1 % Коефіцієнт виходу змішаної стрічки із процесу змішування: (12) 6. При переробці змішаних стрічок із вовни та хімічних волокон на другому переході гребне чесальної машини будуть виділені наступні види та кількість відходів ([1] стор.29): - крупний очіс ( ) = 1.45 % - кінці стрічок ( ) = 1.1 % - мілкий очіс ( ) = 0.2 % - підміть ( ) = 0.25%
Всього відходів на другому переході гребне чесальної машини:
= 1.45 + 0.2 + 1.1 + 0.25 = 3.0 % (13) Коефіцієнт виходу 1/5 прочесної гребінної стрічки з другого переходу гребне чесальної машини: (14) 7. На двух переходах стрічкової машини при застосованих для заключної обробки 1/5 прочесної гребінної стрічки будуть виділені відходи в кількості 0.3 % від маси гребінної стрічки яка надійшла на ділянку їх заключної обробки ( = 0.3 %) Коефіцієнт виходу 1/5 прочесної гребінної стрічки із процесу її заключної обробки: (15) 8. При переробці 1/5 прочесної стрічки на рівничній машині для рівниці будуть виділені наступні види та кількість відходів ([1] стор.29) - кінці стрічки (а р) = 0.22 % - підміть (d р) = 0.17 % - кінці рівниці (b р) = 0.22 % - б/в відходи = 0.03 % - пух (с р ) = 0.01 % Всього відходів при переробці 1/5 прочесної стрічки на рівничній машині: = 0.22 + 0.22 + 0.01 + 0.17 + 0.03 = 0.65 % (16)
Коефіцієнт виходу п/в рівниці із п/в стрічки: (17) 9. При переробці п/в рівниці на кільцевих прядильних машинах (КПМ) в пряжу лінійної щільності 22 текс будуть виділені наступні види та кількість відходів ([1] стор.30): - мичка (а р) = 2.37 % - підміть (d р) = 0.3 % - кінці рівниці (b р) = 0.34 % - б/в відходи = 0.1 % - круті кінці (с р ) = 0.07 %
10. При переробці п/в одиночної пряжі лінійної щільності 22 текс в кручену на мотальній, тростильній та крутильній машині будуть виділені наступні види та кількість відходів ([1] стор.31):
Таблиця 5. Норми відходів на мотальній, тростильній та машинах.
Загальна кількість відходів на мотальних, тростильних та крутильних машинах при переробці на одиночну п/в пряжу лінійної щільності 22 текс в кручену пряжу лінійної щільності 22 × 2 текс складе: = 0.6 + 0.25 + 0.4 = 1.25 % (18) Коефіцієнт виходу полу вовняної крученої пряжі лінійної щільності 22 × 2 текс із полу вовняної пряжі лінійної щільності 22 текс: (19) Таблиця 6. Часові виробки пряжі, напівфабрикатів та відходів.
Продовження таблиці 6
Продовження таблиці 6
Таблиця 7. Результат розрахунків
Продовження таблиці 7
Продовження таблиці 7
Таблиця 8. Баланс сировини, пряжі та відходів.
Продовження таблиці 8
Таблиця 9. Результат розрахунку кількості сировини, що витрачається зі складу
Таблиця 10. Склад замаслюючи емульсій та дані по витратам їх компонентів
Розрахунок до таблиці 10 За рекомендацією ЦНІІ Вовни ([2] стор.124) приймаємо, що маса данної емульсії,яка використовується за 1 годину на поточній лінії = 10% від маси вовняної суміші, що витрачається на цій поточній лінії за 1 годину
Qэ = Qсм.ш. · С/100 [кг/год] (29) де: Qсм.ш. – маса вовняної суміші, що витрачається на поточній лінії за 1 годину, кг/год; С – масо відсоткова витрата емульсії від маси вовняної суміші.
Qэ = 300.37 ·10/100 = 30.04 [кг/год].
qn = Qэ · an / 100 [кг/год] (30) q1 = 30.04· 5 / 100 = 1.50 [кг/год] q2 = 30.04· 5 / 100 = 1.50 [кг/год] q3 = 30.04· 1.3 / 100 = 0.39 [кг/год] q5 = 30.04· 88.7 /100 = 26.65 [кг/год].
По рекомендації ЦНІІВовни ([2] стор.124) приймаємо, що маса даної емульсії, яка використовується за 1 годину в рівничному відділі =4 % від маси топса, який використовується в рівничному відділі за 1 годину Q’э = (Qгр”)з · С’/100 [кг/год] (31)
де: (Qгр”)з – маса топса, тобто маса обробленої 1/5 прочесної гребінної стрічки яка використовується в рівничному відділі за1 годину, кг/год; С’ – масовідсоткове використання емульсії за годину від маси топса, яка використовується в рівничному відділі за 1годину, %.
Q’э = 467.82 · 4 / 100 = 18.72 [кг/год] q’n = Q’э · a’n / 100 [кг/год] (32)
q’1 = 18.71· 3 / 100 = 0.56 [кг/год] q’2 = 18.71· 9 / 100 = 1.68 [кг/год] q’3 = 18.71 · 0,5 / 100 = 0.09 [кг/год] q’4 = 18.71 · 2 / 100 = 0.37 [кг/год] q’5 = 18.71· 85,5 / 100 = 16.56 [кг/год]
Штапелююча машина ЛРШ - 70 В гребіному прядінні хімічні волокна можуть поступати на переробку у вигляді штапельних волокон або джгутів елементарних хімічних ниток. Хімічні штапельні волокна переробляють по системі: розпушування, змішування, емульсування, чисання та утворення суміші. Технічна характеристика. Лінійна щільність джгута, ктекс до 200 Загальна витяжка 5 Число выпусків 1 Швидкість выпуска, м/хв. до 120 Розмір тазов, мм 400 · 900 Габаритні розміри, мм: довжина з рамкою живлення 10300 ширина 1435 Мотальні автомати RAS - 15 Мотальні автомати мають вузлов’язальний – пере заправний пристрій, котрий забезпечує автоматичний електронний контроль рухомої нитки, видалення товстих та тонких міст, в’язання вузлів та автоматичну зміну початків. Технічна характеристика RAS - 15 Число мотальних барабанчиків 16 - 48 Лінійна щільність перероблюваної пряжі, текс 11 - 100 Швидкість перемотки, м/хв. 500 - 100 Маса вихідної поковки, кг 2.5 - 3 Потужність електродвигуна, кВт 0.22 Габаритні розміри, мм: довжина в залежності від числа барабанчиків 11900 ширина 1700 висота 2300 Маса, кг 6500 Крутильні машини VTS - 07 Крутильні машини VTS - 07 мають наступні переваги: крутильний апарат: веретено-кільце-бігунок замінені крутильним диском, за один оберт котрого нитці надаються два кручення; поковка с крученою пряжею винесення з зони кручення і являють собою конічну бобину з хрестовою намоткою пряжі масою 2500 г. Технічна характеристика VTS - 07 Число веретен на машині 120 Лінійна щільність пряжі, текс до 11000 Крутка 15 - 400 Потужність електродвигуна, кВт 30 Габаритні розміри, мм: довжина 17735 ширина 1194 Маса, кг 5682 Тростильні машини ASI Тростильна машини ASI використовується для підготовчої операції до кручення, цілю якої є створення однакового навантаження ниток, поступаючи в зону кручення; виявлення та усунення слабких місць в нитках, а також підвищення чистоти пряжі с допомогою контрольно-навантажувальних та очисних пристроїв.
Технічна характеристика ASI Лінійна щільність пряжі, текс (84 - 22) × 2 Число барабанчиків на машині 32 Число строщувальних ниток 2, 3, 4 Швидкість намотки, м/хв. до 850 Маса пряжі на вихідній паковці, г 1200 - 1500 Щільність намотки, г/см3 0,4 - 0,42 Потужність двигуна, кВт 6,4 Габаритні розміри, мм: довжина 10835 ширина 2200 висота 2750
Рівничні машини П-76-ШГЗ Витяжний виріб В - 2Р - ИГ2 Число веретен 48 – 408 Відстань між веретенами, мм 76 Максимальна частота обертання веретен, хв-1 13000 Витяжка загальна 8 - 40 Крутка на 1 м 300 - 1400 Габаритні розміри, мм: ширина 805 довжина (максимальна) 17375 висота по рівничній рамці 1945 Потужність встановлених електродвигунів, кВт привода машини 24 привода вентилятора 3 привода автоматичного опускання мотального механізму 0,6
11. Розрахунки технологічного устаткування до плану виробництва гребінної стрічки. Гребнечесання. 1. Приймаємо стрічкову машину ЛБШ – 220 - 1Т Технічна характеристика: · Число стрічок на живленні = 10 · Загальна лінійна щільність стрічок на живленні, ктекс = до 300 · Швидкість гребінного поля () = 15…20 м/хв. · Загальна витяжка (E) = 5…10 · Лінійна щільність вихідної стрічки = 15…40 ктекс · Швидкість виходу стрічки з машини = до 230 м/хв. · Теоретична продуктивність = 250 кг/год Результати іспитів: 1) до 1го гребнечесання: завантаження гребінного поля = до 190 ктекс »: витяжка (E) = до 6
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-23; просмотров: 232; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.32.230 (0.233 с.) |