Поняття та види судових витрат

Провадження по справі передбачає певні грошові витрати, що виникають у зв’язку з проведенням огляду на місці, експертизи, притягненням свідків, експертів, спеціалістів, розшуку відповідача та інші. Метою встановлення судових витрат є застереження сторони (позивача) від подання явно необґрунтованого позову, покладення витрат на сторони для добровільного виконання своїх обов’язків, самостійного врегулювання правових спорів. Оплата одночасно і є частковим відшкодуванням витрат держави на вчинення правосуддя.

Відповідно до ст. 79 ЦПК до судових витрат відносяться:

- судовий збір; - витрати, пов’язані з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом (п.2 ст.79 ЦПК). Судовий збір справляється державними органами у вигляді грошового збору з фізичних та юридичних осіб, за вчинення окремих дій та видачу документів, що мають юридичне значення. Розмір судового збору залежить від ціни позову та від виду дій, що ним обкладаються. До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать:

· витрати на правову допомогу;

· витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду;

· витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

· витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

· витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Розмір витрат, пов`язаних з розглядом судової справи. на відміну від судового збору, залежить від фактичних затрат, пов`язаних з участю у справі свідків, експертів, перекладачів і з виконанням ними своїх функцій. Правовий режим судових витрат врегульований ст.ст.79-89 ЦПК та іншими законодавчими та підзаконними актами.