Тема 10. Маркетингова збутова стратегія

ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

Питання 10.1. Канал збуту туристичного продукту - це:

1. Робота з продажу туристичного продукту.

2. Продаж за телефоном.

3. Сукупність фірм чи окремих осіб, що беруть участь у просуванні туристичного продукту до споживача.

4. Продаж за каталогом.

Питання 10.2. Рівень каналу збуту - це:

1. Ділові партнери туристичного підприємства.

2. Постачальники туристичних послуг.

3. Споживачі.

4. Посередник на шляху туристичного продукту до споживача.

Питання 10.3. Розподіл продуктів або послуг це:

1. Способи транспортування товару від виробника до споживача.

2. Оптимізація форм і методів організації продажу туристичного продукту туристичним підприємством споживачу.

3. Методи роботи виробників з посередниками.

Питання 10.4. Основна вигода використання посередників складається в (кілька варіантів відповіді):

1. Зменшенні кількості зв'язків у розподілі товарів.

2. Зниженні ціни товару.

3. Зручності обслуговування.

4. Економії часу доставки.

Питання 10.5. Яке з нижчеперелічених визначень відображає поняття "довжина каналу розподілу":

1. Кількість ланок між виробником і споживачем.

2. Загальна кількість ланок каналу.

Питання 10.6. Основними критеріями класифікації посередників є (кілька варіантів відповіді):

1. Право власності на продукт або послугу.

2. Спосіб винагороди.

3. Характер пропозиції.

4. Можливість впливати на ціну.

Питання 10.7. Залежними посередниками називаються:

1. Оптовики, що мають право власності на товар і самі ціни, що встановлюють.

2. Оптовики, що працюють від імені і за рахунок виробника.

3. Оптовики, що працюють від імені і за рахунок роздрібних фірм.

 

Тема 11. МАРКЕТИНГОВА СТРАТЕГІЯ ПРОСУВАННЯ

 

Питання 11.1. Основними елементами маркетингових комунікацій є:

1. Реклама і стимулювання збуту.

2. Реклама, пропаганда, особистий продаж, стимулювання збуту.

3. Стимулювання збуту і пропаганда.

4. Особистий продаж і пропаганда.

Питання 11.2 Структура комплексу маркетингових комунікацій являє собою:

1. Використання реклами і стимулювання збуту.

2. Використання стимулювання збуту і пропаганду.

3. Участь у виставках.

4. Сполучення окремих елементів комунікацій.

Питання 11.3 Основна мета інформативної реклами полягає в тому, щоб:

1. Переконати споживачів у перевагах рекламованого продукту.

2. Підтримати імідж туристичного підприємства.

3. Сформувати переваги споживачів.

4. Довести до споживачів інформацію про фірму і пропонованих нею продуктах.

Питання 11.4. Реклама, що нагадує, використовується, головним чином, на стадії:

1. Спаду.

2. Зростання.

3. Зрілості.

4. Впровадження.

Питання 11.5. Залежно від сконцентрованості на визначений сегмент ринку розрізняють рекламу:

1. Локальну і регіональну.

2. Селективну і масову.

3. Регіональну і національну.

4. Національну і міжнародну.

Питання 11.6. До різновидів друкованої реклами відносяться:

1. Плакати і листівки.

2. Класифіковані оголошення.

3. Статті в газетах.

4. Рекламні щити.

Питання 11.7. Рекламна компанія вважається короткостроковою, якщо її тривалість:

1. До 1 року.

2. До 1 місяця.

3. До 2 місяців.

4. До 2 років.

Питання 11.8. Першими етапами планування рекламної діяльності туристичного підприємства є:

1. Прийняття рішень про рекламне звернення, вибір засобів поширення реклами.

2. Розробка рекламного бюджету, визначення цілей реклами.

3. Рекламні дослідження, визначення цілей реклами.

4. Визначення цілей реклами, вибір засобів поширення реклами.

Питання 11.9. Рекламний слоган – це:

1. Текст рекламного звернення.

2. Коротке гасло або девіз.

3. Форма рекламного звернення.

4. Ступінь рекламного звернення.

Питання 11.10. При виборі засобів поширення реклами приймаються до уваги:

1. Цілі реклами.

2. Вартість.

3. Широта охоплення і сила впливу реклами.

4. Усе перераховане в комплексі.

Питання 11.11. Нецільова аудиторія – це:

1. Частина аудиторії, на яку звернена реклама, але яка не є цільовим ринком збуту підприємства.

2. Частина аудиторії, на яку звернена реклама, але яка не піддається впливу реклами.

3. Частина аудиторії, для якої необхідні повторні рекламні звернення.

4. Частина аудиторії, що не є постійним клієнтом підприємства.

Питання 11.12. Економічна ефективність реклами характеризується:

1. Витратами на її здійснення.

2. Впливом реклами на обсяг продажів.

3. Ступенем залучення уваги.

4. Запам’ятовування реклами.

Питання 11.13. Першими стадіями процесу особистого продажу є:

1. Представлення продукту, виявлення потреб клієнта.

2. Представлення продукту, здійснення продажу.

3. Прийом клієнта і встановлення контакту, виявлення потреб клієнта.

4. Виявлення потреб клієнта, подолання можливих заперечень.

Питання 11.14. Питальна поведінка співробітника туристичного підприємства в процесі особистого продажу використовується для:

1. Виявлення потреб клієнта.

2. Забезпечення взаєморозуміння.

3. Спростування заперечень.

4. Виходу зі скрутної ситуації.

Питання 11.15. Пояснювальна поведінка співробітника туристичного підприємства в процесі особистого продажу:

1. Полегшує виявлення потреб клієнта.

2. Витлумачує причини поведінки клієнта.

3. Заспокоює клієнта.

4. Дозволяє піти від відповіді на поставлене питання.

Питання 11.16. Основною перевагою поведінки «допомога і підтримка» є те, що воно:

1. Аналізує опір клієнта.

2. Дозволяє уникнути неприємних питань.

3. Заспокоює клієнта, затверджує його в правильності вибору.

4. Витлумачує причини поведінки клієнта.

Питання 11.17. Найбільш істотний недолік поведінки з позицій судді полягає в тому, що вона:

1. Може бути безтактною.

2. Створює атмосферу недовірливості і підозрілості.

3. Не дозволяє виявити потреби клієнта.

4. Не завжди легко реалізовано.

Питання 11.18. Найбільш прийнятною формою вислуховування клієнта є:

1. Проективне вислуховування.

2. Активне вислуховування.

3. Пасивне вислуховування.

Питання 11.19. Представлення туристичного продукту ґрунтується, головним чином, на:

1. Виявленні потреб клієнта.

2. Аргументації.

3. Подоланні можливих заперечень клієнта.

4. Вислуховування клієнта.

Питання 11.20. Плюс-мінус метод подолання можливих заперечень клієнта припускає:

1. Надання клієнту можливості самому визначити переваги і недоліки продукту.

2. Зважування переваг і недоліків продукту.

3. Зіставлення продукту, що представляється, із продуктами конкурентів.

4. Представлення головних переваг продукту.

Питання 11.21. Розрахунковий метод подолання можливих заперечень клієнта припускає:

1. Надання клієнту можливості самому визначити переваги і недоліки продукту.

2. Зважування переваг і недоліків продукту.

3. Надання відгуків про якість продукту.

4. Згода з запереченням клієнта.

Питання 11.22. Метод схованого заперечення при подоланні можливих заперечень клієнта припускає:

1. Пряме спростування заперечення.

2. Зустрічні питання клієнту.

3. Підтвердження заперечення.

4. Згода з запереченням клієнта з наступним спростуванням.

Питання 11.23. Стимулювання збуту є засобом:

1. Постійного впливу на ринок.

2. Короткочасного впливу на ринок.

3. Подолання заперечень клієнта.

4. Установлення ціни на туристичний продукт.

Питання 11.24. Використання стимулювання збуту на стадії впровадження туристичного продукту на ринок забезпечує підприємству:

1. Формування постійної клієнтури.

2. Виграш у часі.

3. Скорочення бюджету стимулювання збуту.

4. Більш активну роботу персоналу.

Питання 11.25. Визначення кола учасників стимулювання збуту припускає:

1. Вибір інструментів стимулювання збуту.

2. Виділення визначених сегментів, що передбачається охопити заходами.

3. Встановлення інтенсивності заходів стимулювання збуту.

4. Вибір часу проведення заходів щодо стимулювання збуту.

Питання 11.26. Установлення прогресивної комісії є інструментом стимулювання:

1. Клієнтів.

2. Персоналу фірми.

3. Торгових посередників.

Питання 11.27. Бонусні знижки – це:

1. Знижки сезонних розпродажів.

2. Знижки визначеним категоріям клієнтів.

3. Знижки постійним клієнтам.

4. Знижки з оголошених цін у випадку попереднього бронювання.

Питання 11.28. Премії як інструмент стимулювання клієнтів являє собою:

1. Грошове заохочення.

2. Знижки визначеним категоріям клієнтів.

3. Знижки сезонних розпродажів.

4. Речовинну форму винагороди.

Питання 11.29. Залікові талони – це:

1. Спеціальний вид премії.

2. Рекламний листок.

3. Рекламний сувенір.

4. Спеціальний вид знижки.

Питання 11.30. «Підкріплення продукту» являє собою надання клієнтам:

1. Знижок сезонних розпродажів.

2. Додаткових послуг.

3. Премій.

4. Знижок з оголошених цін у випадку попереднього бронювання.

Питання 11.31. Купони як інструмент стимулювання збуту надає клієнту:

1. Премію.

2. Знижку.

3. Додаткову інформацію.

4. Можливість одержати рекламний сувенір.

Питання 11.32. Експозиції в місцях продажу використовуються, головним чином, для:

1. Заохочення більш інтенсивного споживання туристичного продукту.

2. Заохочення постійних клієнтів.

3. Залучення нових клієнтів.

4. Підвищення ступеня поінформованості клієнтів про пропоновані послуги.

Питання 11.33. Імідж туристичного підприємства – це:

1. Фірма з погляду її керівників.

2. Фірма в представленні цільових аудиторій.

3. Ідеальна фірма.

4. Фірма, сформульована фахівцями.

Питання 11.34. Корпоративна індивідуальність – це:

1. Комунікації туристичного підприємства.

2. Цінності, судження, норми поведінки, прийняті на підприємстві.

3. Корпоративна місія.

4. Корпоративна ідентичність.

Питання 11.35. Імідж туристичного підприємства формується:

1. Рекламою.

2. Пропагандою.

3. Діяльністю підприємства.

4. Діяльністю підприємства і цілеспрямованих комунікацій, орієнтованими на цільові аудиторії.

Питання 11.36. Першими етапами підготовки і проведення пропагандистських заходів є:

1. Розробка програми заходів, здійснення програми.

2. Аналіз, дослідження і постановка цілей, розробка програми і бюджету заходів.

3. Здійснення програми, аналіз і оцінка результатів.

4. Здійснення програми, розробка бюджету.

Питання 11.37. Повідомлення для преси – це:

1. Статті інформаційного характеру.

2. Рекламні листівки.

3. Інтерв'ю керівників.

4. Схвальні відгуки клієнтів.

Питання 11.38. До прийомів установлення зв'язків із засобами масової інформації відносяться:

1. Консультування, лобізм.

2. Заходи, пов’язані з певними подіями, туристичні заходи.

3. Засоби загальнофірмової комунікації.

4. Прес-конференції, прес-релізи.

Питання 11.39. Участь представників туристичного підприємства в роботі громадських організацій відноситься:

1. До загальнофірмової комунікації.

2. Туристичним заходам.

3. Заходам, що пов’язані з певними подіями.

4. Установленню зв'язків з органами державної влади і управління.

Питання 11.40. Інформаційний пакет для преси являє собою:

1. Повідомлення для преси.

2. Повідомлення для преси, фотографії, рекламні матеріали.

3. Прес-реліз.

4. Інтерв'ю керівників туристичного підприємства.

 

Питання 11.41. Спонсорство відноситься:

1. До заходів, що пов’язані з певними подіями.

2. Туристичним заходам.

3. Загальнофірмової комунікації.

4. Відносини з органами державної влади і управління.

Питання 11.42. Лобізм полягає у:

1. Роботі із засобами масової інформації.

2. Залученні нових споживачів.

3. Організації взаємин із громадськістю.

4. Роботі із законодавцями й урядом.

Питання 11.43. Під фірмовим стилем у вузькому змісті розуміється:

1. Фірмовий шрифтовий напис.

2. Фірмовий комплекс шрифтів.

3. Сукупність товарного знаку, колірне і графічне оформлення ділових паперів.

4. Внутрішньофірмовий стандарт.

Питання 11.44. Носіями фірмового стилю є:

1. Елементи діловодства.

2. Рекламні сувеніри.

3. Виставочний стенд.

4. Усе перераховане.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Академия рынка: маркетинг/ А. Дайан, Ф. Букерель, Л. Ланкар и др. М.: Экономика, 1993.

2. Герасименко В.Г. Основи туристського бізнесу: Навч. посібник. – Одеса: Чорномор’я, 1997. – 160 с.

3. Демченко Е.В. Маркетинг туристических услуг. Мн.: 1996.

4. Дурович А.П., Копанев А.С. Маркетинг в туризму. – М.: Экономпресс, 1998.

5. Ефремова М.В. Основы технологии туристского бизнеса. – М.: «Ось-89», 1999.

6. Исмаев Д.К. Основы стратегии и планирования маркетинга в иностранном туризме. – М.: Луч, 1994.

7. Кириллов А.Т., Волкова Л.А. Маркетинг в туризме. – С.-Пб.: Из-во СПб университета, 1996.

8. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для ВУЗов – М.: ЮНИТИ, 1998.

9. Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. С.-Пб.: Наука, 1996.

10. Маркова В.Д. Маркетинг услуг. – М.: Финансы и статистика, 1996.

11. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Д. Школы стратегий. - С.-Пб.:Питер, 2000.

12. Моисеева Н.К. Стратегическое управление туристической фирмой. – М.: Финансы и статистика, 2000.

13. Плещук И.И. Ценовая политика в системе маркетинга. Мн.: БГЭУ, 1996.

14. Ромат Е. Реклама в системе маркетинга. Харьков: Студцентр, 1995.

15. Сапрунова В.Б. Туризм: эволюция, структура, маркетинг. – М.: «Ось-89», 1997.

16. Эванс Дж., Берман Б. Маркетинг. – М.: Экономика, 1990.