Академія митної служби України

 

«Затверджую»

Проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи

О.М. Корх

 

«_____» _____________________ 2010 р.

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

 

дисципліни ФІНАНСОВЕ ПРАВО

 

для слухачів

напряму «Право» 6.030401

заочної форми навчання

 

Статус дисципліни: цикл Професійної та практичної підготовки

 

Факультет ЮРИДИЧНИЙ

Кафедра АДМІНІСТРАТИВНОГО ТА МИТНОГО ПРАВА

 

Програму складено доцентом кафедри, к.ю.н. Волковою Н.В.

 

Схвалено на засіданні кафедри адміністративного та митного права

Протокол № 12 від «12» червня 2010 р.

 

Начальник кафедри адміністративного та митного права Д.В. Приймаченко

 

М. Дніпропетровськ, 2011

Мета та завдання дисципліни “Адміністративний процес”

Мета.

Фінанси як економічна категорія являють собою систему економічних відносин, у процесі яких утворюються і використовуються фонди грошових коштів Держава правових норм детально регламентує відносини, що виникають при зборі, розподілі і використанні фондів грошових коштів за допомогою правових норм, сукупність яких складає фінансове право

Фінансове право - складна учбова дисципліна Воно об'єднує багато законів та нормативно-правових актів виконавчої влади, які часто змінюються, доповнюються Все це ускладнює вивчення матеріалу Вивчення фінансового права дозволяє засвоїти з теоретичні положення як загальної, так І особливої частини, пізнати його закономірності і детально ознайомитися з актами, які містять фінансово-правові норми.

Вивчення питань теорії фінансового права та чинного законодавства у галузі фінансів, необхідно майбутньому спеціалісту, для розуміння суті й тенденцій розвитку фінансових відносин та їх особливостей у сфері державних фінансів, міжнародних фінансів і фінансів господарських одиниць

Завдання.

У процесі вивчення дисципліни вирішуються такі завдання

дослідження основних положень та особливостей фінансового законодавства, фінансових правовідносин,

розкриття можливості використання фінансового законодавства у практиці фінансової роботи,

з'ясування сутності бюджетного, податкового, валютного, законодавства, особливостей фінансово-правових відносин, прав І обов'язків суб'єктів цих відносин

Засвоєння основних положень дисципліни дає можливість студенту підготуватись до поглибленого вивчення основних напрямів у фінансової діяльності суб'єктів фінансової системи країни

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Фінансове право» курсанти повинні:

знати:

- основні положення та особливості фінансового законодавства, фінансових правовідносин;

- поняття фінансової системи та фінансового контролю;

- питання юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права;

- поняття бюджетного права як підгалузі фінансового права;

- поняття бюджету, бюджетної системи України;

- правові засади організації бюджетного процесу;

- поняття, склад та структуру доходів, видатків Державного бюджету;

- місце податкового права в системі фінансового права; види та функції податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

- правове регулювання оподаткування фізичних та юридичних осіб, особливості спрощеної системи оподаткування;

- правове регулювання банківської діяльності, грошового обігу та організації здійснення валютного контролю;

- природу публічно-правового ціноутворення.

уміти:

- відрізняти суспільні відносини, що об’єктом регулювання фінансового права від суспільних відносин, які є об’єктом регулювання інших галузей права;

- визначати повноваження органів фінансового контролю та сфери їх юрисдикцій;

- визначати об’єкти оподаткування та порядок нарахування податків і зборів;

- визначати норми фінансового права для встановлення правомірності чи неправомірності (і протиправності) дій суб’єктів фінансового права;

- фіксувати порушення норм бюджетного права щодо здійснення кошторисно-бюджетного фінансування;

- визначати правомірність здійснення банківського регулювання та нагляду.

- Організаційно-методичні вказівки

Викладання дисципліни “Фінансове право” здійснюється на базі навчальної програми, розробленої на кафедрі.

Кожен вид навчального заняття з модуля має теоретичну та практичну частини, які передбачають комплексну діагностику теоретичної підготовки студентів та формування конкретних практичних навиків шляхом застосування інтерактивних методик.

Загалом вивчення дисципліни відіграє важливу роль у формуванні знань з фінансового права та творчого мислення курсантів і передбачає оволодіння необхідними знаннями не тільки у теоретичному відношенні, але й практичними навичками та уміннями ефективної взаємодії з громадянами при виконанні службових обов’язків.

Робота курсантів щодо вивчення навчальної дисципліни складається з таких основних елементів:

лекція – основний вид навчального заняття, яка призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Основна мета лекції – дати систематизовані основи наукових знань з навчальної дисципліни, розкрити стан і перспективи прогресу в конкретній галузі науки, сконцентрувати увагу на найбільш складних і вузлових питаннях. Лекції повинні носити, як правило, проблемний характер, стимулювати активну пізнавальну діяльність курсантів, сприяти формуванню у них творчого мислення. Обсяг навчального матеріалу, який розглядається на лекції, залежить від виду навчальної дисципліни та рівня підготовки курсантів. Кількість навчальних питань у лекції має бути такою, щоб забезпечити глибоке розкриття її основної мети і в той же час досить інтенсивну роботу курсантів. Як правило, лекція має містити 2-4 навчальні питання;

семінарське заняття – вид проведення навчального заняття, при якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначеної проблеми. Семінарське заняття проводиться з основних і найбільш складних питань робочої навчальної програми. Основне завдання семінарського заняття – поглибити й закріпити знання, одержані курсантами на лекції та в процесі самостійної роботи над навчальною та науковою літературою, прищепити їм навички пошуку, узагальнення, критичного аналізу навчального матеріалу, уміння висувати й захищати свої погляди з питань, що розглядаються. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені курсантами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо.;

практичне заняття –мають на меті навчити студентів розуміти смисл закону та застосовувати норми права до конкретних життєвих ситуацій. Такі ситуації наводяться у вигляді задач. Їх розв’язання дає можливість максимально наблизити курсантів до практичної діяльності юриста;

контрольна робота – вид навчального заняття, яка виконується у вигляді письмових відповідей на запитання або рішення задач. Зміст завдань на контрольну роботу і порядок її проведення визначаються кафедрою;

консультація – вид навчального заняття при якому курсант отримує відповіді на окремі питання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи курсантів в залежності від того, консультує викладач з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни;

індивідуальна робота – вид навчального заняття з окремими курсантами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Навчальний час, відведений для індивідуальної роботи, регламентується навчальним планом;

самостійна робота – є важливою складовою частиною навчального процесу та основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від навчальних занять. Вона проводиться з метою: закріплення і поглиблення знань, умінь та навичок, одержаних на усіх видах навчальних занять; підготовки до подальших занять; засвоєння навчального матеріалу, який передбачено робочою навчальною програмою для самостійного вивчення; формування культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку й набутті знань. Навчальний час, відведений для самостійної роботи, регламентується навчальним планом. Зміст самостійної роботи курсантів над конкретною дисципліною визначається в методичних рекомендаціях до самостійної роботи;

залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння курсантом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях;

екзамен – форма підсумкового контролю, яка має на меті перевірити й оцінити: навчальну роботу курсанта, рівень отриманих знань та уміння застосовувати ці знання при вирішенні практичних завдань; розвиток творчого мислення; ступінь опанування практичних навичок та вмінь в обсязі вимог робочої навчальної програми. Екзамен є завершальним етапом вивчення навчальної дисципліни;

письмові екзамени проводяться у такому порядку:

ü курсанти (слухачі) розміщаються у просторих аудиторіях, що забезпечують зручність індивідуальної роботи;

ü перед початком екзамену курсантам (слухачам) видаються завдання та навчальні посібники, якими дозволяється користуватися, приладдя та інші матеріали, необхідні для виконання завдання. Одночасно із завданням видається необхідна кількість чистих аркушів (зі штампом навчального відділу) для чернеток та оформлення роботи в остаточному вигляді. Користуватися іншими аркушами, крім виданих, забороняється;

ü усі видані аркуші після закінчення роботи повинні здаватися особі, що приймає екзамен;

ü якщо письмова робота складається з кількох самостійних завдань, то на початку екзамену видаються тільки ті завдання, які повинні бути виконані до перерви (закінчення визначеного терміну);

ü вихід окремих курсантів (слухачів) з аудиторії, де проводиться письмовий екзамен, дозволяється екзаменатором лише у разі крайньої потреби, при цьому курсант (слухач) має тимчасово здати свою письмову роботу;

ü роботи повинні виконуватися курсантами (слухачами) акуратно, чітко та розбірливо;

ü курсанти (слухачі), які виконали роботи, здають їх екзаменатору та з його дозволу виходять з аудиторії. На кожній роботі проставляється час її повернення. Після закінчення встановленого терміну екзамену всі роботи здаються екзаменатору;

усні екзамени проводяться за білетами у такому порядку:

ü перед початком екзамену навчальна група у повному складі представляється екзаменатору (голові комісії чи підкомісії). Частина курсантів (слухачів) викликається ним для складання екзамену, а решта курсантів (слухачів) навчальної групи знаходиться в іншому класі згідно з розкладом для підготовки до екзамену;

ü викликаний курсант (слухач) після доповіді про прибуття для складання екзамену подає екзаменатору свою залікову книжку, після чого бере білет, називає його номер, ознайомлюється з питаннями та усвідомлює їх, при необхідності він може уточнити зміст питань, одержує чисті аркуші (зі штампом навчального відділу) для запису відповідей та розв’язування завдань, а потім готується до відповіді;

ü готуючись до відповіді, курсант (слухач) складає план або пише конспект відповіді, за потреби виконує на класній дошці чи аркуші креслення, схеми, розрахунки й таке інше, використовуючи при цьому дозволені матеріали, підбирає для відповіді необхідні плакати, схеми тощо;

ü після підготовки до відповіді або закінчення встановленого терміну курсант (слухач) з дозволу екзаменатора або за його викликом відповідає на поставлені в білеті питання;

ü при складанні екзаменів комісії (підкомісії) відповіді заслуховуються повним складом комісії (підкомісії);

ü після закінчення відповіді на питання білета курсант (слухач) доповідає про це екзаменатору;

ü особи, що приймають екзамен, коротко занотовують відповіді курсантів (слухачів), виставляють оцінки за відповіді з кожного основного питання білета, оцінку за додаткові питання та загальну оцінку за підсумками екзамену.