Д. Об’єм повітря, що видихається після максимального вдиху.

4. Диференційний діагноз хвороби Хаменна-Річа необхідно проводити з:1) вовчаковим пневмонітом, 2) пневмонітом при склеродермії, 3) вузликовим періартеріїтом, 4) гранульоматозом Вегенера,. 5) пневмоконіозами.

А. Правильно 1,5.

Б. Правильно 2,4.

В. Правильно 2,3.

Г. Правильно 3,5.

Д. Все правильно.

5.Основні засоби лікування пневмоконіозів:

А.Антибіотики,бронхолітики

Б.Хірургічне лікування

В.Глюкокортикоїди,цитостатики

Г.Лікувальна бронхоскопія

Д.Бронхолітики,відхаркуючі,ЛФК.

 

 

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ

ПРИ ДИФУЗНИХ ЗАХВОРЮВАННЬ ЛЕГЕНІВ

Варіант ІІ

1. Хронічний бронхіт може спричинювати виникнення:

А.Інфаркт-пневмонії.

Б.Гнійного плевриту.

В.Пневмосклерозу.

Г.Муковісцидозу.

Д.Ідеопатичного фіброзивного альвеоліту.

 

2. За наявність пневмоконіозу свідчать: 1)контакт з ви­робничим фібриногенним пилом, 2)часті простудні захворювання

в анамнезі, 3)наявність ознак загальної запальної інтоксика­ції, 4)відсутність ознак запальної загальної інтоксикації,

5)стабільні дифузні рентґенологічні зміни в легенях, 6)рентґленологічно "сотова легеня".

А.Правильно 1,4,5.

Б.Правильно 2,3,6.

В.Правильно 1,2,3.

Г.Правильно 2,4,5.

Д.Правильно 2,3,5.

 

3. Дихальний об'єм легенів - це:

А.Об'єм повітря, що видихається за хвилину.

Б.Об'єм повітря,що вдихається за один дихальнай цикл.

В.Сума резервних об'ємів вдиху і видиху.

Г.Різниця рівнів спокійного вдиху і видиху.

Д.Різниця рівнів максимального вдиху і видиху.

 

4. Рентгенологічними ознаками пневмоконіозу є: 1)поси­лення легеневого малюнка, 2)деформація коренів легенів,

3)зниження пневматизації.

А.Правильно 1.

Б.Правильно 2.

В.Правильно 3.

Г.Все неправильно.

Д.Все правильно.

 

5.Метод лікування емфіземи легенів:

А.Антибіотики.

Б.Бронхолітики.

В.Специфічного лікування немає.

Г.Фізіотерапія.

Д.Глюкокортикоїди.

 

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ

ПРИ ДИФУЗНИХ ЗАХВОРЮВАННЬ ЛЕГЕНІВ

Варіант ІІІ

 

1. Саркоїдоз органів дихання-це:

А.Легеневий прояв лімфогранульоматозу.

Б.Симптомокомплекс саркоми легенів.

В.Професійне захворювання.

Г.Метастазування в легені саркоми матки.

Д.Доброякісне системне захворювання з утворенням гра­нульом.

 

2. Характеристика пошкодження системи дихання при хворобі Хаменна-Річа:

А. Альвеоліт.

Б. Бронхіт.

В. Розвиток бронхоектазів.

Г. Абсцедуюча пневмонія.

Д. Емфізема.

 

3. Рентгенологічними ознаками пошкодження легенів при вузликовому періартеріїті є: 1) легеневий інфільтрат, 2) посилений легеневий малюнок, 3) деформація коренів, 4) потовщення плеври, 5) підвищення прозорості легень.

А.Правильно 1,2.

Б.Правильно 2,3.

В.Правильно 4,3.

Г.Правильно 4,5.

Д.Правильно 3,5.

 

4.Пневмосклероз є причиною розвитку: 1)недостатності кровообігу, 2)дихальної недостатності,3)ниркової недостатності.

А.Правильно 1,2.

Б.Правильно 2,3.

В.Правильно 1,3.

Г.Все перераховане правильно.

Д.Все перераховане неправильно.

 

5.Основа лікування гранульоматозу Вегенера:

А.Лікувальна бронхоскопія.

Б.Глюкокортикоїди, цитостатики.

В.Антибіотики, бронхолітики.

Г.Бронхолітики, фізіотерапія.

Д.Хірургічне лікування.

 

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ

ПРИ ДИФУЗНИХ ЗАХВОРЮВАННЬ ЛЕГЕНІВ

Варіант IV

 

1. Основа патогенезу хвороби Хаменна-Річа є:

А.Персистуюча мікрофлора.

Б.Синтез антитіл до епітелію бронхів.

В.Фіброзивий альвеоліт.

Г.Збільшення сіаломуцинів в слизовому секреті.

Д.Вірусне пошкодження легень.

 

2. Поєднання судинно-некротичних пошкоджень носа, легень і нирок свідчать про:

А.Хворобу Хаменна-Річа.

Б.Системну склеродермію.

В.Гранульоматоз Вегенера.

Г.Вузликовий поліартеріїт.

Д.Синдром Гудпасчера.

 

3. Загальна емкість легенів - це:

А.Різниця рівнів спокійного вдиху і максимального видиху

Б.Об'єм повітря, який знаходиться в легенях після мак­симального вдиху.

В.Об'єм повітря, який видихається при максимальному видиху.

Г.Об'єм повітря, який видихається за хвилину.

Д.Сума резервних об'ємів вдиху і видиху.

 

4. З якими захворюваннями в першу чергу необхідно дифе­ренціювати пневмоконіоз: 1) туберкульозна дисемінація, 2) ракова дисемінація, 3) гостра стафілококова пневмонія, 4) скле­родермічний пневмоніт, 5) гранульоматоз Вегенера.

А. Правильно 1,2.

Б. Правильно 2,3.

В. Правильно 4,3.

Г. Правильно 4,5.

Д. Правильно 1,5.

 

5. Основний метод лікування пневмофіброзу:

А. Антибіотики.

Б. Бронхолітики.

В. Фізіотерапія.

Г. Глюкокортикоїди.

Д. Специфічного лікування не проводять.

 

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ