Інфекція (від лат. infectio - зараження) – це активне проникнення патогенного мікроорганізму в макроорганізм, наслідком чого є розвиток інфекційного процесу.

Умови виникнення інфекції:

1.Наявність чутливого макроорганізму (на поверхні клітин є специфічні рецептори, здатні до взаємодії з відповідними молекулами мікроорганізмів)

2.Наявність вхідних воріт (первинне місце локалізації збудника після проникнення)

Наявність потенційно патогенного мікроорганізму

Патогенність – це видова, генетично обумовлена полідетермінантна ознака, яка визначає потенційну здатність мікроорганізму викликати інфекційний процес у хазяїна.

Вірулентність – це міра патогенності, яка визначає основні властивості патогена.

Одиниці вимірювання вірулентності

Одиниця виміру вірулентності (лат. dosis letalis) – найменша кількість патогенних мікроорганізмів або токсину, здатних викликати загибель певної кількості лабораторних тварин одного виду, маси, віку.

DCL (dosis certa letalis) – 100%

DLM (dosis letalis minima) – 90-95%

LD50 – 50%

Властивості збудника

1.Інфекційність – це легкість, з якою збудник передається від зараженого організму до чутливого

2.Інвазивність – це здатність мікроорганізму проникати у внутрішнє середовище організму та поширюватись в його тканинах

3.Токсичність – це здатність виробляти, містити та виділяти в зовнішнє середовище токсини

Фактори патогенності

Адгезивність – це здатність прикріплюватися до поверхні чутливих клітин.

l пілі адгезії

l капсула

l пептидоглікан

l тейхоєві кислоти

l жирні кислоти

l А та М білки

Колонізація – це процес розмноження мікроорганізмів на поверхні чутливих клітин до кількості, яка здатна викликати розвиток патологічного процесу.

Інвазивність зумовлена:

l джгутиками

l ферментами інвазії та агресії (речовини, які сприяють руйнуванню структури клітин і поширенню збудника від місця первинної локалізації)

Ферменти патогенності

- Гіалуронідаза – руйнує гіалуронову кислоту сполучної тканини

- Лецитиназа – руйнує лецитин клітинних оболонок

- ДНК-аза та РНК-аза

- Фібринолізин – руйнує фібрин кров´яних згустків

- Плазмокоагулаза – коагулює білки плазми, закриває власні рецептори

- Колагеназа – руйнує колаген

- Гемолізин – руйнує мембрани еритроцитів

Токсичність – це здатність містити або утворювати токсини.

Розрізняють ендо- та екзотоксини.

Ендотоксин – це компонент клітинної стінки Гр- бактерій, що виділяється після бактеріолізу.

Властивості ендотоксину:

l представлений ліпополісахаридом

l має неспецифічну дію

l зумовлює пірогенну реакцію організму

l викликає ендотоксичний шок

l підвищує проникність капілярів

l діє в великих концентраціях

l не переходить в анатоксин

l термостабільний

Екзотоксин – це продукт життєдіяльності Гр+ та Гр- бактерій, що виділяється клітиною в середовище.

Розрізняють 3 групи:

l група А – віддільні від клітини

l група В – асоційовані з клітиною, частково секретуються

l група С – зв’язані з клітиною, звільняються після цитолізу

Властивості екзотоксину:

l представлений білком

l має специфічну дію на певні клітини

l діє в малих концентраціях

l переходить в анатоксин

l термолабільний

Механізми дії екзотоксинів

Екзотоксини – це секреторні білкові речовини, які проявляють ферментативну активність в якості антиметаболітів, блокуючи функційну активність природних аналогів.

Розрізняють:

l цитотоксини (ентеро-, дерматотоксини)

l мембранотоксини (гемолізини, лейкоцидини)

l ексфоліатини

l еритрогеніни

l функційні блокатори

Інфекційний процес – це сукупність фізіологічних, адаптаційно-пристосувальних та патологічних процесів в організмі, які виникають внаслідок зараження.

Виникнення, перебіг та кінець інфекційного процесу визначається 3 факторами:

l кількістю та властивостями мікроорганізму

l ступенем сприйнятливості макроорганізму

l факторами зовнішнього середовища

Інфекційний процес може завершитись: