Образотворчої діяльності з дітьми молодшого дошкільного віку

Дудко Ірина

 

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ

ОСОБИСТОСТІ ДОШКІЛЬНИКА

ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

 

Рік

 

Дудко І. А.

Розвиток творчої особистості дошкільника зособами образотворчої діяльності. – Кам’янець-Подільський, 2011.

 

 

Посібник спрямований на реалізацію завдань художньо-естетичного, емоційно-ціннісного та креативного розвитку дитини згідно вимог Державної базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Авторами висвітлено зміст, форми та методи формування творчої особистості дошкільника засобами образотворчої діяльності, подано перспективне планування та конспекти організованої художньо-естетичної діяльності дошкільнят, підбірка художніх творів, дидактичних ігор та вправ, матеріали по роботі з батьками.

Рекомендовано для керівників, педагогів дошкільних навчальних закладів, батьків та студентів.

 

ПЕРЕДМОВА

Витоки творчих здібностей і обдарованості дітей на кінчиках їх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть тоненькі струмочки, які живлять джерело творчої думки

В.О.Сухомлинський

 

Дитина ще не встигла народитися, а в ній вже живе велика таємниця таланту. І високе призначення педагога – допомогти маленькій людині розгадати секрети свого внутрішнього „Я”, прилучити її до краси й гармонії у світі, до мистецтва, збудити її творчі сили, бажання оволодіти різними видами художньої діяльності. Дитина повинна повірити, що вона здатна фантазувати, вигадувати і втілювати плоди своєї уяви у творчих роботах. Тому можливість творити дітям потрібно надавати щодня, щохвилини.

Малюк постійно отримує безліч інформації про життя навколо. Він має можливість пізнавати його всіма органами чуттів: бачити кольори веселки, чути мелодійний спів пташок, відчувати ніжний запах квітів та смак стиглих соковитих фруктів. Все це викликає певні враження та відчуття, відкладає в пам’яті дитини інформацію про довкілля на все життя. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

Вперше побачивши предмет чи явище, відчувши його властивості, малюк звертається з безліччю запитань до дорослого і одразу хоче почути відповідь. Тому від того, як ми її сформулюємо, наскільки естетично та творчо дамо оцінку, залежатиме уміння дитини сприйняти красу та емоційно її відчути, а в подальшому виражати своє ставлення до прекрасного.

Для естетичного і творчого розвитку дитини великі можливості має образотворча діяльність. Вона може і повинна стати зустріччю з прекрасним: природою, людиною, світом мистецтва, забезпечувати емоційно-образне сприйняття дійсності, формувати естетичні почуття та уявлення, розвивати образне мислення та уяву, спонукати дітей до створення зображення засобами виразності, надаючи їм оригінальності, неповторності. Тому постає ряд запитань:

Як навчити дитину сприймати красу оточуючого світу?

Які умови необхідні для ефективної творчої роботи?

Використання яких методів і прийомів допоможе розширити природні нахили та здібності?

Як виховати творчу особистість?..

Головна мета дошкільної освіти в Україні сьогодні – це оновлення її змісту, а саме: створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку ціннісного ставлення до світу об’єктів та речей за сферами «Природи», «Культура», «Люди» та «Я Сам».Дошкільне дитинство – це період життя, коли закладаються основи особистості і значною мірою визначається майбутнє людини. Вихователь повинен пам’ятати, що дошкільне дитинство – це найважливіша безповоротна частина життя дитини. Якою виросте дитина, як пристосується до життя – в значній мірі залежить сьогодні від педагога.

Образотворча діяльність є одним з найцікавіших видів діяльності дошкільника, бо саме через малюнок за допомогою фарби, олівця вони мають можливість передавати свої враження про оточуючу дійсність, виражати своє відношення до неї. Але образотворча діяльність тільки тоді може набути творчого характеру, коли у дітей розвиватимуться естетичне сприйняття, образне мислення, уява і коли вони матимуть необхідні навички та уміння, які потрібні для створення цього зображення. Тому головним завданням розвитку творчих здібностей дітей є виховання естетичних почуттів, які сприяють розширенню природних нахилів, здібностей, обдарувань, уяви, фантазії дитини, а допоміжним – навчання технічних прийомів.

Працюючи в даному напрямі, обрали за мету організовану діяльність дошкільнят спрямувати на розвиток їх творчих здібностей. Діти залюбки створюють нові образи, надаючи їм оригінальності, проявляючи фантазію, реалізуючи свій задум, самостійно знаходячи засіб для його втілення. Саме в процесі такої діяльності намагаємось розвивати у дошкільнят:

¯ бажання передавати свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії через образотворчу діяльність;

¯ вміння проявляти ініціативу, естетичне ставлення до об’єкта;

¯ зацікавленість під час створення того чи іншого образу.

Дошкільнику притаманна емоційність та підвищений інтерес до навколишнього світу. З цією метою систематизували матеріали та розробили перспективне планування організованих занять з малювання, аплікації та ліплення для дітей молодшого та старшого дошкільного віку відповідно до тематичних тижнів. Розширюємо уявлення про навколишній світ, знайомлячи дітей із видами зображувального мистецтва: живописом, графікою, скульптурою; різними жанрами живопису: портретом, пейзажем, натюрмортом; творами відомих художників; декоративно-вжитковим мистецтвом.

Мистецтво спонукає малюка до відчуття краси та неповторності оточуючого світу, викликає у нього естетичні почуття, радість. Плануючи організовану діяльність, намагаємось, щоб вона була яскравою, будувалися на основі сюжетно-ігрової мотивації. Постійно обираємо цікаві, зрозумілі для дітей теми, поєднуємо сюрпризні моменти, пропонуємо дітям казку, яка невимушено, через гру занурює їх у чарівний світ мистецтва і краси. До дітей приходять у гості знайомі друзі та казкові персонажі, які залучають дітей до перетворень, втілень в образ, пробуджують творчі здібності, уяву, бажання фантазувати, викликають подив та задоволення.

Розвиток творчої особистості дитини – її природних нахилів, обдарувань, здібностей, уяви, фантазії – здійснюємо через інтеграцію, охоплюючи різні форми роботи з дітьми, проявлятися у самостійний художній діяльності та в повсякденному реальному житті. (Додаток 1)

Образотворча діяльність набуває творчого характеру, настрою поступово, коли діти оволодівають різними техніками зображення. Тому у роботі з малюками використовуємо нетрадиційні техніки образотворення, застосовуємо нестандартні художні матеріали (Додаток 2). Діти малюють не лише пензлями, олівцями, а також пальчиками, долоньками, кулачками, губкою, зубною щіточкою, пір’ям. А крім того й штампують – тичком, зібганим папером, листям дерев, губкою. Маленькі художники використовують у своїй творчості окрім звичайних рельєфні фарби, крупи та малюють на яєчній шкарлупі. Це допомагає розширити образотворчі можливості дітей, сприяє подоланню невпевненості при виконанні роботи, надає оригінальності малюнкам вихованців. Діти охоче створюють різні цікаві сюжети. В процесі цієї роботи – елементи творчості, винаходу залишаємо за дітьми, в результаті чого сам процес творення стає для них не роботою, а насолодою. Педагог В.О.Сухомлинський писав: „...дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї”.

Дані техніки створюють невичерпні можливості для розвитку дитячої фантазії, стимулюють до нових пошуків. Основна мета - щоб кожна дитина досягла певного кінцевого результату в творчості, подолала труднощі на шляху до нього і отримала емоційне задоволення, радість та впевненість у своїх силах.

Щоб образи, які створюють діти були більш своєрідними та виразними, у своїй роботі дотримуємось наступних методів та прийомів організації образотворчої діяльності:

v організовуємо змістовну та цікаву діяльність;

v збагачуємо емоційно-інтелектуальний досвід, котрий служить основою для виникнення задуму, являється матеріалом, необхідним для роботи уяви;

v дотримуємось послідовності у реалізації завдань від простого до складного, підбираючи відповідний матеріал;

v намагаємось, щоб дитина оволоділа уміннями та навичками: технічними прийомами, засобами художньої виразності кожного виду мистецтва;

v допомагаємо кожній дитині самореалізувати себе творчо, використовуючи образотворення у різних видах художньої діяльності, через різноманітні техніки, в роботі з різним матеріалом.

В процесі організованої діяльності намагаємось створити теплу невимушену атмосферу, яка сприяє доброзичливому довірливому спілкуванню з дорослим. Адже позитивний емоційний стан дітей – обов’язкова умова для розвитку їх творчості. І як результат – діти вільно почуваються у роботі, не бояться розкрити те, що народилося у глибинах їх маленької душі. Надаючи свободу малюкам, заохочуємо сміливість, виділяємо оригінальність, не застосовуючи жорстких оцінок. Все це допомагає дітям використовувати свій досвід, експериментувати, знаходити нове в темах, задумах, способах виконання.

Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів, з другого. Головне завдання – розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність „приймати”, „передавати”, „трансформувати”, тобто бути споживачем і творцем культури. Щоб виконати малюнок на якусь тему, діти повинні втілити у нього знання, отримані на організованих заняттях, під час прогулянок, спостережень. Отже, перший етап – виникнення задуму. Далі дитина вибирає епізод для малювання, уявляє образи і відображає їх на папері. Усе це потребує від неї мислительних процесів, уміння застосовувати знання, нагромаджені під час спостережень. Саме тому мистецьку діяльність дошкільників організовуємо за принципом інтеграції. Дитина розуміє цілісність світу, усвідомлює себе в цьому світі, його взаємозв’язках. Інтеграція видів діяльності допомагає поєднувати різні сфери життєдіяльності та ліній розвитку дошкільника, які зв’язані між собою однією темою, для глибшого її розкриття та успішного розв’язання поставлених завдань та поглиблено розглядати ту чи іншу тему в процесі проектної діяльності, підсумовуючи набуті знання. На кожному занятті намагаємось активізувати діяльність дітей, пропонуючи пригадати зміст казки, вірша, твіру, на тему якого буде створюватись зображення, пропонуємо пояснити, що і як вони намалюють, визначаємо їх відношення до того чи іншого героя чи явища, пропонуємо перевтілитися у нього, передаючи ознаки рухами, мімікою, емоціями, а по закінченню просимо розповісти про свої роботи та роботи товаришів, оцінюючи їх, виділяючи цікаве, виразне, визначаючи їх позицію щодо зображеного. Реалізуючи завдання логіко-математичного розвитку, звертаємо увагу дітей на будову, форму, величину, пропорції, колір, що дає можливість дітям глибше визначити, проаналізувати, зрозуміти різноманітність будови предмета, розвиває уміння порівнювати, класифікувати. Співвідносячи предмети навколишнього світу з геометричними фігурами, як еталонами, діти швидше запам’ятовують їх, порівнюють, виділяють суттєві ознаки.

Застосування інтегрованого підходу особливо доцільне для збагачення досвіду естетичного бачення навколишньої дійсності, активізації дитячої творчості в процесі художньо-практичної діяльності. З цією метою постійно проводимо спостереження об’єктів і явищ довкілля в реальному житті, розглядаючи твори образотворчого, декоративно-вжиткового мистецтва. Завершальним етапом інтегрованого процесу естетичного пізнання є творча художньо-практична діяльність: образотворча, театралізована, музична, літературно-художня. В процесі цієї діяльності спонукаємо дітей до самостійного відображення сюжету літературного твору, створення композиції на задану тему, підготовки атрибутів та інсценування знайомої казки, до відтворення музичних та літературно-художніх творів засобами мистецької діяльності. Діти пригадують послідовність подій, намагаються передати основні риси характеру образів, деталі пейзажу, тобто активно мислять, спираючись на свої уявлення і знання. Це стимулює їх до творчості, розвиває самостійність, ініціативність, вміння обдумувати і планувати послідовність виконання роботи, приймати рішення, долати труднощі, добиватися бажаного результату.

Результатом інтеграції художньо-естетичної діяльності є те, що діти:

¯ дістають задоволення від результату праці;

¯ отримують вдячність тих, хто звертався до них по-допомогу;

¯ використовують творчі роботи в іграх;

¯ за змістом заняття грають у сюжетні, дидактичні та рухливі ігри;

¯ в подальшому використовують роботи, як ігровий та наочних матеріал;

¯ відтворюють набуті навички, вміння та знання у самостійній художній діяльності.

Отже інтегрований підхід сприяє збагаченню досвіду естетичного бачення навколишньої дійсності, формує вміння цілісно сприймати світ, активізує дитячу творчість в процесі мистецької діяльності. У дітей розвиваються інтереси, нахили, здібності, творча уява, активність, небайдуже ставлення до навколишнього, здатність помічати, приймати і творити нове, сумніватися і шукати оптимальні рішення, діставати задоволення від результату і самого процесу творення.

У процесі роботи помітили, що діти дошкільного віку, які виховувалися вдома, малюють, як правило гірше, ніж діти, які відвідували садок з раннього віку. Причина – батьки не приділяють належної уваги образотворчій діяльності, вважаючи, що це заняття у наш час – справа несерйозна. Більш того, скаржаться, що діти малюють кругом: на шпалерах, на столі, на шафі, на холодильнику і т.д. Вони намагаються забрати у дитини олівець та зайняти її іншою справою. Тому поставили за мету – донести батькам психологію дитячої творчості, допомогти по-справжньому оцінити і зрозуміти природній прояв творчої потреби дитини; навчити розуміти, цінувати і підтримувати дитячу творчість, сприяти її розвитку.

Так під час зустрічей з батьками, знайомимо їх з програмою образотворчої діяльності дітей дошкільного віку, зображувальними та нетрадиційними техніками, вмінням використовувати у малюванні різні засоби художньої виразності: колір, форму, лінію, композицію, ритм. Доводимо батькам на прикладах та шляхом вирішення педагогічних ситуацій, що зображувальна діяльність має велике значення для формування особистості їхнього малюка. Пропонуємо консультації, пам’ятки та поради щодо організації образотворчої діяльності вдома. Наголошуємо на необхідності наявності вдома затишного куточка та матеріалу для образотворчої діяльності.

Наступним етапом є практична діяльність батьків, які так само як і діти, малюють пензлем, пальцями, пір’ям та квачиком. Пропонуємо також їм приблизний перелік тем для малювання вдома: «Осіннє дерево» /малювання по-вологому/, «Яблука на тарілці» /штампування/, «Снігопад» /малювання зубною щіточкою/, «Веселий сніговик» /малювання губкою/, «Ялинкові прикраси» /техніка колажу/та ін. Все це викликає інтерес у батьків, підкреслює важливість значення образотворчої діяльності для підготовки дитини до майбутнього життя.

Проводимо спільно з батьками та дітьми зустрічі з творами мистецтва, які розвивають естетичний смак, вміння помічати красу, радіти і дивуватися їй, виражаючи свої почуття та емоції.

Після проведення тематичних занять, коли знання дітей більш ґрунтовні та міцні та у кінці року організовуємо виставки дитячих робіт „Малюємо з мамою і татом”, у яких проявляються фантазія, творчість, неординарність вмінь та нахилів як маленьких так і дорослих членів родини. Компетентне журі визначає переможців у різних номінаціях «Оригінальність», «Чудове поєднання кольорів», «Креативний задум» і т.д. Жодна з сімей не залишається поза увагою, адже кожна робота – то своєрідність мислення, прояв фантазії, безпосередність краса та результат творчої співпраці.

Працюючи з дітьми вдома, батьки помічають, яку радість, піднесення та задоволення приносить їх синам та донечкам спільна образотворча діяльність, в процесі якої розвиваються творчість, допитливість, уява та ініціатива малюків. Дитячі малюнки починають вражати їх оригінальністю, своєрідністю бачення і відображення навколишнього. Підтримка, зацікавленість, небайдуже відношення батьків сприяє розвитку у дошкільнят інтересу до занять з малювання.

Прекрасне завжди було, є і буде поряд з нами. Навчити малюка відчувати красу – завдання не з легких. Дитина спостерігає, як пробуджується сонце, як пливуть по обрію хмари, як кружляють у повітрі сніжинки, розквітають весною сади, прощається із листям старий парк. Чудова краса стає для неї звичним явищем. Щоб не допустити цього, педагог має налаштувати малюка на сприйняття звичайного як чуда, стати активним учасником творчого процесу, в повній мірі передаючи малюкам свій досвід – здатність помічати красу, відчувати й емоційно переживати її, співпереживати, розпізнавати добро і зло, доброзичливо ставитися до навколишнього, володіти своїми емоціями і почуттями, розуміти людське життя і вміти знайти своє місце в ньому. Все це допоможе дитині, надихне маленьких художників до творіння. І тоді казка, яка народжуватиметься в дитячих роботах, скрасить буденність нашого життя, доведе, що кожна дитина – маленький, неповторний творець та геній, підтвердить той факт, що професія педагога – це творче покликання душі та серця.

ПЕРСПЕКТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ

ЗМІСТ

Вступ

Перспективне планування образотворчої діяльності з дітьми молодшого дошкільного віку (четвертий рік життя)

Перспективне планування образотворчої діяльності з дітьми молодшого дошкільного віку (п’ятий рік життя)

Перспективне планування образотворчої діяльності з дітьми старшого дошкільного віку (шостий рік життя)

Свята та розваги

Кольоровий світ

Казка про кольори

Свято мистецтв «Попелюшка на святі мистецтв»

Добірка художніх творів

Вірші

Види образотворчого мистецтва

Жанри станкового живопису

Види живопису

Кольороав лірика

Казка з глини

Кольорові пташки В.Лучук

Конячка Доллі І. Сонечко

Розвела я синю фарбу І. Гущак

Писанка О. Орач

Художники

Які це кольори? А. Бортняк

Олівець-малювець Н. Забіла

Олівець захотів погуляти М. Сингаївський

Візьму я пензель Л. Костенко

Синиці голубі В. Лучук

Який барвистий світ? В. Тименко

Засиніло

Чарівна корова різнокольорова Б. Чепурно

Я й собі навчуся Л. Лежанська

Писанки О. Майборода

Здраствуй, море А. Качан

Ведмідь малює М. Сингаївський

Мій котик Д.Чередниченко

Квіточка землі О. Шихова

Художниця Л. Біленька

Таня в осені просила Г. Журба

Писанки С. Жупанин

Змалювати маму М. Сулима

Соняшник за тином І. Складений

Писанки В. Таран

Малюю зиму Г. Чубай

Вчимось малювати О. Шахова

Вишиванка В. Крищенко

Біле поле полотняне Т. Коломієць

Рушник В. Лучук

На моєму рушничку Т. Мовчан

Мама-чарівниця К. Перелісна

Мій рушник М. Чепурно

Кравчиня П. Воронько

Швачка О. Вузій

Вітрячок Т. Коломієць

Гончарний круг Т. Коломієць

Праля Л. Костенко

Витинанки М. Людкевич

Ткаля М. Познанська

Веселі кольри

Ваза С. Жупанин

Оповідання

Фарби

Різнокольорові звірята за М. Пляцковським

Зажовтіло

Розмова кольорів М. Стоян

Чого веселка весела за Д. Чередниченко

Сині листочки В. Осеєва

Народження барв Л. Горбатенко

Відповідальність Л. Горбатенко

Брати-кольори Б. Воєн

Чорні руки В. Сухомлинський

Умілі руки В. Сутеєв

Звітки з’явилась вишиванка?

Дидактичні ігри

Вивчаємо кольори

Заховай колобка

Добери олівці

Повітряні кульки

Впізнай і домалюй

Назви вірно колір

Утвори з предмета колір

Знайди картинку

Збери натюрморт, пейзаж

Холодні та теплі кольори

Які кольори використав художник?

Народне мистецтво

Досліди

Властивості фарб

Веселі кольори

Кольоровий салат

Пластилін та глина: які вони?

Властивості матеріалів

Співпраця з батьками

Консультація для батьків «Зображувальна діяльність як чинник виховання творчої особистості»

Консультація для батьків «Залучаємо дітей до світу живопису»

Консультація для батьків «Що треба приготувати для заняття?»

Практичний семінар для батьків «Навчи мене малювати»

Рекомендації для батьків «Що можна малювати з маленьким?»

Рекомендації для батьків «Огранізація образотворчої діяльності вдома»

Пам’ятка для батьків

Анкета для батьків

Цікаво знати

Лікуваня кольором або хромотерапія

Кольорова медитація

Кольорова вода наш лікар

Додаток 1

Додаток2

 

Дудко Ірина

 

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ

ОСОБИСТОСТІ ДОШКІЛЬНИКА

ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

 

Рік

 

Дудко І. А.

Розвиток творчої особистості дошкільника зособами образотворчої діяльності. – Кам’янець-Подільський, 2011.

 

 

Посібник спрямований на реалізацію завдань художньо-естетичного, емоційно-ціннісного та креативного розвитку дитини згідно вимог Державної базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Авторами висвітлено зміст, форми та методи формування творчої особистості дошкільника засобами образотворчої діяльності, подано перспективне планування та конспекти організованої художньо-естетичної діяльності дошкільнят, підбірка художніх творів, дидактичних ігор та вправ, матеріали по роботі з батьками.

Рекомендовано для керівників, педагогів дошкільних навчальних закладів, батьків та студентів.

 

ПЕРЕДМОВА

Витоки творчих здібностей і обдарованості дітей на кінчиках їх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть тоненькі струмочки, які живлять джерело творчої думки

В.О.Сухомлинський

 

Дитина ще не встигла народитися, а в ній вже живе велика таємниця таланту. І високе призначення педагога – допомогти маленькій людині розгадати секрети свого внутрішнього „Я”, прилучити її до краси й гармонії у світі, до мистецтва, збудити її творчі сили, бажання оволодіти різними видами художньої діяльності. Дитина повинна повірити, що вона здатна фантазувати, вигадувати і втілювати плоди своєї уяви у творчих роботах. Тому можливість творити дітям потрібно надавати щодня, щохвилини.

Малюк постійно отримує безліч інформації про життя навколо. Він має можливість пізнавати його всіма органами чуттів: бачити кольори веселки, чути мелодійний спів пташок, відчувати ніжний запах квітів та смак стиглих соковитих фруктів. Все це викликає певні враження та відчуття, відкладає в пам’яті дитини інформацію про довкілля на все життя. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

Вперше побачивши предмет чи явище, відчувши його властивості, малюк звертається з безліччю запитань до дорослого і одразу хоче почути відповідь. Тому від того, як ми її сформулюємо, наскільки естетично та творчо дамо оцінку, залежатиме уміння дитини сприйняти красу та емоційно її відчути, а в подальшому виражати своє ставлення до прекрасного.

Для естетичного і творчого розвитку дитини великі можливості має образотворча діяльність. Вона може і повинна стати зустріччю з прекрасним: природою, людиною, світом мистецтва, забезпечувати емоційно-образне сприйняття дійсності, формувати естетичні почуття та уявлення, розвивати образне мислення та уяву, спонукати дітей до створення зображення засобами виразності, надаючи їм оригінальності, неповторності. Тому постає ряд запитань:

Як навчити дитину сприймати красу оточуючого світу?

Які умови необхідні для ефективної творчої роботи?

Використання яких методів і прийомів допоможе розширити природні нахили та здібності?

Як виховати творчу особистість?..

Головна мета дошкільної освіти в Україні сьогодні – це оновлення її змісту, а саме: створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку ціннісного ставлення до світу об’єктів та речей за сферами «Природи», «Культура», «Люди» та «Я Сам».Дошкільне дитинство – це період життя, коли закладаються основи особистості і значною мірою визначається майбутнє людини. Вихователь повинен пам’ятати, що дошкільне дитинство – це найважливіша безповоротна частина життя дитини. Якою виросте дитина, як пристосується до життя – в значній мірі залежить сьогодні від педагога.

Образотворча діяльність є одним з найцікавіших видів діяльності дошкільника, бо саме через малюнок за допомогою фарби, олівця вони мають можливість передавати свої враження про оточуючу дійсність, виражати своє відношення до неї. Але образотворча діяльність тільки тоді може набути творчого характеру, коли у дітей розвиватимуться естетичне сприйняття, образне мислення, уява і коли вони матимуть необхідні навички та уміння, які потрібні для створення цього зображення. Тому головним завданням розвитку творчих здібностей дітей є виховання естетичних почуттів, які сприяють розширенню природних нахилів, здібностей, обдарувань, уяви, фантазії дитини, а допоміжним – навчання технічних прийомів.

Працюючи в даному напрямі, обрали за мету організовану діяльність дошкільнят спрямувати на розвиток їх творчих здібностей. Діти залюбки створюють нові образи, надаючи їм оригінальності, проявляючи фантазію, реалізуючи свій задум, самостійно знаходячи засіб для його втілення. Саме в процесі такої діяльності намагаємось розвивати у дошкільнят:

¯ бажання передавати свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії через образотворчу діяльність;

¯ вміння проявляти ініціативу, естетичне ставлення до об’єкта;

¯ зацікавленість під час створення того чи іншого образу.

Дошкільнику притаманна емоційність та підвищений інтерес до навколишнього світу. З цією метою систематизували матеріали та розробили перспективне планування організованих занять з малювання, аплікації та ліплення для дітей молодшого та старшого дошкільного віку відповідно до тематичних тижнів. Розширюємо уявлення про навколишній світ, знайомлячи дітей із видами зображувального мистецтва: живописом, графікою, скульптурою; різними жанрами живопису: портретом, пейзажем, натюрмортом; творами відомих художників; декоративно-вжитковим мистецтвом.

Мистецтво спонукає малюка до відчуття краси та неповторності оточуючого світу, викликає у нього естетичні почуття, радість. Плануючи організовану діяльність, намагаємось, щоб вона була яскравою, будувалися на основі сюжетно-ігрової мотивації. Постійно обираємо цікаві, зрозумілі для дітей теми, поєднуємо сюрпризні моменти, пропонуємо дітям казку, яка невимушено, через гру занурює їх у чарівний світ мистецтва і краси. До дітей приходять у гості знайомі друзі та казкові персонажі, які залучають дітей до перетворень, втілень в образ, пробуджують творчі здібності, уяву, бажання фантазувати, викликають подив та задоволення.

Розвиток творчої особистості дитини – її природних нахилів, обдарувань, здібностей, уяви, фантазії – здійснюємо через інтеграцію, охоплюючи різні форми роботи з дітьми, проявлятися у самостійний художній діяльності та в повсякденному реальному житті. (Додаток 1)

Образотворча діяльність набуває творчого характеру, настрою поступово, коли діти оволодівають різними техніками зображення. Тому у роботі з малюками використовуємо нетрадиційні техніки образотворення, застосовуємо нестандартні художні матеріали (Додаток 2). Діти малюють не лише пензлями, олівцями, а також пальчиками, долоньками, кулачками, губкою, зубною щіточкою, пір’ям. А крім того й штампують – тичком, зібганим папером, листям дерев, губкою. Маленькі художники використовують у своїй творчості окрім звичайних рельєфні фарби, крупи та малюють на яєчній шкарлупі. Це допомагає розширити образотворчі можливості дітей, сприяє подоланню невпевненості при виконанні роботи, надає оригінальності малюнкам вихованців. Діти охоче створюють різні цікаві сюжети. В процесі цієї роботи – елементи творчості, винаходу залишаємо за дітьми, в результаті чого сам процес творення стає для них не роботою, а насолодою. Педагог В.О.Сухомлинський писав: „...дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї”.

Дані техніки створюють невичерпні можливості для розвитку дитячої фантазії, стимулюють до нових пошуків. Основна мета - щоб кожна дитина досягла певного кінцевого результату в творчості, подолала труднощі на шляху до нього і отримала емоційне задоволення, радість та впевненість у своїх силах.

Щоб образи, які створюють діти були більш своєрідними та виразними, у своїй роботі дотримуємось наступних методів та прийомів організації образотворчої діяльності:

v організовуємо змістовну та цікаву діяльність;

v збагачуємо емоційно-інтелектуальний досвід, котрий служить основою для виникнення задуму, являється матеріалом, необхідним для роботи уяви;

v дотримуємось послідовності у реалізації завдань від простого до складного, підбираючи відповідний матеріал;

v намагаємось, щоб дитина оволоділа уміннями та навичками: технічними прийомами, засобами художньої виразності кожного виду мистецтва;

v допомагаємо кожній дитині самореалізувати себе творчо, використовуючи образотворення у різних видах художньої діяльності, через різноманітні техніки, в роботі з різним матеріалом.

В процесі організованої діяльності намагаємось створити теплу невимушену атмосферу, яка сприяє доброзичливому довірливому спілкуванню з дорослим. Адже позитивний емоційний стан дітей – обов’язкова умова для розвитку їх творчості. І як результат – діти вільно почуваються у роботі, не бояться розкрити те, що народилося у глибинах їх маленької душі. Надаючи свободу малюкам, заохочуємо сміливість, виділяємо оригінальність, не застосовуючи жорстких оцінок. Все це допомагає дітям використовувати свій досвід, експериментувати, знаходити нове в темах, задумах, способах виконання.

Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів, з другого. Головне завдання – розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність „приймати”, „передавати”, „трансформувати”, тобто бути споживачем і творцем культури. Щоб виконати малюнок на якусь тему, діти повинні втілити у нього знання, отримані на організованих заняттях, під час прогулянок, спостережень. Отже, перший етап – виникнення задуму. Далі дитина вибирає епізод для малювання, уявляє образи і відображає їх на папері. Усе це потребує від неї мислительних процесів, уміння застосовувати знання, нагромаджені під час спостережень. Саме тому мистецьку діяльність дошкільників організовуємо за принципом інтеграції. Дитина розуміє цілісність світу, усвідомлює себе в цьому світі, його взаємозв’язках. Інтеграція видів діяльності допомагає поєднувати різні сфери життєдіяльності та ліній розвитку дошкільника, які зв’язані між собою однією темою, для глибшого її розкриття та успішного розв’язання поставлених завдань та поглиблено розглядати ту чи іншу тему в процесі проектної діяльності, підсумовуючи набуті знання. На кожному занятті намагаємось активізувати діяльність дітей, пропонуючи пригадати зміст казки, вірша, твіру, на тему якого буде створюватись зображення, пропонуємо пояснити, що і як вони намалюють, визначаємо їх відношення до того чи іншого героя чи явища, пропонуємо перевтілитися у нього, передаючи ознаки рухами, мімікою, емоціями, а по закінченню просимо розповісти про свої роботи та роботи товаришів, оцінюючи їх, виділяючи цікаве, виразне, визначаючи їх позицію щодо зображеного. Реалізуючи завдання логіко-математичного розвитку, звертаємо увагу дітей на будову, форму, величину, пропорції, колір, що дає можливість дітям глибше визначити, проаналізувати, зрозуміти різноманітність будови предмета, розвиває уміння порівнювати, класифікувати. Співвідносячи предмети навколишнього світу з геометричними фігурами, як еталонами, діти швидше запам’ятовують їх, порівнюють, виділяють суттєві ознаки.

Застосування інтегрованого підходу особливо доцільне для збагачення досвіду естетичного бачення навколишньої дійсності, активізації дитячої творчості в процесі художньо-практичної діяльності. З цією метою постійно проводимо спостереження об’єктів і явищ довкілля в реальному житті, розглядаючи твори образотворчого, декоративно-вжиткового мистецтва. Завершальним етапом інтегрованого процесу естетичного пізнання є творча художньо-практична діяльність: образотворча, театралізована, музична, літературно-художня. В процесі цієї діяльності спонукаємо дітей до самостійного відображення сюжету літературного твору, створення композиції на задану тему, підготовки атрибутів та інсценування знайомої казки, до відтворення музичних та літературно-художніх творів засобами мистецької діяльності. Діти пригадують послідовність подій, намагаються передати основні риси характеру образів, деталі пейзажу, тобто активно мислять, спираючись на свої уявлення і знання. Це стимулює їх до творчості, розвиває самостійність, ініціативність, вміння обдумувати і планувати послідовність виконання роботи, приймати рішення, долати труднощі, добиватися бажаного результату.

Результатом інтеграції художньо-естетичної діяльності є те, що діти:

¯ дістають задоволення від результату праці;

¯ отримують вдячність тих, хто звертався до них по-допомогу;

¯ використовують творчі роботи в іграх;

¯ за змістом заняття грають у сюжетні, дидактичні та рухливі ігри;

¯ в подальшому використовують роботи, як ігровий та наочних матеріал;

¯ відтворюють набуті навички, вміння та знання у самостійній художній діяльності.

Отже інтегрований підхід сприяє збагаченню досвіду естетичного бачення навколишньої дійсності, формує вміння цілісно сприймати світ, активізує дитячу творчість в процесі мистецької діяльності. У дітей розвиваються інтереси, нахили, здібності, творча уява, активність, небайдуже ставлення до навколишнього, здатність помічати, приймати і творити нове, сумніватися і шукати оптимальні рішення, діставати задоволення від результату і самого процесу творення.

У процесі роботи помітили, що діти дошкільного віку, які виховувалися вдома, малюють, як правило гірше, ніж діти, які відвід