Часткові синоніми — синоніми, які не повністю збігаю-

ЧАСТКОВІ СИНОНІМИ — синоніми, які не повністю збігаю-

Ться. Вони можуть різнитися відтінками значень, емоцій-

Но-експресивним забарвленням, стилістичними функція-

Ми. Відповідно серед них виділяють семантичні, стилістич-

Ні й семантико-стилістичні синоніми.

Семантичні, або ідеографічні (від idea "поняття" і

grapho "пишу"), синоніми — синоніми, які різняться від-

Тінками значень.

Лексико-семантичні категорії 203

Наприклад: шлях і дорога (шлях — це велика проїзна

дорога, тоді як дорога — будь-яке місце для проїзду й міс-

це для проходу, навіть дуже вузьке), страх і жах (жах —

це дуже великий страх). Пор. ще: сміливий, відважний, му-

жній; рос. кроткий, незлобивый, покорный, смирный;

англ. big "великий" і large "великий, крупний", happy

"щасливий" і lucky "везучий", to say "сказати", "вимовити"

і to tell "сказати, повідомити"; нім. sprechen "говорити",

reden "осмислено говорити", фр. laisser "покинути, зали-

шити" і quitter "покинути, розійтися, розлучитися", petitt

"маленький, невеликий" і тіпіте "дуже малий, мінімаль-

ний".

Стилістичні (емоційно-ескпресивні) синоніми — сино-

німи, які різняться емоційно-експресивним забарвленням.

Наприклад: їсти і жерти; обдурити, надути, обвести,

облапошити; працювати, трудитися, ішачити; рос.

спать, почивать, дрыхнуть; лицо, лик,рожа, морда; англ.

to die "померти", to pass "відійти"; нім. Gesicht "обличчя",

Antlitz поетичне "обличчя"; фр. visage "обличчя", museau

грубе "морда, пика". Такі синоніми вживаються в різних

стилях мови.

Семантико-стилістичні синоніми — синоніми, які од-

ночасно різняться відтінками значень і стилістичним

забарвленням, тобто поєднують ознаки першої й другої

групи. Наприклад: іти, плестись (повільно, важко; роз-

мовне), перти (інтенсивно; грубе); рос. говорить, раз-

глагольствовать (надто багато; розмовне), ораторст-

вовать (довго, з претензією на красномовність; розмов-

не, іронічне), витийствовать (красномовно; застаріле,

книжне, тепер іронічне), шпарить (швидко, впевнено;

розмовне).

Оскільки ідеографічні, стилістичні й семантико-

стилістичні синоніми різняться відтінками значень і емо-

ційно-експресивним забарвленням, то вони характеризу-

ються різною сполучуваністю і не завжди можуть взаємо-

замінятися. Пор.: вивіз товару й експорт товару, але

тільки вивіз гною на поля (*експорт гною на поля).

У синонімічні відношення слово вступає не в цілому, а

окремими значеннями, тому багатозначне слово може од-

ночасно належати до декількох синонімічних рядів. На-

приклад:

вільний, свобідний, незалежний, непоневолений, са-

мостійний;

вільний, безперешкодний, незаборонений;

2 0 4 Лексика і фразеологія

вільний, невимушений, несилуваний, непримусовий,

неофіційний, природний, безпосередній, натуральний, роз-

кований;

вільний, незайнятий, незаповнений, (про посаду) не-

заміщений, (про місце) вакантний, порожній;

вільний, невузъкий, нетісний, просторий, широкий, без-

країй;

вільний, неодружений, нежонатий, холостий;

англ.

to ask "запитувати, узнавати", to inquire;

to ask "просити", to beg, to request;

to ask "запрошувати", to invite.

Сукупність усіх синонімів певного змісту називають

синонімічним рядом. Члени кожного ряду ідентифікуються

семантично і стилістично відносно домінанти ряду, тобто

слова семантично найбільш простого, стилістично нейт-

рального і синтагматично найменш закріпленого. Домі-

нанта найповніше втілює семантику ряду:

лікар — доктор, ескулап;

говорити — казати, мовити, розмовляти, бала-

кати, гомоніти, гуторити, базікати, варнякати, верз-

ти, патякати, плести, плескати, ляпати, молоти, кле-

пати, мимрити, бубоніти тощо;

англ. hope "надія" — expectation, anticipation.

Синоніми — це багатство мови. Чим краще людина

володіє синонімічними засобами мови, тим краще вона

говорить і пише. Синоніми допомагають точніше висло-

вити думку, передати її різні відтінки, показати ставлен-

ня мовця до предмета мовлення, викликати певну реак-

цію слухача. Українська мова вирізняється серед інших

надзвичайним синонімічним багатством.

Антонімія

АНТОНІМИ (ВІД rp. anti "проти" й onyma "ім'я") — різні за звучанням

слова, які мають протилежні, але співвідносні значення.

Наприклад: день — ніч, жар — холод, радість — горе,

важкий — легкий, падати — підніматися, мало — бага-

то; англ. beautiful "красивий, чудовий" — ugly "пот-

ворний", wealthy "багатий" — poor "бідний", right

"правильно" — wrong "неправильно"; нім. grofi "вели-

кий" — klein "маленький", halt "холодний" — warm "теп-

лий"; фр. Ыапс "білий" — поіг "чорний".

Лексико-семантичні категорії 205

Наведені пари слів мають протилежні значення, що

об'єднуються спільним родовим значенням: для день і

ніч — "час", для жар і холод — "температура", для ра-

дість і горе — "почуття", для важкий і легкий — "вага",

для мало і багато — "кількість", для падати й підніма-

тися — "вертикальне положення".

В антонімічні відношення вступають лише ті слова,

які можуть означати ступінь ознаки (наприклад, від ти-

хий і голосний можна утворити форми тихіший, голосні-

ший, найтихіший, найголосніший), протилежно спрямо-

вані дії (входити — виходити) і точки простору та часу

(верх — низ, рано — пізно, літо — зима).

Розрізняють чотири групи антонімів: контрарні, ком-

плементарні, контрадикторні та векторні.

КОНТРАРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. contrarius "протилежний")

виражають якісну протиставленість і утворюють граду-

альні опозиції. Між ними є проміжний член (хоч би один).

Наприклад:

молодий (чоловік) — нестарий — середніх літ — літ-

ній — старий;

важкий (урок) — нелегкий — середньої трудності —

неважкий — легкий;

нижній (поверх) — середній — верхній.

КОМПЛЕМЕНТАРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. complementum "допов-

нення") доповнюють один одного до родового і є гранич-

ними за своїм характером. У них нема середнього (про-

міжного) члена. Заперечення одного з них дає значення

іншого: істинний — хибний (не+істинний=хибний), жи-

вий — мертвий (не+живий=мертвий).

КОНТРАДИКТОРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. contradictorius "супе-

речливий"): один із членів утворюється за допомогою пре-

фікса не- і не має точної визначеності: молодий — немоло-

дий (середніх літ, літній, старий), дорогий — недорогий

(дешевий, не дуже дешевий тощо).

ВЕКТОРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. vector "той, що несе") вира-

жають протилежну спрямованість дій, ознак, властивос-

тей: в'їжджати — виїжджати, збирати — розбирати,

піднімати — опускати, засвітити — загасити.

Антоніми бувають різнокореневими (любов — нена-

висть, гарний — поганий, швидко — повільно) й одноко-

реневими (прихід — відхід, культурний — некультурний,

революційний — контрреволюційний).

Елементарною одиницею антонімічного протиставлен-

ня, як і в синонімії, є значення слова, через що одне й те

2 0 6 Лексика і фразеологія

саме багатозначне слово може належати до різних антоні-

мічних пар і рядів:

вільний (селянин) — безвільний, панський, кріпак;

вільний (черевик) — тісний, вузький;

вільна (розмова) — вимушена, офіційна;

вільна (держава) — залежна, поневолена;

вільна (аудиторія) — зайнята;

повна (дитина) — худа;

повна (бочка) — порожня тощо.

Крім міжслівної, існує ще внутрішньослівна антонімія,

за якої одне слово поєднує в собі протилежні значення.

Наприклад, укр. позичати має значення "давати в борг" і

"брати в борг" (пор.: у російській мові цим значенням від-

повідають різні слова — одалживать і занимать), слово

напевно поєднує значення "можливо" і "безперечно, точ-

но", слово безцінний має значення "дуже цінний" і "нічого

не вартий"; рос. просмотреть означає "ознайомитися з чим-

небудь, швидко прочитуючи" і "дивлячись, не помітити,

пропустити", а задуть — "запалити" (задуть домну) і

"загасити" (задуть свечу) тощо. Поляризація значень у ме-

жах одного й того ж слова називається енантіосемією (від

гр. enantios "протилежний" і дпута "ім'я, ознака").

Антонімія — важливий стилістичний засіб. Вона є ос-

новою стилістичних прийомів антитези (від гр. antithesis

"протиставлення"), суть якої полягає в зіставленні проти-

лежних явищ, образів для посилення враження (любов і

ненависть, правда і кривда; Бідний піт ллє, а багатий

його кров п'є), та оксиморона (від гр. oxymoron "дотепно-

безглузде"), тобто поєднання контрастних за змістом по-

нять, що разом дають нове уявлення (дзвінка тиша, гаря-

чий сніг, раби волі, багатство бідних, сліпота зрячих,

живий труп тощо).

Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія

Гіперо-гіпонімія (ВІД гр. hyper "над, поверх", hypo "під, внизу" і

onyma "ім'я") - родо-видові відношення в лексико-семантичній сис-

темі.

Наприклад: береза, дуб, клен, явір, сосна — дерево;

троянда, рожа, настурція, тюльпан, нарцис — квітка;

корова, кінь, коза, вовк, лисиця, заєць — тварина.

c2kРодові слова називають гіперонімами, а видові — гі-

Понімами.

Лексико-семантичні категорії 2U І

Гіперо-гіпонімія близька до синонімії. її навіть назива-

ють квазісинонімією (від лат. quasi "ніби, майже, немовби"),

але на відміну від синонімії, яка допускає двосторонню за-

міну в тексті (першого синоніма на другий і навпаки), в гі-

перо-гіпонімії можлива тільки одностороння заміна — за-

міна гіпоніма на гіперонім. Наприклад: Вік знайшов підбе-

резовики =>Він знайшов гриби. Протилежна заміна тут не-

можлива, оскільки гриби можуть бути не тільки підберезо-

виками. Значення гіпоніма є складнішим, ніж значення гі-

пероніма, а представлений ним клас предметів — вужчим.

Гіпоніми включають у себе зміст гіпероніма і протиставля-

ються один одному певними семами. Так, слова троянда,

рожа, настурція, тюльпан у своєму змісті мають спільне

значення "квітка", але кожне з них протиставляється всім

іншим за певними ознаками.

Конверсія (ВІД лат. conversio "зміна, перетворення") - спосіб

вираження суб'єктно-об'ектних відношень в еквівалентних за змістом

реченнях.

Лексична конверсія виражається словами-конверси-

вами.

Конверсией - слова, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні

відношення в лексико-семантичній системі.

Наприклад: Роман купує у Степана книжку о Сте-

пан продає Романові книжку. Сестра молодша від бра-

та оБрат старший від сестри. Тут конверсивами є сло-

ва купувати — продавати, молодший — старший.

Як бачимо, конверсиви представляють у тексті одну й

ту саму дію чи відношення в різних напрямках: від А до В

і навпаки. При заміні одного конверсива іншим суб'єкт і

об'єкт міняються в реченні ролями.

Конверсивами бувають дієслова (давати — брати, пе-

редавати — отримувати, здавати — приймати, здава-

ти — наймати, лякати — боятися), іменники (попе-

редник — наступник, учитель — учень), прикметники (ви-

щий — нижчий, багатший — бідніший), прислівники (кра-

ще — гірше, тяжче — легше), прийменники (над — під).

Якщо гіперо-гіпонімія близька до синонімії, то кон-

версія — до антонімії (конверсивами є і справжні антоні-

ми —прикметники і прислівники, але лише у формі вищо-

го ступеня порівняння). Однак на відміну від антонімів, які

трапляються в тексті разом, конверсиви зіткнутися в од-

Література

ОСНОВНА

1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —

С 104-117.

2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 125-142.

С. 81-104.

174,180-184.

ДОДАТКОВА

С 37-49, 62-75.

111.

144.

С. 111—130.

С. 146—152, 154—164.

С. 467-496.

Харків, 1993.

Запитання. Завдання

Ним значенням слова?

ЧАСТКОВІ СИНОНІМИ — синоніми, які не повністю збігаю-