Методика аеродинамічного обчислення

Креслять безмасштабну розрахункову схему вентиляційних каналів з гратками, поворотами, трійниками, зонтом та іншими елементами [І, рис.14.8]. Схему ділять на ділянки, нумерують їх. На кожній ділянці вказують довжину каналу, розрахункову витрату повітря, розмір каналу.

Рис.3.4. Розгортка вентиляційних і димових каналів. Розрахункова схема вентиляційних каналів (до прикладу 5.1).

 

Аеродинамічний розрахунок системи полягає в знаходженні перетину вентиляційних каналів і типу гратки за заданої витрати повітря. Вентиляційна система пропустить розрахункову витрату повітря, якщо будуть збалансовані витрати тиску в системі (опір системи) за розрахункової витрати повітря з діючим гравітаційним тиском (природною тягою), Па:

 

Р_с = α Р_гр, (3.1)

 

де Р_с - витрати тиску в системі (опір системи), Па;

Р_гр, - діючий гравітаційний тиск (природна тяга);

α – коефіцієнт запасу, приймається 0,85 … 0,9.

В формулі (3.1) гравітаційний тиск взято з коефіцієнтом запасу α = 0,85 … 0,9, тобто з запасом 15 … 10 %, на можливе збільшення опору каналів під час експлуатації, на несталі температури внутрішнього і зовнішнього повітря та ін. Гравітаційну вентиляцію розраховують на такі умови: температура зовнішнього повітря t_з = +5 °С за повного штилю; в житлових приміщенням та вентиляційних каналах повітря знаходиться за стандартних умов (температура t_в = 20°С, атмосферний тиск Р_а = 1-1,325кПа). Вказані умови значно спрощують обчислення. Номограми для обчислення вентиляційних каналів також побудовані за параметрами стандартного повітря.

 

 

Рис3.5. План санітарно-кухонного вузла з вентиляційними і димовими

каналами прямокутного перетину у панельному будинку.

 

Діючий гравітаційний тиск (природна тяга), Па,

 

Р_гр = hq(ρ_з –ρ_в, (3.2)

 

де h – різниця відміток гирла каналу (шахти) або горизонтальної осі дефлектора на шахті і осі вентиляційної гратки, м; q - прискорення вільного падіння,

q = 9,81 м/с;

ρ_з – густина зовнішнього повітря (за розрахунковою температурою t_з = +5°С, дорівнює 1,270 кг/м³;

ρ_в - густина повітря в каналі за стандартних умов,

ρ_в = 1,205 кг/м³.

Витрати тиску (опір) в системі, Па

 

Р_с = Σ(R_і·· l_і·_·β_і + Z_і) (3.3)

 

де R_і ·- питомі витрати тиску на тертя (витрати тиску на 1 м довжини каналу на дільницях повітропроводу), Па/м,знаходять за номограмою [1, рис.14.9];

l_і – довжина дільниці вентиляційного каналу, м;

β_і - поправочний коефіцієнт на жорсткість внутрішньої поверхні каналу [1, рис.14.3];

z_і – витрати тиску в місцевих опорах, Па,

 

Z_і = (Σ ζ_і) Р_шв.і (3.4)

 

Σ ζ_і – сума коефіцієнтів місцевого опору в дільницях (орієнтовні значення в дод. [2, або 1 с.459];

Р_шв.і – швидкісний тиск, Па,

Р_шв.і = 0,5 ρ_в V_і², (3.5)

V_і - швидкість повітря, м/с,

V_і = (3.6)

– розрахункова витрата повітря, м³/г, на дільниці каналу;

- живий перетин каналу, м²;

3600 – перевідний коефіцієнт.

Рис.3.6. План санітарно – кухонного вузла з вентиляційними і димовими каналами у цегляному будинку. Розрахункова схема вентиляційних каналів (до прикладу 5.3)

 

Номограма для знаходження питомої витрати писку на тертя [1,рис.14.9] розроблення для кільцевих стальних повітропроводів. Номограмою можна користуватися і в разі розрахунку каналів прямокутного перетину. Для цього необхідно знати діаметр d_е кільцевого каналу, що еквівалентний каналу прямокутного перетину, м:

d_е = 2аb/(а+b) (3.7)

де а, b – розміри сторін прямокутного каналу.

Виходячи еквівалентного діаметра і швидкості повітря в прямокутному каналі, за номограмою знаходять питомі витрати тиску.

 

Окремий вентиляційний канал обчислюють у такій послідовності:

1. Виходячи з рекомендованої швидкості (дод.1) і заданої витрати повітря, за формулою (3.6) знаходять перетин каналу і приймають його геометричну форму.

2. За формулою (3.3) знаходять опір Р_с´ каналу без вентиляційної гратки.

3. Знаходять діючий гравітаційний тиск за формулою (3.2)

4. Знаходять ту частину гравітаційного тиску, яка припадає на витрати тиску в вентиляційній гратці, Па:

Z_р' = Р_гр - Р_с´ (3.8)

 

5. За формулою (3.4) знаходять розрахунковий коефіцієнт місцевого опору вентиляційної гратки. За дод.3 добирають таку не регулюючу гратку, коефіцієнт місцевого опору якої має значення, що є найближчим меншим за розрахунковий коефіцієнт місцевого опору. Уточнюють опір Z_р дібраної вентиляційної гратки за формулою (3.4).

6. Знаходять опір системи, Па:

Р_с = Р_с´ + Z_р (3.9)

 

7. Знаходять розрахункову витрату повітря в системі, м³/г

 

L = (3.10)

Обчислення виконані правильно, якщо отримаємо співвідношення витрат повітря

 

L ≥ L_p (3.11)

 

Приклад обчислень

 

Приклад. Запроектувати гравітаційну систему вентиляції санітарно-кухонного вузла в панельному чотирьохповерховому будинку (див.рис.3,4). Висота поверху 3,0м. Висота технічного поверху 1,4м. В кухні установлено чотириконфорну газову плиту і проточний газовий водонагрівач. Витрати видаляємого повітря: з кухні – 90 м³/г, з ванного приміщення - 25 м³/г, з вбиральні -25 м³/г, приток повітря неорганізований. Для обчислення приймаємо стандартні параметри повітря в приміщеннях: температура +20ºС, густина 1,205кг/м³.

Рішення. Приймаємо шлакобетонні вентиляційні блоки типу №1-к (див.рис.2) на чотири вентиляційні канали d=152мм. Кожний канал самостійно виходить в атмосферу вище покрівлі на 1,0 м.

Попереднім обчисленням встановлено, що один канал діаметром 152 мм не пропустить витрату повітря 90 м³/г. Тому для кожної кухні приймаємо два канали діаметром 152 мм. Витрати повітря в кожному каналі становлять 45 м³/г.

 

Рис. 3.7. Розгортка вентиляційних каналів. Розрахункова схема

вентиляційних каналів (до прикладу 5.4)

 

Перетин каналу вибрано. Завдання зводяться до знаходження типу вентиляційної гратки і перевірки його пропускної здатності за співвідношенням (3.11). Креслимо розрахункову схему (див.рис.3.4). Ділянка 1а. Витрата повітря L=45 м³/г, діаметр каналу d=152 мм, живий перетин каналу F=0,0181 м², швидкість повітря в каналі за формулою (3.6) V=0,689 м/с (розраховані величини записуємо до таб.1). Швидкісний тиск за формулою (3.5) або за номограмою [1,с.259] Р_шв=0,286 Па, питомі витрати тиску за номограмою R=0,066 Па/м, поправочний коефіцієнт на жорсткість каналу [1,с.258], β+1,17, довжина каналу l=3,0 м.

Витрати тиску на тертя:

 

R · l · β = 0,066 · 3 · 1,17 = 0,232 Па

 

Місцеві опори без гратки (див.дод.2) поворот 90º - 1,3, вихід з каналу з зонтом в атмосферу – 1,3:

Σ' ζ = 1,3 + 1.3 = 2,6

 

Витрати тиску в місцевих опорах без гратки:

 

Z' = (Σ' ζ)Р_шв = 2,6·0,286 = 0,743 Па

 

За формулою (3.3) опір системи без гратки:

 

Р_с '= R_·· l · _·β + z' = 0,232 +0,743 = 0,975 Па

 

Діючий гравітаційний тиск за формулою (3.2) з коефіцієнтом запасу 0,9

 

Р_гр =0,9 hq(ρ_з –ρ_в) = 0,9·3,0·9,81(1,270 – 1,205) = 1,722 Па

 

Витрати тиску в вентиляційній гратці:

 

Z_р' = Р_гр - Р_с´ = 1,722 – 0,975 = 0,747 Па

 

За формулою (43.) коефіцієнт місцевого опору гратки:

 

ζ_р^´ = Z_р'/Р_шв. = 0,747 / 0,286 = 2,6

За дод. 3 вибираємо гратку РК-7, коефіцієнт місцевого опору якої найближчий менший знайденого: ζ_р = 2,0 < 2,6

Уточнюємо витрати тиску в градці:

 

Z_р = ζ_р··Р_шв = 2,0·0,286 = 0,572 Па

 

Повні витрати тиску в системі за формулою (3.9)

 

Р_с = Р_с´ + Z_р = 0,975 +0,572 = 1,547 Па

 

Розрахована витрата повітря за формулою (3.10)

 

L = = 45 = 47,4 м³/г

Співвідношення (3.11) виконано: L, 47,3> 45,0 м³/г.

Приклад. Запроектувати гравітаційну систему вентиляції санітарно-кухонного вузла в панельному п’ятиповерховому будинку (див.рис.3.5). Висота поверху 3,0 м. Висота технічного поверху 2,1м. В кухні установлено чотириконфорну газову плиту і проточний газовий водонагрівач. Витрати повітря що видаляється з кухні, 90 м³/г, з ванного приміщення і вбиральні - 25 м³/г. Приток повітря неорганізований. Для обчислення приймаємо стандартні параметри повітря в приміщеннях: температура +20ºС, густина 1,205кг/м³.

Рішення. Приймаємо шлакобетонні вентиляційні блоки типу №2-п (див.рис.3.2) з прямокутним перетином каналів 115х170 мм. Кожний канал самостійно виходить в атмосферу вище будинку на 1,0 м.

Попередніми обчисленнями встановлено, що один канал перетином 115х170 мм не пропустить витрату повітря 90 м³/г. Тому для кожної кухні приймаємо два канали. Витрати повітря в кожному каналі становлять 45 м³/г.

Перетин каналу вибрано. Завдання зводяться до знаходження типу вентиляційної гратки і перевірки його пропускної здатності за співвідношенням (3.11).

Креслимо розрахункову схему (див.рис.3.5).

Ділянка 1а. Витрата повітря L=45 м³/г, перетин 115х170 мм, живий перетин каналу F =0,0195 м², швидкість повітря в каналі за формулою (3.6) V =0,639 м/с (розраховані величини записуємо до таб.2)

Швидкісний тиск за формулою (3.5) або Р_шв =0,246 Па.

Еквівалентний діаметр каналу за формулою (3.7):

 

d_е = 2аb/(а+b)= 2·115·170/115·170 = 137 мм.

 

За розрахованою швидкістю повітря і еквівалентним діаметром за допомогою номограми [1, с.259] знаходимо питомі витрати тиску R = 0,07 па. Поправочний коефіцієнт на жорсткість каналу β = 1,16 [1, с.259]. довжина каналу l = 3,7 м. Далі обчислюємо за схемою приладу 5.1.

 

Приклад. Запроектувати гравітаційну систему вентиляції санітарно-кухонного вузла у цегляному чотириповерховому будинку (див.рис.3.6). Висота поверху 3,0 м. Висота технічного поверху 2,1м. В кухні установлено чотириконфорочну газову плиту і проточний газовий водонагрівач. Витрати виділяє мого повітря: з кухні- 90м³/г, з суміщеного приміщення ванни і вбиральні - 50 м³/г. Приток повітря неорганізований. Для обчислення приймаємо стандартні параметри повітря в приміщеннях: температура +20ºС, густина 1,205кг/м³(табл.3).

Рішення. Приймаємо перетин вентиляційних каналів: для вентиляції кухні 140 270 мм, спільного санітарного вузла - 140 140 мм. Кожний канал самостійно виводиться вище покрівлі на 1 м. Задача зводиться до підбору вентиляційної гратки і перевірки пропускної здатності каналу за співвідношенням (3.11).

Креслимо розрахункову схему (див. рис. 3.6).

Обчислюємо за схемою прикладу 5.2.

Обчислюємо зведені в табл. 3.

 

 

 

Приклад. Запроектувати гравітаційну систему вентиляції санітарно-кухоного вузла і цегляному шестиповерховому будинку (див. рис.3.7). висота поверху 3,0 м. Висота технічного поверху 2,2 м. В кухні установлено чотириконфорочну газову плиту. Гаряче водопостачання централізоване. Витрати видаленого повітря з кухні становлять 90 м³/г, з ванного приміщення і вбиральні – 25 м³/г.

Рішення. Приймаємо перетин вентиляційних каналів кухні 140 270мм, вентиляційних каналів приміщення ванни і вбиральні – 140х140 мм. Вентиляційні канали з кожного приміщення окремо виводимо на технічний поверх, де вони підключаються до горизонтального збірного колектора (короба), виконаного із гіпсошлакових плит. Зверху на колектор установлюємо витяжну шахту кільцевого перетину із шлакобетону. Гирло шахти закриваємо зонтом. Шахту виведемо вище покрівлі на 1,0 м. Креслимо розрахункову схему. Нумеруємо дільниці.

Далі наведено приблизний розрахунок системи вентиляції. Розрахункова витрата повітря на дільниці 19 (в вентиляційній шахті):

 

L_ш = 90 · 6 + 25 · 6 = 25 · 6 = 840 м³/г

 

Знаходимо розміри колектора за ½ частиною витрати повітря в системі - 420 м³/г. Приймаємо максимальну швидкість повітря в колекторі 0,2 м/с, За такої швидкості повітря витрати тиску в колекторі незначне, тому її можна не враховувати.

Живий перетин колектора за швидкості повітря 0,2 м/с

 

F_кол = 420/3600·2 = 0,58 м²

 

Приймаємо колектор постійного перетину з внутрішніми розмірами 0,8х0,7 (h).

Дільниця 19 (витяжна шахта)

Розрахунок шахти ведемо за витрати повітря з запасом 10%:

 

1,1L₁₉ = 1,1·840 = 924 м³/г

 

Результати обчислень заносимо до табл.4.

Відповідно до рекомендації додатку 1 приймаємо швидкість повітря в шахті 1,0м/с. Знаходимо живий перетин шахти в першому наближенні:

Діаметр шахти

Приймаємо діаметр шахти 0,6 м. Живий перетин шахти

 

м²

Швидкість повітря:

Швидкісний тиск за формулою (3.5)

Питомі витрати тиску на тертя за номограмою[1, рис.14.9] R= 0.018 Па/м.

Поправочний коефіцієнт на шорсткість шахти [ 1, табл.. 14.3] β=1,21.

Витрати тиску на тертя Rlβ = 0,018 · 2,85 · 1,21 = 0,062 Па.

Коефіцієнти на місцевих опорів (дод. 2): трійник симетричної форми ζ _тр = 2,0; вихід в атмосферу з труби з зонтом ζ _з = 1,3. Витрати тиску в місцевих опорах.

 

Z₁₉ = (ζ _тр + ζ _з)·Р_шв = (2,0 + 1,3)·0,496 = 1,638 Па

 

Загальні витрати тиску в шахті

 

Р₁₉ = Rlβ + Z₁₉ = 0,062+1,638 = 1,7 Па

 

Дільниця 1.переріз каналу 140 270 мм, живий переріз каналу F₁=0,0378 м², V₁=0,661 м², швидкісний тиск за формулою (3.5) Р_шв=0,246 Па, еквівалентний діаметр за формулою (3.7) d_l = 184 мм, питомі витрати тиску на тертя R= 0,049 Па/м, β = 1.35, l = 0,65 м.

Витрати тиску на тертя

Rlβ = 0,049·0,65·1,35 = 0,043 Па

 

Коефіцієнти місцевого опору (без гратки): поворот 90º - ζ_n = 1,2, раптове розширення в разі входу в колектор – ζ_вх = 0,4:

 

Σ'ζ = ζ_n +ζ_вх+ 1,2 + 0,4 = 1,6

 

Витрати тиску в місцевих опорах (без гратки)

 

Z' = Σ'ζ·Р_шв = 1,6 ·0,264 = 0.422 Па

 

Витрати тиску на дільниці 1 (без гратки):

 

Р₁^{' =} Rlβ +Z' = 0,043 + 0,422 = 0,465 Па

 

Діючий гравітаційний тиск за формулою (3.2)

 

Р_гр1,19 = 0,9 · 3,8 5 ·9,81(1,27 – 1,205) = 2,209 Па

 

де 3,85 м – різниця відміток гирла шахти і осі гратки.

Витрати тиску в гратці:

 

Z_р ' = Р_{гр 1,19} - Р'_1,19 = 2,209 – 2,165 = 0,044 Па

 

Коефіцієнт місцевого опору гратки:

 

ζ_р' =Z_р' / Р_шв = 0,044/0,264 =0,17

Приймаємо гратку (додю3) РВ-1, ζ_р = 0,12.

Витрати тиску в прийнятій гратці:

 

Z_р = ζ_р ·Р_{шв 1} = 0,12 · 0,264 = 0,032 Па

 

Опір дільниці 1:

 

Р₁ = Р₁' + Z_р = 0,465 + 0,032 = 0,497 Па

 

Діючий гравітаційний тиск на дільниці 1:

 

Р_гр.1 = Р_гр.1-19 – Р_1,9 = 2,209 – 1,700 = 0,509 Па

 

Обчислене витрата повітря на дільниці 1:

 

L₁ = = 90 = 90,7 м³/г

 

Співвідношення (13.1) виконано: 90,7 90 м³/г. Аналогічно розраховується дільниці 2, …., 18.

Знаходимо уточнену витрату повітря у вентиляційній шахті (дільниця 19):

 

= = 90,7 + 91,9 + 92,2 + 90,4 + 101,4 + 91.8 + (27,3 + 29,8 + 31.8 + +29,4 + 33.3 + 36,5)·2 = 934,6 м³/г

L₁₉’ > L₁₉; 934,6 >840 м³/г, що дозволяється.

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1.1.

 

Значення коефіцієнта n, який враховує положення зовнішніх

поверхонь огороджуючи конструкцій по відношенню

до зовнішнього повітря.

 

№ пп	Огороджуючі конструкції	Коефіцієнт, n
	Зовнішні стіни і покриття (у тому числі вентилюємі зовнішнім повітрям), перекриття горищ (з покрівлею із штучних матеріалів) і над проїздами...	1,00
	Перекриття над холодними підвалами, які сполучаються з зовнішнім повітрям; перекриття горищ (з покрівлею з рулонних матеріалів)...	0,90
	Перекриття над неопалюємими підвалами зі світловими пройомами в стінах	0,75
	Перекриття над неопалюємими підвалами без світлових пройомів у стінах, розміщених вище рівня землі.	0,60
	Перекриття над неопалюємими технічними підпіллями, розміщеними нижче рівня землі	0,40

Увага! Втрати або надходження теплової потужності через внутрішні стіни враховують при різниці температур у суміжних приміщеннях більше 3 ºС.

 

Додаток 1.2.

 

Додаток 2.1.

Номенклатура, основні технічні та теплові характеристики

чавунних секційних опалювальних приладів типу МС [9]

 

Тип радіатора	Глибина мм	Площа поверхні секції *, м^2	Номінальний тепловий потік секції * Qмом ,Вт	Коефіцієнт теплопередачі Kн.у, Вт/(м^2∙°С)	Маса секції, кг,не більше
МС-140-108		0,242		10,92	7,5
МС-90-108		0,19		11,28	6,15

 

* Значення визначені при нормованих умовах:

Довжина секції - 108 мм, повна - 588 мм, монтажна висота - 500 мм, к. м. с ξ = 1,6.

 

Додаток 2.2.

Питома теплопередача неізольованих труб [5, с.184]

 

Різниця температур   ti- tв, °С	Питома теплопередача, Вт/м, при dу, мм, сталевих водогазопровідних труб
Горизонтальних	Вертикальних

 

Додаток 2.3.

Показник ступеня n, m і коефіцієнт β1 для радіаторів типу МС-140-108 і МС-90-108 [5, с.185]

 

Витрата теплоносія, кг/с	m	β1
Схема отримання зверху вниз
0,005 … 0,015	0,02	0,96
0,015 … 0,15	0,015	1,0
0,15 … 0,25	0,01	1,004
Схема отримання знизу вгору
0,005 … 0,018	0,12	0,907
0,18 … 0,25	0,04	1,03

 

Примітка. Для схеми підключення зверху вниз n = 1,3, для схеми знизу вгору n = 1,25.

 

Додаток 2. 4.

Усереднені значення коефіцієнтів затікання α уніфікованих вузлів однотрубних систем опалення з одностороннім приєднанням опалювальних приладів [5, с.34]

 

Тип вузла	Ескіз вузла	Діаметр труб, мм	Значення α при схемі подачі води в прилад
Сто-янка   dст	Зами-каюча ділян-ка dзу	Відга-лужень   dотв	З верху до низу	З низу в гору
Чавунний радіатор зі зміщеним замика-ючим ділянкою і кранами регулю-вальними прохідни-ми (КРП)					0,43	0,38
			0,55	0,50
		25/20	0,45	0,42
			0,52	0,5

 

Примітка. Для проточних і проточно-регульованих вузлів з триходовими кранами при встановленні будь-яких опалювальних приладів коефіцієнт затікання α = 1.

 

Додаток 2.5.

Щільність води ρ [кг/м3] при температурах від 70 до110 ° С в системах

водяного опалення

 

t	ρ	t	ρ	t	ρ	t	ρ
	977,81		973,07		968,00		962,61
	977,23		972,45		967,34		961,92
	976,66		971,83		966,68		961,22
	976,07		971,21		966,01		960,51
	975,48		970,57		965,34		959,81
	974,89		969,94		964,67		959,09
	974,29		969,30		963,99		958,38
	973,68		968,65		963,30		951,0

 

Додаток 2.6.

Гідравлічні характеристики труб систем водяного опалення зі штучною циркуляцією води при температурі t = 80 ° С

і щільністю ρ = 972 кг/м3 [5, с.172]

Умов-ний діаметр   dy, мм	Питомий швидкісн-ий тиск   A∙10^-4 Па/(кг/с)^2	,   (кг/с)/(м/с)	Усереднене значення приведеного коефіцієнта тертя λ/ d,м^-1	Характеристика опору   1 м трубы S, 10^-4, Па/(кг/с)^2
При насосній циркуляції	При природній циркуляції
Труби сталеві водогазопровідні звичайні
	1,373	0,192	2,7	2,8	3,674
	0,413	0,348	1,8	1,9	0,755
	0,159	0,555	1,4	1,5	0,230
	0,0508	0,970	1,0	1,1	0,050
	0,0297	1,29	0,8	0,9	0,024
	0,0168	2,16	0,55	0,65	0,0059
Труби сталеві електрозварні
	0,015	2,0	0,57	0,62	0,0088
	0,0035	3,72	0,40	0,45	0,0014
	0,0019	5,28	0,30	0,35	0,00056
	0,00083	7,78	0,23	0,25	0,00019

 

Додаток 2.7.

Наведені коефіцієнти місцевих опорів (к. м. с) ξ_пр і характеристики опору S уніфікованих вузлів приєднання стояка і приладових вузлів з чавунними і сталевими панельними радіаторами стовбчастого типу [5, с. 172]

 

 

Вузол	Ескіз вузла	Діаметр труб, мм	ξпр	S,10^-4, Па/(кг/с)^2
Стійка dст	Зами-каючої ділянки d з.у	Від-га-лу-жень dотв
1 Приєднання до розподільчої (подає) магістралі при   верхньому розташуванні			-	-
	-	-
	-	-
2.Також при нижньому розташуванні			-	-
	-	-
	-	-
3 Приєднання до збірної (зворотної) магістралі з корковим краном			-	-		10,89
	-	-		2,06
	-	-	4,5	0,71
4 Поверхостояк зі зміщеним замикаючим ділянкою і триходовим краном
5 Поверхостояк зі зміщеним примикаючи ділянку із двоходовим краном
6 Поверхостояк міцний нерегульований			-
	-
	-
7 Вузол верхнього поверху при нижньому розподіл та триходовий кран
8 Те ж з двоходовим краном

 

Примітки. -Для вузлів приєднання стояків до розподільної магістралі в чисельнику наведені значення при установці вентиля, в знаменнику - при установці прохідного крана.

-Для вертикальних приладових вузлів у чисельнику наведені значення при прямому відгалуженні від приладу до стояка, в знаменнику - при відгалуженні з відступом (качкою).

 

Додаток 2.8.

Коефіцієнти місцевих опорів ξ (к. м. с) елементів систем водяного опалення [5, с.180; 6, с.338]

Елемент системи водяного опалення	При діаметрі трубопроводу, мм
					50 і більше
Радіатор двоколонний	1,6	1,2	-	-	-	-
Вентиль звичайний з вертикальним шпинделем
Кран прохідний пробковий	3,5	1,5	1,5	1,5	1,5	-
Засувка паралельна	-	-	-	-	-	0,5
Відведення 90 ° гнутий	1,5	1,0	0,5	0,3	0,3	0,3
Скоба	3,0	1,5	0,8	0,6	-	-
Утка гнута, відступ	0,8	0,7	0,6	0,6	0,6	0,6
Не залежить від діаметру трубопроводу
Горизонтальний проточний повітрозбірник	1,5	Віднесено до великої швидкості
Компенсатор П-подібний	2,0
раптове розширення	1,0
Раптове звуження	0,5
Трійник на прямий прохід	1,0
Трійник на прохід з поворотом	1,5
Трійник протиточний	3,0

 

Примітка. Значення к. м. с. Для радіаторів віднесені до швидкості води в відгалуженнях до радіаторів.

 

Додаток 2.9.

 

Усереднені к. м. с ξ трійників при відгалуженні стояків від розподільчих і оборотних магістральних трубопроводів [5, с. 181]

Позначення к. м. с	Місце розташування	ξ при Gотв /Gобщ
0,1	0,1…0,2	0,2…0,3	0,3…0,4	0,4…0,5 і більше
0,9	0,9…0,8	0,8…0,7	0,7…0,6	0,6…0,5 і менше
ξотв	Розподільний трубопровід
Збірний трубопровід			1,5
ξпрх	Розподільний трубопровід	0,2	0,3	0,5
Збірний трубопровід	0,5	0,7	0,2	0,5	3,0

 

Примітка. Прийняті позначення: ξ_отв, G_отв, G_прх, ξ_прх - витрати воли і к. м. с відповідно у відгалуженні і на прохід; G_общ - витрата води в загальному трубопроводі.

 

Додаток 2.10.

Допустимі швидкості руху води, м/с, в системах водяного опалення

Приміщення з припустимим еквівалентним рівнем звуку, дБ	Коефіцієнти місцевих опорів вузла опалювального приладу або стояка з арматурою, приведені до швидкості теплоносія в трубі
До 5
	1,5/1,5	1,1/0,7	0,9/0,55	0,75/0,5	0,6/0,4
	1,5/1,5	1,5/1,2	1,2/1,0	1,05/0,8	0,85/0,65
	1,5/1,5	1,5/1,5	1,5/1,1	1,2/0,95	1,0/0,8
	1,5/1,5	1,5/1,5	1,5/1,5	1,5/1,5	1,3/0,2

Примітка. У чисельнику наведені допустимі швидкості теплоносія при застосуванні кранів пробкових, триходових і подвійного регулювання, в знаменнику - при застосуванні вентилів.

 

Додаток 3.1.

Рекомендовані швидкості повітря, м/с, в каналах за гравітаційної вентиляції

1. Колектори (збірні короби) на технічних поверхах - 0,2

2. Витяжки шахти - 1,0…1,5

3. Вертикальні канали - 0,5…1,0

 

Додаток 3.2

Орієнтовні значення коефіцієнтів місцевого опору (к.м.о.) ζ вентиляційних каналів

Місцевий опір	К.м.о.	Примітка
1.Вхід у канал через жалюзійну градку		Див.дод.3
2.Поворот 90º кільцевого, квадратного і прямокутного каналів	1,2
3.Поворот 90º в разі переходу каналу з прямокутного перетину на кільцевий, і навпаки	1,3
4.Раптове розширення незалежно від форми каналу	0,4	Значення к.м.о. знайдено за швидкістю повітря в каналі меншого перетину
5.Раптове звуження незалежно від форми каналу	0,3	Те саме
6.Трійник витяжний α= 90º а) на приєднання Vб б) на прохід Vп	3,0 0,5	Значення к.м.о обчислено за швидкістю Vз
7.Трійник симетричної форми α= 90º, Vб = 0,5Vз	2,0	Те саме
8.Вихід в атмосферу каналу з зонтом	1,3	Значення к.м.о обчислено за швидкістю Vк в каналі
9.Дефект ЦАГІ	0,64

Список літератури:

 

1.Справочник по инженерно-строительному черчению /Рускевич Н.Л., Ткач Д.И., Ткач М.Н.- 2-е изд. перераб. и доп.- Киев: Будівельник, 1987.-264 с.

2. СНиП II-3-79**. Строительная теплотехника. М.: ЦИТП Госстроя СССР. 1986-32.С изменением № 1 от 27.06.1996г.

3.Изменение № 1 к СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Госстрой Украины, Киев, 1988.-19с.