Теоретично обґрунтувати оптимальну концентрацію поглинального розчину сірчаної кислоти при абсорбції оксиду сірки(VI).

Газоподібний триоксид сірки найбільш повно абсорбується 98,3% сульфатною кислотою, за більшої або меншої концентрації кислоти її здатність поглинати SO3 погіршується. Над кислотою, що містить менше 98,3% H2SO4, в газовій фазі знаходяться пари води, над кислотою, що містить більше 98,3% H2SO4 – триоксид сірки. Повнота абсорбції SO3 в значній мірі залежить і від температури сульфатної кислоти: чим нижча температура, тим вище ступінь абсорбції.

Під час обробки газової суміші, що містить SO3, кислотою концентрацією менше 98,3% H2SO4 частина триоксиду сірки з»єднується із парами води, утворюючи туман сульфатоної кислоти, який погано вловлюється у звичайній абсорбційній апаратурі, і в основному виноситься із викидними газами у атмосферу. При цьому на виході із димової труби видно туман. Чим нижче концентрація сірчаної кислоти і вище її температура, тим більше виділяється з неї парів води, утворюється більше туману і більші втрати SO3.

Під час обробки газової суміші, що містить SO3, кислотою концентрацією більше 98,3% H2SO4 триоксид сірки поглинається не повністю, бо з цієї кислоти виділяються SO3. В цьому випадку викидні гази також виносять в атмосферу частину SO3, який з вологою повітря також утворюєю туман сірчаної кислоти.

Під час абсорбції менш концентрованою кислотою (<98,3% H2SO4) туман утворюється безпосередньо у абсорбері і його видно одразу біля димової труби. В потоці газу, що рухається від входу абсорбера до виходу із нього, частинки газу збільшуються, і набувають білого кольору. Під час зрошення абсорбера більш концентрованою кислотою (>98,3% H2SO4) туман утворюється після змішування викидних газів із вологою повітря і стає помітним на деякій відстані від краю димової труби.В момент утворення частинки туману мають малий розмір і колір туману, спочатку голубуватий, переходить в білий після укрупнення частинок.

Оґрунтувати оптимальний технологічний режим роботи абсорбційного відділення сірчанокислотного цеху.

Газоподібний триоксид сірки найбільш повно абсорбується 98,3% сульфатною кислотою, за більшої або меншої концентрації кислоти її здатність поглинати SO3 погіршується. Над кислотою, що містить менше 98,3% H2SO4, в газовій фазі знаходяться пари води, над кислотою, що містить більше 98,3% H2SO4 – триоксид сірки.

Повнота абсорбції SO3 в значній мірі залежить і від температури сульфатної кислоти: чим нижча температура, тим вище ступінь абсорбції.

Під час обробки газової суміші, що містить SO3, кислотою концентрацією менше 98,3% H2SO4 частина триоксиду сірки з»єднується із парами води, утворюючи туман сульфатоної кислоти.

Під час обробки газової суміші, що містить SO3, кислотою концентрацією більше 98,3% H2SO4 триоксид сірки поглинається не повністю, бо з цієї кислоти виділяються SO3.

Коефіцієнт абсорбції при поглинанні SO3 сульфатною кислотою залежить від концентрації кислоти, температури і швидкості газу в абсорбері. З підвищенням чи зниженням концентрації кислоти від оптимального значення ступінь абсорбції зменшується тим більше, чим вища температура кислоти.

Із зростанням тиску швидкість абсорбції зростає за рахунок збільшення рушійної сили.

 

Дайте фізико-хімічне пояснення механізму «отруйної» дії мишяку на ванадієві каталізатори.

Дія мишяку на ванадієвий каталізатор значно знижує його каталітичну активність. Мишяк поглинається каталізатором і знаходиться у ньому у вигляді As2O5 і KАsO3. за температури 550 ⁰С активність контактної маси в результаті насичення її мишяком знижується до певного рвня і не змінюється при подальшому потраплянні мишяку. При температурі вище 550 ⁰С утворюється летка сполука V2O5 As2O5, що видаляється з контактної маси. Тому при наявності мишяку в обжиговому газі ванадій виноситься з першого шару каталізатору і осідає на наступних шарах утворюючи при цьому корку.