Які країни входять до міжнародної системи страхування цивільної відповідальності автовласника «зелена картка».

а) Країни, в яких кількість автотранспортних засобів перевищує 10 млн. одиниць;

б) європейські країни, а також країни, що мають з ними спільні кордони;

в) країни, в яких населення більш як 7 млн. осіб;

г) країни, в яких установлено правосторонній рух транспортних засобів;

д) країни, які мають власну автомобільно-будівельну галузь.

Хто має право звертатися до страховика з вимогою про виплату страхового відшкодування?

а) Власник (водій) транспортного засобу та/або потерпілі — треті особи;

б) тільки водій транспортного засобу;

в) тільки судовий виконавець;

г) станції технічного обслуговування, які здійснюють ремонт ушкодженого транспортного засобу;

д) свідки дорожньо-транспортної пригоди.

118. До кого має звертатися водій автомобіля-рефрижератора для отри­мання страхового відшкодування відповідно до умов договору обов’яз­кового страхування його цивільної відповідальності у випадку псування товарів, що перевозились, з причини поломки холодильного агрегату?

а) До страховика, що уклав договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності цього автовласника;

б) до покупця;

в) вартість зіпсованих товарів не є об’єктом обов’язкового страхування цивільної відповідальності автовласника;

г) до продавця;

д) до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

119. Страховик має право вимагати компенсації здійснених страхових виплат від водія-винуватця, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у разі:

а) коли страховий випадок стався внаслідок перевищення дозволеної швидкості руху понад 35 км/год;

б) коли дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил обгону;

в) керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння;

г) виїзду на трамвайну колію зустрічного напрямку;

д) коли водій не пройшов черговий медичний огляд.

120. Прибуток від страхової діяльності формується за рахунок:

а) зароблених страхових премій;

б) одержаних комісійних винагород за передання ризиків на перестрахування;

в) доходів від розміщення тимчасово вільних коштів;

г) комісійних винагород страховим посередникам.

121. Частина тарифу, яка призначена для покриття витрат на проведення страхування, називається:

а) брутто-тариф;

б) нетто-тариф;

в) навантаження.

Чи можуть страхувальники брати участь у прибутку страховика?

а) Так;

б) ні;

в) тільки якщо належать до засновників або акціонерів.

123. Плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику відповідно до договору страхування, називається:

а) страховим тарифом;

б) страховою сумою;

в) страховою премією;

г) тантьємою.

124. При страхуванні майна страхова сума не повинна перевищувати його дійсної вартості:

а) на момент укладання договору страхування;

б) на момент настання страхової події.

Чи може страхова виплата бути замінена на компенсацію збитку в натуральній формі?

а) Так;

б) ні;

в) так, якщо це передбачено умовами договору страхування.

126. Норматив витрат на ведення справи з обов’язкових видів страхування встановлюється:

а) страховиком;

б) страхувальником;

в) Урядом;

г) Міністерством фінансів.

127. При переданні ризику на перестрахування комісійні винагороди за перестрахування отримує:

а) перестраховик;

б) цедент;

в) як перестраховик, так і цедент.

128. За наявності кількох страхових полісів зі страхування одного й того самого об’єкта виплата відшкодування в повному обсязі:

а) не відбувається;

б) відбувається тільки з особистого страхування;

в) відбувається тільки зі страхування відповідальності.

129. Назвіть податок, який сплачують страхові компанії:

а) податок на прибуток;

б) податок на додану вартість;

в) податок акцизний збір;

г) податок на транспортні збори.