Оборотні засоби, їх склад,класифікація і структура.

Крім основних фондів кожне підприємство обов’язково повинно мати оборотні фонди та оборотний капітал, тобто оборотні засоби, які є другою складовою частиною виробничих фондів. Недостатня забезпеченість підприємства оборотними засобами гальмує його нормальну діяльність і погіршує фінансовий стан.

Під оборотними фондами розуміють вартісне вираження тих елементів засобів виробництва, котрі цілком споживаються в одному виробничому циклі, повністю переносять свою вартість на собівартість виготовленого продукту, змінюючи при цьому свою натуральну форму і потребують постійного відтворення. В оборотних фондах виділяють три групи (структуру оборотних фондів):

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво;

- витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси – вони необхідні для забезпечення виробництва сировиною та паливом, це сировина, паливо, допоміжні матеріали (горючо-мастильні матеріали, хімреактиви та ін.), запасні частини для ремонту, малоцінний інвентар та інструменти, що швидко зношуються (до 225 грн/од., та стоком служби до 1 року), спецодяг та ін.

Незавершене виробництво – це предмети праці обробка котрих почата і незакінчена, напівфабрикати власного виготовлення, які забезпечують основне виробництво, заготовки, будівельно-монтажні роботи, які незакінчені.

Витрати майбутніх періодів це витрати, що здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному періоді, до них належать витрати на виконання науково-дослідних та раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки, орендну плату.

 

Поряд з оборотними фондами підприємство володіє фінансовим ресурсами, які перебувають у сфері обігу. Таки ресурси створюють фонди обігу.

Фонди обігу забезпечують безперервність процесу виробництва, до них належать: товарно-матеріальні цінності, грошові кошти на рахунковому рахунку в банку, наявні кошти у касі, кошти в розрахунках із замовниками (дебіторська заборгованість), товари відвантажені та надані послуги, залишки готової продукції на складах, відвантажена продукція.

Таким чином, оборотні фонди обслуговують сферу виробництва, а фонди обігу – сферу обігу.

Оборотні засоби класифікують за такими ознаками:

- за місцем і роллю у процесі виробництва: оборотні фонди та фонди обігу;

- за джерелом утворення: власні (усі оборотні фонди, статутний фонд, прибуток, амортизаційний фонд) та позичені (тільки фонди обігу, це різноманітні кредити, позички від інших організацій та установ);

- за способами планування або нормування: нормовані (той мінімум, який необхідний для забезпечення безперебійного функціонування підприємства. Як правило до нормованих відносять всі оборотні фонди в тому числі і виробничі запаси поточні і страхові) та ненормовані (фонди обігу, за винятком готової продукції на складах).

Оборотні засоби підприємства

 

Рис. 1Склад оборотних засобів підприємства.

 

 

Структурою оборотних засобів є відсоткове співвідношення окремих елементів у загальному обсязі оборотних засобів, що залежить від специфіки виробництва. Наприклад в енергетиці більша частина – нормовані оборотні засоби, а незавершеного виробництва нема.

Норми витрат матеріальних ресурсів – це максимально допустимі планові витрати сировини, матеріалів, палива тощо, які можна споживати для виробництва одиниці продукції.

Нормативи витрат – це по елементні складові витрат тих чи інших матеріальних ресурсів, віднесених на фізичну одиницю (складові собівартості)

 

2. Кругообіг оборотних засобів.

Кругообіг оборотних засобів – це безперервний процес обігу коштів у процесі виробництва. Він виникає, коли фонди обігу стають джерелом формування оборотних фондів, а вони, в свою чергу, стають обов’язковою умовою існування фондів обігу. Класична форма кругообігу оборотних засобів визначена в “Капіталі” К. Маркса

 

Для існування підприємства насамперед необхідно мати певний капітал, тобто гроші, яки будуть використані на закупівлю матеріалів, сировини, на формування трудових ресурсів, на придбання основних фондів і т.д., тобто на створення товару, потім товар має бути реалізовано, у результаті підприємство отримає нові гроші. Ці нові гроші знов частково будуть витрачені на відшкодування виробничих затрат (сировину, матеріали і т.д.), а частково – на накопичення і розширення виробництва. І все починається спочатку.

Період, який починається з авансування капіталу на придбання виробничих запасів і завершується поверненням цього капіталу, називається виробничим циклом.

Г - Т - Г¢¢