Максимальна кількість балів за поточну навчальну успішність – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умов виконання навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 65 балів (5 балів × 13 занять = 65 балів).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні теоретичного завдання не менше 50 балів.

Максимальна кількість балів за підсумковий модульний контроль – 80.

МОДУЛЬ № 2. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ

 

Змістовий модуль 5. Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітини.

Тема №1. Біологічна хімія як наука, об’єкти вивчення та завдання біохімії, методи біохімічних досліджень.

Мета заняття. Ознайомити студентів з предметом і завданнями біологічної хімії та її практичним використанням, методами біохімічних досліджень, які використовуються в клінічній практиці. Оволодіти деякими фізико-хімічними методами дослідження біологічно важливих речовин, а також ознайомитися з апаратурою, що використовується в біохімії. Знати фактори, дія яких призводить до похибки біохімічних досліджень.

Актуальність теми. Біохімія – це наука, яка вивчає хімічний склад живих організмів, будову, властивості, локалізацію та роль наявних у них сполук, шляхи їх синтезу та перетворення, а також притаманні живій клітині хімічні процеси, які в сукупності забезпечують обмін речовин та перетворення енергії.

Через біохімію лежить шлях до розв’язання основних питань природознавства і медицини, зокрема, проблеми синтезу білків, довголіття.

У біохімічних дослідженнях використовують сучасні фізико-хімічні, фізичні та математичні методи. Визначення біохімічних показників використовують для діагностики, моніторингу, лікування та профілактики захворювань.

Конкретні завдання.

Ø Знати етапи та закономірності становлення біохімії як фундаментальної медико-біологічної науки та навчальної дисципліни.

Ø Знати принципи методів біохімічних досліджень функціонального стану організму людини в нормі та при патології.

Ø Використовувати результати біохімічного аналізу для оцінки стану певних ланок обміну речовин.

Ø Вміти визначати оптичну густину забарвлених розчинів при різних довжинах хвиль на фотоелектроколориметрі. Правильно інтерпретувати отримані результати.

Теоретичні питання

1. Біологічна хімія як наука. Місце біохімії серед інших медико-біологічних дисциплін.

2 Об’єкти вивчення та завдання біохімії. Провідна роль біохімії у встановленні молекулярних механізмів патогенезу хвороб людини.

3. Зв’язок біохімії з іншими біомедичними науками. Медична біохімія. Клінічна біохімія. Біохімічна лабораторна діагностика.

4. Історія біохімії; розвиток біохімічних досліджень в Україні.

5. Структурно-функціональні компоненти клітин, їх біохімічні функції. Класи біомолекул. Їх ієрархія та походження.

6. Внесок вчених кафедри біохімії Львівського національного медичного університету в розвиток біологічної хімії.

7. Основні методи біохімічних досліджень:

- оптичні методи в біохімії (фотоелектроколориметрія, спектрометрія, спектрофотометрія, флюоресцентний аналіз);

- електрофорез (горизонтальний, диск-електрофорез, ізоелектричне фокусування, імуноелектрофорез);

- хроматографія (афінна, іонообмінна, тонкошарова, газова, гель-хроматографія);

- полярографія;

- манометричний та радіоізотопний методи;

- імуноферментні методи;

- полімеразна ланцюгова реакція, її застосування в наукових і практичних дослідженнях.

8. Принципи забору та збереження матеріалу для лабораторних досліджень. Помилки при проведенні досліджень.

 

Біохімія як наука виникла на основі розвитку органічної хімії, фізіології та медицини. Вона вивчає хімічні процеси, що відбуваються в живому організмі та відрізняють його від неживого. Живі організми характеризуються наявністю структур, що мають складну високо впорядковану будову й здатні до розмноження та обміну речовин із зовнішнім середовищем.

В історії розвитку біохімії можна виділити 4 періоди:

1. Період практичного використання біохімічних процесів для виготовлення їжі, одягу, предметів домашнього вжитку (з давніх часів до XV ст).

2. Нагромадження біохімічних знань (XV ст. до другої половини XIX ст).

3. Виділення біохімії як самостійної науки (друга половина XIX ст. - початок XX ст).

4. Сучасний період, який характеризується вивченням життєвих процесів на молекулярному та надмолекулярному рівнях.