До складу зрошувальної системи входять, як правило, наступні елементи

I. Джерело зрошення (річка, озеро, водосховища, джерела, ґрунтові та міжпластові ґрунтові води, стічні води та ін.) - складовий елемент ЗС, що забезпечує місцевий, дренажний стік, необхідний об’єм та якість води.

Основні вимоги до джерела зрошення:

1 - це придатність (якість) води для зрошення с.-г. культур;

2 – відповідність об’ємів води у джерелі зрошення до потреб (врахувати сезонний та багаторічний режим);

3 – близьке розташування вад зрошуваного масиву.

В цілому при виборі джерела зрошення необхідно виходити із задач раціонального та комплексного використання водних ресурсів та їх охорони від забруднення. Перевагу треба віддавати використанню місцевого стоку.

II. Водозабірна (головна ) споруда (як складова частина водозабору) – призначена для забору води із джерела зрошення та подачі її у водоводи для наступного транспортування та використання відповідно до плану водокористування.

Зрошувальна мережа за задачами, що виконуються поділяється на розподільчу та регулюючу мережі.

I.Розподільча мережа складається із великих постійних каналів або трубопроводів.

1. Магістральний (головний ) канал, трубопровід чи лоток – забирає воду із джерела зрошення і транспортує її до зрошуваної території. Щоб канал або трубопровід міг зрошувати більшу площу, його проводять по командним або по найвищим відміткам території. Він складається із А-В холостої частини – від водозабору до початку розподільчих каналів та В-С робочої частини, де від магістрального каналу входять розподільчі канали.

2. Міжгосподарський розподільчий канал – забирає воду із магістрального каналу та розподіляє між усіма господарствами системи.

3. Господарський розподільчий канал – здійснює забір води із міжгосподарського розподільчого каналу та подача її до кожного окремого господарства.

4. Дільничий розподільчий канал – подає воду до окремої сівозміни (при великих розмірах господарств)

IV.Регулююча мережа – дрібні тимчасові канали, які весною нарізають канало копачами, а восени перед оранкою зарівнюють. Крім земляних каналів регулюючу мережу створюють за допомогою закритих або пересувних трубопроводів.

1. Тимчасові зрошувачі – транспортують воду від дільничного розподільчого до відповідної групи вивідних борозен.

2. Поливні борозни, смуги або чеки, за допомогою яких безпосередньо зрошується поверхня поля.

V.Водовідвідна мережа (водоскидна) повинна з’єднуватись із головним колектором та відповідним водоприймачем.

1. Скидна мережа, що видаляє із зрошуваних площ надмірну поверхневу воду (утворюється при спорожненні каналів, при аваріях, при зливах) та розташовується по зниженим відміткам зрошуваних земель.

2.Дренажна мережа будується на зрошуваних землях із близьким заляганням мінералізованих ґрунтових вод з метою зниження та підтримання заданого РГВ.

Дороги експлуатаційні – забезпечують пересування техніки, підвіз насіння та добрив, транспортування урожаю, служить для над зору за станом і роботою зрошувальних каналів та споруд.

Експлуатаційні будови.

Полезахисні лісосмуги.

Зрошувані землі.

Канали

Найдовший зрошувальний канал в світі – Каракумський в Туркменістані. Рукотворна річка подає живильну вологу Амудар’ї до Каракумської пустелі. Чорні піски – так в перекладі звучить слово “каракуми”. Канал змінив до невпізнанності прилеглі до нього землі і зараз їх пустелею назвати неможливо. Амудар’їнською водою зрошується вже понад півмільйона гектарів. На них збирають багаті врожаї бавовни та інших культур.

По Каракум - річці дорогоцінна вода прийшла в столицю Туркменістану – Ашгабат, де вона використовується для водопостачання та на потреби промисловості. Самопливний канал використовується і як транспортна магістраль на ділянці в 450 км по ньому проходять річкові судна. На чудо-річці розвивається нечуване досі пустинне рибальство.

Будівництво каналу було розпочате у 1954 році. Довжина каналу становить приблизно 1300 км, ширина по верху до 200 м, глибина до 7,5м.

Найдовший зрошувальний канал в Україні – Північно-Кримський. Довжина його магістральної частини 402,6км. Канал простягається від Каховського водосховища на Дніпрі до м. Керчі. Його використання не обмежується тільки зрошенням та обводненням степів Херсонської області та Криму а й забезпечує водопостачання дніпровською водою міст Феодосії та Керчі. Канал побудовано в 1961-71 рр

 

Конструкції каналів:

а — у виїмці; б у напіввиїмці- напівнасипі;; в- у насипі; г- на схилі; 1 —кавальєр; 2 — берма; 3 — дамба; 4 — нагірна канава; 5 — насипний грунт;

6 — корінний грунт

.

Втрати води на зрошувальних системах та протифільтраційні заходи

Втрати води в каналах, підживлюючи ґрунтові води:

- сприяють заболочуванню та засоленню цінних зрошувальних земель;

- збільшують водозбір, розміри головної споруди, каналів та споруд на них, а при машинному зрошенні – витрати енергії;

- збільшують будівельні та експлуатаційні витрати.

Причини втрат води

1.Випаровування з поверхні каналів

2.Несправність ГТС

3.Фільтрація:

а) режим роботи каналу

б) водно-фізичні властивості ґрунтів

в) глибина залягання РГВ.