Курсових, дипломних, магістерських робіт

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ

КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ, МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

З СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Методичні рекомендації

 

 

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № від

 

Запоріжжя

УДК: 37.013.42(076)

ББК: Ч321я73

М367

 

Мацкевіч Ю.Р., Сібіль О.І. Вимоги до написання курсових, дипломних, магістерських робіт з соціальної педагогіки: Методичні рекомендації. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. – 64с.

 

Методичні рекомендації з написання курсових, дипломних, магістерських робіт складені відповідно до Основних вимог до дисертацій та авторефератів дисертацій (Бюлетень ВАК України № 6, 2007р.).

Мета даної розробки – надати допомогу студентам у написанні наукових робіт відповідно ступеню підготовки фахівців, зорієнтувати в оформлені наукових досліджень відповідно до вимог, що ставляться до таких робіт. Рекомендовані студентам спеціальності «соціальна педагогіка» денного та заочного відділення.

 

 

Рецензент: Заверико Н.В.

Відповідальний за випуск: Спіцина Л.В.

 

 

ЗМІСТ

Передмова…………………………………………………………….….4

Курсова, дипломна, магістерська робота в системі

науково-дослідницької діяльності студентів вищого

навчального закладу……………………………………………….……..5

Вибір теми та організація дослідження…………………………........5

Характеристика структурних елементів курсової,

дипломної, магістерської роботи…………………………………..….10

Літературне оформлення курсової, дипломної, магістерської роботи…...23

Підготовка до захисту та захист дипломної та магістерської

роботи……………………………………………………………..….…35

Глосарій…………………………………………………………..……..38

Список рекомендованої літератури……………………………….…..46

Додатки………………………………………………………………….47

ПЕРЕДМОВА

 

Науково-дослідницька діяльність студентів є одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки і виховання спеціалістів з вищою освітою, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності найновіші досягнення науково-технічного прогресу.

Як свідчить практика, залучення до наукової роботи робить для студентів дисципліни, які вивчаються, предметними, стимулюючи їх засвоєння. Причому науково-дослідна діяльність є органічною частиною і обов'язковою умовою успішної роботи вищих навчальних закладів. Студенти не лише отримують найновішу наукову практичну інформацію від викладачів на лекційних і семінарських заняттях, лабораторних роботах і виробничих практиках, а й беруть участь у наукових дослідженнях.

Зміст і структура науково-дослідницької діяльності студентів забезпечує послідовність засобів і форм її проведення відповідно до логіки навчального процесу. Науково-дослідницька робота студентів при виконанні курсової, дипломної й магістерської роботи сприяє формуванню наукового світогляду, оволодінню методологією та методами наукового дослідження; розвитку творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів; формуванню навичок самостійної науково-дослідної роботи; а також здатності застосовувати теоретичні знання у своїй професійній діяльності.

Методичні рекомендації містять матеріал, у якому детально розглянуто процес підготовки курсової, дипломної, магістерської роботи, наведено правила її оформлення. Вони призначені для студентів спеціальності “Соціальна педагогіка”, але можуть бути використані і студентами інших факультетів, які хочуть підвищити культуру своєї наукової роботи.

В методичних рекомендаціях використані позначки, які мають привернути увагу студентів:

 

Gзверніть увагу	?приклади написання
1дивись глосарій	&прочитайте

КУРСОВА, ДИПЛОМНА, МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА В СИСТЕМІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Навчальним планом підготовки фахівців за спеціальністю “Соціальна педагогіка» передбачено підготовку і захист студентами: курсових проектів для отримання кваліфікаційного рівня «бакалавр»; дипломної роботи для отримання кваліфікаційного рівня «спеціаліст»; магістерської роботи для отримання кваліфікаційного рівня «магістр»

Студенти у курсових роботах із загальнотеоретичних та спеціальних дисциплін (1-4 курс) використовують елементи наукових досліджень у формі наукового пошуку, готують огляд літератури і розробляють пропозиції, що містять елементи новизни з теми роботи; узагальнюють передовий практичний досвід, застосовують математичні методи, комп'ютерну та організаційну техніку, інформаційні технології. Проблеми наукового пошуку відображені у курсових роботах студентів, мають знайти своє продовження у дипломній роботі.

У дипломній (магістерській) роботі повинні мати місце елементи дослідницького пошуку, що характеризує здатність і підготовленість студента теоретично осмислити актуальність обраної теми, її науково-прикладну цінність, можливість проведення самостійного наукового дослідження і застосування отриманих результатів у практичній діяльності базового підприємства, за матеріалами якого виконувалось дослідження під час навчальної та виробничої практики або професійної діяльності студентів заочної форми навчання.

РОЗДІЛ 1

ГЛОСАРІЙ

 

Гіпотеза дослідження. Шлях досягнення кінцевого результату складається з гіпо­тетичної (передбачуваної, здогадної) вказівки на очікування кон­кретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження. Гіпотеза є одним із методів розвитку науко­вого знання і вважається головним методо­логічним стержнем будь-якого дослідження. Вона має формуватись як таке припущення, при якому на основі ря­ду факторів можна зробити висновок про існування об'єкта, про зв'язок між явищами або про причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним

Завдання теоретичні спрямовані на вивчення і вияв­лення причин, зв'язків, залежностей, які дозволяють вста­новити поведінку об'єкта, визначити і вивчити його струк­туру, характеристику на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання. Емпіричні завдання вирішуються за допомогою спос­тереження, експерименту, вимірювання, описування.

Експеримент як апробація знання досліджуваних явищ в контрольованих або штучностворених умовах є найважливішою складовою наукових досліджень. Термін «експеримент» означає науко­во поставлений дослід, спостереження досліджуваного яви­ща у певних умовах, що дозволяють багаторазово відтворювати його при повторенні цих умов. Експеримент - важливий елемент наукової практики вважається осно­вою теоретичного знання, критерієм його дійсності. В методо­логічному відношенні експеримент передбачає перехід дослідника від пасивного до активного способу діяльності.

Мета наукового дослідження - всебічне, об'єктивне і ґрунтовне вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв'язків на підставі розроблених у науці принципів і ме­тодів пізнання, а також отримання корисних для діяль­ності людини результатів, упровадження їх у виробництво для підвищення його ефективності

Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об'єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці.

Наукове дослідження - цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів, явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з ме­тою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень. Воно характеризується об'єктивністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю.

Об'єкт наукового дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, на яке спрямована пізнавальна діяльність дослідника.

Предмет дослідження є досліджувані з певною ме­тою властивості, характерні для наукового пізнання, це визначення певного «ракурсу» дослідження як припущен­ня про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми ха­рактеристики об'єкта. Під предметом дослідження розуміється те, що знаходиться в межах об'єкта і завжди співпадає з темою

Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта досліджен­ня в реальній педагогічній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.

Тема - це наукове завдання, яке охоплює певну галузь науково­го дослідження. Вона базується на численних наукових питаннях. Під науковими питаннями розуміють дрібніші наукові завдання, які належать до конкретної галузі нау­кового дослідження. Дослідження з окремих тем можуть бути індивідуальними або проводитись групою наукових працівників протягом одного або ряду років. У кожній темі виділяються наукові питання, які вирі­шуються одним або кількома дослідниками.

Метод (від грецького шлях до чого-небудь) - в найбільш загальному випадку означає засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини.

Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження і відповідає на запитання: «Як пізнавати?».

Загальні методи пізнання Виходячи з того, що кожне наукове дослідження може відбуватись на двох рівнях: емпіричному (коли здійснюється процес накопичення фактів) і теоретичному (на якому здійснюється узагальнення знань), відповідно до цих рівнів загальні методи пізнання умовно ділять на три групи:

Ø методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні й історичні методи);

Ø методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання);

Ø методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, опитування, експертних оцінок, лабораторний експеримент).

Діалектичний метод - фундаментальний, узагальнений. Метод пізнання дійсності. Об'єктивну основу його утворюють найбільш узагальнені закони розвитку матеріального світу. Діалектичний підхід дає змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв'язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою, об'єктивність в оцінюванні дійсності.

Історичний і логічний методи дослідження, які дозволяють мислено відтворити досліджуваний об'єкт у всій його об'єктивній конкретності, уявити і зрозуміти його в розвитку. За допомогою логічного методу дослідник на основі опрацювання, критичного аналізу і формулювання своїх пропозицій розвиває існуючі теоретичні уявлення або висуває нові теоретичні припущення. Історичний метод надає можливість для всебічного дослідження явищ і подій у хронологічній послідовності, щоб відкрити їх внутрішні зв'язки та закономірності розвитку.

Абстрагування - це уявне відвернення від неістотних, другорядних ознак предметів і явищ, зв'язків і відношень між ними та виділення декількох сторін, які цікавлять дослідника. Процес абстрагування проходить два етапи:

1) виділення важливого в явищах і встановлення незалежності або дещо слабкої залежності досліджуваних явищ від певних факторів (якщо об'єкт А не залежить безпосередньо від фактора Б, то можна відволікатися від останнього як несуттєвого).

2) полягає у тому, що один об'єкт замінюється іншим, простішим, котрий виступає «моделлю» першого.

Аналіз і синтез. Аналіз - це метод пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини з метою його детального вивчення. Синтез,навпаки, є наслідком з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле. Аналіз та синтез взаємопов'язані, вони являють собою єдність протилежностей. Залежно від рівня пізнання об'єкта та глибини проникнення в його сутність застосовуються аналіз і синтез різного роду.

Індукція і дедукція. Індукціяявляє собою умовивід від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнень, коли на основі знань про частини предметів класу робиться висновок про клас в цілому. Як метод дослідження індукції - це процес дослідного вивчення явищ, під час якого здійснюється перехід від окремих фактів до загальних положень. Дедукція - це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини. Змістом дедукції як методу пізнання є застосування загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ.

Моделювання - непрямий, опосередкований метод наукового дослідження об'єктів пізнання (безпосереднє вивчення яких неможливе, ускладнене чи недоцільне), який ґрунтується на застосуванні моделі як засобу дослідження. Суть моделювання полягає в заміщенні досліджуваного об'єкта іншим, спеціально для цього створеним. Під моделлю розуміють уявну або матеріально реалізовану систему, котра, відображаючи чи відтворюючи об'єкт дослідження, здатна замістити його так, що вона сама стає джерелом інформації про об'єкт пізнання. Моделі можуть бути фізичні, математичні, природні, достатньо адекватні досліджуваному явищу, процесу.

До методів емпіричного дослідження відносять:

Ø методи накопичення первинної інформації про стан досліджуваного явища (спостереження, порівняння, вимірювання, опитування, експертних оцінок, лабораторний експеримент);

Ø методи статистичного аналізу, що мають цільове призначення - обробку отриманих даних, встановлення залежності кількісних та якісних показників аналізу, інтерпретацію їхнього змісту (кореляційний, факторний аналіз, метод імплікаційних шкал та інші).

Спостереження - це систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження. Як метод наукового пізнання спостереження дає можливість одержувати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень.

При організації спостережень важливе значення має чітке виділення об'єкта, який вивчається, постановка мети, визначення системи спостереження, способів фіксацій його результатів. В якості об'єктів спостереження можуть виступати різні процеси: соціальні, педагогічні, фізичні, технології); та ін. Мета спостереження полягає в переважному зосередженні уваги дослідника на окремих сторонах процесу або діяльності, які вивчаються, наприклад, методиці роботи вчителя, рівні активності учнів у пізнавальній діяльності і т.п. План спостереження забезпечує його систему, допомагає виділити послідовність дій спостерігача, визначити їх тривалість та періодичність.

Метод опитування в усній формі (бесіди та інтерв’ю), а також у вигляді письмового або анкетного опитування. Застосування бесід та інтерв'ю вимагає від дослідника чітко поставленої мети, продуманих основних і допоміжних запитань, створення сприятливого морально-психологічного клімату та довіри, вміння спостерігати за ходом бесіди або інтерв'ю і спрямовувати їх у необхідному напрямку, вести записи отриманої інформації.

Особливості анкетного опитування: можливість охопити велику кількість опитуваних осіб; суворий відбір запитань, однакових для всіх анкетованих; навіть можливість стандартних відповідей; анкетування можуть проводити й інші особи. Цей метод дає можливість широко застосовувати математичні методи обробки результатів анкетного опитування. Анкетування можна успішно використати для отримання інформації про типовість різноманітних явищ у процесі навчання і виховання школярів, причому до використання анкетування з цією метою встановлені вимоги, а саме:

§ підбір запитань, які найбільш конкретно характеризували б явище, що вивчається, і давали надійну інформацію;

§ використання як прямих, так і непрямих запитань (наприклад, "Чи подобається Вам професія вчителя?", "Чи згідні Ви з тим, що професія вчителя найкраща?"). Відповідь на друге запитання дає непрямий вияв ставлення до професії, оскільки вона показує згоду, незгоду або ступінь згоди;

§ виключення підказування у формулюванні запитань;

§ попередження двоякого розуміння значення запитань та ін.

Метод опитування служить меті відбору первинного матеріалу і потребує перевірки та підтвердження іншими методами.

Методи тестування. За допомогою тестів порівнюють знання окремих учнів і класів. Найчастіше результати виконання тесту порівнюються кількістю виконаних завдань за відведений час. Тому особливе значення має забезпечення однакової складності завдань, включених у тест. Для цього варто проводити попередні неодноразові випробування тесту в спеціальних групах і вносити після обробки зміни.

Порівняння - це процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою установлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, притаманного, що може бути властивим двом або кільком об'єктам дослідження. В результаті порівняння дослідник робить певні узагальнення або умовивід за аналогією.

Метод порівняння буде плідним, якщо при його застосуванні виконуються такі вимоги:

§ порівнюватись можуть тільки такі явища, між якими може існувати певна об'єктивна спільність;

§ порівняння повинно здійснюватись за найважливішими, найсуттєвішими (у плані конкретного завдання) ознаками.

Узагальнення - логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей об'єктивних явищ.

Умовивід за аналогією - способом узагальнення коли об'єкти чи явища можуть порівнюватися безпосередньо або опосередковано через їх порівняння з будь-яким іншим об'єктом (еталоном).

Порівняння ж об'єктів з еталоном надає можливість отримати кількісні характеристики. Такі порівняння називають вимірюванням.

Вимірювання - це процедура визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об'єкт. При вимірюванні необхідні такі основні елементи: об'єкт вимірювання, еталони, вимірювальні прилади, методи вимірювання. Цей метод широко використовується в педагогіці, методиці, психології (якість знань підготовки спеціалістів, успішність тощо).

Метод експертних оцінок використовується для отримання змінних емпіричних даних. Проводиться опитування спеціальною групою; експертів (5-7 осіб) з метою визначення певних змінних величин, необхідних для оцінки досліджуваного питання. Експерти підбираються за ознакою їх формального професійного статусу - посади, наукового ступеня, стажу роботи тощо.

Методи статистичного аналізу -кореляційний та факторний аналіз, метод імплікаційних шкал

Кореляційний аналіз - це процедура для вивчення співвідношення між незалежними змінними. Зв'язок між цими величинами виявляється у взаємній погодженості спостережуваних змін. Обчислюється коефіцієнт кореляції. Чим вищим є коефіцієнт кореляції між двома змінними, тим точніше можна прогнозувати значення однієї з них за значенням інших.

Факторний аналіз дає можливість встановити багатомірні зв'язки змінних величин за кількома ознаками. На основі парних кореляцій, отриманих у результаті кореляційного аналізу, одержують набір нових, укрупнених ознак - факторів. У результаті послідовної процедури отримують фактори другого, третього та інших рівнів. Факторний аналіз дає змогу подати отримані результати в узагальненому вигляді.

Метод імплікаційних шкал - це наочна форма виміру та оцінки отриманих даних, які градуюються за кількістю або інтенсивністю ознак. Шкали класифікуються за типами або рівнем виміру. Прості шкали дають однозначну оцінку тієї чи іншої ознаки. Серію шкал (так звану батарею) можна перетворити в єдину шкалу значень окремих ознак. Ця процедура називається шкалюванням.

Педагогічний експеримент - являє собою комплексний метод дослідження, і поєднує методи спостереження, усного й письмового опитування, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду та ін. Ці складові педагогічного експерименту на переломному етапі дослідження дозволяють виявити початковий стан проблеми, а потім об'єктивно і доказово перевірити правильність гіпотез. Педагогічний експеримент поділяють на констатуючий, формуючий і контрольний.

 

& СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Валеев Г.Х., Методология и методы психолого-педагогического исследования [Электронный ресурс]: Учебное пособие для студентов 3-5-х курсов педагогических вузов по специальности "031000 - Педагогика и психология".– Стерлитамак гос. пед. ин-т, 2002.– 134 с.– Режим доступа: http://ebooks.zsu.zp.ua/files/2007/06/edu_29sept2006_174.rar

2. Закон України «Про вищу освіту» /Науково-практич­ний коментар під ред. Міністра освіти і науки України Кременя В.Г. - К. - 2002. - 322 с

3. Девятко И. Ф., Методы социологического исследования [Электронный ресурс].– Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 1998.– 208 с.– Режим доступа: http://ebooks.zsu.zp.ua/files/2007/06/edu_29sept2006_299.rar

4. Дудченко А.А. Основи научных исследований. Учебное пособие / А.А.Дудченко и др. - К.; Т-во «Знання», КОО, 2000. - 114 с.

5. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. - К.; 1997.-56

6. Новикова С.С. Социологические и психологические методы исследований в социальной работе [Электронный ресурс]: учебное пособие для высшей школы/ Новикова С. С. Соловьев А.В. - М.: Академический Проект: Гаудеамус, 2005.– 250 с.– ("Gaudeamus").– Режим доступа: http://ebooks.zsu.zp.ua/files/2007/12/soc_i_psyh_metod_issled0vania_v_soc_rabote.djvu; http://ebooks.znu.edu.ua/files/2008/06/soc_i_psih_metody_v_soc.rabote.djvuСидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень. - К.: 2000. - РНКЦ «ДІШТ», 2000. - 259 с.

7. Цехмістрові Г.С. Основи наукових досліджень. Навч. Посібник. – К.: Видавничий дім «Слово», 2003 – 240 с.

8. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. Підручник. -К.: Знання-прес, 2002. - 295 с.

 

 

Додаток А

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему: ПРОФІЛАКТИКА ПРОТИПРАВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ

 

 

Виконав Шевченко Наталія Юріївна

Ст. групи 1161-8 Н.Ю.Шевченко

(підпис)

Керівник___________________________________________________

(посада) (дата, підпис) (П. І. Б.)

 

 

Запоріжжя

Додаток Б

 

ДО ЗАХИСТУ ДОПУЩЕНИЙ

Зав. каф. ____________________

(назва кафедри)

_____________________________

_____________________________

(посада, прізвище, ініціали завідуючого)

_____________________________

(дата, підпис)

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: ПРОФІЛАКТИКА ПРОТИПРАВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ

 

 

Виконав Шевченко Наталія Юріївна

Ст. групи 1161-8 Н.Ю.Шевченко

(підпис)

Керівник___________________________________________________

(посада) (дата, підпис) (П. І. Б.)

Нормоконтролер_____________________________________________

(посада) (дата, підпис) (П. І. Б.)

 

Запоріжжя

Додаток В

 

Запорізький національний університет ____________

(назва ВНЗу)

Факультет соціальної педагогіки та психології кафедра проблем керування та соціальної педагогіки

Спеціальність соціальна педагогіка

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. каф. __________________

(назва кафедри)

______________________

____________________________

(посада, прізвище, ініціали завідуючого)

______________________

(дата, підпис)

ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТОВІ

_____ ___Шевченко Наталії Юріївні____________________

(прізвище, ім.»я, по-батькові студента)

1. Тема роботи Профілактика протиправної поведінки серед підлітків____________________________________________________ затверджена наказом по університету від «____»_________ 20___ р. № ______

2. Термін здачі студентом закінченої роботи __________________

3. Вихідні дані до роботи матеріали соціально-педагогічної практики, курсової роботи з соціальної педагогіки ________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити) визначити умови та фактори, які детермінують протиправну поведінку підлітків; розглянути систему профілактичної роботи; розробити структуру та зміст соціально-педагогічного тренінгу з профілактики протиправної поведінки серед підлітків та проаналізувати його ефективність.

5. Перелік графічного матеріалу (із точним зазначенням обов'язкових креслень) таблиця "Система профілактики протиправної поведінки у навчальному закладі"; діаграми з результатами дослідження.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назва етапів дипломної роботи	Термін виконання етапів дипломної роботи	Примітка
	Збір та систематизація матеріалу	жовтень, листопад	виконано
	Написання вступу	грудень	виконано
	Написання першого розділу	січень	виконано
	Написання другого розділу	лютий	виконано
	Написання висновків	березень	виконано
	Оформлення додатків	квітень	виконано
	Оформлення роботи, рецензування	травень	виконано
	Захист	червень

Студент-дипломник ______________________

(підпис)

Керівник роботи _________________________

(підпис)

 

Додаток Г

 

РЕФЕРАТ

 

 

Дипломна робота: 74 с., 3 таблиці, 1 рисунок, 65 джерел, 2 додатки.

Об'єкт дослідження: система профілактики протиправної поведінки підлітків.

Предмет дослідження: засоби соціально-педагогічного впливу на підлітків у формуванні правосвідомої поведінки.

Гіпотеза дослідження: рівень інформованості щодо правосвідомої поведінки зростає при використанні інтерактивних методів впливу на підлітків.

Мета дослідження: визначити рівень впливу соціально-педагогічного тренінгу як інтерактивної форми навчання на формування правосвідомої поведінки підлітків.

Методи дослідження: теоретичний аналіз джерел, проектування, спостереження, інтерв'ювання, опитування, вивчення особових справ, соціальних карт, конвент-аналіз, проективна методика, асоціативна методика.

Наукове значення роботи полягає у комплексному підході до профілактики протиправної поведінки підлітків, що включає не лише інформування про наслідки такої поведінки, а й передбачає формування навичок соціальної компетенції.

Практичне значення роботи полягає у розробці тренінгових занять з формування правосвідомої поведінки підлітків.

Галузь використання: загальноосвітні школи, навчально-виховні та лікувально-виховні заклади для неповнолітніх правопорушників, служба у справах неповнолітніх, кримінальна міліція у справах неповнолітніх, приймальники-розподільники для неповнолітніх, притулки, центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх, виховно-трудові колонії.

ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА, ПРОТИПРАВНА ПОВЕДІНКА, ДЕЛІНКВЕНТА ПОВЕДІНКА, ПРОФІЛАКТИКА ПРОТИПРАВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ, ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ, СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ.

Додаток Д

ЗМІСТ

Вступ.....................................................................................................Розділ 1. Теоретичні засади соціальної допомоги людям із психічними захворюваннями............................................................. 1.1. Специфічні потреби людей із психічними захворюваннями.................................................................................. 1.2. Визначення та сутність поняття соціальної допомоги людям із психічними захворюваннями......................................................... Розділ 2. Зміст та напрямки соціальної допомоги людям із психічними захворюваннями............................................................ 2.1. Аналіз соціально-педагогічного експерименту з визначення особливостей соціального функціонування та якості життя людей із психічними захворюваннями............................................. 2.2. Програма соціальної допомоги людям із психічними захворюваннями.................................................................................. Висновки.............................................................................................. Список використаних джерел............................................................ Додатки.................................................................................................

 

Додаток Е

Приклад оформлення рисунків

Рисунок Е.1. – Самооцінка готовності студентів-соціальних педагогів використовувати методи кількісного та якісного аналізу.

Додаток Ж

Приклад оформлення таблиць

Таблиця Ж.1.

Частота розподілу видів діяльності на різних етапах діагностики

(N = 26)

Етапи	Види діяльності	Частота відповідей, %
Підготовчий	Підбір методик
Поява соціальної проблеми
Попереднє ознайомлення з об’єктом, визначення його сильних та слабких сторін
Визначення об’єкта та предмета діагностики
Вивчення попереднього досвіду
Збір та аналіз даних про соціальну ситуацію
Спостереження
Визначення ступеня взаємозв’язку еталонного та реального стану об’єкта
Прогнозування можливого розвитку об’єкта
Етап проведення діагностики	Реалізація діагностичних методів та методик
Спостереження
Збір та аналіз даних про соціальну ситуацію
Визначення ступеня взаємозв’язку еталонного та реального стану об’єкта
Вивчення попереднього досвіду
Постановка соціального діагнозу
Визначення об’єкта та предмета діагностики
Підбір методик
Поява соціальної проблеми
Попереднє ознайомлення з об’єктом, визначення його сильних та слабких сторін
Аналіз та узагальнення	Інтерпретація результатів діагностики
Прогнозування можливого розвитку об’єкта
Постановка соціального діагнозу
Визначення ступеня взаємозв’язку еталонного та реального стану об’єкта
Спостереження

Додаток И

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ахмерова Д.Ф. Проблема формирования готовности студентов педагогического колледжа к педагогическому общению [Электронный ресурс] // Вестник ТГПУ. Серия: ПЕДАГОГИКА, 2007. – Выпуск 7 (70). – С. 148 – 150. – Режим доступу до журн.: http://vestnik.tspu.ru/files/PDF/articles/ahmerova_d._f._148_150_7_70_2007.pdf

2. Бодров В.А. Психология профессиональной деятельности. Теоретические и прикладные проблемы / Василий Алексеевич Бодров. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2006. – 623 с.

3. Бродовська В.Й. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові: Словник / Бродовська В.Й., Патрик І.П., Яблонко В.Я. – 2-е видання. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 224 с.

4. Войченко А.П. Организация учебно-воспитательного процесса в педвузе как средство формирования профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности (на материале преподавания пед. дисциплин и пед. приктики в нац. группах фак. рус. яз. и литературы): автореф. дис.. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01. «Общая педагогика, история педагогики и образования» / А.П. Войченко. – Фрунзе, 1980. – 25 с.

5. Маркова А.К. Пути исследования мотивации учебной деятельности школьников / А.К.Маркова // Вопросы психологии. – 1980. – № 5. – С. 47–59.

6. Никитина Н.И. Методика и технология работы социального педагога: учеб. пособие для студентов пед. училищ и колледжей, обучающихся по специальности «Соц. педагогика» / Н.И. Никитина, М.Ф. Глухова. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. – 399 с.

Додаток К

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ

З СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Методичні рекомендації

 

Рецензент: Заверико Н.В.

Відповідальний за випуск: Спіцина Л.В.

Корректор: Мацкевіч Ю.Р., Сібіль О.І.

[1] Під ресурсами Інтернету розуміються не реферати або курсові роботи, опубліковані авторами у всесвітній «павутині» Якщо виявляється, що студент «скачав» свою роботу з Інтернету, то для нього науковий керівник за своїм розсудом міняє тему. Звичайно подібні речі відбуваються в останні місяці семестру, і на роботу над новим проектом залишається вкрай мало часу.

Не є джерелами для курсової роботи сайти, на яких поміщені різного роду курси лекцій. Як правило, це анонімні публікації. А для наукового посилання на який-небудь матеріал важливою умовою є персоніфікація авторства або репутація видавництва. Часто в Інтернеті виникають сайти, наукова компетенція авторів яких викликає, м'яко говорячи, сумнів.

 

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ

КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ, МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

З СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Методичні рекомендації

 

 

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № від

 

Запоріжжя

УДК: 37.013.42(076)

ББК: Ч321я73

М367

 

Мацкевіч Ю.Р., Сібіль О.І. Вимоги до написання курсових, дипломних, магістерських робіт з соціальної педагогіки: Методичні рекомендації. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. – 64с.

 

Методичні рекомендації з написання курсових, дипломних, магістерських робіт складені відповідн