Розраховуємо необхідну площу робочої арматури фундаменту.

Переріз (примикання нової консолі):

h₀₁=h-a=900-50=850мм.

Згинальний момент:

M₁==0125·P_S·(l-l₁)²·b=0.125· 161,26•(2,5-1,1)²·1=39,508кНм

=403,14/1·2,5=161,26 кПа.

= =229,54мм.²

Виконуємо перевірку напружень на підошві фундаменту:

Навантаження від ваги ф-у:

V = 0,4·2,5+0,8·1,6+2·0,5·1,0=3,19 кН

=25т/ м

N = 25•3,19=79,75м

Навантаження від ваги грунту на уступах ф-у:

N =19,01•(2,15·2,5- 3,19-0,25) = 36,78 кН

N =403,14кН,

Сумарне навантаження на підошві ф-у:

N = N + N + N = 403,14+79,75+36,78=519,67 кН

Середнє напруження на підошві ф-у:

= N / =519,67/2,5·1= 207,87кПа≤215,79кПа

Умова виконується.

8. Виконуємо розрахунок осідання фундаменту:

S= A • b ( /E)=0.85•2,5•207,87/11.8•10 =0.037м=3,7см

S =3,7 10см (осадка не перевищує допустиме значення)

4. Підсилення фундаментів неглибокого закладання буро набивними палями.

Підсилення стовпчастого фундаменту буронабивними палями.

Необхідно влаштувати буроін'єкційні палі, оберемо палі діаметром 300 мм, довжиною 13м.

Кінець палі знаходиться в ІГЕ-3 – піску дрібному (заходить на 4,45м).

Розрахункові навантаження на рівні підошви фундаменту:

∑N _I^II= 3724.8 кН/м.

Визначаємо навантаження, яке сприймає старий фундамент:

N _f^II=3724.8·0.5=1862.4 кН.

Визначаємо навантаження, що передається на палі:

ΔN=3724.8-1862.4=1862.4 кН/м.

∑N _n^I=1862.4·1.2=2234.88 кН/м.

Визначаємо несучу здатність палі по грунту:

F_d=γ_C(γ_CR·R·A+u·∑γ_CF·f_I·h_i),

де А – площа опирання на грунт палі, що приймається рівною площі поперечного перерізу палі, А=πd ²/4, м ²;

и – зовнішній периметр поперечного перерізу палі, и = πd, м;

γ_C – коефіцієнт умов роботи палі в грунті, що приймається γ_C=1,0;

γ_CR- коефіцієнт умов роботи грунту під нижнім кінцем γ_CR=1,0;

R – розрахунковий опір під нижнім кінцем палі, кПа;

γ_CF – коефіцієнт умов роботи грунту по бічній поверхні, γ_CF = 0,9;

f - розрахунковий опір шару грунту.

Розрахунковий опір під нижнім кінцем палі для піщаного грунту на глибині 11,85м від поверхні визначається за формулою:

де α₁, α₂, α₃, α₄ - коефіцієнти, які залежать від кута внутрішнього тертя φ ₁, на який спирається вістря палі;

α₁ =23,69;

α₂ =44,23;

α₃ =0,585;

α₄ =0,272;

=15,68 кН/м³;

=16,46 кН/м³;

d – діаметр палі;

h – глибина розміщення нижнього кінця палі;

кПа.

Визначаємо величини опору на бічній поверхні f для відповідних розрахункових шарів:

1) для суглинку ІГЕ-2:

h ₁=2м,

H ₁=6.85м,

f ₁=42,85 кПа;

2) для суглинку ІГЕ-2:

h ₂=2 м,

H ₂=8,85 м,

f ₂=44,85 кПа;

3) для суглинку ІГЕ-2:

h ₃=0,55 м,

H ₃=10,125 м,

f ₁=46,125 кПа;

4) для піску дрібного ІГЕ-3:

h ₄=2 м,

H ₄=11,4 м,

f ₁=47,4 кПа;

5) для піску дрібного ІГЕ-3:

h ₅=2 м,

H ₅=13,4 м,

f ₅=49,4 кПа;

6) для піску дрібного ІГЕ-3:

h ₆=0,45 м,

H ₆=14,625 м,

f ₆=50,625 кПа.

Тоді несуча здатність палі:

F_d=1,0·(1,0·1052,3·0,07065+0,942·(2·42,85+2·44,85+0,55·46,125+2·47,4+2·49,4+0,45·50,625))=

=467,3 кН.

Визначаємо несучу здатність однієї палі:

кН.

Визначаємо необхідну кількість паль:

, приймаємо 14 паль.

V = 14,244 м

=25 т/м

N = 25•14,244=356,1 кН.

Навантаження від ваги грунту на уступах ф-у:

N =19,01•(2,15·5,1²- 14,244) = 792,34кН

Сумарне навантаження на підошві ф-у:

N = N + N + N = 2234,88+356,1+792,34=3383,32 кН.

∑N _n^I=1.2·3383,32=4060 кН/м.

Перевіряємо допустимість навантаження на одну палю:

N=4060 кН <N _Р=333,8·14=4673,2 кН.

Умова виконується.