Навчання інтонації іноземної мови

 

Інтонація являє собою комплекс просодичних засобів, складну єдність таких компонентів як

- мелодія,

- фразовий наголос,

- логічний наголос,

- ритм,

- тембр,

- інтонація.

Умови навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах обмежують завдання навчання інтонації оволодінням її основними компонентами, а саме:

мелодією, фразовим та логічним наголосом (останній має вирішальне значення для спілкування) і паузацією при нормальному темпі мовлення.

 

Метою навчання інтонації є формування:

1) рецептивних ритміко-інтонаційних навичок, або "інтонаційного слуху" в аудіюванні;

2) продуктивних ритміко-інтонаційних навичок (в говорінні та при читанні уголос). Важливо зазначити, що процес навчання інтонації повинен передбачати нероздільне формування обох груп навичок. Проведені експерименти свідчать, що значного поліпшення продукції інтонаційних моделей можна досягти за умови цілеспрямованого тренування в їх рецепції.

Інтонаційні навички — це мовленнєві навички: мовлення є ситуативним за своєю природи й наша інтонація завжди залежить від мовленнєвої ситуації: з ким ми розмовляємо, де ми знаходимось, який комунікативний намір ми хочемо здійснити за допомогою інтонації. Насамперед це стосується таких компонентів інтонації як логічний наголос і мелодія. Обидва компоненти можуть змінювати висловлювання. The book is on the ‘table. The ‘book is on the ‘table. The book is on the table, isn’t it?

Зміна мелодії також може змінити зміст висловлювання.

Так, в англійській мові з дієсловом у наказовому способі в залежності від кінцевого тону може виражати наказ (спадний тон) або прохання (висхідний тон). Наприклад:

Take a \seat, please. Take a /seat, please.

Ознайомлення учнів з новими інтонаційними моделями

 

Завдання вчителя на цьому етапі — продемонструвати нову інтонаційну модель та її комунікативне значення в різних ситуаціях мовлення. Так, щоб продемонструвати Інтонаційну модель наказу та прохання, вчитель віддає різні розпорядження учням, використовуючи спочатку спадний тон, а потім — висхідний. /Go to the blackboard. \Go to the blackboard. / Sit down. \Sit down.

Паралельно він пояснює комунікативне значення (у першому випадку — наказ, у другому — прохання). Після першої демонстрації обох моделей потрібно записати їх на дошці, вдаючись до мінімального графічного відтворення Інтонаційної Моделі.

Далі необхідно послухати невеличкі діалоги у звукозапису, де трапляються нові Інтонаційні Моделі, що сприятиме становленню такої ознаки як гнучкість.

T.Go to the blackboard, Olya.

P.Yes, teacher.

T.Thank you. Go back to your desk.

 

Потім слід перейти безпосередньо до автоматизації дій учнів новими ІнМ, щоб сформувати такі ознаки навички як автоматизованість та сталість

 

Автоматизація дій учнів з новими інтонаційними моделями

Так само, як і в процесі автоматизації дій учнів з окремими звуками, використовуються вправи

1) на рецепцію інтонаційних моделей

2) вправи на репродукцію інтонаційних моделей. У зв'язку з мовленнєвим характером інтонаційних навичок при навчанні необхідно виконувати умовно-комунікативні вправи.

 

Вправи на рецепцію інтонаційних моделей

 

Вправи цієї групи призначені для розвитку інтонаційного слуху і мають такі ж види, як і вправи для розвитку фонематичного слуху:

- вправи на впізнавання ІнМ,

- на диференціацію ІнМ

- ідентифікацію.

Проте, на відміну від вправ для розвитку фонематичного слуху, вони мають умовно-комунікативний характер, що слід відобразити у завданні до вправи. Наведемо приклади завдань до вправ на рецепцію ІнМ.

 

Вправи на впізнавання

 

Послухайте розпорядження, які батьки дають своїм дітям. Підніміть руку (сигнальну картку), коли ви почуєте, що розпорядження зроблене у формі прохання.

1) Water the flowers, / please.

2) 2) Go /shopping, please.

3) 3) Clean the \room, please. Etc.

4)

Вправи на диференціацію

 

Послухайте розпорядження, які дають дітям батько й мати.Вирішіть, чи обидва вони звертаються до дітей з проханням. Якщо так, поставте знак “+” біля відповідного номера, якщо ні — знак "-". Наприклад:

1) Mother: Go \shopping, please.

Father: Clean the /room, please.

2) Mother: Read the /book, please.

Father: Read the /book, please. Etc. (Ключ: 1+,2-)

 

Вправа на ідентифікацію

 

Послухайте розпорядження, які дають батьки. Визначте, де вони звертаються до дітей з проханням (П), а де з наказом (Н). Зробіть відповідні позначки біля номера кожного розпорядження.

Дітям роздаються контрольні картки для виконання завдання.

Результат перевіряється за ключем. При наявності помилок фонограма з розпорядженнями прослуховується знову.

У такий же спосіб діти можуть визначити, в якому настрої були співрозмов­ці, впевнений чи ні був диктор у своїх твердженнях, чи ввічливі були діти, звертаючись до свого товариша, тощо.