Вправи на репродукцію звуків

 

Ефективність цієї групи вправ значно зростає, якщо перед репродукцією зразка учні мають змогу ще раз його почути, незалежно від того, чи вивчається новий матеріал, чи повторюється вже засвоєний.

Матеріалом для репродуктивних фонетичних вправ служать

1) окремі звуки [w]

2) сполучення we

3) слова what when where

4) словосполучення white window

5) фрази This is a wide white window

 

Це головним чином рецептивно-репродуктивні (некомунікативні та умовно-комунікативні) вправи.

В некомунікативних імітативних вправах доцільно звертати увагу учнів на певні характеристики звука (довготу, наголос, аспірацію тощо), що робить імітацію свідомою.

Інструкція: Прослухайте і повторіть слова зі звуком [t]

Two, table, twenty,

На рівні умовно-комунікативних вправ можна використати такі їх види:

- імітація ЗМ,

Інструкція: Якщо ви згідні з тим, що я говорю, підтвердіть

This is a desk

Yes, this is a desk

- підстановка у ЗМ,

Інструкція: Назвіть предмети, які знаходять в класі.

This is a desk

a blackboard This is a blackboard.

- відповіді на запитання — лаконічні та повні.

Is this a desk or a table? This is a table

 

У рецептивно-репродуктивних вправах об'єктом засвоєння може бути окремий звук або можуть контрастуватися два чи три звуки.

Приклади вправ.

1) Прослухайте слова (словосполучення, фрази) із звуком [t]. Повторіть їх, звертаючи увагу на положення язика на алвіолах.

(Некомунікативна вправа на свідому імітацію нового звука, якій передує слухання.) [t] it, lit, sit. Sit still. It is a tree.

2) Послухайте пари слів, словосполучення, фрази із звуками [t] та [d].

Повторіть їх, звертаючи особливу увагу на те, що одна з них глуха, інша дзвінка. To-do, lit-lead, seat-seed, tie-die.

(Некомунікативна вправа на свідому імітацію звуків, що контрастуються. Імітації передує слухання.)

Для особливо важких звуків цим вправам можуть передувати вправи на так звану беззвучну артикуляцію — "гімнастика" язика і губ, наприклад:

— округлити губи/розтягнути губи; fur, turn, first, her.

— кінчик язика притиснути до нижніх зубів/альвеол тощо.

3) Послухайте мої твердження. Якщо вони правильні, підтвердіть їх.

(Умовно-комунікативна вправа на слухання та імітацію.). This is a table-Yes, this is a table. This is a book-No this is not a book.

4) Дайте лаконічні/повні відповіді на мої запитання (до малюнка, предметів, погоди тощо). (Умовно-комунікативна вправа - відповіді на запитання.)

Наведені вище та аналогічні до них вправи використовуються на всіх ступенях навчання іноземної мови у школі. Але призначення їх дещо відрізняється залежно від ступеня:

на початковому ступені основна мета вправ — формування слухо-вимовних навичок учнів, тому питома вага усіх фонетичних вправ досить значна порівняно з іншими вправами.

На середньому та старшому ступенях ці вправи націлені на підтримку та вдосконалення навичок вимови, а також на запобігання помилкам. Відповідно ці вправи рекомендується виконувати при засвоєнні нового матеріалу перед виконанням вправ в усному мовленні та читанні вголос. Згідно із зазначеною метою на початку уроку необхідно проводити так звані "фонетичні зарядки", що включають новий навчальний матеріал.

 

Крім спеціальних вправ для формування та вдосконалення слухо-вимовних навичок учнів, широко використовується заучування напам'ять скоромовок, приказок, римівок, віршів, діалогів, уривків з прози, а також вголос уривків текстів з підручника. Всі ці види роботи спрямовані на навчання учнів правильної вимови.

 

Зазначимо, що робота зі згаданим матеріалом передбачає дві стадії її виконання.

1) Спочатку текст розучується під керівництвом учителя або з фонограми.

2) Після цього проводиться робота з розвитку швидкості приговорювання уривка тексту чи вірша, з тим щоб досягти і безпомилковості мовлення учнів, і швидкого темпу. Заучування напам'ять приводить до позитивних результатів тільки за умови безпомилкової і швидкої матеріалу, що заучується.