ТОП 10:

Кафедра туризму і готельного господарства



Факультет менеджменту

Кафедра туризму і готельного господарства

 

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

 

З дисципліни «МОНІТОРИНГ СВІТОВОГО РИНКУ ГОТЕЛЬНИХ ТА РЕСТОРАННИХ ПОСЛУГ»

 

Виконав:

студент (ка) 4- го курсу

МГКТС-4

Павлова Ю.В

Перевірив:

Викладач

к.е.н., доц. Н.М. Богдан

 

 

Харків 2016

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Тема дослідження(3)- Стан та перспективи України на світовому ринку готельних і ресторанних по­слуг.Основні проблеми розвитку ринку готельних і ресторанних по­слуг в Україні.

Мета дисципліни - формування теоретичних знань і практичних навичок зі збору кон'юнктурної інформації, аналітичного опрацювання даних економічних оглядів, поглиблене вивчення особливостей методології і набуття практичного досвіду організації та проведення моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг; використання сучасних методик для здійснення моніторингу та прогнозування коливання попиту та пропозиції на світовому ринку готельних і ресторанних послуг з метою прийняття адекватних економічній ситуації підприємницьких рішень.

Предмет вивчення-оволодіння технологією, інструментарієм та методичними прийомами щодо здійснення моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг.

Завдання дослідження - вміння продемонструвати здатність до науково-дослідної роботи, творче мислиння, вирішення актуальних завдань.

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА ЗАВДАННЯ

Тема 3

Стан та перспективи України на світовому ринку готельних і ресторанних по­слуг. Основні проблеми розвитку ринку готельних і ресторанних по­слуг в Україні.

Туризм – одна з найбільш сталих складових світової економіки, яка за останні десятиріччя має стабільні (в середньому 5 % на рік) темпи зростання і не зазнає коливань попиту-пропозиції, тому вважається одним із перспективних напрямів соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі туризм став частиною стилю життя більш ніж третини людства, а участь у туристичному процесі можна розглядати як складову якості життя.

Туризм в Україні став наближатися до світового рівня. З'явилися й розвиваються підприємства, що спеціалізуються на туристичній діяльності різних видів та організаційно-правових форм.Створено широку мережу туристичної індустрії, до якої входять засоби розміщення, об'єкти харчування,розважального,пізнавального,ділового,оздоровчого, спортивного, релігійного та іншого призначення.До суб'єктів туристичної діяльності відносяться підприємства, установи, організації та фізичні особи, які зареєстровані у встановленому законодавством України порядку і отримали ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг.

Однак, Україна суттєво програє в конкурентній боротьбі, відстаючи від провідних держав світу за рівнем розвитку туристичної інфраструктури та якості туристичних послуг. Фінансово-економічна криза, що продовжується в останні роки, події, пов’язані з анексією Автономної Республіки Крим та проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, негативно вплинули на в’їзний туристичний потік, структуру туризму та туристичні можливості країни як на внутрішньому так і зовнішньому туристичному ринку. Фактично у два рази зменшився потік іноземних туристів до України та продовжується знижуватись. Так, за даними Адміністрації Держприкордонслужби, у 2015 році до країни в’їхало 12,9 млн. іноземних громадян, тоді як у 2014 році – 13,2 млн., у 2013 році – 25,7 млн. іноземців. Україна втрачає свою популярність як туристичний напрям, оскільки в уяві потенційних туристів складається враження повномасштабної війни, а країна сприймається, виключно, як гаряча точка.

Подолання наявних негативних тенденцій, створення системних та комплексних передумов для розвитку туризму та курортів в державі має стати одним з пріоритетних напрямів прискорення економічного зростання країни.

Розвиток міжнародного туризму є перспективним та прибутковим напрямом для нашої країни. Туристична галузь в Україні має багато недосконалостей та проблем, кожна з яких потребує системного вирішення, що в результаті буде сприяти розвитку вітчиз няного та міжнародного туризму в Україні.

Міжнародні туристи під час подорожі країною, яка їх приймає, витрачають на туристичні заняття кошти, зароблені на батьківщині. Таке явище називають туристичний експорт, або активний туризм, а для економіки країни, з якої вивозять кошти і використовують їх на фінансування туристичних дій в інших країнах – називають туристичний ім- порт, або пасивний туризм. Україна останніми роками продовжує імпортувати туристичні послуги. Це здійснюється тому, що наші туристи виїжджають на відпочинок у зарубіжні країни і там фінансують туристичну ді- яльність, оплачуючи відповідні послуги. Перевага імпорту туризму над експортом негативно відбивається на загальному стані економіки нашої держави. Розвиток міжнародного туризму в країнах, переважно приймають туристів, обумовлено прагненням збільшити приплив іноземної валюти і створити нові робочі місця. За даними амери- канських фахівців, індустрія туризму (включаючи внутрішній) є найбільшою за кількістю зайнятих робочих місць у більшості країн, забезпечуючи робо- тою понад 100 млн. чоловік. Індустрія туризму належить до числа найбільш трудомістких галузей. В Північній Америці на неї припадає 5% від ВНП і 8% всіх працюючих, в Західній Європі – 7 та 11% відповідно.

Туристичні послуги складають значну частину споживаних населенням послуг і мають специфічний соціально-оздоровчий характер, тобто відпочинок, можливість розвитку особистості, пізнання історичних та культурних цінностей, заняття спортом, участі в культурно-масових заходах та ін. Таким чином, туризм поєднує в собі економічний, соціальний, гуманітарний, виховний і естетичний фактори. Додаткові послуги мають дуже широкий спектр і займають при розвиненій інфраструктурі туризму до 50% від загального обсягу доходу .

В рейтингу економічного розвитку туристичної сфери від Світової ради подорожей та туризму Україна по всіх позиціях в 2011 році знаходиться нижче середніх світових показників і згідно прогнозів експертів ради в довготерміновій перспективі до 2022 року буде втрачати свої позиції на світовому туристичному ринку, що підтверджується низькими оцінками рівня конкурентоспроможності України в рейтингу Світового економічного форуму. За даними Світової туристичного організація UNWTO частка України в туристичних потоках Європи становить близько 4% та близько 0,9% в загальноєвропейських надходженнях від туристичної діяльності.

Сильні сторонни

сприятливе геополітичне положення України;

- можливості для розвитку всіх видів туризму забезпечені;

- наявність різноманітних природних та історико-культурних туристичних ресурсів;

- забезпеченість розгалуженою транспортною інфра-структурою (хоча і низької якості);

- збільшення конкуренції туристичних операторів;

- значний розвиток культури відпочинку українців;

- поступове зростання витрат держави на розвиток туризму;

- туристична відкритість;

- низький рівень ризику небезпечних хвороб.

Слабкі сторонни

повільні темпи зростання інвестицій у розвиток інфра-структури туризму;

- відсутність бюджетного фінансування важливих для розвитку туристичної і курортної сфер України заходів;

- відсутність платоспроможного попиту;

- невідповідність національних туристичних послуг між ціною і якістю;

-залежність ефективності функціонування галузі від економічної та політичної ситуацій;

- низький рівень інформаційних технологій в Україні;

-конкурентна несприятливість;

- двосторонніх угод щодо авіа обслуговування;

-незначні зусилля держави щодо сталого розвитку туризму;

-недосконалість,нечіткість і нестабільність природоохоронного законодавства;

- низька ефективність маркетингу і брендингу;

-недосконалість мережі міжнародного авіатранспорту;

- недосконала інфраструктура автошляхів;

-нерозвинена мережа місцевого транспортного сполучення;

- застаріла станційна інфраструктура наземного транспорту;

-недостатній рівень розвитку готельної мережі;

- низька присутність на ринку провідних компаній з оренди автомобілів;

-низький рівень доступності і бізнес-користування інтернет;

-несприятливий податковий режим;

- високі транспортні тарифи;

-комунікаційна обмеженість населення у туристичних контактах;

- відсутність цілісної системи державного управління туризмом у регіонах;

-недосконалість нормативно-правової бази;

- невідповідність переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам;

- незбалансованість соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідністю їх збереження;

-відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку перспективних видів туризму;

-податкове навантаження, що перешкоджає та відлякує потенційних інвесторів у сферу туризму;

- недостатня інформаційно-рекламна діяльність щодо України за кордоном;

- недосконалість у регіональному регулюванні галузі туризму.

Можливості

- економічне зростання і соціальний прогрес;

- інтенсифікація праці;

- розвиток сфери послуг;

- забезпечення новими робочими місцями;

- розвиток міжнародних зв’язків;

- розвиток готельно-ресторанного бізнесу;

- спрощення прикордонних формальностей;

- перехід до України європейських операторів, що призведе до зниження ціни та збільшення ємності ринку;

- інвестування в розширення туристичного бізнесу;

- розвиток різноманітних напрямів туризму (екстремальний, історико-культурний, науковий, діловий, зелений);

- розширення туристичних маршрутів під впливом зміни вподобань українців та втрати популярності масових напрямів;

- вдосконалення системи маркетингу в туристичній сфері, введення програм лояльності, впровадження якісної реклами України як туристичного регіону;

- вдосконалення інформаційних систем в туризмі.

Загрози

- несприятлива політично-економічна ситуація;

- збільшення цін на туристичні послуги, зменшення попиту;

- зменшення пропозицій для населення із середніми доходами;

- відмова від туристичного відпочинку.

Якщо говорити про перспективи розвитку туризму в найближчі п’ять-десять років, тоді слід акцентувати увагу на тому, що сучасна туристична сфера вимагає повної інтеграції зі всіма галузями країни. При чому ця інтеграція буває різною, але туристичний бізнес в процесі своєї роботи взаємодіє з різними секторами економіки, а від деяких з них дуже сильно залежить.

Це пов’язано з тим, що туристичний бізнес здатен принести додаткові вливання до державного бюджету. Більше того, саме туризм может стати тим важелем, який почне розвивати цілі галузі економіки. Наприклад, після подій на Майдані в 2015 році, як Україна, так і саме місто Київ стало об’єктом уваги значної кількості людей. Це спровокувало приїзд великої кількості туристів до столиці країни, в тому числі й закордонних. Звісно, якщо людина приїздить в Київ з Берліну чи Манчестеру, то вона це робить на декілька днів. На цей період туристу необхідне місце проживання, їжа, розваги, пересування і т.д. За ці кілька днів турист залишає в країні певну суму грошей, частина з яких йде в бюджет у вигляді податків. А чим більше іноземних туристів буде відвідувати Україну, тим більше надходжень буде отримувати бюджет.

Але щоб задовольнити всі потреби туриста, відпочиваючого, бізнесмена, потрібно забезпечити комфортність його проживання, високу якість обслуговування, тобто створити атмосферу гостинності.

Важливою складовою туристичної індустрії є готельне господарство. Термін «готель» походить від латинського hostеl та англосаксонського hospitality, що в перекладі означає «гостинність», а також старофран- цузького hospicе, тобто «гість». Тому готельне господарство називають індустрією гостинності. Прискорений розвиток готельної індустрії та бажання отримати більші прибутки, а також зростаюча платоспроможність споживачів готельного продукту сприяють розширенню та урізноманітненню готельної діяльності.Поширення асортименту додаткових послуг у засобах розміщення приводить до збагачення змісту поняття «готельне господарство», що сприяє об’єднанню між собою елементів не тільки готельного бізнесу, а і інших господарських галузей. Готельне господарство на даному етапі розвитку, представляє собою комплекс заходів по задоволенню потреб споживачів.Сукупність економічних відносин, які утворюються у процесі виробництва, реалізації і організації споживання готельних послуг формують ринок готельних послуг. Вони мають свою специфіку. Більшість із них у нематеріальній сфері економіки існують незалежно одна від одної. Разом же у готельному господарстві ці послуги становлять своєрідні послуги "гостинності". Гостинність з фундаментального поняття людської цивілізації в останні часи перетворилася на могутню індустрію, що об'єднує підприємства, які надають різні послуги з прийому, розміщення та обслуговування гостей.

Тенденціями розвитку індустрії гостинності є комп’ютеризація готельного сектору; розвиток готелів економ класу; покращення технічного оснащення підприємств готельного господарства; зміцнення співпраці підприємств готельного господарства та органів влади; орієнтація на екологічність; прискорення процесів злиття; збільшення спеціалізації підприємств готельного господарства; об’єднання представників готельної індустрії в асоціації та союзи. Одними з головних факторів при виборі підприємства готельного господарства залишаються безпечність і рівень комфорту. З огляду на діяльність готелів світу, популярності серед споживачів набувають підприємства з широким спектром додаткових незвичних послуг. Наприклад, в готелі Нью-Йорку «The Benjamin» введена спеціальна посада «консьєрж сну», готель Бостону «Nine Zero» направляє свою увагу не тільки на задоволення потреб споживачів, а і їх домашніх тварин. Підприємство «Houstonian Hotel» пропагандує здоровий спосіб життя, забезпечуючи всі умови для активного заняття спортом. Готель «Hilton Sao Paulo Morumbi», який розташований в столиці Бразилії, може надати одну із самих дорогих додаткових послуг – трансфер комфортабельним гелікоптером. Один з готелів Флоренції - «Palazzo Magnani Ferroni» приділяє особливу увагу різноманітним запахам та ароматам. По праву вважаючи, що саме вони створюють особливу атмосферу та настрій. Головна мета діяльності підприємств готельного господарства - надавати бездоганне обслуговування, перевершуючи очікування споживачів; бути визнаним лідером в своєму сегменті на своєму ринку. Готельні підприємства в структурі індустрії туризму й гостинності виконують ключові функції, формують і пропонують споживачам комплексний готельний продукт, у просуванні якого беруть участь всі сектори й елементи туризму й гостинності

Головною метою діяльності підприємств готельного господарства є надання бездоганного обслуговування. Для досягнення своєї мети підприємства готельного господарства мають поставити перед собою та вирішити наступні завдання:

• прагнути до досконалості, впроваджуючи новітні технології з надання готельних послуг та ведення готельної діяльності (в тому числі з енергозбереження), а також нестандартні підходи для найкращого задоволення потреб споживачів і ефективнішої роботи персоналу;

створити атмосферу гостинності, орієнту- ючись на потреби та комфортність перебування гостей;

• наближати надання послуг та ведення діяльності до міжнародних стандартів;

• дотримуватись оптимального співвідношення «ціна – якість»;

• турбуватись про довкілля та його збереження тощо.

Необхідною умовою розвитку туризму в Україні є функціонування готельної індустрії на міжнародному рівні, адже туристичні потоки безпосередньо залежать від стану готельного сектора, якості і ціни основних та додаткових готельних послуг

В даний час світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. комфортабельних готелів, що мають більш, ніж 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів за останні 20 років щорічно в середньому збільшується на 3–4 %, що свідчить про значну динаміку зростання засобів розміщення туристів. Окремі показники розвитку готельного господарства за країнами проаналізовано в таблиці 1.

 

Таблиця 1

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання №1 Розрахунок інвестиційної привабливості готельного господарства України

Таблиця 2.1 - Індекси інвестиційної привабливості готельної діяльності по містах України

№ п/п   Місто Індекс кількості готельних місць Ік Індекс завантаженості готелів Із Індекс прибутковості готелів Іп Індекс інвестиційної привабливості Ііп
Євпаторія 4,9      
Єнакієве        
Житомир        
Запоріжжя        
Івано-Франківськ        

 

Факультет менеджменту

Кафедра туризму і готельного господарства

 

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

 

З дисципліни «МОНІТОРИНГ СВІТОВОГО РИНКУ ГОТЕЛЬНИХ ТА РЕСТОРАННИХ ПОСЛУГ»

 

Виконав:

студент (ка) 4- го курсу

МГКТС-4

Павлова Ю.В

Перевірив:

Викладач

к.е.н., доц. Н.М. Богдан

 

 

Харків 2016

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Тема дослідження(3)- Стан та перспективи України на світовому ринку готельних і ресторанних по­слуг.Основні проблеми розвитку ринку готельних і ресторанних по­слуг в Україні.

Мета дисципліни - формування теоретичних знань і практичних навичок зі збору кон'юнктурної інформації, аналітичного опрацювання даних економічних оглядів, поглиблене вивчення особливостей методології і набуття практичного досвіду організації та проведення моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг; використання сучасних методик для здійснення моніторингу та прогнозування коливання попиту та пропозиції на світовому ринку готельних і ресторанних послуг з метою прийняття адекватних економічній ситуації підприємницьких рішень.

Предмет вивчення-оволодіння технологією, інструментарієм та методичними прийомами щодо здійснення моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг.

Завдання дослідження - вміння продемонструвати здатність до науково-дослідної роботи, творче мислиння, вирішення актуальних завдань.

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА ЗАВДАННЯ

Тема 3

Стан та перспективи України на світовому ринку готельних і ресторанних по­слуг. Основні проблеми розвитку ринку готельних і ресторанних по­слуг в Україні.

Туризм – одна з найбільш сталих складових світової економіки, яка за останні десятиріччя має стабільні (в середньому 5 % на рік) темпи зростання і не зазнає коливань попиту-пропозиції, тому вважається одним із перспективних напрямів соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі туризм став частиною стилю життя більш ніж третини людства, а участь у туристичному процесі можна розглядати як складову якості життя.

Туризм в Україні став наближатися до світового рівня. З'явилися й розвиваються підприємства, що спеціалізуються на туристичній діяльності різних видів та організаційно-правових форм.Створено широку мережу туристичної індустрії, до якої входять засоби розміщення, об'єкти харчування,розважального,пізнавального,ділового,оздоровчого, спортивного, релігійного та іншого призначення.До суб'єктів туристичної діяльності відносяться підприємства, установи, організації та фізичні особи, які зареєстровані у встановленому законодавством України порядку і отримали ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг.

Однак, Україна суттєво програє в конкурентній боротьбі, відстаючи від провідних держав світу за рівнем розвитку туристичної інфраструктури та якості туристичних послуг. Фінансово-економічна криза, що продовжується в останні роки, події, пов’язані з анексією Автономної Республіки Крим та проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, негативно вплинули на в’їзний туристичний потік, структуру туризму та туристичні можливості країни як на внутрішньому так і зовнішньому туристичному ринку. Фактично у два рази зменшився потік іноземних туристів до України та продовжується знижуватись. Так, за даними Адміністрації Держприкордонслужби, у 2015 році до країни в’їхало 12,9 млн. іноземних громадян, тоді як у 2014 році – 13,2 млн., у 2013 році – 25,7 млн. іноземців. Україна втрачає свою популярність як туристичний напрям, оскільки в уяві потенційних туристів складається враження повномасштабної війни, а країна сприймається, виключно, як гаряча точка.

Подолання наявних негативних тенденцій, створення системних та комплексних передумов для розвитку туризму та курортів в державі має стати одним з пріоритетних напрямів прискорення економічного зростання країни.

Розвиток міжнародного туризму є перспективним та прибутковим напрямом для нашої країни. Туристична галузь в Україні має багато недосконалостей та проблем, кожна з яких потребує системного вирішення, що в результаті буде сприяти розвитку вітчиз няного та міжнародного туризму в Україні.

Міжнародні туристи під час подорожі країною, яка їх приймає, витрачають на туристичні заняття кошти, зароблені на батьківщині. Таке явище називають туристичний експорт, або активний туризм, а для економіки країни, з якої вивозять кошти і використовують їх на фінансування туристичних дій в інших країнах – називають туристичний ім- порт, або пасивний туризм. Україна останніми роками продовжує імпортувати туристичні послуги. Це здійснюється тому, що наші туристи виїжджають на відпочинок у зарубіжні країни і там фінансують туристичну ді- яльність, оплачуючи відповідні послуги. Перевага імпорту туризму над експортом негативно відбивається на загальному стані економіки нашої держави. Розвиток міжнародного туризму в країнах, переважно приймають туристів, обумовлено прагненням збільшити приплив іноземної валюти і створити нові робочі місця. За даними амери- канських фахівців, індустрія туризму (включаючи внутрішній) є найбільшою за кількістю зайнятих робочих місць у більшості країн, забезпечуючи робо- тою понад 100 млн. чоловік. Індустрія туризму належить до числа найбільш трудомістких галузей. В Північній Америці на неї припадає 5% від ВНП і 8% всіх працюючих, в Західній Європі – 7 та 11% відповідно.

Туристичні послуги складають значну частину споживаних населенням послуг і мають специфічний соціально-оздоровчий характер, тобто відпочинок, можливість розвитку особистості, пізнання історичних та культурних цінностей, заняття спортом, участі в культурно-масових заходах та ін. Таким чином, туризм поєднує в собі економічний, соціальний, гуманітарний, виховний і естетичний фактори. Додаткові послуги мають дуже широкий спектр і займають при розвиненій інфраструктурі туризму до 50% від загального обсягу доходу .

В рейтингу економічного розвитку туристичної сфери від Світової ради подорожей та туризму Україна по всіх позиціях в 2011 році знаходиться нижче середніх світових показників і згідно прогнозів експертів ради в довготерміновій перспективі до 2022 року буде втрачати свої позиції на світовому туристичному ринку, що підтверджується низькими оцінками рівня конкурентоспроможності України в рейтингу Світового економічного форуму. За даними Світової туристичного організація UNWTO частка України в туристичних потоках Європи становить близько 4% та близько 0,9% в загальноєвропейських надходженнях від туристичної діяльності.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.227.250 (0.022 с.)