Програма і методика випробувань

Програма і методика випробувань містить в собі такі розділи.

Анотація.

Зміст.

Об'єкт випробувань. Вказується найменування, область застосування і позначення програми, що випробовується.

Мета випробування. Вказується мета проведення випробувань.

Вимоги до програми. Повинні бути наведені вимоги на програму які підлягають перевірці під час випробувань.

Засоби і порядок випробувань. Повинні бути зазначені технічні і програмні засоби, які використовуються під час випробувань, а також порядок проведення випробувань.

Методи випробувань. Приводяться описи методів, які використовуються під час випробувань.

У методах випробувань повинні бути наведені описи перевірок, із вказівкою результатів проведення випробувань.

Для кожного тесту наводяться:

- призначення тесту;

- перелік тестових даних;

- контрольні результати тестових прикладів.

Інструкція користувачеві

Інструкція користувачеві містить такі розділи.

Анотація (див. п.2.2.1).

Зміст (див. п.2.2.2).

Загальні відомості. У цьому розділі повинні бути зазначені:

- Позначення і найменування програми.

- Програмне забезпечення, необхідне для функціонування програми.

- Мови програмування, на яких було написано програму.

Функціональне призначення. Містить клас розв’язуваних задач і (або) призначення програми і відомості про функціональні обмеження її застосування.

Призначення й умови застосування програми. Вказуються призначення й функції, які реалізуються програмою, умови, необхідні для її виконання (тип ЕОМ, операційна система, обсяг оперативної пам'яті, вимоги до складу і параметрів периферійних пристроїв, вимоги до програмного забезпечення і т.ін.).

Характеристики програми. Наводиться опис основних характеристик і особливостей програми (потрібний обсяг пам’яті, часові характеристики, режим роботи, засоби контролю правильності виконання і т.ін.).

Виклик і завантаження. Вказуються засіб виклику програми з відповідного носія даних та вхідні точки в програму.

Вхідні дані. Вказуються характер, організація, попередня підготовка, формат, опис і засіб кодування вхідних даних.

Вихідні дані. Характер і організація вихідних даних.

Повідомлення. Вказуються тексти повідомлень, що видаються програмісту або оператору в ході виконання програми, опис їхнього змісту і дії, які необхідно виконати у випадку появи цих повідомлень.

 

 

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Пояснювальну записку до курсової роботи оформляють на аркушах формату А4 (210х297). Допускається використання аркушів формату АЗ (297х420), коли це необхідно.

Пояснювальну записку до курсової роботи виконують машинописним або машинним способом (за допомогою комп'ютера) на одній стороні аркуша.

При машинописному способі текст друкується через півтора інтервали; при машинному розміщають не більш 40 рядків на сторінці при умові рівномірного її заповнення і висоті символів не менше 1,8 мм.

Текст пояснювальної записки до курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля наступних розмірів: ліве - не менше 20 мм, праве - не менше 10, верхнє - не менше 20, нижнє - не менше 20 мм.

Шрифт тексту належний бути чітким, рядок - чорного кольору середньої щільності, однакової по всьому тексту.

Вписувати в текст пояснювальної записки окреме іноземне слово, формули, умовні позначення можна чорнилами або тушшю, тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту належна бути наближена до щільності основного тексту.

Текст основної частини роботи розбивають на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин пояснювальної записки “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” не нумерують.

Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів необхідно розташовувати в середині рядка і друкувати прописними літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів необхідно починати з абзацного відступу і друкувати рядковими літерами, окрім першої. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більш речень, вони розділяються крапкою. Заголовки пунктів друкують рядковими літерами (крім першої прописної) врозрядку, без відступу від тексту. У кінці заголовка, надрукованого без відступу від тексту, ставиться крапка.

Відступ між заголовком (за винятком заголовка пункту) і наступним або попереднім текстом належний бути:

- при машинописному способі - не менше 3 інтервалів;

- при машинному способі - не менше двох рядків. Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають таку ж, як у тексті.

Не допускається розміщати найменування підрозділу, пункту, підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташовано менше 3 рядків тексту.

Кожну структурну частину необхідно починати з нової сторінки.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату. Їх включають у загальну нумерацію сторінок і розміщають, як правило, у додатку.

Нумерація сторінок

Сторінки нумерують арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Першою сторінкою є титульний аркуші, який включають у загальну нумерацію сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять.

Ілюстрації і таблиці, які розміщаються на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок.